Економіка зростатиме у 2021 році і повністю надолужить втрати від коронакризи у 2022 році – Інфляційний звіт НБУ

Інфляція становитиме 4,1% за підсумками 2020 року і тимчасово перевищить цільовий діапазон 5% +/-1 в.п. у 2021 році. Національний банк припускає короткочасне і незначне відхилення інфляції від цілі для швидшого відновлення економіки від наслідків пандемії. У результаті після скорочення на 6% у поточному році українська економіка у повернеться до зростання на рівні близько 4% у наступні роки.  Водночас, за допомогою облікової ставки Національний банк сповільнить інфляцію до цільових значень вже у 2022 році. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за жовтень 2020 року.

Економіка вже дає позитивні сигнали. З травня в міру послаблення карантинних обмежень триває пожвавлення економічної активності. Завдяки стрімкому відновленню споживчого попиту воно відбувається навіть швидше, ніж очікувалося. Економіку підтримує зростання доходів громадян, поліпшення зовнішньої кон’юнктури, а також нарощування витрат бюджету на дорожню інфраструктуру. Відновлення могло бути ще швидшим, але через несприятливі погодні умови показники агросектору будуть гіршими, ніж минулорічні. 

Основним драйвером росту ВВП на рівні 4% у 2021—2022 рр. залишатиметься приватне споживання. На етапі відновлення економіка потребуватиме нарощування імпорту, зокрема інвестиційного, тому поточний рахунок платіжного балансу після "плюсового" 2020 року знову повернеться до дефіциту. Під впливом пожвавлення економіки, цьогорічного послаблення гривні, а також підвищення мінімальної зарплати, дещо пришвидшиться й зростання цін. У 2021 році інфляція становитиме 6,5%, а в 2022 році – 5%. 

З огляду на зазначений розвиток подій Національний банк очікує утримання облікової ставки нижче нейтрального рівня до кінця 2020 року та впродовж більшої частини 2021 року. Утім, монетарна політика залишиться стимулюючою, що підтримає відновлення економіки. Надалі ключова ставка дещо підвищиться у відповідь на зростання інфляційного тиску. Це і дасть змогу повернути інфляцію у цільовий діапазон у 2022 році. 

Очікується також подальше поліпшення ситуації на ринку праці. Рівень безробіття після стрибка майже до 10% у II кварталі поступово повертатиметься до нейтрального рівня. Доходи українців після нетривалої паузи на етапі жорсткого карантину відновили зростання. Подальше пожвавлення економіки і зростання соціальних стандартів підтримає цей процес. Номінальна зарплата зросте на майже 9% у 2020 році і на 16% у наступному. Реальна – на 6,2% і 9,5% відповідно. 

Оновлений макроекономічний прогноз ґрунтується на припущенні щодо продовження співпраці з МВФ і передбачає відсутність у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі.

Крім цього, у жовтневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

Фактори стійкості українського товарного експорту під час коронакризи

На відміну від попередніх криз, український експорт у 2020 році продемонстрував достатню стійкість до кризових явищ. Це стало наслідком низки зовнішніх та внутрішніх факторів. Зокрема, в структурі експорту в останні роки збільшилася частка продовольчих товарів, попит на які є стійким навіть під час кризи.

Важливу роль відіграло також зміцнення торговельних відносин з Китаєм на тлі його торговельного протистояння з США. Минулого року КНР уперше в історії стала другим найбільшим після ЄС торговельним партнером України і залишалася ним у 2020 році. Крім того, китайська економіка достатньо швидко повернулася до зростання після початку коронакризи. Українські експортери оперативно відреагували на це, переорієнтувавши частину поставок на китайський ринок та компенсувавши таким чином звуження попиту на інших ринках. 

Попри поліпшення стійкості українського експорту, його конкурентоспроможність необхідно підвищувати, зокрема шляхом збільшення частки високотехнологічної продукції. 

Фінансові заощадження домогосподарств під час коронакризи

У період невизначеності суттєво зростає попит на найбільш ліквідні активи, зокрема готівку. Так було в попередні кризи, не відрізняється ситуація й цього року. Більш того, так звана втеча в ліквідність є типовою не лише для України, а й для більшості інших країн.

Втім, на відміну від попередніх випадків, ситуація цього року в Україні не супроводжується відтоком депозитів. Вклади населення й надалі зростають значними темпами. Зростання зумовлене збільшенням зарплат, соціальних видатків бюджету, а також більшою схильністю громадян до заощаджень під час короанкризи.

Накопичення заощаджень домогосподарств відбувається, незважаючи на зниження відсоткових ставок. Це закладає фундамент для швидкого пожвавлення споживчого попиту після покращення епідемічної ситуації. Водночас надмірний обсяг ліквідних активів з низькою дохідністю генерує ризики доларизації.

Ефект перенесення зміни світових цін на нафту на споживчі ціни в Україні

Ціни на нафту швидко змінюються залежно від ситуації на світових ринках. Це позначається й на вітчизняних цінах на паливо. За розрахунками Національного банку, роздрібні ціни на бензин швидше реагують на подорожчання сирої нафти, ніж на її здешевлення. Втім, розмір такого впливу з часом вирівнюється. 

Ефект перенесення від зростання цін на нафту проявляється вже в наступному місяці після такої події та досягає свого піку (0.6 в. п.) в другому місяці. У наступні кілька місяців відбувається незначна корекція. Натомість ефект від здешевлення сирої нафти майже не відчувається у перший місяць, починає проявлятися на другий та набуває максимального значення аж на четвертий–п’ятий місяці (0.5 в. п.).

Загалом у короткостроковому періоді ефект перенесення набуває високих значень, однак навіть протягом року не досягає одиниці. Це пов’язано передусім із тим, що крім вартості нафтопродуктів у ціні палива є й інші витрати – на логістику, дистрибуцію і маркетинг, оплату праці, а також торговельна націнка. 

Вплив COVID-19 на економіки торговельних партнерів України 

Безпрецедентні карантинні заходи, запроваджені країнами після спалаху COVID-19, призвели до значного звуження попиту та падіння світової торгівлі. Так у ІІ кварталі 2020 року економіки країн – основних торговельних партнерів (ОТП) України зазнали найглибшого падіння з часів Другої світової війни. Після послаблення карантинних обмежень їх економіки почали відновлювалися, часом навіть швидше, ніж очікувалося. До роботи повернувся сектор послуг, а значні обсяги державної підтримки сприяли поступовому відновленню промисловості та будівництва. 

Подальшому відновленню економік ОТП сприятимуть поступове нарощення зовнішнього попиту, реалізація відкладених інвестиційних проектів, подальше відображення позитивних ефектів від фіскальних стимулів поточного року, поліпшення ситуації на ринку праці та пожвавлення споживчого попиту. Втім, вихід на докризові показники не буде швидким. Зростання захворюваності коронавірусом посилює ризики затяжного виходу з кризи. Понесені втрати в економічному зростанні будуть компенсовані лише у 2022 році. 

Індекс очікувань ділової активності – випереджаючий індикатор економічної активності

У липні 2019 року НБУ запровадив щомісячне опитування підприємств для отримання оперативної інформації щодо стану економіки. За результатами цих опитувань розраховується Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який є аналогом добре відомого за кордоном індексу PMI. Порівняння результатів опитувань та офіційної статистики свідчить, що оцінки підприємств у цілому відображають стан економіки та окремих секторів.

Цінність такої оперативної інформації суттєво зростає в періоди різких змін економічної ситуації. На початку 2020 року у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19 та запровадженням карантинних обмежень ІОДА став додатковим джерелом оперативної інформації, яка бралася до уваги під час прийняття рішень щодо пришвидшення пом’якшення монетарної політики.