НБУ послабив гайки: як зниження облікової ставки вплине на особисті фінанси

15.12.2019 09:42 | Укррудпром

Економічна правда, 13 грудня 2019. Опубликовано 09:14 15 декабря 2019 года Нацбанк продовжує знижувати облікову ставку, але, на думку частини експертів, робить це надто повільно. Що означають останні рішення НБУ, як це може вплинути на гривню і чи варто очікувати здешевлення кредитів?

Напередодні правління Нацбанку знизило облікову ставку до 13,5%. З початку 2019 року це вже п"яте зниження. 

Загалом за 2019 рік ключова процентна ставка скоротилася на 4,5 відсоткового пункту і сталося це вже за нової влади.

Так, 25 квітня, одразу після другого туру президентських виборів, НБУ вперше за два роки знизив облікову ставку на 0,5 процентного пункту до 17,5% річних, а до осені зробив ще два такі кроки.

У жовтні ставка опустилася на один відсотковий пункт, зараз — ще на два пункти.

Що це означає для громадян, бізнесу та фінансової системи? Фактично це сигнал для ринку, що ситуація в країні стабільна і є можливості для здешевлення кредитних ресурсів.

Що треба знати про облікову ставку. Для Національного банку це один з головних інструментів, за допомогою якого він встановлює орієнтир вартості коштів для фінансового ринку.

Ставка впливає на вартість кредитів, які НБУ надає комерційним банкам. Чим вона вища, тим дорожчі для банків позики рефінансування та банківські кредити для позичальників, тим менше вони оформляють позик.

Коли інфляція та ризики макроекономічної нестабільності в країні посилюються, центральний банк повинен вжити заходи для стабілізації. Тоді НБУ підвищує облікову ставку та проводить жорстку монетарну політику. Це означає, що кредитувати вже більш ризиковано, тому ціна на гроші в економіці зростає.

При зменшенні інфляції та поліпшенні макроекономічної ситуації облікова ставка зазвичай знижується і це спричиняє поступове здешевлення депозитів та кредитів.

 

Як змінювалася облікова ставка з 2013 року

Інфляція увійшла в коридор 

“Національний банк прискорює пом"якшення монетарної політики, оскільки стрімке зміцнення курсу гривні зумовлює швидше зниження інфляційного тиску, ніж очікувалося. У листопаді 2019 року споживча інфляція стрімко уповільнилася — до 5,1% у річному вимірі, що було нижчим від очікувань Національного банку”, — заявив голова НБУ Яків Смолій.

Що це означає? Стрімке зміцнення гривні восени та потрапляння рівня інфляції в цільовий коридор Нацбанку (5% плюс-мінус один відсотковий пункт) змусили регулятора діяти більш рішуче.

Ситуація з інфляцією посилила тиск на правління НБУ з боку експертного середовища. Фінансисти, банкіри та інші учасники ринки давно вимагають більш рішучого зниження ставки.

У листопаді інфляція в річному вимірі сповільнилася до 5,1% річних. Уперше з 2015 року, коли регулятор перейшов до політики інфляційного таргетування, рівень інфляції увійшов у визначений Нацбанком коридор.

Політика таргетування інфляції — це заходи держави із запобігання сильній інфляції та утримання контролю над рівнем цін в країні.

 

Що стало причиною уповільнення інфляції? В НБУ наголошують, що в основі цієї тенденції — зниження цін на енергоносії, зміцнення обмінного курсу гривні та поліпшення інфляційних очікувань. “Ці фактори нівелювали тиск на ціни з боку стійкого споживчого попиту і меншого врожаю окремих овочів”, — наголошує регулятор.

Як в НБУ пояснюють зміцнення гривні

У Нацбанку кажуть, що посилення гривні в останні місяці відбулося внаслідок дії низки факторів.

По-перше, основними джерелами надлишкової пропозиції валюти були надходження від українського експорту, зокрема завдяки рекордному врожаю зерна, та продаж коштів від валютних залучень державних компаній.

По-друге, тривав приплив коштів іноземних інвесторів у гривневі облігації, але, зазначають в НБУ, це не мало визначального впливу на валютний ринок на відміну від попередніх місяців.

Національний банк викуповує надлишкову валюту на ринку і поповнює міжнародні резерви, але гривня все одно потроху росте. Смолій повідомив, що НБУ планує скуповувати більше валюти.

“Ми маємо намір збільшити обсяг купівлі валюти для поповнення міжнародних резервів. Для цього ми підвищуємо плановий обсяг інтервенцій з 30 млн дол до 50 млн дол на день до кінця 2019 року і в першому кварталі 2020 року”, — заявив він.

Крім того, НБУ також збільшив з 50 тис євро до 100 тис євро річний електронний ліміт для інвестицій фізосіб за кордон без ліцензії. Це дозволяє українцям купувати цінні папери на іноземних біржах, нерухомість та інші активи на загальну суму до 100 тис євро на рік. У перспективі регулятор планує скасувати це обмеження.

Реальна ставка — одна з найбільших у світі

Важливо розуміти, що існують показники номінальної та реальної ключових ставок центробанку.

Що таке реальна процентна ставка? Це відсоткова ставка, яка враховує рівень інфляції. Наприклад, номінальна облікова ставка становить 13,5%. Інфляція в листопаді виявилася нижчою, ніж очікували, — 5,1%. У такому випадку реальна облікова ставка становитиме 8,4% (13,5 — 5,1 = 8,4).

 

За даними фінансової групи ICU, і номінальна, і реальна ставки в Україні — одні з найвищих у світі. “Реальна ставка залишається однією з найвищих у світі разом з Єгиптом. У 2020 році вона мала би знизитися до 4%, тому попит нерезидентів на гривневі облігації збережеться”, — наголошує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Де найвищі реальна і номінальна облікові ставки

Коли кредити подешевшають до 12-13% річних

На думку засновника інвестиційної групи “Універ” Тараса Козака, зниження облікової ставки миттєво знизить дохідність депозитних сертифікатів та ставки на міжбанківському ринку. У короткостроковій перспективі Козак очікує зменшення кредитних та депозитних ставок у банках.

Крім того, різке зниження ставки посилить тиск на гривню і вона уповільнить зміцнення до долара. Можливе навіть повернення традиційного для попередніх років девальваційного тренду.

 

На зниження кредитних ставок розраховують і в Кабміні.

Після призначення нового складу уряду прем"єр-міністр Олексій Гончарук заявляв, що у 2020 році ставки за іпотечними кредитами знизяться до 12-13% річних. Для цього рівень номінальної облікової ставки повинен знизитися до 8-9%.

Облікова ставка 8% при 5-відсотковій інфляції — це і “рожевий сон” Якова Смолія та членів правління НБУ.

У липні регулятор уперше опублікував середньостроковий прогноз зміни ключової ставки. Згідно з ним, ставка повинна поступово знизитися до 8% річних упродовж двох років — до четвертого кварталу 2021 року.

Однак чи існує прямий взаємозв"язок між рівнем облікової ставки та кредитними ставками, зокрема іпотеки? 

На думку Смолія, зниження облікової ставки є необхідною, однак недостатньою умовою, щоб вартість ресурсу для кредитування була на рівні 12-13%.

“Щоб здешевити кредити для бізнесу та іпотечні кредити, необхідна імплементація законів про захист прав кредиторів і проведення судової реформи. Крім того, для зниження кредитних ставок потрібні якісні реєстри і відповідний доступ спеціальних реєстраторів для внесення у них змін”, — пояснював Смолій журналістам у вересні.

Думка, що НБУ відіграє основну роль в зменшенні іпотечних ставок — поширений міф, каже голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

“Вважається, що коли регулятор даватиме банкам рефінансування під низькі відсотки, то вони знизять ставки за кредитами. Це категорично не так”, — писав він.

“Рефінансування — це надзвичайно короткостроковий кредит. Воно надається на два тижні, але не на кілька років, як банківські кредити, ставки за якими повинні нібито автоматично впасти. Рефінансування абсолютно точно не може бути використане для кредитування населення та бізнесу, а отже, прямо впливати на кредитні ставки”, — переконував Шпек.

Таким чином, вважати, що НБУ підіграє уряду і знижує ставки для пожвавлення споживчого кредитування, нема підстав.

Що далі

НБУ виконує функцію приборкання інфляції. У Кабміні ж зацікавлені у вищих темпах зростання споживчих цін та вищому курсі гривні.

“Нацбанк порахував, що якби нині курс був на рівні 27 грн за дол, то економіка росла б швидше, а інфляція була б вища. Іншими словами, номінальний ВВП був би більшим і помітно більшими були б доходи бюджету”, — написав аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.

“У цьому і полягає конфлікт між Нацбанком, цілі якого надто довгострокові і високі, щоб пересічний громадянин, чиновник чи політик їх зрозуміли, та урядом, якому зростання економіки та гроші потрібні вже зараз”, — додав він.

Як розвиватимуться події? У зміцненні гривні не зацікавлені ні уряд, який недоотримує надходження від митних платежів, ні українські експортери, які продають товар за валюту.

“НБУ повинен постійно знаходити компроміс між потребою у формуванні резервів та потребою утримання інфляції”, — заявив колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він нагадав, що кожний викуп валюти Нацбанком — це емісія гривні, а збільшення грошової маси прямо впливає на рівень інфляції.

“Тримати одночасно і ціни, і курс НБУ не може, бо ці завдання несумісні. У нас від НБУ вимагають і низької інфляції, і стабільного курсу долара, утримання від зниження якого потребувало б значно більшої емісії грошей”, — написав Пинзеник.

Крім того, залишаються актуальними інші ризики, на які звертає увагу Нацбанк.

З-поміж зовнішніх ризиків він виділяє припинення транзиту газу з Росії територією України, посилення торговельних війн і підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках, ескалацію війни та нові торговельні обмеження з боку РФ.

Наступне рішення щодо облікової ставки НБУ ухвалить в кінці січня 2020 року. Регулятор націлений і далі знижувати облікову ставку до 8% річних.

Проте багато чого залежатиме від рішення суду щодо націоналізації Приватбанку 19 грудня, долі контракту на транзит газу і твіттера Дональда Трампа, який має більший вплив на американсько-китайські відносини, ніж офіційні перемовини.

Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

13:42 - Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку є податковою декларацією
13:41 - Про сплату податоку на нерухоме майно
13:41 - Закон України № 674: деякі особливості у справлянні ПДВ
13:41 - З 01.08.2020 код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у фіскальному чеку РРО зазначається обов’язково
13:40 - До уваги громадян - платників земельного податку!
13:39 - Відкритість. Доступність. Прозорість
12:28 - Бізнес закликає не затягувати запуск торгівлі квотами на викиди
11:34 -  Киевстар модернизировал «коммерческий дата-центр»
08:21 - З 01.08.2020 код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у фіскальному чеку РРО зазначається обов’язково
08:20 - Порядок укладання договору про визнання електронних документів
08:20 - Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку є податковою декларацією
08:19 - Закон України № 674: деякі особливості у справлянні ПДВ
08:19 - Новації в сфері застосування РРО
08:18 - ДПС та Міністерство фінансів Республіки Польща розширюють співробітництво у сфері адміністрування ПДВ
21:24 - Фінансовий план державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на 2020 рік
21:24 - Фінансовий план АТ «Українська залізниця» на 2020 рік
21:24 - Укрзалізниця відновлює курсування поїздів до Галичини та Буковини
21:24 - Повідомлення про оприлюднення проєкту Закону України
21:24 - За минулий тиждень інспектори Укртрансбезпеки нарахували 3,4 млн грн плати за перевантаження, - Владислав Криклій
21:24 - Маємо залучати сучасні супутникові сервіси для моніторингу інфраструктури, - Владислав Криклій
21:12 - Міністр Кабінету Міністрів провів нараду по врегулюванню проблемних питань Новороздільської та Новояворівської ТЕЦ
21:12 - 80% заявок аграріїв півдня на реструктуризацію кредитних зобов’язань схвалено позитивно, - Ігор Петрашко
21:12 - Перелік сільгосптехніки для держпідтримки розширено на 1175 нових одиниць, - Ігор Петрашко
19:30 - Денис Шмыгаль прокомментировал обещание создать 500 тысяч новых рабочих мест
19:30 - Кременчугский НПЗ Игоря Коломойского увеличил производство авиатоплива вдвое
19:30 - С начала карантина официальных безработных стало больше на 400 тыс
19:06 - Підсумки тижня за результатами програми «Доступні кредити 5-7-9%»: 236 нових кредитів на 864 мільйони гривень
18:54 - Инфляция может быть проблемой на этот раз
18:36 - Межбанк закрылся долларом по 27,62
18:36 - Министр инфраструктуры хочет контролировать состояние дорог с помощью космических спутников


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар19.7414
Канадський долар20.6276
Юань Женьміньбі3.9599
Куна4.3391
Чеська крона1.2403
Данська крона4.3597
Гонконгівський долар3.5613
Форинт0.094043
Індійська рупія0.36852
Рупія0.0018836
Новий ізраїльський шекель8.0929
Єна0.2603
Теньге0.065801
Вона0.023279
Мексиканське песо1.2312
Молдовський лей1.6632
Новозеландський долар18.1944
Норвезька крона3.0535
Російський рубль0.3744
Саудівський ріял7.36
Сінгапурський долар20.0922
Ренд1.5551
Шведська крона3.1573
Швейцарський франк30.0858
Єгипетський фунт1.7233
Фунт стерлінгів36.0134
Долар США27.6007
Білоруський рубль11.2757
Азербайджанський манат16.1928
Румунський лей6.7139
Турецька ліра3.7738
СПЗ (спеціальні права запозичення)38.8541
Болгарський лев16.5949
Євро32.4653
Злотий7.3757
Алжирський динар0.21575
Така0.32641
Вірменський драм0.057033
Іранський ріал0.00065904
Іракський динар0.02326
Сом0.36062
Ліванський фунт0.018361
Лівійський динар20.1425
Малайзійський ринггіт6.5293
Марокканський дирхам2.9747
Донг0.0011948
Бат0.88726
Дирхам ОАЕ7.536
Туніський динар10.1321
Узбецький сум0.0027117
Новий тайванський долар0.94229
Туркменський новий манат7.9085
Ганське седі4.804
Сербський динар0.27874
Сомоні2.6845
Ларі8.9986
Бразильський реал5.3502
Золото56072.75
Срібло783.57
Платина27230.02
Паладій60785.57

Курси валют, встановлені НБУ на: 11.08.2020

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
BAVL0.3550.3550.35210.352121213.00
MHPC1841841841841840.00

Дані за 10.08.2020