У вересні МОН почне масштабний проект зі зміни підготовки кухарів та кондитерів – його підтримає відомий кулінарний експерт

МОН разом з амбасадором реформи професійної освіти Євгеном Клопотенком працюватимуть над зміною навчання кухарів та кондитерів.
Пілотний проект розпочнеться вже у вересні на базі двох київських училищ.
Про це йшлося сьогодні, 26 січня 2021 року, під час огляду навчально-практичного центру (НПЦ) кулінарії та кейтерингу в Київському вищому професійному училищі швейного та перукарського мистецтва.
Планується, що надалі заклад візьме участь у пілотуванні проекту.  “Коли Євген запропонував змінити підготовку кухарів, ми разом з управлінцями Києва підтримали його.
Дійсно, зараз учні-кухарі вчаться за освітнім стандартом 2007 року, тоді як ринок праці вимагає від випускників вже інших навичок.
Тож разом ми хочемо подолати розрив між підготовкою кваліфікованих робітників у профтехах і тим, чого реально потребує ринок праці.
Проект, який плануємо запустити восени, триватиме кілька років і охопить новою програмою весь навчальний курс для учнів пілотних груп”, – розповів заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук.  В межах пілоту учні не тільки опанують сучасні практики, а й змінять підхід до вивчення теоретичного матеріалу.
Крім того, викладачі обох закладів мають пройти підвищення кваліфікації.  “Це лише перший етап реформи, мета якої зробити професію кухаря престижною та крутою.
Ми створюємо зразкове професійне училище, досвід якого стане прикладом для професійних училищ по всій Україні.
На першому етапі студентів забезпечили комфортними умовами для навчання та сучасною технічною базою.
На черзі створення нової навчальної програми рівня провідних світових кулінарних шкіл.
Ніяких котлет та радянського підходу до навчання”, – зазначив кулінарний експерт та шеф-кухар Євген Клопотенко.  Учасниками заходу також стали управлінці Київської міської державної адміністрації.
Завдяки їхній підтримці училище торік подалося на конкурс зі створення НПЦ та отримало фінансування.
У новий освітній простір інвестували майже 5,8 млн гривень.
З них понад 2 млн гривень – кошти держбюджету, решта – майже 3,7 млн гривень – гроші місцевого бюджету.  Для участі у конкурсі на створення НПЦ заклад склав заявку з докладним описом майбутнього центру, характеристикою стану професійно-технічної освіти у регіоні, а також орієнтовною вартістю майбутнього осередку.
Під час відбору претендентів конкурсна комісія МОН враховувала не тільки наявну матеріально-технічну базу, а й досвід співпраці профтеху з бізнесом, кількість учнів тощо.
Училище також мало узгодити подачу заявки з місцевою владою, оскільки закупівля обладнання проходила за принципом співфінансування.
Так, не більш ніж 70% коштів оплачувалось за рахунок субвенції, а не менш як 30% – за кошти місцевих бюджетів.
Важливо, що ця вимога зберігається і зараз.
На створення центрів у держбюджеті 2021 року  закладено 150 млн гривень, що на 50 млн більше, ніж торік.  Нагадаємо, що у 2021 році МОН затвердить методичні рекомендації, за якими в кожному регіоні проводитимуть вдосконалення мережі профосвіти.