У 2021 році місцева влада отримає критерії, за якими буде вдосконалювати мережу професійно-технічної освіти

У 2021 році МОН затвердить методичні рекомендації, за якими в кожному регіоні проводитимуть вдосконалення мережі профосвіти.
В основу документа увійдуть чіткі та зрозумілі критерії, які допоможуть оцінити стан мережі та спрямувати ресурси на перспективні заклади.
Перше засідання робочої групи, яка працюватиме над рекомендаціями, відбулося сьогодні, 21 січня 2021 року, в режимі онлайн. «Наразі в Україні працюють 732 заклади професійно-технічної освіти, і серед них, на жаль, є малокомплектні.
Це передусім пов’язано з несприятливою демографічною ситуацією, яка спостерігається останніми роками.
У результаті витрачаються значні кошти на утримання таких закладів.
Рекомендації МОН допоможуть місцевій владі сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах, збільшити інвестиції в матеріально-технічну базу профтехів, які цього потребують.
Тому ми хочемо якнайшвидше запустити роботу експертів і вийти на перший варіант документа, щоб далі провести його громадське обговорення», – зазначив заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук. Серед критеріїв, які місцева влада має враховувати під час роботи з мережею, – демографія регіону, економічний та соціальний розвиток, наявна освітня мережа тощо.
Оцінивши ці показники, місцеві управлінці зможуть ухвалювати рішення про реорганізацію профтехів, їх створення або об’єднання. Оцінити спроможність закладу місцева влада зможе, зокрема, за такими індикаторами: кількість учнів, які навчаються; співвідношення кількості закладів профосвіти з кількістю населення в регіоні; можливість готувати кваліфікованих робітників за професіями, яких потребують місцеві роботодавці; результати вступних кампаній; матеріально-технічна база закладу та терміни її останнього оновлення тощо. «Фінальний перелік індикаторів обов"язково має містити фінансовий показник.
Він продемонструє, скільки ресурсів і за який період вже інвестовано в заклад, чи може він самостійно покривати поточні витрати, як-от плановий ремонт, закупівля матеріалів для майстерень чи дрібної техніки.
У підсумку це надасть місцевій владі цілісне розуміння стану як конкретного закладу, так і регіональної мережі.
А ми зі свого боку будемо відстоювати інтереси професійно-технічної освіти на національному рівні, щоб заклади отримували більшу підтримку для розвитку», – пояснила голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль. Водночас створення ефективної системи управління та фінансування профтехів є однією з цілей Стратегії розвитку професійно-технічної освіти до 2023 року.
Вдосконалення мережі допоможе МОН та регіонам посилити спроможність профтехів, випускники яких швидко знайдуть роботу на ринку праці своєї області. «Успішність мережі закладів профосвіти залежить від зацікавленості та активних дій управлінців.
Наразі вони не мають конкретних інструментів, які б допомогли їм правильно здійснювати цей процес, тому часто орієнтуються на власну інтуїцію.
Так не має бути.
Тому ми напрацюємо оптимальні критерії, які стануть об’єктивним орієнтиром для них в ухваленні рішень», – додав Ігор Гарбарук. До роботи над документом залучені представники місцевих органів управління освітою, організацій роботодавців, естонські освітні експерти.
Формування критеріїв для вдосконалення мережі закладів профтехосвіти відбуватиметься в межах Програми ЄС «EU4Skills». Нагадаємо, МОН презентувало результати кампанії з модернізації вебплатформ закладів профосвіти.