Життя після 2024: яке майбутнє української ГТС

13.01 16:30 | Оператор ГТС України

Автор: Сергій Макогон, генеральний директор Оператора ГТС України

2020 рік був незвичним для багатьох країн і цілих галузей. На тлі COVID-19 ми спостерігали не тільки падіння виробництва, а й переосмислення багатьма країнами свого економічного циклу й управління ключовими ресурсами.

Природний газ все ще залишається одним з ключових першоджерел енергії для Європи, але ми спостерігаємо великі зміни в тому, як саме він використовується і транспортується.

Це означає, що Україна, яка забезпечує транзит газу в Європу, має враховувати нові тренди та швидко до них адаптуватися.

У 2020 році “Газпром” скоротив транзит через Україну на 38% до 55,8 млрд м3. Це багато чи мало?

З одного боку, “Газпром” сплатив за потужності у розмірі 65 млрд м3, бо у контракті Україна домоглася присутності норми “качай або плати”.

З іншого, це найменший показник за останні 30 років. Навіть у 2014-му, коли “Газпром” докладав усіх зусиль для зниження поставок газу в ЄС, щоб не допустити реверсу газу з Європи в Україну, транзит склав 62 млрд м3.

При проєктній потужності газотранспортної системи в 146 млрд м3 транзиту, це означає завантаження ГТС менше ніж на 30%. Такими є нові реалії нашого транзиту.

Загрози будівництва обхідних газопроводів

Поточний контракт гарантує Україні близько 7 млрд доларів доходу. Беручи участь в усіх тристоронніх переговорах з РФ, я чітко пам’ятаю, що до середини грудня 2019 року позиція представників російської сторони була чітка – транзиту через Україну після 2019 року не буде зовсім.

Тільки потужна підтримка ЄС і США, а також сильна переговорна позиція України (арбітражні розгляди, заповнені сховища газу та проведені реформи на ринку газу, включно з відділенням Оператора ГТС), дозволили українській стороні отримати новий п’ятирічний контракт з істотними обсягами транзиту.

Переломним фактором тоді стали санкції США проти обхідного газопроводу “Північний Потік-2”, чергового політичного проєкту Росії. Це перемога 2019-го, але 2024-й – не за горами, і ми зобов’язані планувати наступні кроки.

Нові санкції США, прийняті Конгресом на початку січня 2021 року, мають поставити фінальну крапку в цьому політично заангажованому проєкті.

Але загрозою для українського транзиту є не тільки “Північний потік-2”. “Газпром” активно добудовує нові обхідні газопроводи у Південній Європі. У 2020 році була запущена перша черга “Турецького Потоку-1”, у 2021-му може вийти на проєктний режим роботи “Турецький потік-2” разом зі своїми продовженнями через Болгарію і Сербію. Це може призвести до втрати транзиту до 15 млрд м3 – обсяги, які раніше йшли в Угорщину, Сербію і Хорватію.

На жаль, інші російські видобувні компанії або постачальники з Середньої Азії не мають можливості експортувати газ в ЄС через Україну.

Нові можливості для газотранспортної системи

Ми розуміємо, що бізнес-середовище змінилося, і, ймовірно, обсягів транзиту через Україну в 90-100 млрд м3 вже не буде, якщо істотно не зміняться попит в Європі або геополітика в регіоні.

Тому наші ключові завдання на найближчі п’ять років – оптимізація газотранспортної системи відповідно до потреб ринку і пошук нових можливостей для додаткового завантаження ГТС або зниження витрат при існуючому.

Наприклад, завантаження ГТС можливе за рахунок залучення до транзиту альтернативних постачальників з Російської Федерації та Середньої Азії. Не варто очікувати, що Кремль дозволить вільний експорт газу в Європу.

Потрібно докласти зусиль, щоб європейські антимонопольні органи забезпечили доступ цих додаткових постачальників газу на європейські ринки. Це і справедливо, і в інтересах підвищення конкуренції з точки зору диверсифікації джерел енергоресурсів.

Важливим стратегічним завданням Оператора ГТС України залишається безпека та доступність поставок газу всередині України. Кажуть, що бідніші країни стурбовані енергетичною безпекою, у той час як більш заможні зосереджені на sustainability.

Це логічно, тому що ми повинні не просто забезпечити фізичне постачання природного газу, який є ключовим ресурсом для опалення та промисловості, а й переконатися, що ціна цього ресурсу і наші витрати на його транспортування є оптимальними.

Нам потрібен не газ за всяку ціну, а доступний газ без політичних зобов’язань. Найкращий варіант розвитку подій – зростання власного видобутку газу.

Якщо внутрішній видобуток буде розвиватися належним чином, то Україна зможе не тільки покрити власні потреби, а й бути більш маневреною у частині закупівель газу, імпорту, експорту та використання потенціалу сховищ газу.

Збільшення обсягів видобутку українського газу – це ще один фактор оптимістичнішого майбутнього для Оператора ГТС України.

Ще одним перспективним напрямком використання ГТС є транспортування відновлюваних газів, таких як водень і біометан.

ЄС в межах “зеленого переходу” активно розвиває напрямок вуглецево-нейтральних газів, і Україна може зайняти гідне місце серед постачальників такого ресурсу в Європу.

Важливо, щоб Україна після загальних політичних декларацій на самому ранньому етапі активно долучилася до роботи європейських колег з визначення ринкової моделі циклу виробництва декарбонізованих газів, регуляторної бази всього циклу, включаючи транзит/внутрішнє транспортування, і технологічні особливості використання нових ресурсів.

Усі розрахунки за кліматичними програмами у світі не виключають газ у найближчому майбутньому, а позиціонують його як перехідне паливо між вугіллям і нафтою до відновлюваних джерел енергії.

Особливо це актуально для країн з наявною газовою інфраструктурою, тепловою генерацією на вугіллі, складними кліматичними умовами і більш низьким рівнем розвитку економіки.

Українська ГТС готова стати потужною базою і для “зеленого енергопереходу” країни. Першим кроком має стати зниження викидів СО2 за рахунок більш активного використання газу на теплових станціях замість вугілля.

Ще один європейський тренд – створення балансуючих потужностей на базі газових електростанцій.

Більш екологічною альтернативою є також використання транспорту на газі. Сьогодні метан може активно використовуватися як перехідне газомоторне паливо.

Це дозволить Україні знизити залежність від дизеля, який більш ніж на 80% імпортується, в першу чергу з Росії та Білорусі.

Безумовно, багато в чому майбутнє газотранспортної системи України залежить від здатності зберегти обсяги транзиту газу. Цей фактор є одним з вирішальних, але не визначальним.

Енергетика змінюється, з’являються нові напрямки й можливості. Вони знижують вплив “Газпрому” та створюють перспективи для української ГТС.

Сьогодні наше ключове завдання – підготуватися до різних сценаріїв після завершення транзитного контракту та використовувати всі можливості. Саме над цим працює менеджмент компанії разом з акціонером та іншими стейкхолдерами.

Це відображено у корпоративній стратегії розвитку бізнесу і вже реалізується у межах стратегічних ініціатив і проектів. Усередині кожної кризової ситуації, кожного виклику – перспектива, і ми робимо все, щоб використовувати її максимально.

Оригінальний матеріал опубліковано 13 січня 2021 року на Економічній правді

Запис Життя після 2024: яке майбутнє української ГТС спершу з"явиться на Оператор ГТС України.

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

09:18 - Сильные конвективные штормы — главный драйвер убытков для страховщиков и перестраховщиков имущества
08:36 - Транспортные предприятия за 2020 год сократили грузоперевозку на 11%
08:36 - Глава Минэнерго утверждает, что Дмитрий Фирташ покупает газ у “своих” трейдеров в Венгрии
08:36 - Годовой спад промышленного производства Донецкой области составил 3,8%
08:36 - Украина в декабре 2020 года увеличила выплавку стали на 22%
08:36 - Новый прожект власти: как безработные станут безработными программистами
08:36 - НБУ упростил выдачу ипотеки и кредитов для малого бизнеса
08:24 - До уваги платників екологічному податку!
08:23 - Особливості формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з урахуванням норм Закону України № 962
08:21 - Платники податку на прибиток уточнюючу декларацію за новою формою подають з 01.04.2021
08:21 - Перенесення строків звітування про підзвітні рахунки (FATCA)
08:20 - Закон України № 592: з 01.01.2021 розширено перелік платників, які звільняються від сплати єдиного внеску за себе
08:20 - Закон України №1072: відстрочення сплати податкового боргу для фізичних осіб в сумі, що не перевищує 6800 грн, діє до 29.12.2021
08:19 - Деклараційна кампанія 2021: за якою формою подається податкова декларація про майновий стан і доходи
08:18 - Податковий календар на 28 січня 2021 року
08:18 - Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини за 2020 рік надано 298,1 тис. адміністративних послуг
08:17 - У 2020 році сума задекларованих виторгів зросла на 67 млрд гривень
08:17 - Витискаючи «тінь», ми допомагаємо легальному сектору економіки, - Олексій Любченко
08:16 - Олексій Любченко: Ми дотримуємося рекомендацій міжнародних експертів у питаннях реформування ДПС
07:42 - “Фуршет” Игоря Баленко идет к банкротству. 20 лет назад он был №1. Что пошло не так?
07:42 - Социально-экономическое положение Донецкой области в 2020 году
07:24 - Курс валютной пары EUR/USD 'застрял' в широком ценовом диапазоне...
00:42 - Рівень виконання зобов’язань Угоди про асоціацію в галузі транспорту зріс, - Владислав Криклій
21:59 - Поради щодо навичок презентацій і публічних виступів
21:18 - Відбулося засідання Урядової комісії з розслідування причин виникнення пожежі у Харкові
21:06 - Підприємці та представники громадськості обговорили рішення, оприлюднені на офіційному сайті Хмельницької міської ради
20:47 - Фінансова реструктуризація в умовах сьогодення
20:30 - Віртуальна точка з’єднання зі Словаччиною – інструмент динамічного розвитку ринку газу в регіоні, – Ольга Бєлькова
20:00 - Жилищный рынок в США продолжает разогреваться
19:17 - Одна кредитна спілка за власною ініціативою виключена з реєстру фінустанов, а одна фінустанова поповнить небанківський ринок


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.7618
Канадський долар22.1376
Юань Женьміньбі4.3538
Куна4.5205
Чеська крона1.3104
Данська крона4.596
Гонконгівський долар3.6317
Форинт0.095341
Індійська рупія0.38598
Рупія0.0020012
Новий ізраїльський шекель8.6138
Єна0.27152
Теньге0.066704
Вона0.025446
Мексиканське песо1.4043
Молдовський лей1.6127
Новозеландський долар20.3612
Норвезька крона3.2887
Російський рубль0.37419
Саудівський ріял7.5051
Сінгапурський долар21.2359
Ренд1.8563
Шведська крона3.3932
Швейцарський франк31.6871
Єгипетський фунт1.7871
Фунт стерлінгів38.5561
Долар США28.1524
Білоруський рубль10.9325
Азербайджанський манат16.5719
Румунський лей7.0136
Турецька ліра3.8248
СПЗ (спеціальні права запозичення)40.5952
Болгарський лев17.4805
Євро34.1897
Злотий7.5181
Алжирський динар0.21416
Така0.33343
Вірменський драм0.054105
Іранський ріал0.0006732
Іракський динар0.019366
Сом0.3421
Ліванський фунт0.018756
Лівійський динар21.1383
Малайзійський ринггіт7.0047
Марокканський дирхам3.1763
Донг0.0012244
Бат0.9445
Дирхам ОАЕ7.698
Туніський динар10.5192
Узбецький сум0.0026988
Новий тайванський долар1.006
Туркменський новий манат8.0785
Ганське седі4.8198
Сербський динар0.29536
Сомоні2.5022
Ларі8.6366
Бразильський реал5.4505
Золото52260.71
Срібло718.35
Платина30858.97
Паладій65552.02

Курси валют, встановлені НБУ на: 27.01.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
AAPL40214021402140214021.00
CEEN8.28.28.28.241000.00

Дані за 26.01.2021