Новая украинская ПВО. Копить ли деньги на Patriot или обойтись NASAMS

21.09 16:18 | Укррудпром

dsnews.ua, 21 сентября 2020. Опубликовано 16:13 21 сентября 2020 года Несмотря на колоссальные усилия, предпринятые в 2014-2019 гг., наша система ПВО не в полной мере отвечает требования современной войны.

 Система противовоздушной обороны ныне является одной из основных составляющих всей обороноспособности страны. Ведь ценность любой ракетной системы — будь то противокорабельный “Нептун” или средней дальности “Гром-2” — в условиях полного превосходства противника в воздухе стремится к нулю при отсутствии надежного зенитного “зонтика”.

И прежде всего тут существует огромная проблема в отсутствии “длинной руки” — дальнобойного комплекса с возможностью борьбы с крылатыми ракетами. Есть вопросы и к комплексам средней и ближней дальности.

На фоне развернувшейся дискуссии о дальнейших путях развития отечественной системы ПВО — создавать собственные комплексы или закупать зарубежные образцы — стоит обратить внимание на соседние страны. Тем более что восточная Европа активно проводит модернизацию своей системы ПВО.

Одной из первых стартовала Румыния, которая в 2017 г. заключила соглашения с США на поставку по программе Foreign Military Sales семи батарей ЗРК Patriot PAC-3. Общая сумма контракта на тот момент оценивалась в $4 млрд (включая 56 зенитных ракет PAC-2 GEM-T и 168 PAC-3 MSE, радиолокационные станции AN/MPQ-65, командные пункты и другое необходимое оборудование). Интересно отметить, что четыре батареи предназначены для ВВС Румынии и три — для сухопутных войск.

Первые элементы первой батареи ЗРК были поставлены в начале августа 2020 г., а полностью батарея была передана вооруженным силам 17 сентября.

Ожидается, что еще три батареи будут поставлены до конца 2022 г., а полное завершение контракта планируется на 2026 г. Тут стоит отметить, что даже если завтра наше Министерство обороны примет решение о масштабных закупках, то реализован контракт будет не раньше 2029 г., и это без учета того, что нам нужно не семь батарей, а гораздо больше.

Первый зенитно-ракетный комплекс Patriot в Румынии, 17 сентября 2020 года. / EPA/UPG

По пути закупки американских систем пошла и Польша, которая в 2018 г. подписала соглашение о покупке четырех батарей ЗРК Patriot PAC-3 с интегрированной системой боевого управления ПВО и ПРО Integrated Air and Missile Defense Battle Command System. Общая цена контракта — $4,75 млрд, с учетом закупки 208 ракет РАС-3 MSE.

По сообщениям польской прессы, в ходе второго этапа (законтрактованные комплексы должны быть поставлены до 2022 г.), то есть после 2024 г., Польша намерена приобрести еще шесть батарей ЗРК Patriot. Они будут оснащаться ракетами большой и средней дальности PAC-2 GEM-T и противоракетами Raytheon SkyCeptor, а также батарейными РЛС кругового обзора.

Страны с более скромными финансовыми возможностями выбирают не такую дорогую систему ПВО средней дальности — NASAMS норвежско-американского производства. В 2017 г. Литва подписала контракт, а летом 2020 г. получила три таких комплекса.

В августе 2020 г. министр обороны Венгрии и посол США в этой стране подписали документ о намерениях приобретения комплексов NASAMS.

По сути NASAMS представляет собой вариант использования в качестве зенитных ракет класса “воздух — воздух” с активной головкой наведения семейства AIM-120 AMRAAM. При этом дальность стрельбы составляет от 25 до 40 км.

Кстати, аналогичные проекты, но под вариант отечественных ракет Р-27 производства ГАКХ “Артем”, есть и в Украине. Судя по некоторым данным, в составе этих комплексов могут быть использованы три вида ракет с разными головками самонаведения (ГСН) и соответственно различной дальностью поражения воздушных целей. Так, с инфракрасной ГСН цель будет уверенно поражаться на дальностях до 30 км, с активной радиолокационной — до 25 км, а с пассивной — вообще до 100 км.

С учетом нынешнего статуса Украины как особого партнера НАТО, можно говорить о том, что при достаточном количестве свободных финансов не будет проблем ни в реализации планов покупки комплексов зарубежного производства, ни в доведении до результата проектов собственной разработки.

Если будет принято глобальное решение о перевооружении на западные образцы, то тут, как видится, стоит отдать предпочтение ЗРК Patriot, что в будущем позволит интегрировать нашу систему в общеевропейскую (как минимум — в восточноевропейскую точно). Причем стоит заметить, что американский комплекс имеет и возможности для перехвата крылатых ракет — для нас это более чем актуально.

А вот с комплексами средней дальности есть варианты — можно пойти по пути модернизации того же “Бука” или сосредоточиться на создании собственного комплекса, а можно попробовать совместить оба варианта.

В любом случае военно-политическому руководству страны нужно определяться как можно быстрее, так как время стремительно уходит — с каждым годом старые советские комплексы не становятся новее, а их запас прочности не безграничен.

Михаил ЖИРОХОВ

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

22:18 - 300 млн гривень буде спрямовано на будівництво шляхопроводу у Херсоні, - Владислав Криклій
22:18 - Затверджено Стратегію підвищення безпеки дорожнього руху в Україні до 2024 року, - Владислав Криклій
22:18 - Уряд підтримав розвиток мультимодальних перевезень в Україні, - Владислав Криклій
22:18 - 63 млн євро від ЄБРР дозволять масштабувати модернізацію логістичної мережі та сільських відділень Укрпошти, - Владислав Криклій
22:18 - 11 законів у сфері транспорту чекають на якнайскоріше прийняття в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, - Владислав Криклій
22:18 - Уряд підтримав зміни в Угоду про повітряне сполучення з Таїландом, - Владислав Криклій
20:54 - Ольга Стефанішина: Уряд готує амбітне засідання Ради асоціації Україна-ЄС у грудні 2020 року
20:54 - Уряд продовжив строки проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії
20:54 - МОЗ розробило проект постанови КМУ «Про затвердження Норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»
20:54 - Уряд схвалив 17 рішень, які прискорять євроінтеграцію України
20:54 - Міненерго: Сталу роботу ТЕЦ у осінньо-зимовий період буде забезпечено
20:54 - Ігор Петрашко озвучив пріоритети Мінекономіки у сфері європейської інтеграції України
20:54 - Ігор Петрашко зустрівся з Послом Саудівської Аравії
20:54 - Уряд затвердив політику власності НАК «Нафтогаз України»
20:19 - Колектори будуть зобов’язані дотримуватися вимог до етичної поведінки, а за порушення будуть встановлені санкції – спільний законопроєкт
20:18 - Національний банк у III кварталі направив правоохоронцям інформацію про підозрілі операції клієнтів 7 банків
20:16 - Перераспределение полномочий в Нацбанке
19:06 - На таможне урегулирован механизм “единого окна”
19:06 - Кабмин одобрил законопроект о публичных консультациях с властью
19:06 - Санкции США в отношении “Северного потока 2” затронут свыше 120 компаний из 12 стран Европы
19:06 - Французский Alstom готов расширить пул поставщиков комплектующих за счет 30 украинских компаний
19:00 - ОГТСУ змушений ініціювати відмову від банківської гарантії як фінансового забезпечення на ринку газу до внесення необхідних змін до законодавства
18:48 - Уряд додатково виділить 37 млн грн для ліквідації наслідків повеней на Закарпатті, — Денис Шмигаль
18:48 - Cпільні скоординовані дії України та ЄС у галузі енергетики є запорукою успішного реформування енергетичного сектору, – Ольга Буславець
18:48 - Уряд схвалив Концепцію Державної цільової програми розвитку овочівництва на період до 2025 року
18:48 - Уряд схвалив Концепцію Державної цільової програми розвитку промислового картоплярства на період до 2025 року
18:48 - В Україні буде запроваджено власну систему сертифікації органічної продукції, - рішення Уряду
18:48 - Уряд виділив 37 млн грн для ліквідації надзвичайної ситуації внаслідок червневої повені в Закарпатській області
18:48 - Денис Шмигаль закликав українців дотримуватись протиепідемічних норм при голосуванні 25 жовтня
18:48 - Уряд виділив понад півмільярда гривень на дезінфекційні засоби для шкіл


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар20.0503
Канадський долар21.5501
Юань Женьміньбі4.2482
Куна4.4265
Чеська крона1.2335
Данська крона4.5049
Гонконгівський долар3.6482
Форинт0.092196
Індійська рупія0.38414
Рупія0.0019321
Новий ізраїльський шекель8.3485
Єна0.2699
Теньге0.066077
Вона0.024991
Мексиканське песо1.3453
Молдовський лей1.6628
Новозеландський долар18.7667
Норвезька крона3.0674
Російський рубль0.36669
Саудівський ріял7.5386
Сінгапурський долар20.8631
Ренд1.7259
Шведська крона3.2347
Швейцарський франк31.2849
Єгипетський фунт1.8009
Фунт стерлінгів36.9792
Долар США28.2737
Білоруський рубль11.0999
Азербайджанський манат16.6424
Румунський лей6.8771
Турецька ліра3.6031
СПЗ (спеціальні права запозичення)40.1491
Болгарський лев17.1418
Євро33.5312
Злотий7.3309
Алжирський динар0.21903
Така0.33371
Вірменський драм0.057965
Іранський ріал0.00067406
Іракський динар0.02379
Сом0.35566
Ліванський фунт0.01878
Лівійський динар20.6014
Малайзійський ринггіт6.8057
Марокканський дирхам3.0616
Донг0.0012211
Бат0.89423
Дирхам ОАЕ7.7077
Туніський динар10.2359
Узбецький сум0.0027429
Новий тайванський долар0.97636
Туркменський новий манат8.0887
Ганське седі4.8866
Сербський динар0.28196
Сомоні2.7408
Ларі8.8893
Бразильський реал5.0177
Золото54323.39
Срібло708.97
Платина25160.2
Паладій68012.39

Курси валют, встановлені НБУ на: 22.10.2020

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
CEEN5.15.15.15.15100.00
MHPC1731731731731730.00

Дані за 21.10.2020