Ринок цементу в Україні: як своєчасні антидемпінгові мита сприяють економіці під час пандемії

28.03.2020 20:51 | Fin.Org.Ua

   Цементна галузь в Україні – самодостатня, стійка, здорова. Їй не потрібні субсидії, але потрібен захист інвестицій. Проте протягом останніх років цемент в Україну постачався з Росії, Молдови та Білорусі, що спричинило помітний тиск на місцеву цементну галузь. Наразі, під час пандемії, коли цілі держави закривають кордони на карантин, залежність від імпорту товарів, які виробляються в Україні особливо неприйнятна та може суттєво підірвати українську економіку.
   Виробництво цементу в Україні – галузь, яка довгий час стабільно розвивається без прямої підтримки держави. Деякі заводи десятки років дають роботу цілим поколінням сімей. Вітчизняний цемент виробляється великими промисловими групами за міжнародними стандартами якості та у достатній кількостіВ Україні є кваліфіковані кадри, величезна сировинна база та недозавантажені виробничі потужності. Іншими словами, країна може забезпечити власні потреби, при цьому дуже важливо не втратити ринкові позиції вітчизняної цементної галузі.  
   Роками національний виробник був вимушений працювати в умовах несправедливої конкуренції з імпортерами цементу з країн, де виробництво субсидується державою (Білорусь) чи стимулюється «політичними» цінами на енергоносії (Росія і молдовське Придністров’я). Саме тому у травні 2019-го року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ухвалила рішення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементних клінкерів та портландцементу у розмірі 114,95% з товару походженням з Російської Федерації; 57,03% – з Республіки Білорусь; 94,46% – з Республіки Молдова. Рішення набуло чинності у кінці червня 2019 року. Своєчасність та правильність рішення МКМТ стають особливо очевидними тепер – під час закриття українських кордонів у зв’язку з пандемією коронавірусу. 
   Напередодні прийняття рішення, у 2018 році, з України пішов один зі світових лідерів галузі, група «ХайдельбергЦемент». Це стало другим випадком виходу з ринку великої міжнародної цементної компанії після того, як у 2013 свої інвестиції вивела група «Лафарж», у той час, коли в Росії й Молдові її заводи продовжували успішно працювати і навіть експортувати свою продукцію в Україну. Це удар по репутації країни, по її економіці. Без залучення і захисту іноземних та внутрішніх інвестицій країні буде важко зупинити триваючий спад промислового виробництва.
   Цементна галузь є досі привабливою для іноземних інвесторів, але виключно зважаючи на потенціал відкладеного росту. В Україні працюють ірландська компанія CRH (Кам’янець-Подільський, Миколаївський та Одеський заводи), німецька Dyckerhoff Cement Ukraine (Здолбунівський та Ольшанський заводи). Українська компанія «Івано-Франківськцемент» інвестувала сотні мільйонів євро у надсучасне обладнання свого заводу на заході країни, залучивши кредитні кошти іноземних банків, і стала найбільшим виробником цементу в Україні, а компанія «Кривий Ріг Цемент», до якої перейшли активи Heidelberg швидко нарощує виробництво продукції, забезпечуючи попит на сході України. Усього з моменту приватизації компаніями галузі було інвестовано більш ніж 2 млрд євро недержавних коштів.  
   Втім, і сьогодні український ринок відкритий для імпорту. Минулого року у країну прийшли нові імпортери з Литви та Туреччини, причому останні  захоплюють ринок доволі жваво, щомісяця нарощуючи експортні потоки до України. Тому навіть з урахуванням запровадження мит минулого року обсяги імпорту цементу з сусідніх країн зросли на 58%.
   При цьому внутрішній ринок цементу не росте. Показники коливаються в межах 2% з 2017 року. Ризик цієї ситуації для України полягає у тому, що не обмежуючи імпорт країна може втратити стратегічних інвесторів, які вже присутні в Україні і готуються вкласти у цементну галузь значні кошти.
   Споживання цементу на душу населення в Україні є найнижчим серед колишніх країн СНД, а у порівнянні з країнами швидкого розвитку є критично низьким. За даними дослідження The Global Cement Report 2019, споживання цементу на душу населення у 2018 році в Україні складало 226 кг на рік, тоді як в Білорусі – 358 кг, Росії – 367 кг, Польщі – 485 кг, Казахстані – 486 кг, Туреччині – 835 кг, а в Китаї – 1 555 кг на рік.
   Це свідчить про обмеженість українського ринку, на якому працюють чотири великі вітчизняні компанії-виробники і численні імпортери. З іншого боку, враховуючи можливості України, цей показник демонструє великий потенціал майбутнього зростання. Саме це утримує в нашій економіці присутніх інвесторів, і завдання держави в цей складний кризовий час – принаймні зберегти їх.

Додати коментар

Користувач:
email:





Bullish, optimistic,
Bearish, pessimistic tones,
The market speaks loud.

- Fin.Org.UA

Новини

14:30 - Разворот доллара к росту в руках только политиков
14:30 - Биткоин поглощает деньги, идущие в крипту
13:35 - Нацполіція заблокувала нелегальне виробництво тютюнового фальсифікату у Харкові
13:30 - У Росію майже не завозять нові авто з-за кордону
13:29 - Нацкомісія розібралась з клієнтами "Фрідом фінансу" про повернення активів
13:12 - Work.ua з’ясував, яку роботу найчастіше шукають ветерани після завершення служби
12:50 - Українці за кордоном: нові виклики, нові можливості
12:49 - МВФ змінив негативний сценарій в оновленій програмі з Україною: допускає погіршення
12:46 - Україна купує ще 140 мільйонів кубометрів LNG зі США для зими
12:28 - "Ковальська" оскаржить рішення апеляції щодо придбання цементних заводів CRH
12:08 - Україна збільшила закачування газу майже удвічі
12:01 - Британію не пускають у вигідну торгову угоду з ЄС після Brexit
11:33 - московія атакувала термінал "Нової пошти" у Слов’янську
11:29 - Нацбанк лишив без ліцензій п'ять фінансових установ
11:24 - Зеленський підписав закон щодо адмінвідповідальності за порушення митних правил
11:14 - Долар впав до мінімуму за 3,5 року на тлі схвалення законопроєкту Трампа
11:11 - Сформовано попередній перелік клієнтів Фрідом Фінанс для повернення активів
10:59 - FT дослідила, хто стоїть за загадковими вибухами танкерів, що ходили до московія
10:44 - АРМА передасть в управління велику птахофабрику
10:25 - Експорт нафти з Мексики обвалився через найнижчий рівень видобутку за 46 років
10:12 - Колонка Андрія Пишного для NV "Головний меседж для всіх, хто впроваджує ШІ"
10:08 - Німеччина посилює перевірки так званого "тіньового флоту" московії в Балтійському морі
10:00 - Курс валют на 2 липня: євро вшосте за літо оновив рекорд
09:45 - США дізнались про плани Ірану замінувати Ормузьку протоку
09:20 - У Каліфорнії придумали, як зберегти кіновиробництво без допомоги Трампа
09:00 - Ціни на нафту стабільні: ринок чекає збільшення видобутку ОПЕК+
08:30 - Ризики держзакупівлі комп'ютерів: погляд "кримінального" адвоката
08:30 - Криза новобудов у Києві
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 02.07.2025
00:00 - Накази Міністерства енергетики України


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32362
Австралійський долар27.5379
Така0.34055
Канадський долар30.7358
Юань Женьміньбі5.839
Чеська крона2.0019
Данська крона6.6228
Гонконгівський долар5.3273
Форинт0.123743
Індійська рупія0.48895
Рупія0.0025811
Новий ізраїльський шекель12.4103
Єна0.29291
Теньге0.080638
Вона0.030902
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.9652
Мексиканське песо2.2388
Молдовський лей2.4752
Новозеландський долар25.564
Норвезька крона4.1715
Саудівський ріял11.1509
Сінгапурський долар32.9051
Донг0.0016003
Ренд2.3777
Шведська крона4.4294
Швейцарський франк53.0363
Бат1.29075
Дирхам ОАЕ11.3855
Туніський динар14.4984
Єгипетський фунт0.8455
Фунт стерлінгів57.5389
Долар США41.8191
Сербський динар0.42174
Азербайджанський манат24.5951
Румунський лей9.7387
Турецька ліра1.0491
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.6578
Болгарський лев25.2622
Євро49.4093
Ларі15.3662
Злотий11.6436
Золото140081.86
Срібло1523.65
Платина56694.99
Паладій47075.76

Курси валют, встановлені НБУ на 02.07.2025