Контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухомість за три звітні податкові роки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.
Норми встановлені п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком)     (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган має право визначити суми податку за три звітні податкові роки.