Як країни захищають своє машинобудування

20.01 16:24 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 19 января 2021. Опубликовано 16:15 20 января 2021 года БізнесЦензор публікує головне з дослідження інституту GROWFORD про те, як інші країни захищають свою промисловість. І що в цьому напрямку робить Україна?

Наприкінці листопада 2020 року інститут GROWFORD опублікував своє дослідження “Вимоги щодо локалізації в публічних закупівлях як інструмент підтримки національної промисловості: міжнародний досвід та пропозиції для України”.

Засновники інституту: політик Віталій Ковальчук, що обіймав посаду заступника голови Адміністрації президента Петра Порошенка, підприємець Надія Гладкевич, що очолює групу компаній “Реноме”, яка займається ІТ-технологіями та фінансист Віталій Ломакевич, який в 2014 році був членом Ради Нацбанку.

Дослідження присвячене стану індустріального розвитку України та шляхам промислового протекціонізму. Найбільш цікавими в дослідженні є кейси з використання промислового протекціонізму різними країнами.

БізнесЦензор публікує стислий конспект цього дослідження.

Україна на шляху деіндустріалізації

В Україні впродовж останніх 18 місяців поспіль відбувається падіння промислового виробництва.

Промисловість України створює близько 20 — 22% валового внутрішнього продукту (ВВП). В цій сфері на кінець 2019 року було зайнято близько 2,5 млн осіб.

Як вже не раз писав БЦ, саме промисловість є запорукою збагачення країни. Сьогодні експорт України на дві третини складається з експорту сировини. В основному, це залізна руда, металургійні напівфабрикати та аграрна продукція — зерно, кукурудза, соняшникова олія.

Українська сировина за кордоном переробляється у товари з доданою вартістю, які Україна імпортує. В першу чергу — це транспортні засоби, електроніка та устаткування.

Таким чином, податки, робочі місця, технології, виробничі ланцюжки, додана вартість — все це залишається за кордоном.

Причини і наслідки падіння промисловості

Основними причинами різкого падіння в 2013-2015 роках були збройна агресія Росії на Сході та окупація Криму. Крім руйнування об"єктів інфраструктури і промисловості напряму, вона вплинула на скорочення експорту української промислової продукції.

До війни на РФ приходилось 52% українського експорту товарів машинобудування — $6,9 млрд в 2012 році. В 2018 році цей показник склав $963 млн. Втім, збільшився експорт в інші країни.

В досліджені GROWFORD цього не вказано, але ще однією глобальною причиною деіндустріалізації є відсутність інвестицій через погану систему їх захисту.

Без реформи судової та правоохоронної систем, яка забезпечить захист інвестицій, розвиток підприємництва в Україні навряд чи буде можливий.

В 2020 році, зазначається в дослідженні GROWFORD, до причин падіння ВВП додалась пандемія коронавірусу COVID-19.

Вона вдарила по всій світовій економіці. Але по український — особливо сильно. Через відсутність фінансової спроможності уряду підтримати бізнес податковими пільгами або прямими дотаціями.

Наслідком деіндустріалізації є депопуляція населення. Робоча сила з України перетікає в інші країни, де задіяна у створенні їхнього ВВП.

Згідно даних Eurostat, темпи падіння кількості населення в Україні одні з найбільших в європейських країнах. Україна втрачає 0,69% населення щорічно. Більше втрачають лише Латвія та Литва — по 1% щорічно.

Як країни захищають свою промисловість

Більшість країн надає преференції своїй промисловості, щоб стримати імпорт і дати можливість розвинутись своїм власним виробникам. Це поліпшує зовнішньоторгове сальдо та дає замовлення локальним виробникам на період становлення.

В дослідженні GROWFORD йдеться про те, що дискримінація імпорту в окремих випадках не протирічить міжнародним угодам. Для України це, в першу чергу, угода про членство у Світовій організації торгівлі (СОТ) та угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).

Інші країни також користуються виключеннями в угодах про ВТО, щоб надати преференції власним виробникам. Ось декілька прикладів

Алжир. З 2015 року країна знизила податки для нових автомобілів місцевого виробництва. Автодилери за два роки були зобов"язанні розпочати промислову або напівпромислову діяльність. Тобто, забезпечити хоч якийсь рівень локалізації у виробництві авто, які вони продають.

Аргентина. Законодавством з 2016 року встановлено режим, який передбачає різні вимоги до місцевого контенту. За даного режиму місцеві виробники отримують податкові пільги при використанні мінімального відсотка локалізації — від 10% до 30%.

Пакистан. З липня 2016 року надається перевага місцевим автовиробникам шляхом дискримінації імпорту. ЄС вважає, що ця дискримінація має бути видалена.

США. За часів президентства Дональда Трампа, країна ввела багато бар"єрів для іноземних учасників торгів на ринку закупівель США. Європейські компанії в даний час стикаються з багатьма перешкодами. Їх або позбавлено доступу, або знижено їхні шанси на перемогу в державних контрактах.

ПАР. Проводить одну з найбільш протекціоністських політик. План дій з промислової політики (IPAP) ідентифікує місцевий контент як стратегічний інструмент для розвитку економіки. Сектори в ПАР, які використовують мінімальний поріг локального вмісту від 30% до 100%: транспорт, текстильна промисловість, деякі фармацевтичні вироби, меблі, стальна продукція та інше.

Ізраїль. Країна застосувала цікаве обмеження імпорту. Повідомлення про міжнародні тендери в Ізраїлі публікуються тільки в паперових місцевих газетах англійською мовою. Вони не існують в Інтернеті. Відтак, потенційні учасники мають створити в країні представництво, якщо хочуть приймати участь в державних закупівлях.

Туреччина. Ще одна країна з жорсткою протекціоністською політикою. Вона цікава через те, що Туреччина є великим торговим партнером України. Країна надає преференції виробникам електроенергії з локальним обладнанням. Умовою страхового відшкодування вартості фармпрепарату є локалізація його виробництва. З 2018 оку Туреччина запровадила квоти на імпорт сталі.

Про методи країн ЄС у захисті своїх виробників від конкурентного імпорту, БЦ вже писав.

Як Україна захищає свою промисловість

На сьогодні в Україні діє лише одна норма по дискримінації машинобудівельного імпорту. Вона стосується закупівель сільськогосподарської техніки і передбачає пільгові кредити від держави на закупівлю вітчизняної техніки.

Також у Верховній Раді знаходиться на розгляді проєкт закону №3739, який вже пройшов перше читання. Документ вводить обов"язкову локалізацію для участі у державних закупвілях для близько 90 позицій машинобудівної продукції.

Обов"язкова локалізація передбачається на рівні 10% у перший рік з подальшим щорічним збільшенням на 10% — до 40%.

До переліку продукції з обов"язковим вмістом місцевого контенту віднесені турбогенератори, трансформатори, компресорне обладнання, громадський транспорт, спецавтомобілі (сміттєвози, автоцистерни, пожежні, швидкої допомоги), локомотиви, вагони, насоси та інше.

Такий крок продублює захисні норми інших країн. В тому числі — США і ЄС. Згідно прогнозів аналітиків GROWFORD, ця норма дозволить збільшити приріст ВВП України на 0,5% щороку.

Василь МЕЛЬНИК

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

12:48 - “Cлуги” готовят законопроект о национализации “Мотор Сичи”
12:48 - Активы родственников Гепы оценили в 1,3 млрд гривен
12:42 - МЗС України запустило проект про жінок в дипломатії #ДипломаткиБезКраваток
11:54 - Глава национальной газотранспортной системы рассказал о сценариях, если российский газ пойдет в обход Украины
11:54 - Юрий Луценко заявил, что спецконфискацию Одесского НПЗ Сергея Курченко отменил суд
11:00 - Согласно правительственной стратегии к 2030 году должно остаться лишь 26 млн граждан Украины
10:36 - Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції 2019-nCoV
10:06 - В Донецкой области возобновили подачу газа для отопления с помощью Нацполиции
10:06 - Закрытие шахт, увеличение тарифов, удар по экспорту. Как Украина присоединяется к “зеленому курсу” Евросоюза
10:06 - Минэкономики объявило конкурсы на независимых членов набсовета “Центрэнерго”, ОПЗ и “Турбоатома”
09:12 - Суперсуд. Как итальянская мафия кормилась из бюджета Евросоюза
09:12 - Обнаруженная в Microsoft уязвимость может привести к глобальному кризису
09:12 - Пресс-секретарь Зеленского поскандалила из-за Игоря Коломойского с экспертом Пинчука
09:06 - EUR/USD. Для дальнейшего снижения котировок, медведям необходимо...
09:06 - Британский фунт (GBP) консолидируется в области локальных min...
08:18 - “Идите вон к чертовой матери”. Зачем Кравчук послал Путина с Лавровым, а заодно и Пескова с Грызловым
08:18 - Оператор ГТС Украины готовит маршрут для импорта газа с LNG-терминала в Хорватии через Венгрию
20:05 - Найпотужніший винахід з часів Bitcoine: як нейромережа GPT-3 змінює ринки
20:03 - Про електроенергію в інших країнах. Литва
15:42 - Рік роботи Уряду: п'ять досягнень у напрямку ЄС і НАТО
13:24 - “Центрэнерго” выставила трейдеру Игоря Коломойского счет на 750 млн гривен
13:24 - “Укртранснафта” заказала американскую систему обнаружения утечек за 113 млн гривен
12:30 - Прокуратура забрала у компании Васи Хмельницкого 40 га земли возле столичного Пирогово
11:36 - Фонд гарантирования вкладов ищет компанию для возврата активов банков Кауфмана и Грановского
11:36 - Рада продлила срок установки газовых счетчиков до 2023 года
10:42 - Кабмин отменил обязательство “Энергоатома” продавать 5% электроэнергии на спецсессиях
10:42 - Посадить трех друзей. Сдаст ли Зеленский Коломойского?
10:42 - Минздрав оштрафует украинскую компанию за срыв поставок китайской вакцины от коронавируса
09:48 - “Нафтогаз” из-за долгов прекратил поставки газа для поставщика тепла для Донецкой области
09:48 - Украина заинтересована в сотрудничестве с США в отраслях ядерной и возобновляемой энергетики


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.246
Канадський долар21.8285
Юань Женьміньбі4.269
Куна4.3662
Чеська крона1.2568
Данська крона4.4478
Гонконгівський долар3.5686
Форинт0.090219
Індійська рупія0.37952
Рупія0.0019368
Новий ізраїльський шекель8.3449
Єна0.25578
Теньге0.066001
Вона0.024628
Мексиканське песо1.3048
Молдовський лей1.5766
Новозеландський долар19.7704
Норвезька крона3.2397
Російський рубль0.37185
Саудівський ріял7.3857
Сінгапурський долар20.6646
Ренд1.8111
Шведська крона3.2471
Швейцарський франк29.8912
Єгипетський фунт1.7656
Фунт стерлінгів38.3161
Долар США27.7091
Білоруський рубль10.619
Азербайджанський манат16.311
Румунський лей6.7763
Турецька ліра3.6886
СПЗ (спеціальні права запозичення)39.6118
Болгарський лев16.9102
Євро33.075
Злотий7.2246
Алжирський динар0.21027
Така0.32955
Вірменський драм0.052931
Іранський ріал0.00066537
Іракський динар0.019141
Сом0.32974
Ліванський фунт0.018538
Лівійський динар6.2803
Малайзійський ринггіт6.9003
Марокканський дирхам3.1262
Донг0.0012141
Бат0.92008
Дирхам ОАЕ7.6084
Туніський динар10.2938
Узбецький сум0.002655
Новий тайванський долар1.00242
Туркменський новий манат7.9845
Ганське седі4.862
Сербський динар0.28787
Сомоні2.4721
Ларі8.4173
Бразильський реал5.0745
Золото47003.5
Срібло701.56
Платина31322.92
Паладій65010.54

Курси валют, встановлені НБУ на: 09.03.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
BAVL0.4950.4950.4950.49579200.00
MHPC18018017617651102.00

Дані за 05.03.2021