Заплатим все. Как дефолт “ДТЭК Энерго” ударит по карману украинцев

30.03.2020 08:54 | Укррудпром

Деловая столица, 29 марта 2020. Опубликовано 08:15 30 марта 2020 года Крупнейший игрок в угледобыче и тепловой генерации Украины, компания “ДТЭК Энерго” Рината Ахметова объявила о приостановке купонных выплат по еврооблигациям и некоторых других долгов. Что это значит для самой компании, индустрии и страны?

Ссылаясь на кризисные явления в украинской экономике, “ДТЭК Энерго” приостановила выплаты купона по еврооблигациям и процентов по банковскому долгу. Проще говоря, сейчас, с условиях чрезвычайной ситуации, деньги необходимы компании для сохранения непрерывности производственных процессов. Это на фоне того, что шахты “ДТЭК Добропольеуголь”, “Белозерская” и ЦОФ “Октябрьская” с 1 апреля приостанавливают работы по добыче, обогащению угля и подготовке горных выработок.

Но означает ли это, что компания, признав временную неплатежеспособность, стала на путь к банкротству? Нет. “ДТЭК Энерго” уже разрабатывает Предложение по введению standstill и реструктуризации долга в отношении выпуска еврооблигаций. То есть просит кредиторов подождать.

В теории остановка компании, которая добывает 2/3 угля и генерирует четверть электроэнергии на украинском рынке, могла бы привести к неконтролируемым экономическим и социальным последствиям, особенно в условиях всеобщего кризиса и эпидемии коронавируса. Но этого, по всей вероятности, не произойдет. Как минимум по двум причинам.

Во-первых, самим кредиторам невыгодно жестко настаивать на выполнении условий погашения долга, довести компанию до банкротства и в результате не получить ничего. Какова цена вопроса?

В текущем году ДТЭК нужно отдать долг в размере $50 млн, в 2021-2022 гг. — $20 млн, основные выплаты приходятся на 2023-2024 гг. -$1,104 млрд и $0,7 млрд соответственно. А только что объявленный дефолт касается лишь купона (со ставкой 10,75%) по еврооблигациям с погашением в 2024 г. — он должен быть выплачен до 1 апреля, а также определенной банковской задолженности, проценты по которой нужно заплатить 31 марта. Таким образом, кредиторам придется пойти на реструктуризацию долга, чтобы в будущем получить его основную часть и проценты за несколько лет.

Во-вторых, государство не допустит коллапса в энергетической сфере, в том числе по перечисленным выше причинам. Основания так считать дает и недавняя история. На конец 2014 г. чистый долг ДТЭК достигал $2,9 млрд, а кратная девальвация гривни сделала его неподъемным. Поэтому начале 2016 г. холдинг уже объявлял технический дефолт и вскоре стал договариваться о реструктуризации долгов. И в частности, “ДТЭК Энерго” в конце 2016 г. обменяла выпущенные ранее еврооблигации на $750 млн (c погашением 4 апреля 2018 г.) и на $160 млн (с погашением 28 апреля 2018 г.) на новый выпуск со сроком обращения до 31 декабря 2024 г.

Не менее важно, что угольную энергетику в то время поддержала власть. Нацкомиссия по регулированию рынка электроэнергии и коммунальных услуг (НКРЭКУ), тогда ввела формулу “Роттердам+”, согласно которой в цену электричества, по которой государство покупало электроэнергию у ТЭС, закладывались котировки угля на бирже в Роттердаме и стоимость доставки. То есть суммы, которые платили, в том числе ДТЭК, за электроэнергию сильно повысились. Эта поддержало холдинг.

Политических решений стоит ожидать и сейчас. В “ДТЭК Энерго” называют причинами остановки своих шахт не только системный кризис в энергетической отрасли Украины, но и “продолжающийся импорт электроэнергии и угля, регулярное вмешательство в работу рынка со стороны политиков”.

Иными словами, властям намекают на необходимость повышения цен на электричество.

Только уже другими методами, поскольку теперь у нас действует рынок электроэнергии, и просто постановлением НКРЭКУ не обойтись. Как мы помним, тот же импорт из России задумывался как предохранитель от ценовых скачков на украинском рынке. ДТЭК также может добиваться увеличения выработки, то есть доли ТЭС в энергобалансе Украины. А это также приведет к подорожанию электричества для конечных потребителей, поскольку тепловая генерация в разы дороже атомной.

Алексей ШЕВНИН

Додати коментар

Користувач:
email:





Збереження грошей
Це мистецтво, як і володінням
Фінансовими ринками.

- Fin.Org.UA

Новини

10:10 - Банки України показали актуальний курс валют на 7 травня
09:45 - Україна домовилась з Фінляндією про обладнання для газопоршневих електростанцій
09:35 - Нафта відреагувала на перспективи мирної угоди на Близькому Сході
09:00 - Профільний комітет Ради рекомендував у цілому законопроєкт про "податок на OLX"
08:30 - Як примножити людський капітал
08:00 - 55 мільярдів на "Вовині тисячі": як можна було витратити ці гроші?
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
00:00 - Регуляторні акти Міністерства енергетики України
22:00 - Новини від Міністерства енергетики України
22:00 - Регуляторні акти Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 6 травня: падіння цін на нафту, продовження історії "Сенс банку" в справі "Мідас"
20:40 - Невідома сербська фірма знайшла мільярди на російську частку в єдиному НПЗ Сербії
20:30 - УЗ відповіла "АрселорМіттал Кривий Ріг" на звинувачення: пропонує інший формат діалогу
20:10 - московія готує викрадення цінної сировини з 18 родовищ окупованого півдня – Зеленський
19:50 - Доплати аварійним бригадам по 20 тисяч: уряд виділив 242 мільйони за березень
19:30 - Війна з Іраном обвалила видобуток нафти ОПЕК до мінімуму з 1990 року
19:05 - У Мін'юсті почали процес конфіскації активів експрем'єр-міністра Азарова та його сина
18:45 - У НБУ розповіли, скільки разів штрафували "Сенс банк"
18:40 - НБУ взявся за CEO "Сенс банку" Ступака після засідання ТСК
18:33 - Денис Шмигаль провів зустріч з Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо
18:12 - Уряд просить громади визначитися із освітніми потребами
18:06 - "АрселорМіттал Кривий Ріг" зупинив частину потужностей: звинувачує УЗ
17:52 - Нацбанк показав курс долара та євро на 7 травня
17:46 - "Плівки Міндіча": голова наглядової ради "Сенс банку" тимчасово припинив повноваження
17:32 - ФДМУ запропонував партнерство замість приватизації: про яке майно йдеться
17:20 - В Україні більшість роботодавців готові розглядати кандидатів віком 50+ – дослідження
17:11 - Комітет Ради підтримав передачу регулювання грального ринку від Мінцифри до Мінфіну
17:09 - Official Position of the Board of the National Bank of Ukraine Regarding the Issues Discussed at the Meeting of the Temporary Investigative Commission of the Verkhovna Rada of Ukraine on 5 May 2026
17:09 - Офіційна позиція Правління Національного банку України щодо питань, які розглядалися на засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України 05 травня 2026 року
17:00 - Зеленський прокоментував приватизацію "Сенсу" після появи банку на "плівках Міндіча"


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.33171
Австралійський долар31.7933
Така0.35739
Канадський долар32.2471
Юань Женьміньбі6.4378
Чеська крона2.1211
Данська крона6.9073
Гонконгівський долар5.5966
Форинт0.143794
Індійська рупія0.46335
Рупія0.0025217
Новий ізраїльський шекель15.0925
Єна0.28096
Теньге0.094678
Вона0.03035
Ліванський фунт0.000489
Малайзійський ринггіт11.1767
Мексиканське песо2.5424
Молдовський лей2.5481
Новозеландський долар26.1933
Норвезька крона4.7334
Саудівський ріял11.6894
Сінгапурський долар34.5951
Донг0.0016657
Ренд2.6789
Шведська крона4.7669
Швейцарський франк56.3262
Бат1.36418
Дирхам ОАЕ11.9389
Туніський динар15.2367
Єгипетський фунт0.8321
Фунт стерлінгів59.7363
Долар США43.8528
Сербський динар0.43962
Азербайджанський манат25.8003
Румунський лей9.8166
Турецька ліра0.9698
СПЗ (спеціальні права запозичення)60.3332
Євро51.6147
Ларі16.3319
Злотий12.1983
Золото205862.15
Срібло3376.93
Платина88678.69
Паладій67282.04

Курси валют, встановлені НБУ на 07.05.2026