СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

01.12.2020 10:01 | Fin.Org.Ua

Актуальні питання застосування програмних РРО під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО)».
На питання платників відповідала начальник Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія Гришина.
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Яким чином вносяться зміни у дані про ПРРО (крім перереєстрації)?
Відповідь. Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у заяві про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО) (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку), що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).
Для внесення змін у дані про ПРРО (крім перереєстрації) подається Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою у рядку 1 розд. 1 «Дія» «Зміни (крім перереєстрації)».
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку.
Питання. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?
Відповідь. Відлік часу, протягом якого програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером Державної податкової служби не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну.
Питання. Чи прийняті нормативно-правові акти, що регулюють порядок реєстрації та застосування ПРРО, порядок визначення діапазону фіскальних номерів для ПРРО, що працюють в режимі офлайн?
Відповідь. Нормативно-правові акти, що регулюють порядки реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджують форму розрахункового документу (чеку) зареєстровані у Міністерстві юстиції України, розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/programni-rro/normativno-pravovi-akti/.
Питання. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі офлайн?
Відповідь. У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних Державної податкової служби можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режимі офлайн та передачі ним чеку/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена у Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
Питання. Чи необхідно реєструвати КОРО на ПРРО?
Відповідь. Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.
Питання. Яким чином суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову зміну?
Відповідь. Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО (далі – ПРРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями, визначено, що зміна – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
При цьому фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається до фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим.
Суб’єкт господарювання протягом дня в програмному реєстраторі розрахункових операцій може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.
Питання. Яким чином суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про звільнення касира?
Відповідь. У разі звільнення касира суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F139801 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.
 
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 
Спілкуйтесь з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу  «InfoTAX»
 
Питання права громадян на податкову знижку на телевізійному каналі «Відкритий»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Про право громадян на податкову знижку в ефірі телевізійного каналу «Відкритий» розповіла головний державний ревізор-інспектор Соборного відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Волкова.
«Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі -ПКУ). Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати», - зазначила Тетяна Волкова.
Фахівець звернула увагу, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Також, податківець звернула увагу глядачив, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Зауважила, що якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Тетяна Волкова повідомила, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року до контролюючого органу за податковою адресою платника ПДФО.
Отже, громадяни, які мають право на податкову знижку за 2019 рік можуть подати Декларацію до 31.12.2020 включно.
 
Перегляд ефіру за посиланням: https://youtu.be
 
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 
Спілкуйтесь з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу  «InfoTAX»
 
Випадки застосування РРО та/або ПРРО фізичними особами –підприємцями – платниками єдиного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, до 01 січня 2021 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:
перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;
здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:
перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;
реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, не застосовують РРО та/або ПРРО фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи.
 
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 
Спілкуйтесь з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу  «InfoTAX»
 
Обчисленя єдиного внеску новоствореними ФОП– платниками єдиного податку третьої групи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) нараховується:
для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464) на місяць;
для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Таким чином для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація, та база нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
 
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 
Спілкуйтесь з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу  «InfoTAX»
 
Порядок користування сервісом «Реєстр платників ЄП», розміщеним у приватній частині Електронного кабінету на офіційному вебпорталі ДПС
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
 
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 
Спілкуйтесь з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу  «InfoTAX»
 
Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від                       02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше                  1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області                      (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки                        (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5                ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
 
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 
Спілкуйтесь з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу  «InfoTAX»
 
З початку року контакт-центром ДПС
надано відповіді на 748,4 тис. звернень платників
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що          ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novini/441902.html повідомила
Протягом січня – жовтня 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 748,4 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 726 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 11,3 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 9,7 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), прав та обов’язків платників податків.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 2,5 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – жовтня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1772 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1719 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua або його мобільної версії.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Оголошено конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюватимуть продаж майна платників, що перебуває у податковій заставі
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Конкурсна комісія з визначення уповноважених бірж, які здійснюють продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, створена відповідно до положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за № 908/30776 (зі змінами), оголошує конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюватимуть продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.
До участі в конкурсі допускаються біржі, створені відповідно до Закону України «Про товарну біржу», які мають право на організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, досвід роботи не менше одного року в цій сфері діяльності й подали (надіслали) на розгляд комісії заяву та повний пакет документів зазначених у цьому оголошенні. У відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611 «Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за № 908/30776 (зі змінами), для участі в конкурсі претенденти мають до 08 грудня 2020 року подати до конкурсної комісії такі документи:

Заяву про участь у конкурсі із зазначенням найменування претендента, який виявив бажання брати участь у конкурсі, реквізитів (місцезнаходження, телефон), складу керівництва (прізвища, ініціали, посади), чисельності працівників;
Засвідчені в установленому порядку копії установчих документів;
Копії балансу та звіту про фінансові результати за попередній рік з відповідним підтвердженням їх прийняття органом статистики;
Правила біржової торгівлі та витяг з протоколу загальних зборів про їх затвердження, завірені підписом керівника біржі;
Обґрунтовану інформацію про технічні можливості для забезпечення організації продажу майна, що перебуває у податковій заставі, та виконання взятих зобов'язань щодо його реалізації (підтверджується довідкою у довільній формі), у тому числі:


про кількість договорів, укладених за результатами біржових торгів та аукціонів протягом останнього року, та про обсяги реалізованого майна, які не повинні бути меншими за 2,5 млн гривень;
про наявність відокремленого приміщення для персоналу біржі, який забезпечує її функціонування, площею не менше ніж 40 м2 та приміщення для проведення торгів площею не менше ніж 100 м2, обладнаного електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації;
про наявність електронної пошти та власної сторінки (вебсайту) біржі у глобальній мережі Інтернет (із зазначенням адреси вебсайту);
про наявність у штаті біржі не менше двох оцінювачів (підтверджується фотокопіями кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів - документів оцінювачів, виданих Фондом державного майна України згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», засвідчених в установленому порядку);
про наявність не менше 10 брокерських контор, зареєстрованих на біржі (із зазначенням їх місцезнаходження та спеціалізації біржових операцій);
про розмір плати за користування послугами біржі за останній рік у відсотках до вартості біржового контракту (угоди).


Довідку про обліковий ідентифікатор, який присвоєно внесеній до Єдиної інформаційної системи інформації щодо взяття на облік суб'єкта первинного фінансового моніторингу за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08 червня 2015 року № 542, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 749/27194;

Заяви для участі у конкурсі приймаються за адресою: 04655, м. Київ-53, Львівська площа, 8, Державна податкова служба України, Департамент по роботі з податковим боргом, кімната 202 К-Х. Контактні телефони для довідок з питань проведення конкурсу (044) 247-81-37, 247-35-62, 247-35-73.
Кінцевий термін прийняття документів на конкурс – 08 грудня 2020 року.
Засідання конкурсної комісії відбудеться з урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами) та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) о 10 год. 00 хв. 22 грудня 2020 року за адресою: Державна податкова служба України, м. Київ, Львівська площа, 6 кімната 405.
Довідки за телефоном (044) 247-81-37, 247-35-62, 247-35-73.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
 
https://tax.gov.ua/novini/441960.html
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених
сум грошового зобов’язання та пені
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 ПКУ.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п’ятий п. 2 розділу ІІ Порядку).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 421.2 ст. 421 ПКУ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету з 07.11.2020 здійснюється з використанням тільки кваліфікованого електронного підпису (КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Закон України № 466: розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, чітко визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації. Цю звітність до контролюючих органів подають:
► державні унітарні підприємства та їх об’єднання, визначені ст. 111        Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185 (далі – Закон № 185);
► господарські організації, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначені ст. 11 Закону № 185, а саме:

державні керуючі холдингові компанії;
господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;
господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків та інші) (п.п. «в» пункту 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 в редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавства» (далі – Закон № 465)).

Обов’язковим додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та його невід’ємною частиною є фінансова звітність відповідного платника.
Вищезазначені зміни, внесені до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України набрали чинності з 23.05.2020, зміни до п.п. «в» п. 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 набрали чинності 27.02.2020.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
До уваги платників єдиного внеску!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року   № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4            Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23, премія – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.
Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 виробничими є премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Виробничі премії, виплачують за фактично відпрацьований час.
У разі, якщо найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі премії в розмірі меншому мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Про сплату земельного податку юрособою – власником
нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних та землекористувачів.
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою                        (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав (статті 125, 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).
Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Джерело забруднення знаходиться в одному районі міста ,
а платник - на податковому обліку в іншому районі міста:
куди подається декларація екологічного податку?
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.
Норми встановлені п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ.
Водночас, п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку (далі – Декларація) за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).
Якщо місце подання податкових Декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, то подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових Декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).
Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова Декларація за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:
► або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів;
► або за місцем свого перебування на податковому обліку.
При цьому, якщо Декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
З початку року безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів
від ДПС отримали 334,8 тис. клієнтів
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом січня – жовтня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались понад               334,8 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 858,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Найчастіше послугами надавача користуються фізичні особи – 178,1тис. Вони отримали понад 358 тис. електронних ключів.
Також протягом вказаного періоду 2020 року 156,8 тис. юридичних осіб отримали 500,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 139,7 тис. клієнтів, з яких 74,7 тис. – юридичних та 65 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 282,6 тис. сертифікатів.
Всього з початку діяльності надавача видано майже 9,1 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/442090.html
 
З початку 2020 року на користь держави вирішено 320 судових справ
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Станом на 01 листопада 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 5 978 справ різних категорій на загальну суму 14,5 млрд гривень.
Із розглянутих судами з початку поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 864 справи на загальну суму 3,4 млрд гривень.
«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 3 128 таких справ на суму 8,2 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 320 справ на суму 625 млн гривень», – повідомив начальник управління правової роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.
 
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
на тему «Новації у сфері застосування РРО»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО».
Питання 1: Доброго дня! Що таке програмний РРО?
Відповідь: Доброго дня! Програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Питання 2: Вітаю. Які дії користувача у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?
Відповідь: На період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Питання 3: Доброго дня! Як буде видаватися покупцеві електронний розрахунковий документ?
Відповідь: Доброго дня! Продавець повинен надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- електронний розрахунковий документ - це:
а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.
Питання 4: Доброго дня! Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО та на яку суму проводити операції ФОП – платникам ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?
Відповідь: Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок(далі – РК).
Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 грн., застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1000000 грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
 
Закон України № 466 змінив правила оподаткування ПДФО
операцій з продажу рухомого майна
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, внесено зміни до порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна.
Так, п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що як виняток із положень п. 173.1 т. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 %.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується ПДФО, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 18 %.
Крім того, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою ПДФО 5%.
 
Платником ПДВ є особа – управитель майна,
яка веде окремий податковий облік з ПДВ
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на обліку в контролюючих органах повинні перебувати договори правління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.
Норми встановлені п. 64.6 ст. 64 ПКУ.
Згідно з п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування ПДВ платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Норми п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.
Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів управління майном та процедури реєстрації їх платниками ПДВ визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130).
Підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання відповідного пакету документів (п. 3.5 розділу III        Порядку № 1588).
Управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за ф. № 1-ОПП, копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим) (п. 4.7 розділу IV Порядку № 1588).
Документи повертаються контролюючим органом управителю майна, якщо до заяви за ф. № 1-ОПП не буде додано реєстраційну заяву платника ПДВ за        ф. № 1-ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовить у реєстрації договору як платника ПДВ (п. 4.11 розділу IV Порядку № 1588).
Управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності. Цей номер є також індивідуальним податковим номером платника ПДВ для особи – управителя майна.
Для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під чає виконання декількох договорів управління майном, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів (абзац другий п.п. 3 п. 1.6 розділу І Положення № 1130).
Згідно з п. 181.1 ст. 181 ПКУ особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ).
Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою     (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).
Виходячи із зазначеного, платником ПДВ в обов’язковому порядку має бути зареєстрована особа – управитель майна для ведення окремого податкового обліку ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій (пов’язаних з використанням майна) з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ).
 
При виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією така організація зобов’язана утримати податок з доходів нерезидента
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 -–141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Норми встановлені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.
Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.
Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.
 
До уваги платників – власників нерухомості!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом      30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
 
Законодавством не передбачено обов’язку розміщення в місці торгівлі оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів) не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 545).
До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб – підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.
Єдиний реєстр ліцензіатів розміщується на офіційному вебсайті ДПС.
Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 9 Порядку № 545).
Чинним законодавством не передбачено обов’язку розміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі.
 
Олексій Любченко: Річний індикатив з надходжень до бюджету виконано
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novini/442518.html повідомила, що станом на 24.11.2020 вже виконано річні індикативні показники загального фонду державного бюджету. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко.
Так, до загального фонду державного бюджету надійшло 462,9 млрд гривень. Це перевищує індикативи Мінфіну з надходжень на 2020 рік на 4,6 млрд грн, або на 1,0 %.
«Такі досягнення є прямою демонстрацією ефекту детінізації. Тобто обсяг «тіньових» операцій скорочується, а детінізовану частину ринку займає легальний бізнес, що сплачує податки», – наголосив Олексій Любченко.
Голова ДПС також зазначив, що до виконання додаткових 10 % до запланованих показників, публічно озвучених Міністром фінансів України Сергієм Марченком, необхідні надходження ще 14,7 млрд гривень.
«Відповідно до визначених законодавством термінів сплати податків зазначені кошти надійдуть до бюджету вже найближчим часом», - повідомив Олексій Любченко.
Він також підкреслив, що відшкодування ПДВ платникам відбувається  без затримки, у визначені законодавством терміни. Так, у листопаді очікується відшкодування ПДВ у сумі 12,5 млрд гривень.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Олексій Любченко провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Бельгія в Україні Алексом Ленартсом
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Діяльність бельгійських компаній в Україні та заходи Державної податкової служби України у напрямі покращення умов ведення бізнесу обговорили сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Алекс Ленартс.
Олексій Любченко, зокрема, зазначив, що ДПС у рамках своєї компетенції докладає максимум зусиль для забезпечення сприятливих умов для діяльності бізнесу. Так, покращення адміністрування податків та зміна ідеології в роботі з платниками дозволила забезпечити надходження у повному обсязі до бюджету. Більше того, завдяки сумлінності суб’єктів господарювання ДПС вдалося не лише надолужити відставання, допущене за січень-квітень у сумі     11,7 млрд грн, але й перевиконати очікувані показники з надходжень за 10 місяців цього року на 35,9 млрд гривень.
«Сьогодні у нас чимало викликів. Ми реформуємося у рамках єдиної юридичної особи. Моє основне завдання – не провести формальну реформу, а створити потужну та дієздатну структуру, відкриту до платників, готову реагувати на всі виклики. Транспарентну, сучасну та технологічну службу, якою б пишалися і платники, і податківці», – розповів Голова ДПС.
Важливою складовою успішної податкової системи є максимальне задоволення потреб бізнесу через надання електронних послуг. Цифровізація – в пріоритеті, адже можливість дистанційного спілкування з податківцями та змога отримати необхідну інформацію через сервіси податкової є не лише вимогою сьогодення, а й однією з передумов зниження корупційних проявів в суспільстві.  
У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Алекс Ленартс відзначив відкритість українських податківців до співпраці та готовність оперативно вирішувати спірні питання у роботі бізнесу, а також важливість дотримання всіма суб’єктами господарювання норм податкового законодавства.
Учасники зустрічі також ознайомилися з експозицією музею ДПС, яка ілюструє все етапи становлення та розвитку податкової служби. Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Алекс Ленартс власноруч залишив відгук про враження від зустрічі та екскурсії в книзі почесних відвідувачів музею.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/442520.html
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/pereliki-/296361.html станом на 01.11.2020 розміщена інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Трирівнева модель звітності з трансфертного ціноутворення
імплементується з 2021 року
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) імплементовано у національне законодавство з   2021 року трирівневу модель звітності з трансфертного ціноутворення. Звітність складається із документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (мастре-файл) та звіту за країнами міжнародної групи компаній.
Платники податків, що проводять контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, крім Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт), повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми п. 39.4 ст. 39 щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовується у 2021 році за 2020 рік.
Щодо документації з трансфертного ціноутворення Закон № 466 розширив перелік інформації, яку потрібно включати до документації з трансфертного ціноутворення, зокрема, інформацію про фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками компанії; дані щодо ланцюга постачання товарів (робіт, послуг); обґрунтування ділової мети.
Що стосується глобальної документації з трансфертного ціноутворення (мастер-файл), звертаємо увагу, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, до складу якої входить компанія, становить еквівалент 50 млн. євро або більше, ДПС України має право запросити у компанії глобальну документацію (мастер-файл). Запит на мастер-файл ДПС України має право надіслати не раніше ніж 12 місяців і не пізніше ніж 36 місяців після закінчення звітного року або фінансового року.  
Звіт за країнами міжнародної групи компаній українські компанії мають право подавати, лише якщо:
► за фінансовий рік, що передує звітному, сукупний консолідований дохід Групи, до якої вони входять, перевищує 750 млн євро;
► компанія – платник податку є материнською компанією Групи;
► материнська компанія Групи уповноважила українську компанію подавати Звіт до органу контролю;
► законодавство держави, де розташована материнська компанія Групи, не зобов’язує Групу подавати такий звіт, і при цьому материнська компанія не уповноважила іншого учасника Групи подавати звіт в іншій іноземній юрисдикції.
Форма звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Вперше звіт за країнами міжнародної групи компаній подаватимуть за фінансовий рік, що закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, коли Україна приєднається до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами.
Як зазначено вище платники податків, які у звітному році 2019 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані були надати Звіт до 01 жовтня 2020 року. Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)» обов’язок платника щодо термінів подання Звіту не скасовується і не переноситься. Відповідальність за неподання платником податків Звіту передбачена п. 120.3 ст. 120 ПКУ, за несвоєчасне подання Звіту – п. 120.6 ст. 120 ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до платників податків, які подали Звіт за податковий (звітний) період 2019 рік в термін по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції, передбачені п. 120.3 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ не застосовуються.
Таким чином, платники податків, які подадуть або подали звіт за 2019 рік після 01.10.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не нараховуються.
Довідково: за результатами декларування за 2019 рік, суб’єктами господарювання, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, надано 84 звіти про контрольовані операції на загальну суму                                                12 мільярдів 884 мільйонів гривень.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Дніпропетровські підприємці перерахували до бюджетів усіх рівнів
понад 660 мільйонів гривень «екоподатку»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За січень – жовтень 2020 року суб’єкти господарювання Дніпропетровського регіону перерахували 660,6 млн грн, що на 10,4 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
«Станом на 01 листопада 2020 року кількість платників екологічного податку складає 3696. У порівнянні з відповідним періодом їх кількість збільшилась на 396. Показник збільшення досягнуто завдяки комплексному підходу щодо залучення суб’єктів господарювання різних галузей економіки до сплати екологічного податку», – зазначила начальник управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  Вікторія Каліногорська.
Так, залучені платники по наступних категоріях:
- що здійснюють зберігання зерна;
- що здійснюють викиди шляхом спалення різних видів палива;
- яким передано відходи у межах Дніпропетровської області згідно декларації за 2019 рік;
- ті, що здійснюють реалізацію пального через нелегальні АЗС.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Програмні РРО: ДПС удосконалює комфортні умови для платників
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській інформує, що для застосування платниками податків програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) ДПС України забезпечено:

ДВА БЕЗКОШТОВНИХ ПРОГРАМНИХ РІШЕННЯ:

► Програмний РРО
► Фіскальний додаток пРРОсто.
Програмні рішення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІСКАЛЬНОГО СЕРВЕРА ТА ДВА АРІ:

► АРІ Єдиного вікна подання електронної звітності;
► АРІ Електронного кабінету.
АРІ розміщені на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/programni-rro/opis-ari-fiskalnogo-servera-kontrolyuyuchogo-organu/

ТРИВАЄ ДООПРАЦЮВАННЯ Системи обліку даних РРО (СОД РРО) – збереження даних про розрахункові операції.
ДООПРАЦЬВАНО СЕРВІС «Пошук фіскального чека» (https://cabinet.tax.gov.ua/check).
ПОДАЛЬШЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ:

► Інтеграція з банківськими сервісами;
► Побудова аналітичної системи на базі СОД РРО;
► Інтеграція з порталом «ДІЯ»;
► Розширення функціоналу безкоштовних рішень ПРРО;
► SUPPORT (підтримка) користувачам в режимі 24/7/365.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату
єдиного внеску з метою отримання допомоги по безробіттю
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).
Норми встановлені частиною 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 ст. 9 Закону № 2464).
Отже, найманий працівник з метою отримання допомоги по безробіттю не має можливості самостійно провести сплату єдиного внеску.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Згідно із п. 1.3 розділом І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі – Порядок), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт).
Пунктом 1.5 розділу І Порядку визначено, що під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та:
► здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу;
► забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення;
► забирають воду для зрошення в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду);
► мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року);
► мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю            1000 метрів кубічних води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води;
► використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води;
► здійснюють скид (незалежно від об’єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти;
► віднесені до галузі гідроенергетики;
► користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).
Пунктом 1.9 розділу І Порядку визначено, що звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у п. 1.5 розділу І Порядку, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України (Держводагентства).
Копії Звітів з відміткою про одержання (штампом організації, що прийняла Звіт, та датою прийняття) подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з податковими деклараціями зазначеного збору до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розділу І Порядку).
Таким чином, при поданні платником рентної плати за спеціальне використання води першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування.
При цьому копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються.
Копія Звіту з відміткою про одержання (штампом організації, що належить до сфери управління Держводагентства, яка прийняла Звіт, та датою прийняття) подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, який веде облік результатів спільної діяльності, є об’єктом оподаткування ПДВ
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що при здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).
Норми встановлені п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, відповідно до п.п. «г» пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг є передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику ПДВ, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником ПДВ після закінчення спільної діяльності.
Підпунктом «г» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачанням товарів є передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.
Отже, операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Оплата вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включається до податкової знижки
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Відповідно до ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що          ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/442714.html повідомила.
Відповідно до абзацу десятого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідно до пункту 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 01 липня 2019 року;
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше      01 жовтня 2019 року;
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, – не пізніше 01 січня 2020 року.
Статтею 1281 ПКУ, передбачена така відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах.
Необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.
Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/ витратомір-лічильник спирту етилового (п. 1281.1 ст. 128 1 ПКУ).
За відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу передбачено накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 грн (п. 1281.2 ст. 1281 ПКУ).
Незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ (п. 1281.3 ст. 1281 ПКУ).
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► порушення вимог законодавства в частині:
► обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
► цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
► здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
► порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Таким чином, нормами ПКУ не передбачено обмеження щодо застосування штрафних санкцій за порушення законодавства визначених статтею 1281 ПКУ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Як здійснити перехід на захищений носій ключової інформації
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
На сьогодні актуальним питанням для користувачів є придбання захищених носіїв ключової інформації або перехід на них з незахищених. Використання таких носіїв дозволяє захистити записані на них дані від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Для забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 впроваджено експериментальний проект. Він реалізується до дня набрання чинності змін до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.
Багато користувачів кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС вже придбали захищені носії ключової інформації.
Для зручності користувачів кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС було доповнено «Настанову користувача» програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» пунктом 7 «Перехід на ЗНКІ за електронним запитом».
У цьому пункті покроково описано механізм самостійного переходу з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій. З його допомогою користувачі можуть швидко та зручно перейти на захищений носій та сформувати нові сертифікати за допомогою електронного запиту.
«Настанову користувача» розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Надавача acskidd.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/442659.html
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
НАЗК погоджено антикорупційну програму
Державної податкової служби України на 2020 – 2022 роки
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novini/442595.html проінформувала.
Національним агентством з питань запобігання корупції погоджено Антикорупційну програму Державної податкової служби наказом від 20.11.2020 № 530/20 «Про погодження антикорупційної програми Державної податкової служби України на 2020 – 2022 роки».
Антикорупційна програма органу влади є третім за рівнем засадничим документом антикорупційного спрямування після Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання.
Вона визначає засади загальної відомчої політики щодо запобігання і протидії корупції та спрямована на мінімізацію корупційних ризиків у діяльності Державної податкової служби України.
Якісна підготовка та відповідальне виконання антикорупційної програми є запорукою створення ефективної системи запобігання і виявлення корупції в усіх сферах діяльності Державної податкової служби України та підвищення рівня довіри суспільства до неї.
З текстом Антикорупційної програми Державної податкової служби України на 2020-2022 роки можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Діяльність/Запобігання проявам корупції» та на офіційному вебсайті НАЗК за посиланням: https://nazk.gov.ua/departament-organizatsiyi-roboty-iz-zapobigannya-ta-vyyavlennya-koruptsiyi/pravove-zabezpechennya/antykoruptsijni-programy-yaki-nadijshly-na-pogodzhennya/.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Програмні РРО мають переваги над класичними
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що застосування програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) має ряд переваг над класичним РРО, а саме:
► вільний вибір для суб’єкта господарювання;
► відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);
► відсутність експертизи для комерційних програмних РРО;
► пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;
► онлайн реєстрація в контролюючому органі;
► виключно електронний документообіг;
► безкоштовність (програмне рішення ДПС).
Звертаємо увагу, що інформаційна підтримка платників забезпечується:
офіційним вебпорталом ДПС України – банер «Програмні РРО» – https://tax.gov.ua/programni-rro/
Інформаційно-довідковим департаментом ДПС:

пріоритетність: 1 напрямок;
режим роботи з 8.00 год. до 20.00 год;
послуги Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у регіонах;

послуги центрів обслуговування платників.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Оскарження рішення про відповідність/невідповідність
платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Враховуючи вищевикладене, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, такому платнику необхідно подати документи, керуючись             п. 6 Порядку зупинення.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
До уваги платників податку на прибуток!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ .
Для платників податку на прибуток відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1           ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15), а формування витрат – відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 16).
Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Юрособа , яка має пільгу зі сплати за землю,
у разі надання в оренду земельних ділянок сплачує земельний податок
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території.
Норми визначені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 ПКУ).
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).
Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Перелік податкових агентів
при справлянні туристичного збору визначений ПКУ
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік податкових агентів при справлянні туристичного збору визначений п.п. 268.5.2    п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
 
 
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області
 

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

20:42 - Прем’єр-міністр України та Віце-прем’єр-міністр Канади обговорили розширення Угоди про вільну торгівлю та лібералізацію візового режиму
20:42 - Майже 20 тис. державних службовців мають доступ до системи HRMIS, - Наталія Алюшина
19:42 - Кабмин утвердил план корпоратизации госпредприятия “Оператор рынка”
19:42 - В Днепропетровской области на продажу выставили электростанцию Сергея Таруты и Олега Мкртчана
19:18 - Пасажири Укрзалізниці у 2020 році 66 % квитків придбали онлайн
18:48 - Суд продлил меру пресечения для менеджера Николая Злочевского по делу о рекордной взятке
18:48 - Денис Шмыгаль анонсировал реализацию первой концессионной дороги в 2021 году
18:48 - СБУ обнаружила схему незаконного ввоза подержанных импортных грузовиков
18:48 - Американская Silvaco покупает украинского разработчика решений по автоматизации проектирования интегральных микросхем
18:48 - Порт “Пивденный” загружает два судна железорудным сырьем
18:36 - Коментар МЗС України до Дня соборності України
18:36 - У Мінекономіки проаналізували стан підготовки пріоритетних для держави інвестиційних проектів
18:36 - Сергій Шкарлет анонсував нові можливості на платформі «Всеукраїнська школа онлайн»
17:54 - На Закарпатті за минулий рік виявлено 37 рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих з порушенням закону
17:54 - Сектор ДРС у Волинській області активізовує роботу з новоствореними районними радами та територіальними громадами щодо дотримання принципів державної регуляторної політики у господарській діяльності органів місцевого самоврядування
17:54 -  Кино и немцы. Кто дал Навальному деньги на фильм о путинском дворце
17:54 - Инвестиции в Украину упали до 20-летнего минимума
17:54 - Сергея Таруту и Вадима Новинского лишат в Раде зарплаты за прогулы
17:54 - В 2020 году промышленное производство в Украине сократилось более чем на 5%
17:54 - Обрушившийся на Майдане потолок перехода был построен к Евро-2012 за счет инвесторов
17:54 - “Укрзализныця” за два дня продала на аукционах более полумиллиона вагоноотправок
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 22.01.2021
17:00 - Суд открыл дело о банкротстве компании, владеющей сетью “Фуршет”
17:00 - Офис Национального инвестсовета при Владимире Зеленском хочет создать 2 фонда для IPO госкомпаний
17:00 - В 2020 году НБУ вернул более 2 млрд гривен рефинанса неплатежеспособных банков
17:00 - Соглашение о вхождении IFC в капитал государственного “Укргазбанка” подпишут 25 января
17:00 - Кабмин рассчитывает на повышение кредитных рейтингов Украины
16:30 - Уряд розпочав публічне обговорення Національної економічної стратегії до 2030 року
16:30 - Держкомтелерадіо не дав дозвіл на ввезення в Україну ще 18 книг, які містять пропаганду держави-агресора
16:30 - До уваги школярів 9-х класів та їхніх батьків: роз’яснення щодо набору до 10-11 класів


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.7094
Канадський долар22.1596
Юань Женьміньбі4.3435
Куна4.527
Чеська крона1.3097
Данська крона4.6036
Гонконгівський долар3.633
Форинт0.095766
Індійська рупія0.38595
Рупія0.0020063
Новий ізраїльський шекель8.5853
Єна0.27135
Теньге0.067086
Вона0.025519
Мексиканське песо1.4114
Молдовський лей1.6138
Новозеландський долар20.2026
Норвезька крона3.3146
Російський рубль0.37578
Саудівський ріял7.5078
Сінгапурський долар21.2036
Ренд1.8634
Шведська крона3.397
Швейцарський франк31.7941
Єгипетський фунт1.7901
Фунт стерлінгів38.4309
Долар США28.1648
Білоруський рубль11.099
Азербайджанський манат16.5783
Румунський лей7.0275
Турецька ліра3.7892
СПЗ (спеціальні права запозичення)40.6035
Болгарський лев17.5176
Євро34.2526
Злотий7.5434
Алжирський динар0.21416
Така0.33343
Вірменський драм0.054105
Іранський ріал0.0006732
Іракський динар0.019366
Сом0.3421
Ліванський фунт0.018756
Лівійський динар21.1383
Малайзійський ринггіт7.0047
Марокканський дирхам3.1763
Донг0.0012244
Бат0.9445
Дирхам ОАЕ7.698
Туніський динар10.5192
Узбецький сум0.0026988
Новий тайванський долар1.006
Туркменський новий манат8.0785
Ганське седі4.8198
Сербський динар0.29536
Сомоні2.5022
Ларі8.6366
Бразильський реал5.4505
Золото51799.01
Срібло708.17
Платина30727.23
Паладій66505.54

Курси валют, встановлені НБУ на: 25.01.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
BAVL0.460.460.450.45294000.00
CEEN8.38.38.38.3415000.00
MHPC177.5200177.520015775.00
SHCHZ1616161616000.00
UNAF1951951951955850.00
YASK0.2080.2080.2080.2084368.00

Дані за 22.01.2021