Санкции США, госизмена и суд на $3,5 млрд. Все из-за Мотор Сич. Почему она опять на слуху

23.01.2021 11:54 | Укррудпром

Лига Бизнес, 22 января 2021. Опубликовано 11:34 23 января 2021 года Мотор Сич втянула Александра Ярославского в дело о госсизмене, а Украину — в арбитраж на $3,5 млрд и спор между США и Китаем.

Ситуація навколо продажу китайській Skyrizon одного з найбільших в колишньому Союзі виробників авіадвигунів, підприємства Мотор Січ, понад три роки була у підвішеному стані. Угоду між китайськими інвесторами заблокувала СБУ, акції компанії заарештовані, погодження від Антимонопольного комітету немає.

Проти продажу виступає стратегічний партнер України — США, що намагаються не допустити отримання Китаєм технологій подвійного призначення, якими володіє запорізький гігант.

Серпень 2020 року мав все змінити: китайські інвестори залучили союзника — харківського бізнесмена Олександра Ярославського. Він повинен був допомогти у вирішенні проблем і, в разі успіху, стати власником чверті акцій підприємства.

Китайська Skyrizon та одна з компаній Ярославського подали до Антимонопольного комітету нову спільну заяву про купівлю заводу.

Але дива не сталося. Продаж досі не завершився, харківського бізнесмена викликають на допити в СБУ. І головний сюрприз: проти тандему китайців та Ярославського неочікувано виступив багаторічний керівник і (екс)власник Мотор Січі В"ячеслав Богуслаєв, який сам привів до Запоріжжя китайську компанію.

На додаток до всіх проблем, китайський інвестор Мотор Січі вже в січні 2021-го потрапив під санкції США.

Що взагалі відбувається і чи є у китайців шанси отримати завод або компенсацію від України?

ПАТ “Мотор Січ” — один з найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки та промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію більш ніж в 100 країн світу. За три квартали 2020 року (останні наявні дані) Мотор Січ отримала 7,68 млрд грн доходу і 930 млн грн чистого прибутку проти 532 млн збитку за аналогічний період 2019 року.

Як Мотор Січ (не) “потрапила” до Китаю

Акції приватної, але важливої для української промисловості та оборони Мотор Січі потрапили до китайських інвесторів у 2016 році. Після втрати основного ринку — російського — президент Мотор Січі В"ячеслав Богуслаєв зосередив зусилля на розвитку співпраці з Китаєм.

Він мав офіційну підтримку з боку держави: у липні 2017 року тодішній міністр економічного розвитку та торгівлі України Степан Кубів заявив про створення спільного підприємства Мотор Січі та компанії Skyrizon у китайському Чунціні. Згідно з планом, завод з виробництва авіаційних двигунів та газотурбінних установок мав відкритися ще минулого року. Але щось пішло не так.

СБУ заявила про розслідування можливої підготовки диверсії. Суд за клопотанням відомства наклав арешт на 56% акцій Мотор Січі, якими опосередковано володів новий власник компанії Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment — громадянин Китаю Ван Сіньлей. Простими словами, за підозрою СБУ, китайці планували перенести виробництво до Піднебесної, а це ослабить обороноздатність України.

Богуслаєв згодом підтвердив продаж понад 50% акцій китайському інвестору.

На цю угоду також занепокоєно відреагували Сполучені Штати, адже з’явилася загроза, що Китай отримає доступ до необхідних китайській армії військових технологій.

Згідно з держреєстром, на третій квартал 2020 року понад 72% акцій Мотор Січі сукупно володіють сім компаній, 5% оформлені особисто на Він Сіньлея.

За законом, концентрація пакетів акцій понад 25% в одних руках потребує дозволу Антимонопольного комітету України. АМКУ такого дозволу не надавав.

У 2019 році були спроби реалізувати цю угоду спільно з Укроборонпромом, якому китайська сторона обіцяла віддати 25% акцій підприємства. Але АМКУ не погодив і це: Укроборонпром ризикував потрапити під санкції США, пояснив згодом рішення ексочільник комітету Юрій Терентьєв.

Справа так і залишалась у глухому куті понад три роки.

Чотири спроби Ярославського та арбітраж

 

У серпні 2020 року з"явився новий гравець. До китайських інвесторів Мотор Січі приєднався український — бізнесмен Олександр Ярославський. Активність навколо заводу пожвавилася.

Його компанія DCH Group заявила про намір придбати 25% акцій Мотор Січі та спільно з “дочкою” китайської Beijing Skyrizon подала нову заявку до АМКУ, однак комітет повернув і її. Нові партнери не здалися — наприкінці листопада вони подали вже четверту за ліком заявку до АМКУ. Поки безуспішно.

Акції Мотор Січі досі під арештом. Інвестори не отримують дивідендів, не мають впливу на підприємство і навіть не можуть продати свої акції, стверджували їхні юристи. У листопаді Ярославський повідомив, що після оголошення співпраці DCH та китайської компанії прокуратура наклала черговий арешт на акції та кваліфікувала додатковий злочин — “державну зраду”.

Бізнесмена 19 січня викликали на допит в СБУ в якості свідка.

Хто кому рейдер? 

 

Гліб Канєвський, голова галузевої громадської організації StateWatch, пов’язує таку наполегливість Ярославського й китайців з подіями в США. “Щоб встигнути перебрати контроль за стратегічним підприємством України, поки там відбувалась зміна влади”, — пояснив він у коментарі LIGA.net.

Паралельно з судами Ярославський та китайці зіштовхнулися з проблемами на іншому фронті.

На 31 січня вони ініціювали проведення позачергових зборів акціонерів компанії, які за словами Ярославського, підтримали понад 80% тримачів акцій Мотор Січі. На зборах заплановано змінити підконтрольні Богуслаєву наглядову раду та керівництво Мотор Січі.

Їхній аргумент: за законом, усі акціонерні товариства зобов"язані проводити такі збори не рідше разу на рік, а востаннє вони відбувалися на Мотор Січі ще у березні 2017 року. В DCH називають це “серйозним порушенням прав власників акцій” і рейдерством з боку чинного керівництва підприємства.

Намір провести збори “рейдерством” назвали вже на самій Мотор Січі: у компанії заявили про інформаційний тиск.

“Не припиняються позови в суди, у яких бездоказово звинувачують підприємство та його керівників у неправомірних діях”, — розповіли LIGA.net у пресслужбі компанії. Наприклад, за її даними, в одній зі судових справ проти підприємства, позивач, який володіє чотирма акціями компанії, вимагає ліквідувати Мотор Січ через непроведення загальних зборів акціонерів.

“Хоча проведення таких зборів в умовах, коли реєстр акціонерів заблокований (через арешт акцій. — Ред.), суперечить усім нормам законодавства про акціонерні товариства”, — стверджують на Мотор Січі.

Намагання розблокувати арешт акцій лишаються безрезультатними. На останньому засіданні 11 січня апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання.

19 січня з"явилася реакція китайського акціонера Skyrizon Ван Цзина на звинувачення керівництва Мотор Січі. “Такі заяви — це не просто нестримна жадібність і відплата злом за добро, а справжня зрада і абсолютна відсутність совісті” з боку Богуслаєва, говориться у заяві, опублікованій на альтернативному сайті підприємства.

Чому раптом зіпсувалися стосунки між менеджментом заводу та китайцями? Богуслаєв може бути невдоволений появою Ярославського, з яким він ні про що не домовлявся, припускають два співрозмовники LIGA.net з оборонної галузі.

Наприкінці 2020 року китайці подали в міжнародний арбітраж інвестиційний спір, в якому хочуть стягнути з України $3,5 млрд. Позиція інвесторів: українська влада експропріювала інвестиції китайських компаній, а також порушила інші їхні права, передбачені міжурядовою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій між Україною та Китаєм від жовтня 1992 року.

У цьому їм може допомогти чи не єдиний поки виграш у суді. 13 січня Печерський райсуд Києва зобов"язав слідчого ДБР, який розслідує кримінальну справу щодо можливих протиправних дій СБУ, визнати компанію Skyrizon потерпілою у кримінальному провадженні ДБР, пише УНІАН.

Втім, уряд України публічно відмежовується від конфлікту. “Україна — держава з ринковою економікою. Відповідно, держава не може втручатися у продаж пакетів акцій одним інвесторам, іншим, купівлю цих акцій будь-ким. І тут насправді питання в площині третейських, судових суперечок. Коли рішення мають ухвалювати не політики, а неупереджені інституції, які призначені для цього в усьому світі”, — заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв"ю Радіо Свобода.

20 січня уряд дозволив Мін"юсту найняти юристів в інтересах держави для міжнародного арбітражу з китайськими інвесторами Мотор Січі.

Санкції США: що вони змінюють

Співпраця Мотор Січі з китайською Skyrizon створює для України низку загроз, перелічують у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР). Зокрема, для розвитку національної вертолітної програми, ракетних програм, розробки безпілотників та проєктів у галузі авіабудівництва, можливої передачі критичних технологій до Росії. Наприклад, Мотор Січ виробляє двигуни для берегових комплексів РК-360 МЦ “Нептун”, літаків Ан-178, які держава закуповує для української армії.

“Китайського власника Мотор Січ вже не цікавитиме державне оборонне замовлення, особливо якщо йдеться про союзника США. Вони виконуватимуть своє оборонне замовлення”, — застерігає заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Михайло Самусь у коментарі LIGA.net.

Натомість 14 січня США додали китайську компанію Skyrizon, яка є покупцем акцій Мотор Січі, до санкційного переліку Міністерства торгівлі США кінцевих споживачів товарів військового призначення MEU.

Що це означає для України?

Можливість накладання санкцій США безпосередньо на Мотор Січ, у результаті чого виникнуть прямі загрози реалізації всіх існуючих та перспективних програм як всередині країни, так і з іноземними партнерами, пояснюють в ЦДАКР.

“Важливо те, як Штати сформулювали підстави для санкцій. Міністр торгівлі США Уілбур Росс у своєму виступі зазначив, що Skyrizon є китайською державною компанією, а не приватною, як це намагалася продемонструвати китайська сторона”, — наголошує Самусь.

“Хижацькі інвестиції та придбання технологій Skyrizon в Україні становлять неприйнятний ризик перенаправлення їх на кінцеві військові потреби в КНР”, — йдеться у самій заяві.

“Зверніть увагу: не дії українського уряду, а саме американського, фактично відгороджують Мотор Січ як виробника від китайського інвестора”, — каже Канєвський зі StateWatch.

 Уляна БУКАТЮК

Додати коментар

Користувач:
email:





In Basel they meet
BIS, the central bank's bank
Regulating all

- Fin.Org.UA

Новини

09:43 - До уваги платників податку на прибуток підприємств!
09:41 - Праця неповнолітніх: що необхідно знати
09:39 - До уваги ФОПів – платнків єдиного податку першої – третьої груп!
09:38 - У яких випадках реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу?
09:34 - Оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами
09:33 - За користування надрами платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 15,8 млн грн рентної плати
09:32 - Загальний фонд держбюджету протягом першого кварталу поточного року отримав від платників Дніпропетровщини понад 9,5 млрд гривень
09:28 - Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників
09:27 - У ДПС обговорили нові перспективи співробітництва з британськими колегами
09:26 - Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – березні отримали понад 201 тис. користувачів
09:24 - До уваги платників податків, які здійснюють розрахункові операції
09:23 - Виїзна нарада на Харківщині: виконання завдань та безпека працівників у регіоні
09:03 - Оперативна інформація ДСНС щодо наслідків ведення бойових дій російською федерацією та щодо роботи піротехнічних підрозділів
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 24.04.2024
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 23 квітня: підозра Сольському, ще 8 мільярдів на будівництво фортифікацій
20:51 - На Київщині коштом UNITED24 відбудують амбулаторію, значно пошкоджену росіянами ще на початку війни
20:49 - Уряд компенсує понад 100 мільйонів прифронтовим громадам за зменшення надходжень місцевих податків 
20:45 - Аграрного міністра підозрюють в оборудках із землею на 500 мільйонів. Що загрожує Сольському: деталі справи
20:40 - Мінфін залучив понад 7 мільярдів від розміщення ОВДП
20:36 - Нові можливості транскордонного та регіонального співробітництва: Уряд підтримав ратифікацію угод про фінансування низки програм ЄС
20:13 - Фонд підтримки енергетики України зібрав близько 410 мільйонів євро – Шмигаль
19:59 - ПриватБанк відстояв право власності на один з найбільших ТЦ у Дніпрі: намагались відсудити ексвласники
19:54 - Модернізуємо мережу ЗВО: реорганізація Донецького національного університету економіки та Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту
19:46 - У КМДА не згодні з рішенням Мінкульту щодо колишньої Арки дружби народів
19:35 - Енергорегулятор виявив схему продажу електрики бізнесу за цінами для населення
19:27 - Уряд прийняв постанову про Раду громадського контролю при Національній службі здоров’я України
19:21 - Уряд підтримав запровадження експериментального проекту зі створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів
19:14 - Уряд компенсує понад 110 млн грн прифронтовим громадам зменшення надходжень місцевих податків у І кварталі 2024 року
18:54 - Україна очікує надходження 1,5 мільярда євро в межах Ukraine Facility вже цього тижня 


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5508
Канадський долар28.8843
Юань Женьміньбі5.4625
Чеська крона1.6736
Данська крона5.6645
Гонконгівський долар5.0519
Форинт0.107419
Індійська рупія0.47496
Рупія0.0024406
Новий ізраїльський шекель10.4725
Єна0.25572
Теньге0.089218
Вона0.028726
Мексиканське песо2.3137
Молдовський лей2.2177
Новозеландський долар23.4072
Норвезька крона3.6031
московський рубль0.42478
Сінгапурський долар29.0539
Ренд2.0586
Шведська крона3.642
Швейцарський франк43.4438
Єгипетський фунт0.8239
Фунт стерлінгів49.0668
Долар США39.586
Білоруський рубль14.3886
Азербайджанський манат23.2831
Румунський лей8.4927
Турецька ліра1.2149
СПЗ (спеціальні права запозичення)52.0959
Болгарський лев21.6045
Євро42.262
Злотий9.7956
Алжирський динар0.29133
Така0.35452
Вірменський драм0.099159
Домініканське песо0.66115
Іранський ріал0.00092851
Іракський динар0.029769
Сом0.43587
Ліванський фунт0.000436
Лівійський динар8.0586
Малайзійський ринггіт8.2657
Марокканський дирхам3.8465
Пакистанська рупія0.14042
Саудівський ріял10.3982
Донг0.0015718
Бат1.07729
Дирхам ОАЕ10.6188
Туніський динар12.4776
Узбецький сум0.0030882
Новий тайванський долар1.221
Туркменський новий манат11.1421
Сербський динар0.36025
Сомоні3.561
Ларі14.9113
Бразильський реал7.2282
Золото91151.91
Срібло1067.34
Платина35958.34
Паладій39599.46

Курси валют, встановлені НБУ на 24.04.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2262861043.471043.471043.471043.47968340.16
227763996.94996.94996.94996.94249235.00
229025983.2983.2983.2983.2294960.00
229470918.98918.98918.98918.98275694.00
CRSR061023.011023.011023.011023.012046.02
TATM4.644.644.644.641392.00

Дані за 23.04.2024