Чи “дотисне” Зеленський банки: в уряді придумали альтернативу кредитам “5-7-9%”

Економічна правда, 3 червня 2020. Опубликовано 07:54 04 июня 2020 года Антикризова програма підтримки бізнесу “5-7-9” не виправдала сподівань, і уряд почав шукати їй альтернативу. Одна з них — портфельне гарантування.

“Ми дотиснемо банківську систему України, незважаючи на те, що вона дуже-дуже-дуже незалежна. Ми їх дотиснемо, щоб банки не боялися кредитувати. Ми рік працюємо, щоб у нас були нормальні, людські, живі, європейські кредити”, — заявив недавно президент Володимир Зеленський.

Прикладом таких кредитів, які вже є в Україні, він назвав програму “5-7-9” і найближчим часом пообіцяв українцям іпотеку під 10%.

Президент не пояснив, як саме збирається тиснути на банківську систему, але обіцянка отримати дешеві гроші звучить для широкого загалу заманливо.

Якщо копнути глибше, стане зрозуміло: програми пільгового кредитування не завжди швидко запускаються банками і коректно сприймаються їхніми клієнтами.

Доказ тому — антикризова програма “5-7-9”. Вона не повністю виправдала сподівань, і уряд почав шукати їй альтернативу. Одна з них — портфельне гарантування.

Чому ж буксує програма “5-7-9” і яким може виявитися новий механізм?

Чому “5-7-9” буксує

“На жаль, програма де-факто не запрацювала на повну потужність”, — такими словами описав три місяці роботи “5-7-9” міністр економіки Ігор Петрашко.

За розрахунками Мінфіну, зробленими до введення карантину, “повна потужність” — це 50 тис прокредитованих підприємців за рік. За перший квартал 2020 року таких знайшлося лише 462. Ще 1 241 заявку банки відхилили через поганий бізнес-план, непереконливу кредитоспроможність або низьку ділову репутацію.

Держава виділила на програму 283,5 млн грн. У березні 2020 року Мінфін заявляв про 14,4 тис заявок. Імовірно, багато з них відсіялося або досі перебуває на розгляді. Уже тоді в міністерстві усвідомлювали, що видати 50 тис кредитів за рік не вдасться. Співрозмовник ЕП в міністерстві більш реалістичною вважав цифру 25-30 тис заявок.

“Основна причина в тому, що банки дуже повільно видають кредити. Наприклад, у Приватбанку time to say “yes” займає кілька днів, але потім починається процес оформлення документів і в результаті видача кредиту займає до місяця”, — казав він.

Звучали й інші версії. За словами Петрашка, банки просто бояться брати на себе ризики за такі позики. Вони не є для фінансових установ привабливими і змушують шукати додаткові компенсатори пільгових кредитних ставок.

Банки звертають увагу на недостатню поінформованість українців про умови кредитної програми і часту неможливість видати кредит на те, на що просить клієнт.

“Як тільки уряд заявляє про якусь допомогу, одразу всі біжать і починають обвалювати сайт програми або банку: “Давайте мені гроші, бо нам пообіцяли”. Якщо розібрати дві тисячі заявок, то там є і бажання рефінансувати доларову іпотеку, взяту у 2008 році, і бажання купити автомобіль, щоб їздити на дачу”, — розповів заступник директора департаменту МСБ Укргазбанку Семен Пускай.

“Одне з вузьких місць програми — застава. У багатьох підприємців її недостатньо, тому серед лідерів за отриманими кредитами — АПК і торгівля. Хотілося б ширшого переліку галузей”, — говорить фінансовий аналітик компанії ICU Михайло Демків.

Бізнес бачить ситуацію по-іншому. Опитування Спілки українських підприємців показують, що скористатися програмою непросто. Третина опитаних не можуть задовольнити умову програми “наявність прибутковості бізнесу за останні 12 місяців”, понад 50% не мають можливості задовольнити умови щодо банківської застави.

Майже неможливо отримати кредит на підтримку стартапу. Також програма не передбачає кредитування ресторанної та готельної сфери (HoReCa), яка найбільше постраждала від карантину. Це відсікає 35-40 тис малих та середніх підприємців.

Нова пропозиція — гарантії на 30 мільярдів

Замість “5-7-9” уряд планує запустити новий інструмент — портфельне гарантування. Йдеться про механізм пільгового гарантування, прописаний в законопроєктах №3420 та №3419. Бюджетний комітет розглянув їх і відправив у Мінфін. За інформацією джерел видання, Мінфін вніс правки і готовий запропонувати депутатам цю ідею.

Портфельні гарантії — це зобов"язання держави погасити перед банком до 80% кількох кредитів (кредитного пулу) підприємця, якщо він збанкрутує.

Передбачається, що державні гарантії на портфельній основі надаватимуться в межах 3% від планових доходів загального фонду держбюджету або близько 30 млрд грн. З них левова частка дістанеться “Укратодору”.

“МСБ готові гарантувати близько 5 млрд грн, враховуючи певні обмеження. Буде вибірка чи ні — треба дивитися. Це новий інструмент, ми запускаємо його фактично “з коліс” за два місяці від ідеї до реалізації”, — сказав в інтерв"ю “РБК-Україна” міністр фінансів Сергій Марченко.

Гарантії будуть доступні для малих та середніх підприємців.

“Малий бізнес не може отримати гроші. Підприємець приходить у банк, а там просять показати грошовий потік. Однак закрита через карантин компанія не може надати цю інформацію, і банк її не кредитує”, — каже Петрашко. За його словами, узяті під держгарантії кредити можуть піти на погашення зарплат і комунальних платежів.

Утім, умови відбору банків-кредиторів та порядок надання гарантій Кабмін ще повинен встановити. Як повідомили ЕП у Міністерстві фінансів, уряд не планує обмежуватися тільки державними банками. Умови відбору та порядок надання гарантій можуть бути індивідуальними для кожної фінансової установи.

Як працюватиме механізм

Механіка інструменту така.

Крок 1. Клієнт звертається в банк за портфельною гарантією.

Крок 2. Клієнт та банк визначають кредитний пул: кількість позик, до 80% яких гарантуватиме держава.

Крок 3. Банк укладає угоду з державою (Борговим агентством) про надання гарантії.

Крок 4. Банк платить державі за надання гарантії. Розмір плати буде мінімальним, але впливатиме на ціну кредиту.

Крок 5. Якщо підприємець банкрутує, діє визначений законом механізм державного гарантування, за яким держава може розрахуватися з банком замість клієнта.

Окремо варто звернути увагу на четвертий крок. За законом, надання державної гарантії — платна опція. Державі плату за гарантію платитиме банк, а банку — клієнт.  Закон передбачає три можливі способи її визначення.

“Плата буде мінімальною. Враховуючи рівень кредитних ставок, вплив на вартість грошей буде невеликим, десь 0,25%. Ця плата буде стягуватися лише з метою управління гарантійними зобов"язаннями”, — говорить співрозмовник ЕП в Мінфіні.

Як відреагують банки

Банкіри стверджують: ця програма може мати успіх, якщо її умови будуть зрозумілими для всіх. Основна принада для банків полягає у тому, що ймовірні втрати за виданими кредитами будуть покриті державними гарантіями.

“Ризики для банків мінімальні, бо вони полягають у ймовірному невиконанні державою власних зобов"язань за гарантіями”, — сказав ЕП виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та МСБ Кредобанку Євген Заіграєв.

За його словами, банки будуть обережними і пропонуватимуть новий інструмент позичальникам, у кредитоспроможності яких сумніваються. Успіх інструменту залежатиме від детальних умов програми, які уряду ще належить схвалити.

“Програма стане популярною, якщо вимоги щодо потенційних позичальників будуть містити якомога менше обмежень”, — говорить Заіграєв. Мова, насамперед, про обмеження стосовно розміру бізнесу позичальника, щодо банків, яким можуть надаватися гарантії, та цілей кредитів, за якими будуть надаватися такі гарантії.

Також, на думку Заіграєва, важливим буде створення прозорого механізму отримання банками плати за такими гарантіями від держави.

Відповідає Міністерство фінансів

— Чи вступатиме підприємець з Мінфіном в пряму комунікацію?

— Ні. Механізм націлений на те, щоб проміжною ланкою між клієнтом і Мінфіном був банк. З одного боку, це спрощує бюрократичні процедури, нівелює корупційні ризики та можливі зловживання. З іншого — покладає на банки-кредитори додаткові вимоги.

У тому числі — вимоги щодо оцінки позичальників, їх діяльності, фінансових показників, стягнення з них простроченої заборгованості, зокрема перед державою.

— Як зараховуватимуться гарантії для банків?

— Процедура виконання державою гарантійних зобов"язань буде прописана в умовах договорів, що укладатимуться між Борговим агентством та банком.

Вона не буде значно відрізнятися від чинної процедури: кредитор звертається до гаранта, надає підтвердження невиконання позичальником зобов"язань за кредитом. Мінфін перевіряє цю інформацію і виконує гарантійні зобов"язання.

“Основна мета програми — наситити економіку дешевими грошима, які бізнес мав би використати для свого розвитку: інвестування в нове виробництво та модернізацію наявного обладнання, поповнення обігового капіталу”, — пояснює Заіграєв.

За кожним окремим кредитом банки можуть мати рівень втрат до 100% від виданої суми, незважаючи на наявність застави та поручителів. Якщо ж гарантія покриватиме 80% пулу позик, то такий інструмент стане популярним і дозволить банкам суттєво послабити критерії ухвалення кредитних рішень, резюмує Заіграєв.

Банкіри прогнозують, що програма може зацікавити стартаперів. “Програма портфельного гарантування стане популярною серед підприємців, особливо серед початківців”, — сказав ЕП голова правління Укрексімбанку Євген Мецгер.

За його словами, завдяки частковому гарантуванню державою зобов"язань доступ до кредитних ресурсів зможе отримати більше представників малого бізнесу. “Навіть якщо підприємець не зможе показати дохід, оскільки не працював під час карантину, він все одно матиме змогу отримати кошти”, — говорить банкір.

Враховуючи поточну економічну ситуацію, без цього інструменту кредитувати старпапи майже неможливо. За чинними вимогами НБУ, банки не можуть кредитувати бізнес без твердої застави і забезпечення. Як показує світовий досвід, 90% стартапів — це дефолтні операції вже після першого року, стверджує Мецгер.

“Для нас вирішальним фактором щодо можливості кредитування є платоспроможність позичальника — здатність виконувати зобов"язання за кредитом, а державна гарантія підсилить платоспроможність”, — каже він.

Держава бачить ризики

НБУ та Мінфін вважають, що програма дозволить банкірам диверсифікувати ризики і збільшити охоплення кредитами малого бізнесу шляхом здешевлення позик.

“Програма розширить коло потенційних позичальників та сприятиме збільшенню строковості кредитів. Правда, є побоювання щодо можливого послаблення окремими банками стандартів кредитування”, — стверджує прес-служба НБУ.

Відповідає Національний банк

— Який рівень резервування вимагатиме Нацбанк за кредитними пулами?

— Банки формують резерви, враховуючи гарантії та обсяги забезпечення.

Сплата коштів за гарантією в разі настання гарантійного випадку здійснюється на щоквартальній основі в порядку, передбаченому договором, укладеним уповноваженим банком з державою. По суті гарантія покриватиме практично всі можливі втрати банків від кредитування в рамках програми.

Для цілей розрахунку пруденційних резервів (кредитного ризику) банки зможуть використовувати портфельний підхід оцінки, за яким ключове значення має лише факт вчасного обслуговування кредитів.

“Те, що банки-кредитори ділитимуть кредитні ризики з державою, змусить їх виважено підходити до оцінки ризиків. Крім того, до банків будуть запроваджені механізми контролю таких позик. Якщо відсоток таких NPL буде перевищувати допустимий рівень, банк буде виключений з програми”, — повідомляє Мінфін.

На думку Демківа, покриття гарантією 80% кредиту — розумний компроміс.

“З одного боку, це великий обсяг, щоб можна було розраховувати на збільшення обсягу виданих позик. З іншого — залишається ризик банку, який стимулюватиме його бути обачним. Якби такого ризику не було, банки мали би стимул видавати гроші всім охочим, не турбуючись про неповернення”, — стверджує аналітик.

Як би старанно банки не підходили до оцінки позичальників, неповернення кредитів будуть, прогнозує експерт. Це комерційна діяльність, і успіх не гарантований. У такому випадку банк буде стягувати іншу заставу, яку надав позичальник.

“Очевидно, що держава в цьому випадку матиме витрати, які потім будуть компенсуватися коштами від продажу стягненого майна. Вочевидь — частково, не в повному обсязі, але тут, мені здається, варто уникати крайнощів”, — говорить Демків.

Експерт резюмує: якщо держава буде ставити надто високі вимоги до позичальників з точки зору забезпечення, то кількість виданих кредитів буде низькою. У випадку надто ліберальних вимог є ризик, що кредити отримає багато неплатоспроможних позичальників. Тоді втрати бюджету за програмою будуть значними.

Галина КАЛАЧОВА, В"ячеслав НОЗДРІН