Санкции США, госизмена и суд на $3,5 млрд. Все из-за Мотор Сич. Почему она опять на слуху

23.01 11:54 | Укррудпром

Лига Бизнес, 22 января 2021. Опубликовано 11:34 23 января 2021 года Мотор Сич втянула Александра Ярославского в дело о госсизмене, а Украину — в арбитраж на $3,5 млрд и спор между США и Китаем.

Ситуація навколо продажу китайській Skyrizon одного з найбільших в колишньому Союзі виробників авіадвигунів, підприємства Мотор Січ, понад три роки була у підвішеному стані. Угоду між китайськими інвесторами заблокувала СБУ, акції компанії заарештовані, погодження від Антимонопольного комітету немає.

Проти продажу виступає стратегічний партнер України — США, що намагаються не допустити отримання Китаєм технологій подвійного призначення, якими володіє запорізький гігант.

Серпень 2020 року мав все змінити: китайські інвестори залучили союзника — харківського бізнесмена Олександра Ярославського. Він повинен був допомогти у вирішенні проблем і, в разі успіху, стати власником чверті акцій підприємства.

Китайська Skyrizon та одна з компаній Ярославського подали до Антимонопольного комітету нову спільну заяву про купівлю заводу.

Але дива не сталося. Продаж досі не завершився, харківського бізнесмена викликають на допити в СБУ. І головний сюрприз: проти тандему китайців та Ярославського неочікувано виступив багаторічний керівник і (екс)власник Мотор Січі В"ячеслав Богуслаєв, який сам привів до Запоріжжя китайську компанію.

На додаток до всіх проблем, китайський інвестор Мотор Січі вже в січні 2021-го потрапив під санкції США.

Що взагалі відбувається і чи є у китайців шанси отримати завод або компенсацію від України?

ПАТ “Мотор Січ” — один з найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки та промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію більш ніж в 100 країн світу. За три квартали 2020 року (останні наявні дані) Мотор Січ отримала 7,68 млрд грн доходу і 930 млн грн чистого прибутку проти 532 млн збитку за аналогічний період 2019 року.

Як Мотор Січ (не) “потрапила” до Китаю

Акції приватної, але важливої для української промисловості та оборони Мотор Січі потрапили до китайських інвесторів у 2016 році. Після втрати основного ринку — російського — президент Мотор Січі В"ячеслав Богуслаєв зосередив зусилля на розвитку співпраці з Китаєм.

Він мав офіційну підтримку з боку держави: у липні 2017 року тодішній міністр економічного розвитку та торгівлі України Степан Кубів заявив про створення спільного підприємства Мотор Січі та компанії Skyrizon у китайському Чунціні. Згідно з планом, завод з виробництва авіаційних двигунів та газотурбінних установок мав відкритися ще минулого року. Але щось пішло не так.

СБУ заявила про розслідування можливої підготовки диверсії. Суд за клопотанням відомства наклав арешт на 56% акцій Мотор Січі, якими опосередковано володів новий власник компанії Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment — громадянин Китаю Ван Сіньлей. Простими словами, за підозрою СБУ, китайці планували перенести виробництво до Піднебесної, а це ослабить обороноздатність України.

Богуслаєв згодом підтвердив продаж понад 50% акцій китайському інвестору.

На цю угоду також занепокоєно відреагували Сполучені Штати, адже з’явилася загроза, що Китай отримає доступ до необхідних китайській армії військових технологій.

Згідно з держреєстром, на третій квартал 2020 року понад 72% акцій Мотор Січі сукупно володіють сім компаній, 5% оформлені особисто на Він Сіньлея.

За законом, концентрація пакетів акцій понад 25% в одних руках потребує дозволу Антимонопольного комітету України. АМКУ такого дозволу не надавав.

У 2019 році були спроби реалізувати цю угоду спільно з Укроборонпромом, якому китайська сторона обіцяла віддати 25% акцій підприємства. Але АМКУ не погодив і це: Укроборонпром ризикував потрапити під санкції США, пояснив згодом рішення ексочільник комітету Юрій Терентьєв.

Справа так і залишалась у глухому куті понад три роки.

Чотири спроби Ярославського та арбітраж

 

У серпні 2020 року з"явився новий гравець. До китайських інвесторів Мотор Січі приєднався український — бізнесмен Олександр Ярославський. Активність навколо заводу пожвавилася.

Його компанія DCH Group заявила про намір придбати 25% акцій Мотор Січі та спільно з “дочкою” китайської Beijing Skyrizon подала нову заявку до АМКУ, однак комітет повернув і її. Нові партнери не здалися — наприкінці листопада вони подали вже четверту за ліком заявку до АМКУ. Поки безуспішно.

Акції Мотор Січі досі під арештом. Інвестори не отримують дивідендів, не мають впливу на підприємство і навіть не можуть продати свої акції, стверджували їхні юристи. У листопаді Ярославський повідомив, що після оголошення співпраці DCH та китайської компанії прокуратура наклала черговий арешт на акції та кваліфікувала додатковий злочин — “державну зраду”.

Бізнесмена 19 січня викликали на допит в СБУ в якості свідка.

Хто кому рейдер? 

 

Гліб Канєвський, голова галузевої громадської організації StateWatch, пов’язує таку наполегливість Ярославського й китайців з подіями в США. “Щоб встигнути перебрати контроль за стратегічним підприємством України, поки там відбувалась зміна влади”, — пояснив він у коментарі LIGA.net.

Паралельно з судами Ярославський та китайці зіштовхнулися з проблемами на іншому фронті.

На 31 січня вони ініціювали проведення позачергових зборів акціонерів компанії, які за словами Ярославського, підтримали понад 80% тримачів акцій Мотор Січі. На зборах заплановано змінити підконтрольні Богуслаєву наглядову раду та керівництво Мотор Січі.

Їхній аргумент: за законом, усі акціонерні товариства зобов"язані проводити такі збори не рідше разу на рік, а востаннє вони відбувалися на Мотор Січі ще у березні 2017 року. В DCH називають це “серйозним порушенням прав власників акцій” і рейдерством з боку чинного керівництва підприємства.

Намір провести збори “рейдерством” назвали вже на самій Мотор Січі: у компанії заявили про інформаційний тиск.

“Не припиняються позови в суди, у яких бездоказово звинувачують підприємство та його керівників у неправомірних діях”, — розповіли LIGA.net у пресслужбі компанії. Наприклад, за її даними, в одній зі судових справ проти підприємства, позивач, який володіє чотирма акціями компанії, вимагає ліквідувати Мотор Січ через непроведення загальних зборів акціонерів.

“Хоча проведення таких зборів в умовах, коли реєстр акціонерів заблокований (через арешт акцій. — Ред.), суперечить усім нормам законодавства про акціонерні товариства”, — стверджують на Мотор Січі.

Намагання розблокувати арешт акцій лишаються безрезультатними. На останньому засіданні 11 січня апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання.

19 січня з"явилася реакція китайського акціонера Skyrizon Ван Цзина на звинувачення керівництва Мотор Січі. “Такі заяви — це не просто нестримна жадібність і відплата злом за добро, а справжня зрада і абсолютна відсутність совісті” з боку Богуслаєва, говориться у заяві, опублікованій на альтернативному сайті підприємства.

Чому раптом зіпсувалися стосунки між менеджментом заводу та китайцями? Богуслаєв може бути невдоволений появою Ярославського, з яким він ні про що не домовлявся, припускають два співрозмовники LIGA.net з оборонної галузі.

Наприкінці 2020 року китайці подали в міжнародний арбітраж інвестиційний спір, в якому хочуть стягнути з України $3,5 млрд. Позиція інвесторів: українська влада експропріювала інвестиції китайських компаній, а також порушила інші їхні права, передбачені міжурядовою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій між Україною та Китаєм від жовтня 1992 року.

У цьому їм може допомогти чи не єдиний поки виграш у суді. 13 січня Печерський райсуд Києва зобов"язав слідчого ДБР, який розслідує кримінальну справу щодо можливих протиправних дій СБУ, визнати компанію Skyrizon потерпілою у кримінальному провадженні ДБР, пише УНІАН.

Втім, уряд України публічно відмежовується від конфлікту. “Україна — держава з ринковою економікою. Відповідно, держава не може втручатися у продаж пакетів акцій одним інвесторам, іншим, купівлю цих акцій будь-ким. І тут насправді питання в площині третейських, судових суперечок. Коли рішення мають ухвалювати не політики, а неупереджені інституції, які призначені для цього в усьому світі”, — заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв"ю Радіо Свобода.

20 січня уряд дозволив Мін"юсту найняти юристів в інтересах держави для міжнародного арбітражу з китайськими інвесторами Мотор Січі.

Санкції США: що вони змінюють

Співпраця Мотор Січі з китайською Skyrizon створює для України низку загроз, перелічують у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР). Зокрема, для розвитку національної вертолітної програми, ракетних програм, розробки безпілотників та проєктів у галузі авіабудівництва, можливої передачі критичних технологій до Росії. Наприклад, Мотор Січ виробляє двигуни для берегових комплексів РК-360 МЦ “Нептун”, літаків Ан-178, які держава закуповує для української армії.

“Китайського власника Мотор Січ вже не цікавитиме державне оборонне замовлення, особливо якщо йдеться про союзника США. Вони виконуватимуть своє оборонне замовлення”, — застерігає заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Михайло Самусь у коментарі LIGA.net.

Натомість 14 січня США додали китайську компанію Skyrizon, яка є покупцем акцій Мотор Січі, до санкційного переліку Міністерства торгівлі США кінцевих споживачів товарів військового призначення MEU.

Що це означає для України?

Можливість накладання санкцій США безпосередньо на Мотор Січ, у результаті чого виникнуть прямі загрози реалізації всіх існуючих та перспективних програм як всередині країни, так і з іноземними партнерами, пояснюють в ЦДАКР.

“Важливо те, як Штати сформулювали підстави для санкцій. Міністр торгівлі США Уілбур Росс у своєму виступі зазначив, що Skyrizon є китайською державною компанією, а не приватною, як це намагалася продемонструвати китайська сторона”, — наголошує Самусь.

“Хижацькі інвестиції та придбання технологій Skyrizon в Україні становлять неприйнятний ризик перенаправлення їх на кінцеві військові потреби в КНР”, — йдеться у самій заяві.

“Зверніть увагу: не дії українського уряду, а саме американського, фактично відгороджують Мотор Січ як виробника від китайського інвестора”, — каже Канєвський зі StateWatch.

 Уляна БУКАТЮК

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

00:48 - Лукашенко получил от Путина технологию производства вакцины от коронавируса
20:30 - Відтепер послуга «єМалятко» буде доступною для мешканців ТОТ
20:30 - Понад 400 ВПО отримають житло за рахунок субвенції з державного бюджету
20:30 - Фахівці Держгеокадастру провели онлайн-зустріч із представниками Державної земельної служби Латвії
20:30 - Дія.Бізнес став майданчиком для популяризації безбар’єрності серед малих і середніх підприємств
20:30 - Легкоброньовані медичні автомобілі від Латвійської Республіки посилять спроможності військово-медичної служби, - Андрій Таран
20:30 - Держпродспоживслужба збільшить кількість лабораторій, які перевіряють картоплю
19:24 - Госгеонедр в апреле выставит на продажу 13 лотов
19:24 - Главу Госархстройинспекции сменили
19:24 - Минстратегпром обнародовал законопроект о промышленной политике
18:30 - Кабмин повторно согласовал назначение главы Запорожского титано-магниевого комбината
18:30 - Немецкая Wintershall Dea прекратила финансирование “Северного потока-2”
18:30 - Правительство хочет уменьшить расходы государства на обанкротившиеся банки
18:30 - Лондонский суд отклонил иск “Татнефти” к Игорю Коломойскому на 300 млн долларов за захват “Укртатнафты”
18:24 - Публічний звіт Голови Держрибагентства Ганни Шишман за 2020 рік перенесено
18:24 - Роман Боднар прозвітував про роботу Держенергонагляду за 2020 рік
18:24 - Український кордон має стати зовнішнім кордоном ЄС
18:24 - Уряд схвалив законопроект про регулювання нестандартних форм трудових відносин
18:24 - Уряд спростив ліцензування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
18:24 - Мінекономіки: Велике будівництво стало одним із драйверів економіки у 2020 році
18:24 - Олексій Чернишов: До трагедії у Харкові призвело свідоме порушення правил пожежної безпеки
18:24 - Прем’єр-міністр України зустрівся з Міністром закордонних справ Литви
18:24 - Новий законопроект про професійну освіту має стати справжнім поштовхом до розвитку та модернізації галузі, – Сергій Шкарлет
18:24 - Уряд ухвалив рішення про реорганізацію Національної академії державного управління при Президентові України
18:18 - Страховые компании ARX и ARX Life подвели итоги 2020 года: премии выросли на 17%, прибыль 325 млн. грн.
18:18 - Кабмин создал рабочую группу по вопросам возврата активов обанкротившихся банков
18:18 - НБУ: Банки обязаны обслуживать жителей Крыма без справки внутренне перемещенного лица
18:18 - Munich Re Syndicate отказалась страховать риски "Северного потока-2", котрый попал под санкции США
18:18 - Руслан Магомедов назначен главой Нацкомиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР)
18:18 - Комитет ВРУ здоровья нации и медстрахования рассмотрит механизмы внедрения страховой медицины в Украине


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар22.1176
Канадський долар22.2348
Юань Женьміньбі4.3303
Куна4.4753
Чеська крона1.3052
Данська крона4.5626
Гонконгівський долар3.6042
Форинт0.094241
Індійська рупія0.38631
Рупія0.0019842
Новий ізраїльський шекель8.5513
Єна0.26378
Теньге0.067289
Вона0.025124
Мексиканське песо1.3697
Молдовський лей1.5945
Новозеландський долар20.6363
Норвезька крона3.3102
Російський рубль0.37926
Саудівський ріял7.4521
Сінгапурський долар21.1496
Ренд1.9301
Шведська крона3.3638
Швейцарський франк30.8133
Єгипетський фунт1.783
Фунт стерлінгів39.4405
Долар США27.9492
Білоруський рубль10.7642
Азербайджанський манат16.4523
Румунський лей6.9596
Турецька ліра3.8965
СПЗ (спеціальні права запозичення)40.3361
Болгарський лев17.3576
Євро33.9289
Злотий7.5056
Алжирський динар0.2118
Така0.33175
Вірменський драм0.054281
Іранський ріал0.00066982
Іракський динар0.019269
Сом0.33175
Ліванський фунт0.018662
Лівійський динар6.295
Малайзійський ринггіт6.9633
Марокканський дирхам3.1428
Донг0.0012202
Бат0.94079
Дирхам ОАЕ7.6592
Туніський динар10.4129
Узбецький сум0.0026744
Новий тайванський долар1.00408
Туркменський новий манат8.0378
Ганське седі4.8293
Сербський динар0.29047
Сомоні2.4896
Ларі8.525
Бразильський реал5.1242
Золото50352.44
Срібло773.43
Платина35283.63
Паладій65917.35

Курси валют, встановлені НБУ на: 25.02.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
CEEN8.358.358.358.3541750.00
MHPC1991991991991990.00

Дані за 24.02.2021