Під час проведення пресконференції в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік» від присутніх надійшла низка

Чому списання безнадійної дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод для цілей оподаткування ПДВ, має бути розцінено як отримання інших видів компенсації товарів/послуг?
 
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до  1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня        2022 року.
Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ касовий метод для цілей оподаткування – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Дебіторська заборгованість за надані, але не оплачені послуги, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана у разі визнання її безнадійною.
Отже, з моменту списання дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг припиняються правовідносини за договором постачання товарів/послуг та припиняється право вимагати від покупця оплати (або іншої компенсації) за таким договором постачання.
У зв’язку з вищенаведеним списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).
Отже, у разі якщо оплата за поставлені товари/послуги постачальнику, який застосовує касовий метод, не надійшла, такий постачальник на дату списання дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари/послуги зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг) та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
 
 
Щодо обчислення суми доходу від продажу інвестиційного активу, якщо його вартість номіновано у доларах США.
 
Нормами п,п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України   (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:
- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу юридичній чи фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року з урахуванням особливостей. визначених п.170.2 ст.170 ПКУ.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2       ст. 170 ПКУ).
Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами. здійснюється у додатку 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи.
Слід зазначити, що податкова декларація подається до податкової інспекції за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платник податку повинен задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід.
Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
При визначенні інвестиційного прибутку враховується курсова різниця, яка у розумінні п.п.14.1.96¹ п.14.1 ст.14 ПКУ є позитивною різницею між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.
Після подачі податкової декларації фізична особа самостійно до            1 серпня року, що настає за звітним, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% .
Разом з цим, відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Звертаємо увагу, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів в тому числі в іноземній валюті, якщо сума такого доходу перерахована у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент такого отримання, не перевищує: у 2018 році –     2 470 грн, у 2019 році – 2 690 грн (п.п. 170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ).