Що контролює олігарх Ігор Коломойський

14.12.2019 10:18 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 12 декабря 2019. Опубликовано 10:15 14 декабря 2019 года БізнесЦензор порахував, яку частку економіки контролює олігарх Ігор Коломойський і як він намагається впливати на політичний та економічний вектор розвитку України.

БізнесЦензор порахував, яку частку економіки контролює олігарх Ігор Коломойський і як він намагається впливати на політичний та економічний вектор розвитку України.

Олігарх Ігор Коломойський в інтерв"ю найвпливовішого видання світу погрожує США розвернути вектор напрямку України від Західу в сторону Росії.

Він відкрито виступає проти співпраці України з МВФ, який вимагає від команди Володимира Зеленського на законодавчому рівні гарантувати неповернення Приватбанку олігарху і не компенсувати йому мільярди доларів за нібито неправомірну націоналізацію банку.

Коломойський поводить себе як високопоставлений чиновник, який коментує питання виключно компетенції президента та уряду. Це шкодить зовнішнім інтересам України і провокує у інвесторів питання: “Наскільки нова влада незалежна від олігарха з неоднозначною репутацією”.

Його мета — відбитися від американської правоохоронної система, а точніше від ФБР, яке розслідує можливе відмивання коштів компаніями Коломойського. Крім того він прагне сатисфакції за націоналізацію головного активу його фінансово-промислової групи (ФПГ) — Приватбанку, з якого до націоналізації в 2016 році було виведено $5,5 млрд.

Після того як Коломойський відкрито підтримав кандидатуру Зеленського на посаду президента України, декілька десятків його людей потрапило у владу, а сам він позиціонує себе як найвпливовішого олігарха України. Але це не точно.

БізнесЦензор порахував, яку частку економіки контролює олігарх, який намагається впливати на політичний та економічний вектор розвитку України.

Феросплавна монополія Коломойського

Групі “Приват” Ігоря Коломойського належить все виробництво феросплавів в Україні: від видобутку руди (Покровський і Марганецький ГЗК) до виробництва феросплавів — Нікопольський завод феросплавів (НЗФ) та Запорізький феросплавний завод (ЗФЗ).

На окупованій території Донбасу у олігарха лишився третій завод — Стаханівський.

Феросплави використовують в металургії для покращення якісних характеристик сталі. Так, завдяки феросплавам в сталь додають вольфрам, молібден, нікель і видаляють кисень, який може погіршити експлуатаційні характеристики металу.

Партнером Коломойського по феросплавному бізнесу є Геннадій Боголюбов. Ще близько 30% в умовному феросплавному холдингу “приватівців” належить Віктору Пінчуку — зятю колишнього президента Леоніда Кучми за часів правління якого олігархи скуповували акції феросплавних заводів.

НЗФ та ЗФЗ є одними з найбільших споживачів електроенергії в країні. Щоб забезпечити свої заводи дешевим ресурсом, Коломойський ще за попередньої влади домігся призначення “зрозумілих йому менеджерів” в керівництво державної генерації “Центренерго”.

З липня по жовтень і з 1 грудня 2019 року “Центренерго” по прямих договорах продає електроенергію феросплавним заводам Коломойського за цінами нижче ринкових. 

Нафтопродукти Коломойського: видобуток, виробництво, морська перевалка та реалізація

На ринку нафтопродуктів структури Ігоря Коломойського і його партнерів контролюють єдиний нафтопереробний завод “Укртатнафту”, найбільшу мережу АЗС під брендами ANP та “Авіас” і найбільший морський перевалочний комплекс нафтопродуктів з парком резервуарів: Ексімнафтопродукт, Одесанафтопродукт, “Синтез Ойл” та Укрлоудсистем.

Виробництвом моторного пального в Україні займається два підприємства — “Укртатнафта”, яка експлуатує Кременчуцький нафтопереробний завод (НПЗ), та Шебелинський газопереробний завод (ГПЗ) — основний нафтопереробний актив найбільшої газовидобувної компанії України — “Укргазвидобування”.

Частка обох підприємств на внутрішньому ринку нафтопродуктів становить 20%. З них 80% — це нафтопродукти виробництва Кременчуцького НПЗ.

Контрольний пакет (56% акцій) цього єдиного діючого в Україні нафтопереробного заводу належить структурам Ігоря Коломойського та Олександра Ярославського. Міноритарний пакет в розмірі 43% належить НАК “Нафтогаз України”.

При цьому держава позбавлена операційного контролю над підприємством. Багаторічним головою правління “Укртатнафти” є Павло Овчаренко — людина Ігоря Коломойського.

Частину нафти для переробки “Укртатнафта” отримує від “Укрнафти” — найбільшої нафтовидобувної компанії України, контрольний пакет акцій якої належить державі через НАК “Нафтогаз”. Але операційний контроль над компанією багато років зберігав Коломойський.

Згідно положень закону Про нафту і газ, а також постанови Кабміну №570 від жовтня 2014 року, “Укрнафта” забов"язена продавати нафту та газвоий конденсат виключно на аукціонах.

Але єдиним споживачем цього ресурсу в Україні є “Укртатнафта” Коломойського. Мінімальні (стартові) ціни на аукціонах встановлюються за формулою з урахуванням ринкових цін в світі в попередньому місяці.

За місяць ціна може стрімко змінитись. Через це фірми Коломойського купують нафту у держкомпанії тоді, коли аукціонна ціна нижче ринкової. І навпаки — не купують, коли стартова ціна аукціону вище ринкової. Відповідно, “Укрнафта” нікому не може продати свій ресурс і втрачає дохід. За даними компанії, через відсутність покупців, 11 з 19 аукціонів в 2019 році не відбулись.

З початку року “Укрнафта” постачає свою сировину на Кременчуцький НПЗ за давальницькою (толінговою) схемою, що більш вигідно Коломойському.

Як Коломойський отримав контроль на “Укртатнафтою”

“Укртатнафта” була створена в 1994 році указами президентів України і Татарстану на базі Кременчуцького НПЗ. 18,3% акцій “Укртатнафти” належало структурам “Татнефти”, Міністерство майна Татарстану володіло 28,8% акцій. Ще 8,6% акцій належало безпосередньо “Татнефти”.

Однак, в результаті низки судових рішень та рейдерської атаки, акції НПЗ, які належали татарам, були продані компаніям з орбіти групи “Приват” в 2007 році.

“Татнафта” почала судовий процес проти України в Міжнародному арбітражному суді Парижа, висунувши претензії на суму $2,4 млрд.

В фінальному рішенні Міжнародний арбітраж в 2014 році знизив вимоги “Татнафти” з $2,4 млрд до $122 млн і зобов"язав Україну виплатити російській компанії ці гроші.

За цей час Україна витратила на свій захист за цими справами близько 200 млн грн.

Нафтопродукти Кременчуцького НПЗ збуваються через найбільшу мережу АЗС в Україні, яку контролюють структури олігарха. Ця мережа нараховує близько 1 тис. заправочних комплексів під брендами ANP, Авіас, Мавекс, Сентоза. Партнером АЗС Привата виступають і 530 АЗС “Укрнафти”, які продають пальне Кременчуцького НПЗ за аналогічними цінами.

Профільне видання Enkorr оцінює частку групи Приват Коломойського на роздрібному ринку реалізації нафтопродуктів у 25%.

Окрім видобутку та переробки нафти Приват контролює і найбільшу інфраструктуру з перевалки нафтопродуктів, які доставляються морем.

Мова йде про Одеський перевалочний комплекс — це чотири з шести нафтових причалів в Одеському порту з прийому нафтопродуктів та зрідженого газу. Контролюють Одеський перевалочний комплекс чотири юридичні особи Коломойського: Ексімнафтопродукт, Одесанафтопродукт, Синтез Ойл та Укрлоудсистем.

Міжнародні авіалінії Коломойського

У власності Коломойського знаходиться найбільший авіаційний перевізник України — Міжнародні авіалінії України (МАУ).

Ця авіакомпанія експлуатує 42 авіалайнера і здійснює більше 1 тис. рейсів на тиждень. Базовим аеропортом авіакомпанії є “Бориспіль”.

В 2018 році частка ринку авіаперевезень МАУ становила 40% — за підрахунками галузевого видання Аvianews.

На внутрішньому ринку, в період зимньої навігації 2019-2020 років, частка ринку МАУ становила 67%. Ще 12% припало на авіакомпанію “Роза вітрів”, яка також входить в орбіту інтересів Коломойського.

Не зважаючи на домінуюче становище МАУ на українському авіаринку, компанія працює з негативним фінансовим результатом — збиток в 2018 році становив 2,8 млрд грн.

Заборгованість МАУ за аеронавігаційне обслуговування з урахуванням штрафних санкцій в листопаді 2019 року становила 1 млрд грн.

Головний інформаційний канал Коломойського

Телевізійний простір України поділено між сімома медіа-холдингами олігархів. Чотири з яких найбільші: StarLightMedia (ICTV, СТБ, Новий) Віктора Пінчука, 1+1 Media (1+1, 2+2, ТЕТ) Ігоря Коломойського, Медіа група Україна (телеканал “Україна”) Ріната Ахметова, Inter Media Group (Інтер, Мега, К1, К2) Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна.

Окрім них є ще два менших холдингів: “Новини” (ZIK, NewsOne, 112) Віктора Медведчука та телеканали 5 Канал і Прямий Петра Порошенка.

Детальніше про розподіл телеефіру між українськими олігархами — в нашому попередньому тексті.

За даними “ТВ Панелі” Індустріального телевізійного комітету, в листопаді 2019 року телеканали 1+1 Media Ігоря Коломойського за рейтингом ( Rat% — середній відсоток глядачів, що дивились кожну секунду події/ТВ каналу, від загальної кількості людей, що належать до цільової групи) були на другому місці, поступившись каналам Пінчука.

Новинний контент телеканалів Коломойського відповідав та відповідає інтересам олігарха, хоч акціонер постійно заперечує вплив на редакційну політику.

Варто вказати, що телевізійний холдинг Коломойського став ключовим каналом просування передвиборчої кампанії Володимира Зеленського та його партії “Слуга народу”.

Слуги Коломойського в Верховній раді

Ігор Коломойський у Верховній раді, в тому числі і у фракції “Слуга Народу”, впливає приблизно на два десятки народних депутатів. Ці люди до Верховної ради працювали в компаніях олігарха, з його партнерами або були у складі його політичної партії УКРОП.

Таку кількість підконтрольних народних депутатів олігарх поки не може перетворити в “золоту акцію”. Однак в його силах через цих лояльних обранців пролобіювати певні рішення.

“Ударною” групою депутатів олігарха є колишні працівники 1+1 на чорлі нардепом-блогером Олександром Дубінським. Він є ретранслятором ідей та поглядів олігарха. До цієї групи входять екс-журналістка “плюсів” Ольга Василевська-Смаглюк, блогери Олександр Куницький та Максим Бужанський.

На Коломойського орієнтується і колишній директор 1+1 Олександр Ткаченко і гендиректор агенції УНІАН Артем Ковальов, які пройшли в Раду за списками “Слуги народу”.

З “плюсів” у Верховну раду потрапив також телеведучий і мажоритарник Сергій Швець.

Інтереси Коломойського в Раді представляють бізнес партнер олігарха Ігор Палиця. До Ради він був головою Волинської обласної ради та членом політради УКРОП.

Від УКРОПу в Верховну раду потрапило ще з десяток депутатів Коломойського.

Зокерма, це самовисуванці Тарас Батенко (голова УКРОПу), Ірина Констанкевич, В"ячеслав Рубльов радник Палиці, коли той був головою Волинської облради, Богдан Яременко, Олександр Юрченко, Ігор Фріз, Олександр Матусевич, Юрій Мисягін, Владислав Бородін та Дмитро Чорний.

На олігарха також орієнтується В"ячеслав Медяник — координатор юридичного напряму в Штабі національного захисту Дніпропетровської області, який очолює нардеп Юрій Береза — був радником голови Дніпропетровської ОДА Медяник переміг в окрузі №27 в Дніпрі.

І нардеп Сергій Демченко — депутат Дніпровської міськради від партії “Україна Майбутнього”, яку очолює Святослав Олійник. Контроль над партією приписують Коломойському.

Юрій ВІННІЧУК

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

00:42 - Рівень виконання зобов’язань Угоди про асоціацію в галузі транспорту зріс, - Владислав Криклій
21:59 - Поради щодо навичок презентацій і публічних виступів
21:18 - Відбулося засідання Урядової комісії з розслідування причин виникнення пожежі у Харкові
21:06 - Підприємці та представники громадськості обговорили рішення, оприлюднені на офіційному сайті Хмельницької міської ради
20:47 - Фінансова реструктуризація в умовах сьогодення
20:30 - Віртуальна точка з’єднання зі Словаччиною – інструмент динамічного розвитку ринку газу в регіоні, – Ольга Бєлькова
20:00 - Жилищный рынок в США продолжает разогреваться
19:17 - Одна кредитна спілка за власною ініціативою виключена з реєстру фінустанов, а одна фінустанова поповнить небанківський ринок
19:17 - Договори банків повинні мати розширений опис фінпослуги та не містити недобросовісних умов – затверджено нові вимоги
19:16 - Національний банк розширив можливості для кредитування МСБ та під іпотеку
19:12 - Мінцифри навчить держслужбовців основ кібергігієни
19:12 - Розпочато доставку “Пакунків малюка” в регіони
19:12 - Мінцифри відкриє центр Дія.Бізнес у Полтаві
19:12 - Рівень виконання зобов’язань Угоди про асоціацію в галузі транспорту зріс, - Владислав Криклій
19:06 - “Интерпайп” Виктора Пинчука завершил выкуп евробондов-2024 и проведет их делистинг
19:06 - Оккупационные власти Крыма продали старейший винзавод “Коктебель” за 1,5 млн долларов
19:06 - Умер бывший российский вице-премьер, который оказался в эпицентре скандала Олега Дерипаски с Настей Рыбкой
19:06 - Евроинтеграция неэффективна из-за слабого внимания государства к интересам бизнеса
18:12 - Почему мы не умеем правильно спорить
18:12 - Экс-главу Налоговой объявили в розыск
18:12 - “Укрзализныця” в 2021 году планирует отремонтировать 313 локомотивов
18:12 - Глава Минэнерго объяснил критически малые запасы угля на ТЭС
18:12 - Межбанк закрылся долларом по 28,19
18:12 - Украина полностью использовала 11 квот на беспошлинный экспорт сельхозпродукции в Евросоюз
18:12 - Рада ужесточит наказание за нарушение правил пожарной безопасности
17:54 - Фінансовий план ДП «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» на 2021 рік
17:54 - Владислав Криклій і представники компанії TASYAPI обговорили співпрацю у розвитку дорожнього сектору
17:54 - Повідомлення про оприлюднення проєкту наказу Міністерства інфраструктури України
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 26.01.2021
17:18 - Шведско-украинская Sigma Software Group купила харьковскую IT-компанию


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.7618
Канадський долар22.1376
Юань Женьміньбі4.3538
Куна4.5205
Чеська крона1.3104
Данська крона4.596
Гонконгівський долар3.6317
Форинт0.095341
Індійська рупія0.38598
Рупія0.0020012
Новий ізраїльський шекель8.6138
Єна0.27152
Теньге0.066704
Вона0.025446
Мексиканське песо1.4043
Молдовський лей1.6127
Новозеландський долар20.3612
Норвезька крона3.2887
Російський рубль0.37419
Саудівський ріял7.5051
Сінгапурський долар21.2359
Ренд1.8563
Шведська крона3.3932
Швейцарський франк31.6871
Єгипетський фунт1.7871
Фунт стерлінгів38.5561
Долар США28.1524
Білоруський рубль10.9325
Азербайджанський манат16.5719
Румунський лей7.0136
Турецька ліра3.8248
СПЗ (спеціальні права запозичення)40.5952
Болгарський лев17.4805
Євро34.1897
Злотий7.5181
Алжирський динар0.21416
Така0.33343
Вірменський драм0.054105
Іранський ріал0.0006732
Іракський динар0.019366
Сом0.3421
Ліванський фунт0.018756
Лівійський динар21.1383
Малайзійський ринггіт7.0047
Марокканський дирхам3.1763
Донг0.0012244
Бат0.9445
Дирхам ОАЕ7.698
Туніський динар10.5192
Узбецький сум0.0026988
Новий тайванський долар1.006
Туркменський новий манат8.0785
Ганське седі4.8198
Сербський динар0.29536
Сомоні2.5022
Ларі8.6366
Бразильський реал5.4505
Золото52260.71
Срібло718.35
Платина30858.97
Паладій65552.02

Курси валют, встановлені НБУ на: 27.01.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
AAPL40214021402140214021.00
CEEN8.28.28.28.241000.00

Дані за 26.01.2021