До завершення контракту з російським «Газпромом» у 2024 р. перед Оператором ГТС України все більш актуальним є завдання підготувати українську систему до різних сценаріїв, включно зі сценарієм «нульового транзиту» – фокусування на більш ефективній взаємодії з усіма сусідніми країнами-операторами ГТС, забезпеченні потреб внутрішніх споживачів і розвитку східно-європейського газового хабу в Україні, – вважає Ольга Бєлькова, директор з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України. – Рік тому був створений Оператор ГТС. Що змінилося в цьому контексті? – Багато моїх колишніх колег у парламенті, зокрема, й тих, хто працює у міністерствах, не усвідомлюють важливості ролі Оператора ГТС України (ОГТСУ) і геополітичної значущості цієї компанії. Не її важливості всередині країни або фіскальної, а ролі ОГТСУ, інтереси якого виходять за рамки виключно компанії, і навіть України. Точніше, забезпечують їх. На жаль, на сьогодні в уряді немає групи людей, які б системно займалися цими питаннями. – А коли-небудь була? – Були періоди в історії незалежної України, коли ситуативно організовувалася група людей, яка займалася цими питаннями. Це не було рішення президента чи уряду. Але так складалися обставини, що міжнародні партнери України часто запитували про деякі аспекти транзиту російського газу територією України. Так, у певні періоди (2004, 2006, 2009 рр.) була складна, іноді критична, ситуація з транзитом. Зрозуміло, в такі моменти і президенти, і прем’єр-міністри, і міністри змушені були реагувати на ситуацію. Зараз інша ситуація, що вимагає комплексного підходу. Як директор з питань взаємодії з держорганами і міжнародними організаціями ОГТСУ я щодня отримую масу запитів від різних міністерств. Їхні запити полягають у тому, що думає Оператор ГТС про співпрацю з Литвою, зі Словаччиною і т.д. Річ у тім, що робота в уряді щодо співпраці з різними країнами дивно організована. Ви знаєте, наприклад, що у кожного міністерства є кілька ключових країн, з якими вони постійно працюють? – Я ж не міністр, хоча здогадувалася … – Раніше я з цим не стикалася навіть як депутат. Наприклад, Міністерство культури працює з країнами А, В і С. І саме воно буде вимагати відповіді, наприклад, про співпрацю, двосторонні переговори зі Словаччиною, з іншими «довіреними» їм державами. А не Міністерство енергетики і навіть не Мінфін. – Нескладно припустити, до чого це призводить. – У Міністерстві культури не можуть оцінити значущість для України технічної і політичної співпраці зі Словаччиною, зокрема в газотранспортній галузі. Там немає відповідних фахівців. Міністерства автоматично розсилають запити. І навіть з аргументованих відповідей просто немає кому скласти цілісну картину того, що відбувається. Тому я вважала за потрібне зробити огляд інтересів ГТС. – У чому їхня відмінність від інтересів інших «газових» компаній? – Інтереси Оператора ГТС принципово відрізняються від інтересів «Нафтогазу» та його партнерів, від інтересів Оператора ПСГ («Укртрансгазу»). Левова частка доходів Оператора ГТС формується саме в результаті міжнародної співпраці. В інших компаніях зазвичай міжнародне співробітництво, як в університетах радянських часів: робили що-небудь чи ні, але п’ять осіб щорічно їздили за кордон («за обміном»). Для сучасного Оператора ГТС України міжнародна співпраця – базова основа виживання й успіху. Як для фінансового, так і для технічного функціонування компанії важливі доходи, згенеровані нашою міжнародною діяльністю. – Чи допоможе така співпраця задіяти ГТС України після завершення термінів контракту з «Газпромом»? – ГТС України була побудована переважно для так званого великого транзиту газу в Європу. Не кожен Оператор ГТС в інших країнах від початку орієнтований на транзит. При цьому завданням всіх операторів є доставка газу в країну з інших джерел. Український же Оператор ГТС відносно нещодавно перейнявся цими функціями. Але основою залишається транзит. З урахуванням такого складного партнера, як російський «Газпром» (при тому, що фахівці обох країн говорять однією технічною мовою і чудово розуміють один одного, працюючи багато років в унісон), в майбутньому так не має бути. Особисто я вважаю, що Оператор ГТС України має розвивати взаємовигідні відносини з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою так, щоб посилити можливість надходження доходів у результаті такої співпраці. У наступні чотири роки ОГТСУ має знайти спосіб зберегти транзит, збільшити кількість нових послуг для міжнародних та українських клієнтів, запровадити нові форми транспортування та використання природного газу відповідно до можливостей ГТС. Щоб за відсутності фізично транзитних потоків газу з Росії, у країни був «план Б». – Є шанси, що «план Б» не знадобиться? – У цьому контексті дуже важлива скоординована робота дипломатичних органів України, уряду. Ми покладаємо великі сподівання на введення США санкцій відносно РФ, так як на сьогодні вони найбільш дієві для захисту інтересів України. Ми відстоюємо своє право та можливість бути основною компанією з транспортування російського газу в ЄС, як це було від початку передбачено при створенні ГТС України. Україна багато років фінансувала газотранспортну систему, добудовувала, обслуговувала (що вельми недешево), щоб забезпечувати безперебійний транзит російського газу. Наприклад, є десятки інших російських виробників газу, без урахування ймовірних виробників у Середній Азії. Те, що сьогодні їхні поставки газу через українську ГТС неможливі, має бути досліджено основним потенційним споживачем – ЄС і його антимонопольними органами. Ми будемо працювати в цьому напрямку, однак тут потрібна чітка позиція і підтримка українського уряду. – Санкції санкціями, а власне, ми на що здатні? – Мені б не хотілося, щоб склалося враження, що все зводиться тільки до санкцій щодо РФ. – Хіба не так? – Ні. У будь-якому випадку ми маємо зміцнювати співпрацю з прикордонними країнами, максимізувати завантаження ГТС. Навіть якщо це завантаження системи на тимчасове ввезення і зберігання газу в режимі «митного складу». 2020 рік особисто мені запам’ятається тим, що вперше реально в Україні зберігали 10 млрд куб. м газу! Це велике досягнення України, довіра партнерів і перспектива … – Перспектива створення газового хабу в Україні? – Багаторічна політична мантра про створення регіонального газового хабу в Україні такою і залишиться в разі відсутності консолідації зусиль Оператора ГТС, Оператора ПСГ, Верховної Ради, уряду, Регулятора, АМКУ. Для цього недостатньо об’ємного внутрішнього ринку газу. Необхідна унікальна вигідна пропозиція. І Україна її зробила – потужна система ГТС і підземні сховища газу. – В Україні все це було і є. У чому унікальність? – Унікальність в синергії української пропозиції, яку прийняли наші міжнародні партнери. Змінилася й тональність розмови про Україну з представниками України на міжнародних конференціях. 2016-2017 рр. і сьогодні – зовсім різні речі. Сьогодні з нами говорять, як з партнерами на ринку газу, нам довіряють і не повчають, як раніше, не дивляться зверхньо. З 2016 року від імені України, зокрема я як народна депутатка, обіцяли Європейському Енергетичному Співтовариству, Єврокомісії імплементувати Євродирективи, виконати ряд зобов’язань. Сьогодні я можу впевнено сказати, що ми зробили все для врегулювання ситуації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Ми не просто перейняли європейські цінності, а, можна сказати, звели їх до рангу власних і довели до логічного завершення. Міжнародні партнери очікували цього від нас насамперед у транспортуванні газу. Сьогодні цим займається самостійна компанія – Оператор ГТС. Не формально, а законодавчо та практично! На відміну від деяких інших країн. Наприклад, Сербії, яка також є договірною стороною Європейського Енергетичного Співтовариства. Відповідно зобов’язання щодо імплементації вимог Третього енергетичного пакету у нас однакові. Але до способу відокремлення транспортування в цій країні – безліч питань, перш за все у Європейського Енергетичного Співтовариства. Ставлення до нас, як до рівноправних партнерів, має зберегтися. І над цим треба буде постійно й посилено працювати. – Словаччина продовжує грати «свою гру» або є прогрес? – Переговори тривають. З одного боку, словаки чудово усвідомлюють, наскільки їхня ГТС важлива для України для транспортування газу. З іншого – Агентство ЄС із взаємодії регуляторів енергетики (ACER) розпочало власне розслідування у зв’язку зі зверненнями учасників ринку газу обох країн і, зрозуміло, нашого звернення. – Вердикт/рекомендації ACER безумовний/обов’язковий для виконання операторами ГТС Єврозони? – Формально ні. Але якщо ви працюєте на цьому ринку, не враховувати його правила і тенденції – створювати собі ж проблеми. Ми ініціювали переговори з усіма причетними/прикордонними країнами і їх операторами ГТС. Відбулися позитивні переговори з Польщею і Угорщиною. Домовляємося про дату перемовин з румунами. Це нелегко в умовах обмежень, пов’язаних із пандемією. – Оператор ГТС Словаччини (Еustreаm) зловживає монопольним становищем на ринку транспортування газу? – Це не моє формулювання. Я намагаюся уникати оціночних суджень. – Питання – не оціночні судження, закон не забороняє називати речі своїми іменами в запитанні. – Мені б хотілося, щоб словаки розуміли: не завжди сьогоднішня важливість дає право, як ви сказали, «зловживати» положенням. Через пару років все може змінитися. Саме тому необхідно розвивати відносини з прикордонними державами. – Словаки можуть відкинути пропозицію ОГТСУ? – З погляду закону словаки мають право відкинути нашу пропозицію про співпрацю. Але з позиції запиту ринку, коли всі торгові партнери говорять, що їм вигідні умови, запропоновані українською стороною, потрібно шукати шляхи до зближення. Ми їх шукаємо. На жаль, я не уповноважена про це говорити в деталях. – Але чи шукають словаки? – Зі словаками дуже важливо шукати і знаходити варіанти співпраці. Мова не про конкретні особистості, і навіть не про операторів ГТС. Мова про торговельні відносини Словаччини та України. Сподіваюся, словаки це теж розуміють. Ми повинні домогтися того ж, чого досягли з Польщею і Угорщиною – підписати угоду по кожній точці входу в ГТС України. І це реально. Сподіваюся, немає жодного представника держави, який був би проти. Це думка не лише Оператора ГТС, а всього ринку. – Непрості відносини ОГТСУ з Румунією мають перспективу? – На відміну від Словаччини Румунія взяла на себе певні зобов’язання (формально і неформально) в меморандумах з ЄС. Це означає, що Румунія зобов’язалася укласти угоду з Україною по всіх точках з’єднання ГТС. Вони розуміють важливість таких зобов’язань. Хоча досі транзит газу через одну точку з чотирьох можливих – це й усе наше співробітництво. При тому, що для Трансбалканського коридору збільшення точок міждержавного сполучення на кордоні з Румунією, прозорий розподіл потужностей на аукціонах – істотно підвищать економічну привабливість цього маршруту. Паралельно з цим процесом законодавчий орган Румунії ухвалив правки до закону, якими зобов’язав Оператора ГТС підписати з нами відповідні угоди по точках входу в ГТС України. Як і з іншими прикордонними державами. На сьогодні румунський Регулятор розглядає спеціальні регуляції, які зобов’язують Румунію підписати відповідні документи з усіма прикордонними державами. Спільні зусилля і доведення взаємовигідності пропозицій України, на мій погляд, призвели до конструктивних рішень органів влади інших країн. Не можу сказати, що це виключно заслуга ОГТСУ, але однозначно наша позиція була врахована. – Тернистий шлях … – Коли підписували Угоду про Асоціацію з ЄС, навряд чи хтось припускав, які політичні й економічні проблеми можуть виникнути як в Україні, так і на міжнародних ринках. На жаль, Україна поки не навчилася відстоювати свої економічні інтереси. Але школу «молодого бійця» вже пройшла. – Відповідно до закону №3176, ОГТСУ може закуповувати газ для виробничо-технологічних втрат (ПТП) на біржі. Чи плануєте такі закупівлі і коли? – Нюанс в тому, що цей закон ще не підписаний, тобто на момент нашої розмови не набув чинності. Тому Оператор ГТС поки закуповує газ для ПТП і здійснення балансуючих дій згідно з вимогами Закону «Про державні закупівлі». – Як і раніше, на ProZorro? Хоча практика біржових торгів свідчить, що там газ торгується дешевше і швидше. – Закупівлі ОГТСУ на ProZorro зараз найдешевші на ринку, ми пристосувалися і могли б жити так і далі. Але ми розуміємо необхідність розвитку українського біржового ринку газу і свою роль у цьому процесі, тому готові почати використовувати, хоча ліквідності там поки мало. – Повернемось до консолідації зусиль і системності в енергетиці. Юрій Вітренко поки призначений т.в.о. міністра Міненерго. Але в січні 2021 року буде другий «підхід до штанги» у ВР. Чи здатний Вітренко організувати системну роботу енергоринку та зібрати не медійних, а реальних експертів в поки умовний координаційний центр? – Моя нинішня посада не дозволяє давати навіть можливих оцінок діям т.в.о. Міненерго. Це було б некоректно і до ОГТСУ, і до т.в.о. міністра енергетики. Але як людина, обізнана з усім спектром проблематики енергоринку, відповім так. По-перше, важливо, щоб такий координаційний центр з’явився. Я про це говорила і при попередньому президенті, міністрах, і при нинішньому. Енергетика у нас, як особливе поле життєдіяльності країни, зокрема для дипломатії. У жодній іншій сфері немає такого комплексу проблем, особливо в частині природного газу й атомної енергетики. В інших секторах енергетики також маса питань, але вони більше внутрішньоукраїнські. У той час як наші очікування в секторах газу й атомної енергії пов’язані з реакцією і очікуваннями наших міжнародних партнерів. По-друге, поява консолідованої позиції (координаційного центру) може бути реалізована віце-прем’єром, міністром енергетики, які мають можливість і бажання для цього. Юридично повноважень для цього у Кабміну достатньо і зараз. Проблеми виникають при спробі скоординувати дії міністерств. Особливо, коли йдеться про зовнішню політику. По-третє, тому так важлива координація глав Міненерго і МЗС. По-четверте, якщо не віце-прем’єр з проблем енергетики, то глава Міненерго має координувати насамперед і зовнішні енергопроблеми. У деяких країнах є спецпосли з питань енергетики. І практика їх роботи досить плідна. – В Україні є РНБО, Антикризовий центр з проблем енергетики, очолюваний прем’єром. Цього не достатньо? – РНБО вирішує інші завдання, Антикризовий енергоцентр, наскільки мені відомо, зосереджений переважно на рішенні проблем, які ми самі ж і створили, – боргових. Це проблеми, але переважно внутрішні. Можу тільки поспівчувати людині, призначеній главою Міненерго, а віце-прем’єром з енергетики й поготів. Але, сподіваюся, що за сонмом внутрішніх проблем він не забуде про пріоритет міжнародних енергетичних відносин, передусім газових. Чотири роки дії контракту промайнуть дуже швидко. І крім фінансових на Україну можуть чекати й технічні проблеми. – Технічних проблем – вже достатньо … – Однозначно ОГТСУ буде активно залучати міністра або тимчасово виконуючого його обов’язки, віце-прем’єра, якщо він буде призначений. Дуже важливо, щоб кошти на програми ремонтів, модернізацію газопроводів і компресорних станцій, згідно з десятирічним Планом розвитку ГТС, були спрямовані повністю і вчасно. Для цього насамперед потрібно гарантувати фінансову стабільність ОГТСУ – вирішити проблему накопичення заборгованостей облгазів за негативні небаланси. Кого б не призначили, ми будемо працювати над реалізацією цих цілей. Якщо буде призначений віце-прем’єром-міністром енергетики Юрій Вітренко, нам буде легше знайти з ним спільну мову. Він кілька років займався проблемами газотранспортної галузі, знає і розуміє їх. Втрачати час для нас неприпустимо – для Оператора ГТС це питання виживання. *** Основні показники роботи Оператора ГТС України в 2020 році У 2020 році транзит газу Оператора ГТС України до Європи склав 55,8 млрд куб. м (на 38% менше порівняно з 2019 р.). Обсяги транспортування газу з Європи до України за аналогічний період склали 15,9 млрд куб. м (на 12% більше порівняно з 2019 р.). Ключовими факторами зниження обсягів транзиту до Європи стали запуск нових газопроводів в обхід України, а також зменшення попиту на блакитне паливо в ЄС і значні запаси газу в європейських ПСГ. Транзит газу з України до Європи за 2020 рік – 55,8 млрд куб. м Польща Словаччина Угорщина Румунія Молдова 3,8 млрд 38,5 млрд 9,6 млрд 0,9 млрд 3 млрд Транспортування газу з Європи до України за 2020 рік – 15,9 млрд куб. м Словаччина Угорщина Польща 10,2 млрд 4,2 млрд 1,5 млрд У цілому за період січень-грудень 2020 р. транспортування газу з ЄС до України замовляли 82 трейдери, з них 52 українські компанії та 30 іноземних. Оператор ГТС України за підсумками 11 місяців 2020 р. роботи з моменту набуття статусу ліцензованого оператора ГТС (з 1 січня 2020 р.) отримав дохід від транспортування природного газу в розмірі 48,6 млрд грн. У цілому за результатами 2020 р Оператор очікує отримати 53 млрд грн (без ПДВ) доходу від транспортування природного газу. Податкові відрахування компанії до бюджетів усіх рівнів станом на грудень 2020 р. склали 12,5 млрд грн. Очікується, що за підсумками 2020 року (з урахуванням нарахування та сплати податку на прибуток за IV кв. 2020 р.) ОГТСУ відрахує понад 14 млрд грн до державного та місцевих бюджетів, і таким чином, увійде в десятку найбільших платників податків України. Автор: Алла Єрьоменко. Джерело: “Энергобизнес” Запис Ольга Бєлькова: «Міжнародна співпраця – запорука виживання ОГТСУ» спершу з"явиться на Оператор ГТС України.
До завершення контракту з російським «Газпромом» у 2024 р. перед Оператором ГТС України все більш актуальним є завдання підготувати українську систему до різних сценаріїв, включно зі сценарієм «нульового транзиту» – фокусування на більш ефективній взаємодії з усіма сусідніми країнами-операторами ГТС, забезпеченні потреб внутрішніх споживачів і розвитку східно-європейського газового хабу в Україні, – вважає Ольга Бєлькова, директор з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України.
– Рік тому був створений Оператор ГТС. Що змінилося в цьому контексті?
– Багато моїх колишніх колег у парламенті, зокрема, й тих, хто працює у міністерствах, не усвідомлюють важливості ролі Оператора ГТС України (ОГТСУ) і геополітичної значущості цієї компанії. Не її важливості всередині країни або фіскальної, а ролі ОГТСУ, інтереси якого виходять за рамки виключно компанії, і навіть України. Точніше, забезпечують їх. На жаль, на сьогодні в уряді немає групи людей, які б системно займалися цими питаннями.
– А коли-небудь була?
– Були періоди в історії незалежної України, коли ситуативно організовувалася група людей, яка займалася цими питаннями. Це не було рішення президента чи уряду. Але так складалися обставини, що міжнародні партнери України часто запитували про деякі аспекти транзиту російського газу територією України. Так, у певні періоди (2004, 2006, 2009 рр.) була складна, іноді критична, ситуація з транзитом. Зрозуміло, в такі моменти і президенти, і прем’єр-міністри, і міністри змушені були реагувати на ситуацію. Зараз інша ситуація, що вимагає комплексного підходу. Як директор з питань взаємодії з держорганами і міжнародними організаціями ОГТСУ я щодня отримую масу запитів від різних міністерств. Їхні запити полягають у тому, що думає Оператор ГТС про співпрацю з Литвою, зі Словаччиною і т.д.
Річ у тім, що робота в уряді щодо співпраці з різними країнами дивно організована. Ви знаєте, наприклад, що у кожного міністерства є кілька ключових країн, з якими вони постійно працюють?
– Я ж не міністр, хоча здогадувалася …
– Раніше я з цим не стикалася навіть як депутат. Наприклад, Міністерство культури працює з країнами А, В і С. І саме воно буде вимагати відповіді, наприклад, про співпрацю, двосторонні переговори зі Словаччиною, з іншими «довіреними» їм державами. А не Міністерство енергетики і навіть не Мінфін.
– Нескладно припустити, до чого це призводить.
– У Міністерстві культури не можуть оцінити значущість для України технічної і політичної співпраці зі Словаччиною, зокрема в газотранспортній галузі. Там немає відповідних фахівців. Міністерства автоматично розсилають запити. І навіть з аргументованих відповідей просто немає кому скласти цілісну картину того, що відбувається. Тому я вважала за потрібне зробити огляд інтересів ГТС.
– У чому їхня відмінність від інтересів інших «газових» компаній?
– Інтереси Оператора ГТС принципово відрізняються від інтересів «Нафтогазу» та його партнерів, від інтересів Оператора ПСГ («Укртрансгазу»). Левова частка доходів Оператора ГТС формується саме в результаті міжнародної співпраці.
В інших компаніях зазвичай міжнародне співробітництво, як в університетах радянських часів: робили що-небудь чи ні, але п’ять осіб щорічно їздили за кордон («за обміном»).
Для сучасного Оператора ГТС України міжнародна співпраця – базова основа виживання й успіху. Як для фінансового, так і для технічного функціонування компанії важливі доходи, згенеровані нашою міжнародною діяльністю.
– Чи допоможе така співпраця задіяти ГТС України після завершення термінів контракту з «Газпромом»?
– ГТС України була побудована переважно для так званого великого транзиту газу в Європу. Не кожен Оператор ГТС в інших країнах від початку орієнтований на транзит. При цьому завданням всіх операторів є доставка газу в країну з інших джерел. Український же Оператор ГТС відносно нещодавно перейнявся цими функціями. Але основою залишається транзит. З урахуванням такого складного партнера, як російський «Газпром» (при тому, що фахівці обох країн говорять однією технічною мовою і чудово розуміють один одного, працюючи багато років в унісон), в майбутньому так не має бути.
Особисто я вважаю, що Оператор ГТС України має розвивати взаємовигідні відносини з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою так, щоб посилити можливість надходження доходів у результаті такої співпраці.
У наступні чотири роки ОГТСУ має знайти спосіб зберегти транзит, збільшити кількість нових послуг для міжнародних та українських клієнтів, запровадити нові форми транспортування та використання природного газу відповідно до можливостей ГТС. Щоб за відсутності фізично транзитних потоків газу з Росії, у країни був «план Б».
– Є шанси, що «план Б» не знадобиться?
– У цьому контексті дуже важлива скоординована робота дипломатичних органів України, уряду. Ми покладаємо великі сподівання на введення США санкцій відносно РФ, так як на сьогодні вони найбільш дієві для захисту інтересів України.
Ми відстоюємо своє право та можливість бути основною компанією з транспортування російського газу в ЄС, як це було від початку передбачено при створенні ГТС України. Україна багато років фінансувала газотранспортну систему, добудовувала, обслуговувала (що вельми недешево), щоб забезпечувати безперебійний транзит російського газу.
Наприклад, є десятки інших російських виробників газу, без урахування ймовірних виробників у Середній Азії. Те, що сьогодні їхні поставки газу через українську ГТС неможливі, має бути досліджено основним потенційним споживачем – ЄС і його антимонопольними органами. Ми будемо працювати в цьому напрямку, однак тут потрібна чітка позиція і підтримка українського уряду.
– Санкції санкціями, а власне, ми на що здатні?
– Мені б не хотілося, щоб склалося враження, що все зводиться тільки до санкцій щодо РФ.
– Хіба не так?
– Ні. У будь-якому випадку ми маємо зміцнювати співпрацю з прикордонними країнами, максимізувати завантаження ГТС. Навіть якщо це завантаження системи на тимчасове ввезення і зберігання газу в режимі «митного складу». 2020 рік особисто мені запам’ятається тим, що вперше реально в Україні зберігали 10 млрд куб. м газу! Це велике досягнення України, довіра партнерів і перспектива …
– Перспектива створення газового хабу в Україні?
– Багаторічна політична мантра про створення регіонального газового хабу в Україні такою і залишиться в разі відсутності консолідації зусиль Оператора ГТС, Оператора ПСГ, Верховної Ради, уряду, Регулятора, АМКУ. Для цього недостатньо об’ємного внутрішнього ринку газу. Необхідна унікальна вигідна пропозиція. І Україна її зробила – потужна система ГТС і підземні сховища газу.
– В Україні все це було і є. У чому унікальність?
– Унікальність в синергії української пропозиції, яку прийняли наші міжнародні партнери. Змінилася й тональність розмови про Україну з представниками України на міжнародних конференціях. 2016-2017 рр. і сьогодні – зовсім різні речі. Сьогодні з нами говорять, як з партнерами на ринку газу, нам довіряють і не повчають, як раніше, не дивляться зверхньо.
З 2016 року від імені України, зокрема я як народна депутатка, обіцяли Європейському Енергетичному Співтовариству, Єврокомісії імплементувати Євродирективи, виконати ряд зобов’язань. Сьогодні я можу впевнено сказати, що ми зробили все для врегулювання ситуації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Ми не просто перейняли європейські цінності, а, можна сказати, звели їх до рангу власних і довели до логічного завершення. Міжнародні партнери очікували цього від нас насамперед у транспортуванні газу. Сьогодні цим займається самостійна компанія – Оператор ГТС. Не формально, а законодавчо та практично!
На відміну від деяких інших країн. Наприклад, Сербії, яка також є договірною стороною Європейського Енергетичного Співтовариства. Відповідно зобов’язання щодо імплементації вимог Третього енергетичного пакету у нас однакові. Але до способу відокремлення транспортування в цій країні – безліч питань, перш за все у Європейського Енергетичного Співтовариства. Ставлення до нас, як до рівноправних партнерів, має зберегтися. І над цим треба буде постійно й посилено працювати.
– Словаччина продовжує грати «свою гру» або є прогрес?
– Переговори тривають. З одного боку, словаки чудово усвідомлюють, наскільки їхня ГТС важлива для України для транспортування газу. З іншого – Агентство ЄС із взаємодії регуляторів енергетики (ACER) розпочало власне розслідування у зв’язку зі зверненнями учасників ринку газу обох країн і, зрозуміло, нашого звернення.
– Вердикт/рекомендації ACER безумовний/обов’язковий для виконання операторами ГТС Єврозони?
– Формально ні. Але якщо ви працюєте на цьому ринку, не враховувати його правила і тенденції – створювати собі ж проблеми.
Ми ініціювали переговори з усіма причетними/прикордонними країнами і їх операторами ГТС. Відбулися позитивні переговори з Польщею і Угорщиною. Домовляємося про дату перемовин з румунами. Це нелегко в умовах обмежень, пов’язаних із пандемією.
– Оператор ГТС Словаччини (Еustreаm) зловживає монопольним становищем на ринку транспортування газу?
– Це не моє формулювання. Я намагаюся уникати оціночних суджень.
– Питання – не оціночні судження, закон не забороняє називати речі своїми іменами в запитанні.
– Мені б хотілося, щоб словаки розуміли: не завжди сьогоднішня важливість дає право, як ви сказали, «зловживати» положенням. Через пару років все може змінитися. Саме тому необхідно розвивати відносини з прикордонними державами.
– Словаки можуть відкинути пропозицію ОГТСУ?
– З погляду закону словаки мають право відкинути нашу пропозицію про співпрацю. Але з позиції запиту ринку, коли всі торгові партнери говорять, що їм вигідні умови, запропоновані українською стороною, потрібно шукати шляхи до зближення. Ми їх шукаємо. На жаль, я не уповноважена про це говорити в деталях.
– Але чи шукають словаки?
– Зі словаками дуже важливо шукати і знаходити варіанти співпраці. Мова не про конкретні особистості, і навіть не про операторів ГТС. Мова про торговельні відносини Словаччини та України. Сподіваюся, словаки це теж розуміють.
Ми повинні домогтися того ж, чого досягли з Польщею і Угорщиною – підписати угоду по кожній точці входу в ГТС України. І це реально.
Сподіваюся, немає жодного представника держави, який був би проти. Це думка не лише Оператора ГТС, а всього ринку.
– Непрості відносини ОГТСУ з Румунією мають перспективу?
– На відміну від Словаччини Румунія взяла на себе певні зобов’язання (формально і неформально) в меморандумах з ЄС. Це означає, що Румунія зобов’язалася укласти угоду з Україною по всіх точках з’єднання ГТС. Вони розуміють важливість таких зобов’язань.
Хоча досі транзит газу через одну точку з чотирьох можливих – це й усе наше співробітництво. При тому, що для Трансбалканського коридору збільшення точок міждержавного сполучення на кордоні з Румунією, прозорий розподіл потужностей на аукціонах – істотно підвищать економічну привабливість цього маршруту.
Паралельно з цим процесом законодавчий орган Румунії ухвалив правки до закону, якими зобов’язав Оператора ГТС підписати з нами відповідні угоди по точках входу в ГТС України. Як і з іншими прикордонними державами. На сьогодні румунський Регулятор розглядає спеціальні регуляції, які зобов’язують Румунію підписати відповідні документи з усіма прикордонними державами.
Спільні зусилля і доведення взаємовигідності пропозицій України, на мій погляд, призвели до конструктивних рішень органів влади інших країн. Не можу сказати, що це виключно заслуга ОГТСУ, але однозначно наша позиція була врахована.
– Тернистий шлях …
– Коли підписували Угоду про Асоціацію з ЄС, навряд чи хтось припускав, які політичні й економічні проблеми можуть виникнути як в Україні, так і на міжнародних ринках. На жаль, Україна поки не навчилася відстоювати свої економічні інтереси. Але школу «молодого бійця» вже пройшла.
– Відповідно до закону №3176, ОГТСУ може закуповувати газ для виробничо-технологічних втрат (ПТП) на біржі. Чи плануєте такі закупівлі і коли?
– Нюанс в тому, що цей закон ще не підписаний, тобто на момент нашої розмови не набув чинності. Тому Оператор ГТС поки закуповує газ для ПТП і здійснення балансуючих дій згідно з вимогами Закону «Про державні закупівлі».
– Як і раніше, на ProZorro? Хоча практика біржових торгів свідчить, що там газ торгується дешевше і швидше.
– Закупівлі ОГТСУ на ProZorro зараз найдешевші на ринку, ми пристосувалися і могли б жити так і далі. Але ми розуміємо необхідність розвитку українського біржового ринку газу і свою роль у цьому процесі, тому готові почати використовувати, хоча ліквідності там поки мало.
– Повернемось до консолідації зусиль і системності в енергетиці. Юрій Вітренко поки призначений т.в.о. міністра Міненерго. Але в січні 2021 року буде другий «підхід до штанги» у ВР. Чи здатний Вітренко організувати системну роботу енергоринку та зібрати не медійних, а реальних експертів в поки умовний координаційний центр?
– Моя нинішня посада не дозволяє давати навіть можливих оцінок діям т.в.о. Міненерго. Це було б некоректно і до ОГТСУ, і до т.в.о. міністра енергетики. Але як людина, обізнана з усім спектром проблематики енергоринку, відповім так.
У деяких країнах є спецпосли з питань енергетики. І практика їх роботи досить плідна.
– В Україні є РНБО, Антикризовий центр з проблем енергетики, очолюваний прем’єром. Цього не достатньо?
– РНБО вирішує інші завдання, Антикризовий енергоцентр, наскільки мені відомо, зосереджений переважно на рішенні проблем, які ми самі ж і створили, – боргових. Це проблеми, але переважно внутрішні.
Можу тільки поспівчувати людині, призначеній главою Міненерго, а віце-прем’єром з енергетики й поготів. Але, сподіваюся, що за сонмом внутрішніх проблем він не забуде про пріоритет міжнародних енергетичних відносин, передусім газових. Чотири роки дії контракту промайнуть дуже швидко. І крім фінансових на Україну можуть чекати й технічні проблеми.
– Технічних проблем – вже достатньо …
– Однозначно ОГТСУ буде активно залучати міністра або тимчасово виконуючого його обов’язки, віце-прем’єра, якщо він буде призначений.
Дуже важливо, щоб кошти на програми ремонтів, модернізацію газопроводів і компресорних станцій, згідно з десятирічним Планом розвитку ГТС, були спрямовані повністю і вчасно. Для цього насамперед потрібно гарантувати фінансову стабільність ОГТСУ – вирішити проблему накопичення заборгованостей облгазів за негативні небаланси.
Кого б не призначили, ми будемо працювати над реалізацією цих цілей. Якщо буде призначений віце-прем’єром-міністром енергетики Юрій Вітренко, нам буде легше знайти з ним спільну мову. Він кілька років займався проблемами газотранспортної галузі, знає і розуміє їх. Втрачати час для нас неприпустимо – для Оператора ГТС це питання виживання.
***
Основні показники роботи Оператора ГТС України в 2020 році
У 2020 році транзит газу Оператора ГТС України до Європи склав 55,8 млрд куб. м (на 38% менше порівняно з 2019 р.). Обсяги транспортування газу з Європи до України за аналогічний період склали 15,9 млрд куб. м (на 12% більше порівняно з 2019 р.).
Ключовими факторами зниження обсягів транзиту до Європи стали запуск нових газопроводів в обхід України, а також зменшення попиту на блакитне паливо в ЄС і значні запаси газу в європейських ПСГ.
У цілому за період січень-грудень 2020 р. транспортування газу з ЄС до України замовляли 82 трейдери, з них 52 українські компанії та 30 іноземних.
Оператор ГТС України за підсумками 11 місяців 2020 р. роботи з моменту набуття статусу ліцензованого оператора ГТС (з 1 січня 2020 р.) отримав дохід від транспортування природного газу в розмірі 48,6 млрд грн. У цілому за результатами 2020 р Оператор очікує отримати 53 млрд грн (без ПДВ) доходу від транспортування природного газу.
Податкові відрахування компанії до бюджетів усіх рівнів станом на грудень 2020 р. склали 12,5 млрд грн. Очікується, що за підсумками 2020 року (з урахуванням нарахування та сплати податку на прибуток за IV кв. 2020 р.) ОГТСУ відрахує понад 14 млрд грн до державного та місцевих бюджетів, і таким чином, увійде в десятку найбільших платників податків України.
Автор: Алла Єрьоменко. Джерело: “Энергобизнес”
Запис Ольга Бєлькова: «Міжнародна співпраця – запорука виживання ОГТСУ» спершу з"явиться на Оператор ГТС України.
Більше новин
Курси валют, встановлені НБУ на: 27.01.2021
Дані за 26.01.2021
