Огляд небанківського фінсектору: страхові компанії мають переглянути структуру активів, а кредитні спілки – посилити операційну ефективність

Національний банк починає публікацію «Огляду небанківського фінансового сектору». Це новий щоквартальний інформаційний продукт, який буде висвітлювати ключові тенденції небанківського ринку і формувати комплексне розуміння стану сектору. У фокусі уваги діяльність небанківських установ під регуляцією НБУ: страхових компаній, кредитних спілок, фінкомпаній та ломбардів.

У першому випуску аналізується стан ринку та вплив кризи, що виникла на тлі пандемії COVD-19. За очікуваннями НБУ, після проходження гострої фази економічної кризи та з початком відновлення економічної активності відбудеться зростання обсягів надання послуг страховими компаніями, фінансовими компаніями та ломбардами. Для кредитних спілок відновлення може тривати довше. Небанківські фінустанови мають працювати над вирішенням структурних проблем для посилення міцності сектору,  а також підвищити якість та своєчасність подання звітності.

Страхові компанії

Ринок страхування чи не найменше постраждав від кризових явищ. Основні показники діяльності не погіршувались, а їхня зміна пов’язана переважно з виходом низки гравців з ринку за власним бажанням. Так, валові страхові премії компаній, що продовжували свою діяльність, у І півріччі зросли на 4,4%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільшу частку премій займає автострахування (КАСКО та ОСЦПВ).

Хоча рівень страхових виплат і зріс до більш як 30% у ІІ кварталі цього року, показники збитковості навіть покращились, якщо порівняти з І кварталом 2020 року. Загалом фінансовий результат сектору залишався прийнятним.

Ключовою проблемою сектору наразі є невиконання значною кількістю компаній вимог із забезпечення платоспроможності. Ці вимоги були запроваджені ще Нацкомфінпослуг, проте повноцінно запрацювали з 30 червня цього року. Так, 57 страховиків не виконували повною мірою вимоги до платоспроможності та достатності капіталу, через низьку якість активів. Крім цього, значну частку в активах окремих страхових компаній наразі складає неліквідне нерухоме майно, вартість якого може бути завищеною.

Відтак, страховики, що знаходяться в зоні ризику, мають привести структуру активів у відповідність до вимог регулятора та, за потреби, докапіталізуватися для виконання вимог до платоспроможності.

Кредитні спілки

Коронакриза найбільше позначилась саме на секторі кредитних спілок, активність яких суттєво знизилася навесні, а погіршення якості активів через неповернення кредитів позичальниками призвело до збитків.

Для цього сектору ситуація додатково ускладнюється через законодавче обмеження на надання супровідних фінансових послуг. Це обмеження стримує можливості для розвитку кредитних спілок та конкуренції з іншими учасниками фінансового ринку. Через обмеженість джерел залучення коштів та конкурентних переваг багато  кредитних спілок потребуватиме значних зусиль і тривалого часу для відновлення.

Враховуючи, що значна частина кредитних спілок не має достатнього обсягу чистих процентних доходів для покриття адміністративних витрат, а збитки від погіршення якості кредитів зросли під час карантину, установи не мають можливості нарощувати капітал. Тому 12 з них працюють із порушенням вимог до достатності капіталу. Відтак, кредитні спілки мають посилити свою операційну ефективність: переглянути рівень адміністративних витрат, за потреби скоригувати вартість залучення та надання коштів.

Фінансові компанії та ломбарди

Фінансові компанії (які займаються мікрокредитуванням та надають послуги лізингу та факторингу) також постраждали від коронакризи. Під час карантину попит на позики фінансових компаній відчутно скоротився, а умови кредитування стали жорсткішими. Відтак, якщо порівняти з другим півріччям 2019 року, обсяги кредитування знизились так само як і обсяги операцій з лізингу. 

Зростали лише обсяги факторингових операцій, що переважно полягають у викупі непрацюючих кредитів з метою подальшого урегулювання (колекторська діяльність).

Загалом карантинні обмеження відчутно позначилися на обсягах діяльності фінкомпаній – у І кварталі 2020 року вони продемонстрували збиток уперше після більш як двох років прибуткової діяльності. Водночас за підсумками півріччя їх фінансовий результат знову став позитивним.

Ломбарди від початку 2020 року також сповільнили обсяги кредитування, зокрема, у ІІ кварталі 2020 року обсяг наданих нових кредитів знизився на 25%. Наразі близько 80% ломбардних позик надано під заставу виробів із дорогоцінних металів та каміння, ще 19% – під заставу побутової техніки. Водночас реалізація заставного майна забезпечує всього 9% доходів ломбардів. Понад 87% доходів формують проценти, що зросли порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Хоча прибуток ломбардів у І півріччі і знизився проти аналогічного періоду минулого року, фінансовий результат лишається позитивним, а зниження обсягів витрат дало змогу забезпечити рентабельність на рівні попереднього року.