СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
Платники Соборного та Шевченківського районів м. Дніпраспрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску за дванадцять місяців
2020 року понад 13 мільярдів гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом січня – грудня 2020 року платниками Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра направлено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 8 млрд 255 млн 043,2 тис. гривень.
Так, до державного бюджету впродовж січня – грудня 2020 року спрямовано4 млрд 478 млн 740,1 тис. грн, що на 144 млн 102,6 тис. грн більше надходжень січня – грудня 2019 року.
До місцевих бюджетів за дванадцять місяців 2020 року надійшло 3 млрд 776 млн 303,1 тис. грн, що на 215 млн. 073,5 тис. грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2019 року.
За підсумками 2020 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 4 млрд 763 млн 724,1 тис грн, що перевищує показники 2019 року на 472 млн 630,9 тис. гривень.
Щодо обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2021 року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2020 році.
Щорічне подання декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) – конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
Обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової Декларації вважається виконаним і податкова Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30 квітня 2021 року.
Порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Так, згідно з п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом№ 2464.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.
Порядок формування податкового кредиту туроператором
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.
Водночас загальні правила формування податкового кредиту, які визначені ст. 198 ПКУ, у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, починаючи з 01.07.2015 р. було змінено.
Так, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Разом з тим відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання в неоподаткованих операціях.
Таким чином, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги, та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі придбання товарів/послуг для використання в операціях, які не підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).
Такий порядок формування податкового кредиту запроваджено з метою правильного обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (далі – реєстраційна сума), оскільки система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення із реєстраційної суми окремих сум ПДВ.
Враховуючи зазначене, при здійсненні платником податку туроператорської та турагентської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному ст. 198 ПКУ, який передбачає включення усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, які використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
ПорядокскасуванняреєстраціїПРРО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядокзастосуванняпрограмнихреєстраторіврозрахунковихоперацій (далі – ПРРО) регулюєтьсяПорядкомреєстрації, веденняреєструтазастосуванняпрограмнихреєстраторіврозрахунковихоперацій, затвердженимнаказомМіністерствафінансівУкраїнивід 23.06.2020 № 317 «ПровнесеннязміндонаказуМіністерствафінансівУкраїнивід 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).
Антикорупційний сервіс «Пульс»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів Державної податкової служби України та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08 год. 00 хв. – до 18 год. 00 хв. (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18 год. 00 хв. – до 08 год. 00 хв. (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Стартувала деклараційна кампанія – 2021
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З початку 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.
Щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік – конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік:
► для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2021;
► для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30.04.2021;
► для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:
◄ при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
◄ при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;
◄ при отриманні іноземних доходів;
◄ та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
◄ від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
◄ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
◄ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
◄ у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/447626.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію
щодо оподаткування програмної продукції
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/news/minfin_vidav_uzagalniuiuchu_podatkovu_konsultatsiiu_shchodo_opodatkuvannia_programnoi_produktsii-2639 розміщена наступна інформація.
Неоднозначне тлумачення податкового законодавства є причиною податкових спорів між платниками податків та контролюючими органами. Для вирішення цих спірних питань Міністерство фінансів України (Мінфін) використовує механізм податкових роз’яснень – Узагальнюючі податкові консультації (УПК), підготовлену з урахуванням рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань підготовки УПК при Мінфіні.
Наказом Мінфіну затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операцій з постачання програмної продукції.
У чому суть?
Консультація надає відповідь на запитання чи звільнятимуться від оподаткування ПДВ операції з постачання різних видів програмної продукції.
Зокрема, роз’яснено, що операції з постачання результатів комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них, у разі передачі замовнику майнових прав інтелектуальної власності на такі об’єкти, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.
Водночас операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, складовою яких є програмна продукція без виділення окремої її вартості, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
З текстом УПК можна ознайомитись за посиланням
https://mof.gov.ua/set-of-summarizing-tax-consultations
Довідково:
Ухвалення в кінці 2016 року закону «Про внесення змін у Податковий кодекс щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», серед іншого, дозволило розширити можливості Мінфіну щодо випуску УПК.
27 вересня 2017 року Міністерство фінансів видало Наказ про затвердження Порядку випуску УПК. Головною новацією цього Наказу стало створення консультативно-дорадчого органу при Мінфіні – Експертної Ради.
Наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 321 було затверджено оновлений склад Експертної ради з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій при Міністерстві фінансів України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Платники Дніпропетровщини у 2020 році спрямували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 64,1 мільярди гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 47 млрд 181,4 млн гривень.
Так, до Державного бюджету України надійшло 22 млрд 302,6 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 24 млрд 878,8 млн гривень.
За підсумками 2020 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 16 млрд 917,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 955,4 млн гривень.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закони України № 1017 та № 1072:
преференції для платників єдиного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2021 змінилися граничні обсяги доходів, що дають право перебувати на спрощеній системі оподаткування платникам єдиному податку (ЄП) першої – третьої груп.
Граничні обсяги визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату (МЗП) 6 000,0 гривень на місяць.
Тобто, з 01.01.2021 обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати для платників ЄП:
► першої групи – 167 розмірів МЗП, – у 2021 році це 1 002 000 грн (6000 х 167);
► другої групи – 834 розміри МЗП, – у 2021 році це 5 004 000 грн (6000,0 х 834);
► третьої групи – 1167 розмірів МЗП, – у 2021 році 7 002 000 грн (6000,0 х 1167).
Відповідні зміни внесені до Податкового кодексу України Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
Крім того, Законом України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) п. 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) доповнено новим підпунктом 910.1
Нормами вищезазначеного підпункту встановлено, щотимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе.
Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені в абзаці першому цього підпункту періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Річний перерахунок ПДФО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги (ПСП), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:
► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
► під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Норми встановлені п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування ПСП.
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП відображаються працедавцем у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. № 1 ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 із змінами та доповненнями.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника ПДФО у відповідному місяці.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги платників ПДВ!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники ПДВ проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником ПДВ у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Норми встановлені ст. 199 ПКУ.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються у разі:
► проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
► постачання платником ПДВ відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;
► проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novini/447708.html повідомила.
У зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609» територіальні органи ДПС з 01 січня 2021 року визначено органами ліцензування з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.
У зв’язку із зазначеними змінами, інформуємо суб’єктів господарювання, які мають намір отримати, переоформити, внести черговий платіж за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі звертатись до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (основне місце обліку).
У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює оптову торгівлю пальним, за наявності місць оптової торгівлі та/або оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, через філію (яка не є юридичною особою), суб’єкту господарювання необхідно звернутись до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем провадження діяльності.
До уваги платників акцизного податку!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України повідомила наступне.
Щодо виконання норм Закону України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» в частині акцизного податку
31 грудня 2020 року опублікований Закон України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117).
Законом № 1117, зокрема, внесено зміни до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регулюють питання, пов’язані з віднесенням з 23.05.2020 відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) палива рідкого, на основі газойлів (дизпаливо), а також розчинників або розріджувачів на основі метанолу, до підакцизного пального, в частині:
► порядку врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) залишків такого пального, які утворилися на 23.05.2020 року.
Відповідно до змін, внесених Законом № 1117, платники, визначені у підпунктах 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право:
● до 31 грудня 2020 року – подати заявку на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року. У підпунктах 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ визначено умови подання таких заявок на поповнення обсягів залишку пального (а саме, без сплати акцизного податку за умови подальшого використання пального тільки для власного споживання або промислової переробки, зі сплатою акцизного податку – для пального, яке використовується в інших цілях);
● до 15 січня 2021 року (включно) скласти та зареєструвати акцизні накладні на загальні обсяги пального, використаного у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для власного поживання та/або промислової переробки або реалізованого у цей період, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати такі акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
У зв’язку з набуттям чинності Законом № 1117 з 01 січня 2021 року (тобто після закінчення визначеного терміну подання заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року) повідомляємо про подовження терміну подання заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до 15 січня 2021 року (включно).
При цьому в заявці на поповнення (коригування) залишку пального, поданій відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ зазначається:
● тільки один код пального згідно з УКТ ЗЕД (тобто заповнюється один рядок таблиці);
● умова оподаткування або «5» (якщо заявка подана без сплати акцизного податку), або «0» (якщо заявка подана зі сплатою акцизного податку).
В подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у без сплати акцизного податку (умова оподаткування «5»), складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:
● у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне;
● у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;
● у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;
● у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».
Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ без сплати акцизного податку (умова оподаткування «5»), з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:
● у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;
● у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.
Підпунктом 34 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
визначено платників та види пального, на яких поширюються норми вказаного підпункту;
● платникам, якими було подано заявки на поповнення обсягів залишку пального зі сплатою акцизного податку (до прийняття змін до ПКУ щодо подання таких заявок без сплати акцизного податку), надано можливість здійснити в СЕА РПСЕ відповідні коригування та скористатися правом подання заявки на поповнення обсягів залишку пального без сплати акцизного податку;
● визначено механізм такого коригування.
Звертаємо увагу, що у випадку здійснення платниками коригувань в СЕА РПСЕ відповідно до підпункту 34 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, заявки на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року без сплати акцизного податку можуть бути подані такими платниками тільки до 15 січня 2021 (включно).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/447748.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон № 1072: про коригування фінансового результату до оподаткування
на суму списаних штрафних санкцій і пені
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10.12.2020, передбачено, зокрема, списання штрафних санкцій і пені відповідно до п. 23 та списання податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:
► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс з процедур банкрутства);
► осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
► банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;
► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.
Згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом з процедур банкрутства.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.
При цьому Законом № 1072 підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено новим п. 54, згідно з абзацом третім якого фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 2 прим. 3 та списаного податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон України № 466: зміни в оподаткуванні дивідендів
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі змінами, внесеними Законом України № 466 до Податкового кодексу України, 01.01.2021 набрав чинності оновлений п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо визначення дивідендів.
Так, дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
► платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
► суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
► вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
► сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
► виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон України № 1017: з 01.01.2021 надання платних послуг у сфері охорони здоров’я тільки з використанням РРО та/або програмних РРО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким внесені зміни до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, зокрема передбачено, що з 01.01.2021 до 01.01.2022 реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, у тому числі, надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
Платні послуги у сфері охорони здоров’я, які можуть надавати фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої групи, визначено Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
ДК 009:2010 затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457. Цією класифікацією визначено розділ за кодом 86 «Охорона здоров’я», який поділяється на групи: 86.1 «Діяльність лікарняних закладів»; 86.2 «Медична та стоматологічна практика»; 86.9 «Інша діяльність у сфері охорони здоров’я».
Зазначений розділ включає лікарні широкого профілю та спеціалізовані лікарні короткочасного або тривалого перебування пацієнтів, санаторії, профілакторії, будинки для людей похилого віку з медичним обслуговуванням, психіатричні лікарні, установи для осіб з розумовими вадами, реабілітаційні центри, лепрозорії та інші установи охорони здоров’я, що мають необхідну матеріальну базу та проводять діагностичне та медичне лікування пацієнтів, які страждають різними захворюваннями.
Також до цього розділу відносяться
● медичні консультації та лікування в області загальної та спеціалізованої медицини як лікарями загального напряму, так і медичними спеціалістами та хірургами;
● стоматологічні послуги загального та спеціалізованого характеру;
послуги ортодонтів.
Отже, вищезазначена діяльність з 01.01.2021 здійснюється із застосуванням РРО та/або програмних РРО.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги податкових агентів!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» у новій редакції викладено Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нараховано єдиного внеску (ф. № 1ДФ) (далі – Податковий розрахунок) і порядок заповнення та подання податковими агентами вищезазначеного Податкового розрахунку.
Наказ набрав чинності 01.01.2021 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 101 від 28.12.2020).
Оновлений Податковий розрахунок містить таблиці щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Якщо останній день строку подання Податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного періоду.
На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого ПДФО, які зазначаються у Податкового розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.
Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам ПДФО податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Враховуючи вищевикладене, починаючи зі звітного періоду І квартал 2021 року платники податків подають нову форму Податкового розрахунку, яка об’єднує інформацію щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Про основні переваги оновленого Реєстру декларацій
для суб’єктів декларування та громадян
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У кінці 2020 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оновило Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій).
Реєстр декларацій став більш зручним і зрозумілим для користувачів, а робота з ним комфортною як для суб’єктів декларування, які подають до Реєстру електронні документи, так і користувачів його публічної частини.
Основні переваги оновленого Реєстру декларацій:
► Зручний пошук декларацій у публічній частині Реєстру:
● додано наскрізний пошук по вмісту всіх поданих документів до Реєстру (чекбокс «шукати скрізь» біля поля для пошуку). Це дає можливість пошуку декларацій за будь-яким об’єктом декларування. Так, наприклад, за ключовим словом «Мерседес» можливо знайти всі декларації осіб, які задекларували транспортні засоби цієї марки;
● після відкриття у публічній частині Реєстру будь-якої декларації можливо одразу, без додаткового пошуку, переглянути інші документи цього суб’єкта декларування: додано блок «Інші документи суб’єкта декларування», який містить посилання на всі документи, які декларант подавав до Реєстру.
► Зручніша робота з кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та вхід до Реєстру декларацій:
відтепер авторизуватися можна з використанням КЕП (у тому числі на захищеному носії) на сторінці входу до Реєстру (https://portal.nazk.gov.ua а також з використанням Інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA;
● можливо використовувати декілька КЕП для входу до Реєстру. Якщо при зміні КЕП ідентифікаційні дані суб’єкта декларування не змінились (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків), не потрібно проводити процедуру зміни КЕП у Реєстрі;
● якщо ідентифікаційні дані у КЕП змінились, а також змінилась електронна поштова скринька декларанта, додано можливість отримати доступ до персонального електронного кабінету в Реєстрі за допомогою процедури «Я змінив поштову скриньку».
► Спрощено комунікацію з уповноваженими особами НАЗК, які перевіряють декларації. Суб’єкт декларування може у персональному електронному кабінеті Реєстру додавати файли у форматах .jpeg, .jpg, .png, .bmp, .pdf до повідомлень уповноваженим особам НАЗК, які проводять повну перевірку їхніх декларацій.
Також, персональні дані в чернетках документів не зникають. Тому суб’єкт декларування може заповнювати документи з різних пристроїв та з різними КЕП. При створенні нової декларації на основі попередньої забезпечено перенесення персональних даних суб’єктів декларування до нового документа незалежно від комп’ютера, на якому вони працюють із Реєстром.
НАЗК і надалі продовжить інформувати і про інші переваги оновленого Реєстру декларацій.
У разі виникнення питань при поданні декларації ви можете зателефонувати до Контакт-центру: +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00.
Якщо у вас виникатимуть технічні питання при роботі з Реєстром декларацій, просимо направляти їх на email: support@nazk.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті НАЗК за посиланням
https://nazk.gov.ua/novyny/nazk-osnovni-perevagy-onovlenogo-reyestru-deklaratsij-dlya-sub-yektiv-deklaruvannya-ta-gromadyan/
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Представники ДПС та Американської торговельної палати в України обговорили питання великих платників податків
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила про наступне.
Новий формат роботи з великими платниками податків став темою обговорення під час онлайн зустрічі заступників Голови ДПС з представниками Американської торговельної палати в Україні.
За словами заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова, з початку поточного року Державна податкова служба України розпочала свою роботу як єдина юридична особа. Проведення такої інституційної реформи було визначено низкою рішень Уряду та структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ. У рамках цієї реформи було змінено й формат роботи з великими платниками податків. Утворено п’ять міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків: центральне, східне, західне, південне, північне.
«Зміна структури та створення мережі офісів по роботі з великими платниками податків за галузевою спеціалізацією усуває дублювання функцій та сприятиме покращенню процесів адміністрування та обслуговування платників податків. Саме за галузевою спеціалізацією здійснювався і розподіл великих платників податків за офісами», – зазначив Євген Олейніков.
Так, за центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків закріплено 651 платника, східним – 287, західним – 150, південним – 148, північним – 135 платників.
Учасників зустрічі також цікавило питання порядку проведення перевірок щодо відшкодування ПДВ.
За словами Євгена Олейнікова, ДПС налаштована й надалі продовжити практику оперативного відшкодування ПДВ, якісного попереднього аналізу ризиків та їх упередження. У той же час значна увага при перевірці щодо відшкодування ПДВ надаватиметься перевірці фізичної наявності задекларованих товарних залишків.
Представники Американської торговельної палати в Україні у свою чергу відзначили оперативність реагування ДПС на звернення платників податків та належний рівень взаємодії при вирішенні актуальних для членів АСС питань.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/447936.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На робочій зустрічі з фахівцями підрозділів Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області Криворізького регіону
про пріоритетні напрямки роботи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
ДнямивідбуласявиїзнаробочазустрічзпрацівникамипідрозділівГоловногоуправлінняДПСуДніпропетровськійобласті (далі – ГУДПС) Криворізькогорегіонузаучастів. о. заступниканачальникаГУДПСМазурОльги.
На сьогодні м. Кривий Ріг є великим індустріальним центром країни. У ньому сконцентровані підприємства різних галузей економіки: добувної, металургійної, машинобудівної, хімічної та інших, серед яких і підприємства гірничо-металургійного комплексу світового значення. Криворізький регіон – один з найбагатших на корисні копалини районів не тільки Дніпропетровщини, а й усієї України.
Враховуючи важливість Криворіжжя для наповнення державного та місцевих бюджетів, а також виходячи із стратегічних цілей діяльності ДПС, як єдиної юридичної особи, під час зустрічі з податківцями регіону Мазур Ольга визначила пріоритетні напрямки роботи ГУ ДПС. Вона зазначила, що це, у першу чергу, партнерські відносини з бізнесом та громадськістю, які будуються на принципах прозорості і відкритості, підвищення якості податкового сервісу.
«Наша мета – вивести відносини з платниками на новий рівень, який ґрунтується на довірі та партнерстві. У той же час від платників очікуємо прозорого ведення бізнесу та чесної сплати податків. Податкова готова захищати інтереси чесного бізнесу та бути його помічником!», – акцентувала в. о. заступника начальника ГУ ДПС Мазур Ольга.
Учасники зустрічі також відвідали центри обслуговування платників, які надають платникам податків адміністративні послуги з урахуванням особливостей карантинного періоду.
На зустрічі обговорювались актуальні питання, які виникають у податківців під час виконання ними функцій, а також визначені першочергові завдання підрозділів ГУ ДПС, як територіального органу у складі єдиної юридичною особи.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Про подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Нагадуємо суб’єктам декларування – державним службовцям, що з 01.01.2021 почався новий етап подання електронних декларацій про майновий стан за 2020 рік, який триватиме до 23:59:59 години 31.03.2021.
При поданні електронних декларацій потрібно враховувати зміни до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VІІ (далі – Закон), які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.10.2019 № 140-ІХ.
Зокрема, про визначенні кола осіб, які є членам сім’ї декларанта та відносно яких вносяться відомості до декларації, а саме згідно ст. 1 Закону «члени сім’ї:
а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».
До декларації вноситься інформація про членів сім’ї, які:
- проживають спільно з декларантом на кінець звітного періоду;
- знаходяться в шлюбі на кінець звітного періоду, не залежно від спільного проживання із суб’єктом;
- є неповнолітніми дітьми на кінець звітного періоду, не залежно від спільного проживання із суб’єктом;
- спільно проживали із суб’єктом декларування сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.
Також, при декларуванні майна (рухомого/нерухомого), яке не є власністю суб’єкта декларування або членів його сім’ї, слід враховувати строк користування або володіння таким майном протягом звітного періоду. Потрібно декларувати майно, яке знаходилось у користування або володінні сукупно не менше половини строку звітного періоду.
Суб’єкти декларування зобов’язані декларувати інформацію про наявність у себе або членів сім’ї відкритих рахунків та банківських сейфів/комірок в фінансових установах (розділ 12-1 декларації).
Окрім того, повідомляємо, що 30.12.2020 набув чинності Закон України № 1079-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції», а також Закон України № 1074-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Для суб‘єктів декларування – державних службовців категорії «Б» з 30.12.2020 діє положення про необхідність подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані щодо видатків та доходів на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів (105 100 грн. в 2020 році, 113 500 грн. в 2021 році).
Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані потрібно подавати протягом 10 днів з дати здійснення видатку або отримання доходу.
У разі виникнення питань просимо звертатись до управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 374-86-40.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Декларування - 2021: громадянам, які одноосібно обробляли у минулому році земельні ділянки понад 2 га, необхідно задекларувати доходи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.01.2021 розпочалась кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами протягом 2020 року.
Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) необхідно і одноосібникам, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Крім того, при отриманні у 2020 році доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.
Декларація за 2020 рік подається до 01 травня 2021 року.
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.
Звертаємо увагу, що для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий «Е-кабінет для громадян», який надає можливість:
► доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
► доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
► подання Декларації про майновий стан і доходи;
► отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Вхід до Електронного кабінету – за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Зокрема, платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».
З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон України № 466: коригування фінансового результату при формуванні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку абозбитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) встановлено пунктом 139.2 ст. 139 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені зміни до пункту 139.2 ст. 139 ПКУ (набрали чинності з 23 травня 2020 року), який доповнено положеннями щодо порядку коригування фінансового результату до оподаткування на резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ в редакції Закону № 466 фінансовий результат до оподаткування збільшується:
► на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
► на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Методологічні засади створення та використання резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) встановлено відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та міжнародними стандартами фінансової звітності.
Отже, при формуванні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, а при використанні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
При цьому, якщо сума витрат від списання дебіторської заборгованості перевищує суму резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму такого перевищення.
Важливо: застосування положень п. 139.2 ст. 139 ПКУ в редакції Закону № 466, що стосуються резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), здійснюється, починаючи з 23 травня 2020 року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги фізичних осіб – підприємців!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 6 000 гривень, з 01.12.2021 – 6 500 гривень. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року – 2 270 гривень, з 01 липня – 2 379 гривень, з 01 грудня – 2 481 гривня.
Враховуючи вищезазначені показники, суми податків та внесків для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку (далі – ФОП платники ЄП) у 2021 році складатимуть:
ФОП платники ЄП I групи*:
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування** (далі – єдиний внесок):
– з 01 січня 2021 року складе 1 320 грн (22 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року);
– з 01 грудня 2021 року – 1 430 гривень (22 % від мінімальної заробітної плати станом на 01 грудня 2021 року).
Єдиний податок – 227 грн (10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021року).
*Відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ФОП платники ЄП І групи звільняються від сплати єдиного податку та єдиного внеску з 01 по 31 грудня 2020 року та з січня по травень 2021 року.
ФОП платники ЄП II групи
Єдиний внесок** – з 01 січня 2021 року – 1 320 грн (22 % від мінімальної заробітної плати);
– з 01 грудня 2021 року – 1 430 гривень (22 % від мінімальної заробітної плати станом на 01 грудня 2021 року).
Єдиний податок – 1 200 гривень (20 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року).
ФОП платники ЄП III група
Єдиний внесок** – з 01 січня 2021 року – 1 320 грн (22 % від мінімальної заробітної плати);
– з 01 грудня 2021 року – 1 430 гривень (22 % від мінімальної заробітної плати станом на 01 грудня 2021 року).
Єдиний податок – 5 % від доходу, або 3 % від доходу та ПДВ – для платників ПДВ.
ФОП загальної системи оподаткування
Єдиний внесок** – з 01 січня 2021 року – 22 % від доходу, але не менше 1 320 грн (22 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021)
– з 01 грудня 2021 року – 22 % від доходу, але не менше 1 430 гривень (22 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.12.2021).
Доходи ФОП на загальній системі оподаткування, отримані протягом календарного року від господарської діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 % від чистого доходу, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю.
Довідково:
**Єдиний внесок наведено у мінімальному розмірі страхового внеску.
Максимальна сума страхового внеску з 01.01.2021 складає 19 800 грн (6000 х 15 х 22 %).
З 01 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21 450 грн. (6500 х 15 х 22 %).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон № 1072: у разі погашення повної суми відстроченого податкового боргу у визначений строк, штрафні санкції і пеня не застосовуються
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 12.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.
Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.
У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
При наданні відстрочення згідно з п. 12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми статті 100 ПКУ не застосовуються.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Заповнюємо реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач»
платіжного доручення на сплату податків та зборів без помилок
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
► поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
► поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
► поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
► поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
► поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
► поле № 7 – друкується розділовий знак «;».
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).
У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку (п. 10 Порядку № 666).
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон України № 1072:
соціальна підтримка не є об’єктом нарахування єдиного внеску
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено новим п. 917,відповідно до якогоне є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виплати застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, а також ті, які здійснюються за рахунок одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачуються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Зміни у податковому законодавстві, які набули чинності з 1 січня 2021 року
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/448336.html повідомила про зміни до податкового законодавства, які набули чинності з 01 січня 2021 року, внесені, зокрема:
1. Законами України від 19 вересня 2019 року 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та від 19 вересня 2019 року № 116-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» в частині змінення вимог щодо звітування платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) про нарахування такого внеску.
Так, відповідно до прийнятих змін, подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (ПКУ).
2. Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», зокрема, в частині встановлення терміну сплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
3. Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», зокрема, в частині:
► встановлення, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується, зокрема, інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій;
► доповнення переліку даних на підставі яких проводиться камеральна перевірка.
4. Законом України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема, в частині використання єдиного рахунку, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
5. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), зокрема, в частині:
► надання платнику податків права надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні;
► проведення перевірок (удосконалення порядку оформлення органами ДПС ППР; доповнення переліку підстав для проведення документальних позапланових та фактичних перевірок; запровадження нового порядку заперечення результатів розгляду акту та матеріалів перевірки тощо);
► запровадження нової концепції відповідальності платників податків, а також нових умов нарахування пені;
► доповнення переліку платників податків для яких встановлюється річний податковий (звітний) період;
► доповнення різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій (уточнення порядку врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (тонка капіталізація); запровадження нових різниць, які зменшують фінансовий результат до оподаткування, а також різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування тощо);
► визначення порядку оподаткування рідин, що використовуються в електронних сигаретах та запровадження маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку;
► доповнення переліку підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;
► встановлення обов’язку платників єдиного податку нараховувати та сплачувати податок на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України
► встановлення тимчасової ставки, на період з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
6. Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786), зокрема, в частині:
► визначення обов’язку нерезидентів ставати на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням свого постійного представництва, у разі початку господарської діяльності через представництво;
► встановлення, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів;
► спрощення форми обліку доходів та витрат для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
7. Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», зокрема, в частині:
► узгодження норм щодо взяття на облік нерезидентів, що придбавають у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, інвестиційні активи юридичної особи – резидента України, а також визначено строки подання документів для взяття таких нерезидентів на облік;
► зміни звітного періоду, починаючи з якого підлягають взяттю на облік нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках;
► проведення перевірок (встановлено обмеження щодо зупинки проведення документальних планових та позапланових перевірок; зменшено строки давності для проведення перевірок податкових зобов’язань податкових агентів, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв’язку з трудовими відносинами тощо);
► обмеження визнання процентів «тонка капіталізація» поширено лише на операції з нерезидентами;
► розширення переліку умов звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих за 2020 – 2021 роки внаслідок ліквідації іноземної юридичної компанії або іноземного утворення без статусу юридичної особи;
► збільшення порогу загальної площі нерухомості, яка може надаватись в оренду фізичними особами – підприємцями першої – третьої груп;
► звільнення від відповідальності фізичних осіб за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на майно у разі якщо контролюючий орган не надіслав фізичній особі відповідне податкове повідомлення рішення у строки встановлені Кодексом;
► встановлення можливості держателів електронних платіжних засобів отримувати готівкові кошти на місцях проведення розрахунків за товари, роботи, послуги.
Детальніше про новації, запроваджені Законами № 466 та № 786, що набрали чинності з 01 січня 2021 року, у інформаційних листах № 12, 13, 15 та 16, розміщених за посиланням https://tax.gov.ua/informatsiyni-listi.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги суб’єктів господарювання,
що надають послуги у сфері охорони здоров’я
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами) визначено, що з 1 січня 2021 при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) є обов’язковим.
У той же час, статтею 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами) передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.
Так, зокрема, у разі отримання сімейним лікарем, який зареєстрований приватним підприємцем, коштів на власний рахунок, застосування РРО не потрібне.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/448386.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги податкових агентів – великих платників податків
щодо сплати податку на доходи фізичних осіб
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novini/448305.html повідомила наступне.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлено п.168.4 ст. 168 ПКУ. Згідно з п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.
Разом з тим, відповідно до пункту 64.7 статті 64 ПКУ, великий платник податків (далі – ВПП) зобов'язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП (міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків – далі МУ ДПС по роботі з ВПП) та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням такого МУ ДПС по роботі з ВПП, що здійснює супроводження ВПП, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування, кі пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого ВПП.
Отже, у разі якщо юридична особа (податковий агент), яка зареєстрована як великий платник податку, розташована за місцезнаходженням в межах населених пунктів розташування МУ ДПС по роботі з ВПП (в містах Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові), то податок на доходи фізичних осіб за найманих працівників вона сплачує до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням на рахунки для територіальних органів МУ ДПС по роботі з ВПП .
У разі, якщо юридична особа – ВПП створює підрозділи за неосновним місцем обліку, але також в межах населених пунктів розташування МУ ДПС по роботі з ВПП, які не уповноважені юридичною особою нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу на рахунки для територіальних органів МУ ДПС по роботі з ВПП.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Уряд підтримав національних виробників
галузі виноградарства та виноробства
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Уряд здійснив ще один важливий крок з імплементації дорожньої карти щодо розвитку виноградарства та виноробства, підтримки національних виробників, боротьби з фальсифікатом та підвищення якості продукції.
Це стало результатом поїздок Президента та представників Уряду в південні області та на Закарпаття, численних зустрічей з асоціаціями, і повністю підтримується представниками реального сектору.
Рішенням Уряду врегульовано питання мінімальних роздрібних цін на окремі види виноробної продукції і приведення їх опису у відповідність до Податкового кодексу.
«Зараз дуже важливо захистити внутрішній ринок вин від зовнішньої експансії та забезпечити споживача якісними українськими продуктами виноробства. У результаті виграють всі: українські винороби стануть конкурентоспроможними і відновлять втрачені позиції на ринку. Виноградарі матимуть більший попит на їх сировину. Український споживач матиме якісний, а не фальсифікований, продукт», – зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Головна проблематика полягає в тому, що наразі на ринку відбувається маніпуляція назвами продукції і цінами, коли імпортований НАПІЙ на основі вина (а НАПІЙ – це продукт нижчої якості ніж ігристе вино) продається за ціною як ігристе ВИНО (а якість ВИНА незрівнянно вища). У такій ситуації українські виробники якісних ігристих ВИН опиняються в неконкурентній ситуації, а українські споживачі, введені в оману, купують неякісний імпортований напій замість справжнього ігристого вина.
Прийнята постанова усуває усі ці маніпулятивні різночитання та врегульовує питання «ціна має дорівнювати якості».
«Національні виробники втратили 40% ринку ігристих вин, у зв'язку з чим була загроза закриттю українських виноробних заводів. Збільшення ж виробництва дасть можливість українським підприємствам відновити роботу, зберегти наявні та створити нові робочі місця, що призведе до наповнення бюджету та соціальної стабільності», – наголосив Міністр.
Постановою підвищується мінімальна роздрібна ціна на українські вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) з 89 до 109 грн за пляшку 0,7 – 0,75 літра (+ 20 гривень), а також приводиться у відповідність до Податкового кодексу України опис цих виробів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Міністерств розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням
https://www.me.gov.ua/Detail?lang=uk-UA&id=78358cac-a42e-416a-bc5e-2b11988d21d0&title=IgorPetrashko-UriadPidtrimavNatsionalnikhVirobnikivGaluziVinogradarstvaTaVinorobstva
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Легальна трудова діяльність –
це основа соціальної захищеності працюючого населення
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сьогодні, як ніколи гостро, стоїть питання легалізації трудових відносин та детінізації заробітних плат. На даний час виплата «тіньової» заробітної плати та нелегальне використання праці найманих працівників стали, на жаль, нормою життя. Легальна трудова діяльність – це основа соціальної захищеності працюючого населення. Відсутність цивілізованих трудових відносин позбавляє найманих працівників захисту від незаконного звільнення.
Для офіційного працевлаштування роботодавець зобов’язаний з працівником укласти трудовий договір.
Законодавством про працю встановлено, що при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.
Суб’єкти організації оплати праці (органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об’єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники) не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Про нові умови або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.
У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
При цьому, зміна систем та розмірів оплати праці є також зміною істотних умов праці, яка потребує повідомлення працівників не пізніше ніж за два місяці, а також надає право працівнику припинити трудові відносини на підставі п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України із виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, якщо він не погоджується на продовження роботи з новими умовами оплати праці.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Електронна печатка для РРО юридичною особою
отримується у разі надання пакету документів
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо юридична особа планує використовувати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО, то такій особі для отримання електронної печатки для РРО необхідно подати до органів ДПС відповідний пакет документів, а саме:
► заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
► додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї печатки), у двох примірниках;
► оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчену копію (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
► засвідчену копію** наказу/витягу з наказу про відповідального за отримання та використання у РРО електронних печаток (у випадку отримання ЕДП відповідальною особою).
► засвідчені копії** документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір);
► оригінал та засвідчену копію* дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб);
► оригінал та засвідчену копію* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток), або копію з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі;
► оригінал та засвідчену копію* посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копію, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
► оригінал та засвідчену копію* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
► засвідчену копію* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.
ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ
*- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
**- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій,його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).
Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів не допускається.
До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів).
Для уникнення помилок при заповненні документів уважно ознайомтесь з Пам'яткою щодо заповнення Реєстраційної картки для юридичної особи
УВАГА! Для недопущення помилок при заповненні «Реєстраційної картки» в форматі «xls», окремі поля, які не потребують редагування, є заблокованими.
Додатково, усім клієнтам кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС рекомендуємо до перегляду відеоінструкцію щодо Отримання електронної печатки для РРО юридичною особою.
Також рекомендуємо для перегляду Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію
щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, шляхом, зокрема перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ.
Норми встановлені п. 421.2 ст. 421 Податкового кодексу України .
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
У разі переходу в середині року зі спрощеної системи оподаткування
на загальну, юрособі необхідно подати фінансову звітність
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.
Норми визначені п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
З урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Деклараційна кампанія – 2021: з метою використання права на податкову знижку фізособою подається довідка про отримані у звітному році доходи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
Норми встановлені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати разом із такою Декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
Нагадуємо, що Декларацію за 2020 рік необхідно подати у строк до 01.05.2021.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області
