Економічна правда, 2 квітня 2020. Опубликовано 09:57 04 апреля 2020 года Топ-менеджмент НБУ розповів, наскільки Україна готова до кризи, як сильно впаде ВВП та зросте інфляція, як будуть впроваджувати “кредитні канікули”, і чому не варто переживати за надходження від українців, які працювали за кордоном. Верховна Рада відкрила ринок землі та проголосувала у першому читанні так званий “антиколомойський” закон. Ці двІ вимоги МВФ відкривають доступ до фінансування, яке дозволить Україні без проблем пройти цей рік. Ситуація ускладнюється зупинкою економічних процесів через карантин, пов"язаний з поширенням коронавірусу. Уряд прогнозує, що ВВП України суттєво знизиться, інфляція прискориться, а курс гривні до долара послабиться. Європейська бізнес асоціація організувала онлайн-конференцію з правлінням Національного банку, щоб представники бізнесу та громадськість отримали відповіді на питання, які всіх турбують. Яка доля траншу від МВФ? Чи вистачає в Україні валюти? Як сильно впаде ВВП та зросте інфляція? У якому стані Україна зустріла світову кризу? Як працюють кредитні канікули для бізнесу? Відповідають Яків Смолій, Катерина Рожкова, Дмитро Сологуб, Олег Чурій, Роман Борисенко та Сергій Холод. Про програму з МВФ Нам відкриті двері до підписання програми розширеного фінансування з МВФ. Верховна Рада ухвалила закон про вільний обіг землі та прийняла у першому читанні зміни до банківського законодавства. Будемо сподіватися, що наступного тижня парламент збереться і проголосує у другому читанні і в цілому банківський закон. Сьогодні міжнародний валютний фонд надає допомогу країнам які потерпають від наслідків епідемії коронавірусу і ми також розраховуємо, що Україна отримує таке фінансування. Попередня сума — 1,4 мільярда доларів, але можливо цей розмір переглянуть у більшу сторону. Якщо ми підписуємо програму з Міжнародним валютним фондом, це відкриває нам доступ до фінансування від Європейського комісії, Світового банку, уряду Канади, уряду Японії та інших донорів. Допомога від донорів у розмірі 8-10 млрд доларів допоможе Україні без проблем пройти кризу. Після стабілізації ситуації Україна повноцінно повернеться на внутрішній і зовнішні ринки запозичень. У нас достатньо золотовалютних резервів, тому ми розраховуємо, що більша частина траншу буде перерахована Міністерству фінансів України. Кошти будуть направлені на покриття дефіциту державного бюджету, на фінансування фонду, кошти з якого будуть використовуватися для боротьби з коронавірусом. Про готовність України до фінансової кризи Якщо порівнювати з останньою глобальною кризою 2008-2009 років, Україна підходить до цієї кризи в набагато кращих умовах: з точки зору зростання економіки, інфляції, платіжного балансу, банківської системи. Ця криза специфічна і ніхто не знає, якими будуть наслідки. Ми дивимось на те, що роблять в інших країнах, і маємо доступ до майже всіх цих інструментів. Наприклад, монетарне стимулювання, підтримка фінансової стабільності через інтервенції, підтримка ліквідності банківської системи і підтримка економіки через фіскальні заходи. Наша фіскальна політика в останні роки була дуже виваженою. Дефіцити державного бюджету були низькими. Співвідношення державного боргу до ВВП знизилося за 4 роки з 80% до 50%. У нас є цей фіскальний space (простір. — ЕП). Оцінка уряду щодо падіння економіки — 5%. Оцінка НБУ близька до цієї цифри. Заходи, які ми вживаємо, спрямовані на те, щоб темпи падіння були такими ж, як і в інших країнах єврозони. Україна не повинна стати головною постраждалою від кризи, як це було у 2009 році, коли падіння ВВП становило 15%, а в єврозоні — 4,5%. Про курс гривні Впродовж березня на валютному ринку були панічні настрої, гривня девальвувала. Але на фоні рішень Верховної Ради ми вперше з початку кризи не продавали, а купували іноземну валюту і поповнювали свої резерви. Українська економіка складається не з одного курсу валют — на неї треба дивитися комплексно. Ціллю Національного банку є стабільність цін. Цінова стабільність спрямована на досягнення низької інфляції. Низька інфляція буде сприяти низким ставкам. Низькі ставки — це можливості для бізнесу отримувати довгі та дешеві ресурси у національній валюті. Постійна девальвація гривні — це повністю провальна політика, яка призведе до збільшення інфляції. Девальвація несе в собі більше негативу, ніж переваг. Валюти країн, що розвиваються, також послаблюються. Для нас головне зберегти макрофінансову стабільність. Стійке економічне зростання не може відбуватися без макрофінансової стабільності. Про дефіцит держбюджету Розрахунки уряду показують зростання дефіциту державного бюджету з 2% до 8%. Співвідношення держборгу до ВВП може збільшитися з 50% до 60-70%. Це значне зростання, але потім економіка відновиться. Зростання дефіциту бюджету на один рік не є великою проблемою. Ситуація з бюджетом в Україні не така погана, якщо порівнювати з іншими країнами, що розвиваються. Центральний банк готовий підтримувати економічне зростанняз — це одна із наших функцій. Але підтримка економічного зростання не повинна зашкоджувати макрофінансовій стабільності та ціновій стабільності. Про інфляцію Зарано говорити про очікування щодо інфляції та темпів зниження ВВП. На початку року була досить низька інфляція. Навіть в березні, за нашим прогнозом, інфляція залишатиметься низькою — не більше 3% у річному вимірі. Ми спостерігаємо деяке зростання на споживчі товари, але це психологічний ефект. Наразі немає великих фундаментальних причин для розгону інфляціїю Ми ще не маємо остаточного економічного прогнозу на цей рік, але інфляція буде знаходитись у цільовому коридорі НБУ або трохи вище. Суттєвих інфляційних проблем не бачимо. Про майбутнє облікової ставки При прийнятті рішення щодо зміни облікової ставки ми будемо керуватися нашим прогнозом, а не прогнозом уряду. Мати ставку 7% і очікувати інфляцію 5% — це нормально. З того часу, як три тижні тому ми знизили ставку до 10% річних, глобально нічого не змінилося. Фінансова стабільність є збереженою. Більш важливим фактором при прийнятті рішення про ставку буде продовження програми з МВФ, а не якесь короткострокове зростання інфляції. Підтримка зовнішніх донорів буде більш сильним фактором нашого рішення щодо монетарної політики. Про надходження від заробітчан Ми очікуємо зниження надходжень від заробітчан. Тотального зупинення переказів з-за кордону не буде, ми цінуємо зниження на рівні 2-3 мільярдів доларів з тих 12 мільярдів, які були минулого року. В той же час минулого року українці витратили на подорожі за кордон 8 млрд доларів. Ми очікуємо, що ефект від зниження грошових переказів буде повністю перекритий попитом на валюту у зв"язку зі зниженням туризму. Про “антикризовий” закон Так званий “антикризовий” закон заборонив застосовувати штрафні санкції за просрочку кредиту. Це стосується існуючих кредитів і тих позичальників, які через карантинні заходи мають обмежені можливості щодо обслуговування кредитів. Ті, хто має кредити і має труднощі з їх обслуговуванням через карантин, можуть скористатися кредитними канікулами і банки не мають право підвищувати відсоткові ставки або застосовувати інші штрафні санкції. Що стосується нових кредитів, які надаються, то це питання індивідуальне. Банки продовжують кредитувати працюючий бізнес — агросектор, іпотека. Якщо у позичальника все добре, дія закону на нього не розповсюджується. Кредитні канікули для бізнесу НБУ з банками передбачив для позичальників тривалий пільговий режим обслуговування заборгованості. Він передбачає два етапи. Перший етап реалізується вже зараз — це власне “канікули” для сумлінних позичальників, які постраждали від запровадження карантину, тобто можливість відстрочити платежі за кредитами на період після карантину без штрафів та пені за невчасні платежі. Зараз застосовується більш простий підхід до всіх, хто не має доходу або дохід скоротився значно сильніше в зв"язку з карантином. Другий етап — це власне реструктуризація кредитів, щоб полегшити бізнесу обслуговування заборгованості і після завершення карантину, коли бізнес почне відновлювати роботу. На цьому етапі передбачені індивідуальні умови продовження термінів перенесення платежів для позичальників. Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє відтермінувати сплату відсотків і тіла кредиту. Відтепер клієнти банків можуть проводити консультації щодо шляхів виплати відсотків і тіла кредиту. Але позики обов"язково треба буде повертати. Про рефінансування банків Ми використовуємо стандартні інструменти для рефінансування банків з першого дня оголошення карантинних заходів. Ми повідомили, що будемо підтримувати банки ліквідністю, якщо їм це знадобиться. Наша банківська система увійшла у кризу достатньо капіталізованою і достатньо ліквідною. На сьогоднішній день широка ліквідність банківської системи становить 180 мільярдів гривень і ще близько 8 мільярдів доларів. Про валютні обмеження Є заклики від різних відомих людей та інституцій вводити найжорстокіші обмеження. Жодних обмежень вводити ми не збираємось. У нас є інші ефективні інструменти — плаваючий курс гривні, міжнародні резерви. У нас немає жодного бажання ламати ту лібералізацію, яку ми проводили. Ми хочемо пройти цю кризу без ведення валютних обмежень. Нові обмеження будуть вкрай негативно впливати на бізнес та економіку, до того ж зняття обмежень займає дуже багато часу. Згідно з нашою дорожньою картою валютної лібералізації, залишилось не так багато обмежень. Основне обмеження, що залишилось — можливість для бізнесу купувати іноземну валюту без контрактів. Зняти це обмеження поки що не дозволяє макроекономічна ситуація. Про готівковий долар Наразі спостерігається проблема з паперовим доларом. Він завозиться в Україну з-за кордону пасажирськими рейсами. Оскільки сьогодні пасажирське авіасполучення між країнами призупинено, є певні складнощі з доставкою готівкового долара. На жаль, НБУ не друкує долар. Нам вдалось завезти євро, але попит на єврову готівку нижчий, ніж на доларову. 180 мільйонів доларів також завезли — цього достатньо, щоб задовольнити потребу у готівковій валюті. Безготівкового долара достатньо. Всі онлайн операції з ним можуть робитися без обмежень. Про коронавірус на паперових грошах Ми не маємо офіційних підтверджень, що готівка є переносником вірусу. Але з самого початку карантину дали розпорядження відправляти готівку на два тижні у сховища НБУ на карантин. Ми закупили всі необхідні засоби для дезінфекції грошей і приміщень. Ми даємо роз"яснення щодо можливості зменшення використання готівки. Змушувати ми не можемо. Будь-яка крайність некорисна. Платіжні інструменти треба зробити доступними для всіх категорій населення. Національний Банк на період карантини скасував комісійні в системі електронних платежів. Також ми не беремо з банків комісію за видачу готівки. Про роботу банків Відділення банків працюють, але через карантинні заходи вони скоротили кількість працюючих відділень. Понад 90% банкоматів в Україні підкріплюються готівкою. Наша рекомендація банкам — переходити в режим безготівкових розрахунків, якщо немає потреби відвідувати відділення. Процедури, які потребують фізичної присутності клієнта або наявності фізичних документів, банкам дозволено відтермінувати. Це стосується оновлення інформації про клієнта. Крім того, НБУ працює з податковою та іншими державними органами для перенесення максимальної кількості процесів у електронну форму. Банкам ніщо не заважає використовувати електронний документообіг. Дистанційне або онлайн обслуговування фізичних та юридичних осіб взагалі не передбачає використання паперових носіїв інформації. У цьому напрямку для банків немає обмежень. 95% банків готові до дистанційної роботи та до надання онлайн послуг. Сьогоднішню ситуацію взагалі не можна порівнювати з ситуацією у 2014-2015 роках. Про виведення дивідендів Поки що банки не здійснювали розподіл дивідендів за минулий рік. Деякі банки вже прийняли рішення перенести річні збори акціонерів, на яких повинні були затверджувати розподіл прибутку. Проте ми бачимо в системі розкриття інформації, що ряд банків планує виплатити дивіденди. Ми написали листа до банків і рекомендуємо відтермінувати прийняття такого рішення до жовтня. До речі, таку саме рекомендацію надав Європейський центральний банк комерційним банкам. Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО
Верховна Рада відкрила ринок землі та проголосувала у першому читанні так званий “антиколомойський” закон. Ці двІ вимоги МВФ відкривають доступ до фінансування, яке дозволить Україні без проблем пройти цей рік.
Ситуація ускладнюється зупинкою економічних процесів через карантин, пов"язаний з поширенням коронавірусу. Уряд прогнозує, що ВВП України суттєво знизиться, інфляція прискориться, а курс гривні до долара послабиться.
Європейська бізнес асоціація організувала онлайн-конференцію з правлінням Національного банку, щоб представники бізнесу та громадськість отримали відповіді на питання, які всіх турбують.
Яка доля траншу від МВФ? Чи вистачає в Україні валюти? Як сильно впаде ВВП та зросте інфляція? У якому стані Україна зустріла світову кризу? Як працюють кредитні канікули для бізнесу?
Відповідають Яків Смолій, Катерина Рожкова, Дмитро Сологуб, Олег Чурій, Роман Борисенко та Сергій Холод.
Про програму з МВФ
Нам відкриті двері до підписання програми розширеного фінансування з МВФ. Верховна Рада ухвалила закон про вільний обіг землі та прийняла у першому читанні зміни до банківського законодавства. Будемо сподіватися, що наступного тижня парламент збереться і проголосує у другому читанні і в цілому банківський закон.
Сьогодні міжнародний валютний фонд надає допомогу країнам які потерпають від наслідків епідемії коронавірусу і ми також розраховуємо, що Україна отримує таке фінансування. Попередня сума — 1,4 мільярда доларів, але можливо цей розмір переглянуть у більшу сторону.
Якщо ми підписуємо програму з Міжнародним валютним фондом, це відкриває нам доступ до фінансування від Європейського комісії, Світового банку, уряду Канади, уряду Японії та інших донорів.
Допомога від донорів у розмірі 8-10 млрд доларів допоможе Україні без проблем пройти кризу. Після стабілізації ситуації Україна повноцінно повернеться на внутрішній і зовнішні ринки запозичень.
У нас достатньо золотовалютних резервів, тому ми розраховуємо, що більша частина траншу буде перерахована Міністерству фінансів України. Кошти будуть направлені на покриття дефіциту державного бюджету, на фінансування фонду, кошти з якого будуть використовуватися для боротьби з коронавірусом.
Про готовність України до фінансової кризи
Якщо порівнювати з останньою глобальною кризою 2008-2009 років, Україна підходить до цієї кризи в набагато кращих умовах: з точки зору зростання економіки, інфляції, платіжного балансу, банківської системи.
Ця криза специфічна і ніхто не знає, якими будуть наслідки. Ми дивимось на те, що роблять в інших країнах, і маємо доступ до майже всіх цих інструментів. Наприклад, монетарне стимулювання, підтримка фінансової стабільності через інтервенції, підтримка ліквідності банківської системи і підтримка економіки через фіскальні заходи.
Наша фіскальна політика в останні роки була дуже виваженою. Дефіцити державного бюджету були низькими. Співвідношення державного боргу до ВВП знизилося за 4 роки з 80% до 50%. У нас є цей фіскальний space (простір. — ЕП).
Оцінка уряду щодо падіння економіки — 5%. Оцінка НБУ близька до цієї цифри.
Заходи, які ми вживаємо, спрямовані на те, щоб темпи падіння були такими ж, як і в інших країнах єврозони. Україна не повинна стати головною постраждалою від кризи, як це було у 2009 році, коли падіння ВВП становило 15%, а в єврозоні — 4,5%.
Про курс гривні
Впродовж березня на валютному ринку були панічні настрої, гривня девальвувала. Але на фоні рішень Верховної Ради ми вперше з початку кризи не продавали, а купували іноземну валюту і поповнювали свої резерви.
Українська економіка складається не з одного курсу валют — на неї треба дивитися комплексно. Ціллю Національного банку є стабільність цін. Цінова стабільність спрямована на досягнення низької інфляції. Низька інфляція буде сприяти низким ставкам. Низькі ставки — це можливості для бізнесу отримувати довгі та дешеві ресурси у національній валюті.
Постійна девальвація гривні — це повністю провальна політика, яка призведе до збільшення інфляції. Девальвація несе в собі більше негативу, ніж переваг.
Валюти країн, що розвиваються, також послаблюються. Для нас головне зберегти макрофінансову стабільність. Стійке економічне зростання не може відбуватися без макрофінансової стабільності.
Про дефіцит держбюджету
Розрахунки уряду показують зростання дефіциту державного бюджету з 2% до 8%. Співвідношення держборгу до ВВП може збільшитися з 50% до 60-70%. Це значне зростання, але потім економіка відновиться.
Зростання дефіциту бюджету на один рік не є великою проблемою. Ситуація з бюджетом в Україні не така погана, якщо порівнювати з іншими країнами, що розвиваються.
Центральний банк готовий підтримувати економічне зростанняз — це одна із наших функцій. Але підтримка економічного зростання не повинна зашкоджувати макрофінансовій стабільності та ціновій стабільності.
Про інфляцію
Зарано говорити про очікування щодо інфляції та темпів зниження ВВП. На початку року була досить низька інфляція. Навіть в березні, за нашим прогнозом, інфляція залишатиметься низькою — не більше 3% у річному вимірі.
Ми спостерігаємо деяке зростання на споживчі товари, але це психологічний ефект. Наразі немає великих фундаментальних причин для розгону інфляціїю Ми ще не маємо остаточного економічного прогнозу на цей рік, але інфляція буде знаходитись у цільовому коридорі НБУ або трохи вище. Суттєвих інфляційних проблем не бачимо.
Про майбутнє облікової ставки
При прийнятті рішення щодо зміни облікової ставки ми будемо керуватися нашим прогнозом, а не прогнозом уряду. Мати ставку 7% і очікувати інфляцію 5% — це нормально. З того часу, як три тижні тому ми знизили ставку до 10% річних, глобально нічого не змінилося. Фінансова стабільність є збереженою.
Більш важливим фактором при прийнятті рішення про ставку буде продовження програми з МВФ, а не якесь короткострокове зростання інфляції. Підтримка зовнішніх донорів буде більш сильним фактором нашого рішення щодо монетарної політики.
Про надходження від заробітчан
Ми очікуємо зниження надходжень від заробітчан. Тотального зупинення переказів з-за кордону не буде, ми цінуємо зниження на рівні 2-3 мільярдів доларів з тих 12 мільярдів, які були минулого року.
В той же час минулого року українці витратили на подорожі за кордон 8 млрд доларів. Ми очікуємо, що ефект від зниження грошових переказів буде повністю перекритий попитом на валюту у зв"язку зі зниженням туризму.
Про “антикризовий” закон
Так званий “антикризовий” закон заборонив застосовувати штрафні санкції за просрочку кредиту. Це стосується існуючих кредитів і тих позичальників, які через карантинні заходи мають обмежені можливості щодо обслуговування кредитів.
Ті, хто має кредити і має труднощі з їх обслуговуванням через карантин, можуть скористатися кредитними канікулами і банки не мають право підвищувати відсоткові ставки або застосовувати інші штрафні санкції.
Що стосується нових кредитів, які надаються, то це питання індивідуальне. Банки продовжують кредитувати працюючий бізнес — агросектор, іпотека. Якщо у позичальника все добре, дія закону на нього не розповсюджується.
Кредитні канікули для бізнесу
НБУ з банками передбачив для позичальників тривалий пільговий режим обслуговування заборгованості. Він передбачає два етапи.
Перший етап реалізується вже зараз — це власне “канікули” для сумлінних позичальників, які постраждали від запровадження карантину, тобто можливість відстрочити платежі за кредитами на період після карантину без штрафів та пені за невчасні платежі. Зараз застосовується більш простий підхід до всіх, хто не має доходу або дохід скоротився значно сильніше в зв"язку з карантином.
Другий етап — це власне реструктуризація кредитів, щоб полегшити бізнесу обслуговування заборгованості і після завершення карантину, коли бізнес почне відновлювати роботу. На цьому етапі передбачені індивідуальні умови продовження термінів перенесення платежів для позичальників.
Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє відтермінувати сплату відсотків і тіла кредиту. Відтепер клієнти банків можуть проводити консультації щодо шляхів виплати відсотків і тіла кредиту. Але позики обов"язково треба буде повертати.
Про рефінансування банків
Ми використовуємо стандартні інструменти для рефінансування банків з першого дня оголошення карантинних заходів. Ми повідомили, що будемо підтримувати банки ліквідністю, якщо їм це знадобиться.
Наша банківська система увійшла у кризу достатньо капіталізованою і достатньо ліквідною. На сьогоднішній день широка ліквідність банківської системи становить 180 мільярдів гривень і ще близько 8 мільярдів доларів.
Про валютні обмеження
Є заклики від різних відомих людей та інституцій вводити найжорстокіші обмеження. Жодних обмежень вводити ми не збираємось. У нас є інші ефективні інструменти — плаваючий курс гривні, міжнародні резерви.
У нас немає жодного бажання ламати ту лібералізацію, яку ми проводили. Ми хочемо пройти цю кризу без ведення валютних обмежень. Нові обмеження будуть вкрай негативно впливати на бізнес та економіку, до того ж зняття обмежень займає дуже багато часу.
Згідно з нашою дорожньою картою валютної лібералізації, залишилось не так багато обмежень. Основне обмеження, що залишилось — можливість для бізнесу купувати іноземну валюту без контрактів. Зняти це обмеження поки що не дозволяє макроекономічна ситуація.
Про готівковий долар
Наразі спостерігається проблема з паперовим доларом. Він завозиться в Україну з-за кордону пасажирськими рейсами. Оскільки сьогодні пасажирське авіасполучення між країнами призупинено, є певні складнощі з доставкою готівкового долара.
На жаль, НБУ не друкує долар. Нам вдалось завезти євро, але попит на єврову готівку нижчий, ніж на доларову. 180 мільйонів доларів також завезли — цього достатньо, щоб задовольнити потребу у готівковій валюті.
Безготівкового долара достатньо. Всі онлайн операції з ним можуть робитися без обмежень.
Про коронавірус на паперових грошах
Ми не маємо офіційних підтверджень, що готівка є переносником вірусу. Але з самого початку карантину дали розпорядження відправляти готівку на два тижні у сховища НБУ на карантин. Ми закупили всі необхідні засоби для дезінфекції грошей і приміщень.
Ми даємо роз"яснення щодо можливості зменшення використання готівки. Змушувати ми не можемо. Будь-яка крайність некорисна.
Платіжні інструменти треба зробити доступними для всіх категорій населення. Національний Банк на період карантини скасував комісійні в системі електронних платежів. Також ми не беремо з банків комісію за видачу готівки.
Про роботу банків
Відділення банків працюють, але через карантинні заходи вони скоротили кількість працюючих відділень. Понад 90% банкоматів в Україні підкріплюються готівкою.
Наша рекомендація банкам — переходити в режим безготівкових розрахунків, якщо немає потреби відвідувати відділення.
Процедури, які потребують фізичної присутності клієнта або наявності фізичних документів, банкам дозволено відтермінувати. Це стосується оновлення інформації про клієнта. Крім того, НБУ працює з податковою та іншими державними органами для перенесення максимальної кількості процесів у електронну форму.
Банкам ніщо не заважає використовувати електронний документообіг. Дистанційне або онлайн обслуговування фізичних та юридичних осіб взагалі не передбачає використання паперових носіїв інформації. У цьому напрямку для банків немає обмежень.
95% банків готові до дистанційної роботи та до надання онлайн послуг. Сьогоднішню ситуацію взагалі не можна порівнювати з ситуацією у 2014-2015 роках.
Про виведення дивідендів
Поки що банки не здійснювали розподіл дивідендів за минулий рік. Деякі банки вже прийняли рішення перенести річні збори акціонерів, на яких повинні були затверджувати розподіл прибутку.
Проте ми бачимо в системі розкриття інформації, що ряд банків планує виплатити дивіденди. Ми написали листа до банків і рекомендуємо відтермінувати прийняття такого рішення до жовтня. До речі, таку саме рекомендацію надав Європейський центральний банк комерційним банкам.
Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО
Більше новин
Курси валют, встановлені НБУ на: 02.06.2020
Дані за 29.05.2020
