У чому лукавить Нацбанк

20.11.2019 14:06 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 20 ноября 2019. Опубликовано 13:16 20 ноября 2019 года Національний банк використовує факт зниження темпів інфляції для обґрунтування жорсткості своєї монетарної політики. Та уповільнення цінової динаміки має дещо інший характер. А також має високу ціну.

Національний банк намагається переконати суспільство у результативності своїх “реформ”. Зокрема, в останньому випуску “Інфляційного звіту” йдеться про те, що “інфляційний тиск знижувався завдяки жорсткій монетарній політиці”.

На перший погляд, усе виглядає логічно. Рівень інфляції у річному вимірі протягом січня-жовтня 2019 року знизився з 9,8% до 6,5%.

Монетарна політика дійсно дуже жорстка: облікова ставка, попри зниження з 18% до 15,5%, є надзвичайно високою, особливо з огляду на її “прив’язку” до операцій з розміщення депозитних сертифікатів НБУ.

Якщо дивитися на це з позиції прихильників режиму інфляційного таргетування, то все відбувається так, як і мало би бути: високі процентні ставки призводять до стиснення попиту і (з певним лагом) до зниження інфляції.

З одним лише застереженням: така логіка працюватиме в умовах, коли інфляція є наслідком перегріву економіки.

Проте наша ситуація істотно відрізняється від тих, що описані в методичках з інфляційного таргетування.

Жорстка процентна політика НБУ дійсно пригнічує попит і гальмує економічний розвиток, проте інфляція реагує на інші процеси.

Щонайменше в поточному економічному циклі цінова кон’юнктура споживчого ринку формується переважно факторами з боку витрат. І головним серед них є обмінний курс гривні.

Розрахунки свідчать, що на тривалому часовому проміжку взаємозв’язок між динамікою обмінного курсу і рівнем інфляції є дуже тісним.

Досить простим, але водночас переконливим доказом слушності такого твердження є той факт, що з моменту введення гривні в обіг (вересень 1996 року) до початку 2019 року як обмінний курс, так і рівень цін споживчого ринку зросли практично однаково: у 15,8 і 15,2 разу відповідно.

У випадку з імпортованими товарами зв’язок між курсом і цінами очевидний, проте внаслідок девальвації дорожчають (з деякою затримкою) також товари і послуги внутрішнього виробництва, що обумовлено вирівнюванням відносних цін і впливом інфляційних очікувань.

В такій ситуації ціни підвищуватимуться незалежно від того, високим є попит чи ні.

Різке прискорення темпів інфляції у 2014-2015 роках (до пікового значення 60,9% у квітні 2015 року) було наслідком трикратної девальвації гривні, відповідальність за яку значною мірою лежить на НБУ.

Тобто, Національний банк спочатку створив проблему, а потім заходився її “вирішувати” за допомогою надвисоких ставок, убивши навіть теоретичну можливість відновлення кредитування реального сектору економіки.

Відносна стабілізація обмінного курсу протягом наступних років призвела до уповільнення цінової динаміки та зміщення акцентів у бік вартості енергоносіїв та зовнішньої кон’юнктури.

Істотне зниження темпів інфляції у 2019 році відбулося під впливом сприятливих зовнішніх обставин і ревальвації гривні внаслідок припливу спекулятивного капіталу на ринок державних запозичень, спровокованого жорсткою процентною політикою НБУ. Найцікавіше, що з цим погоджується сам НБУ.

У Коментарі Національного банку щодо рівня інфляції у жовтні 2019 року читаємо: “Міцніший курс гривні та падіння світових цін на енергоресурси, навіть попри звуження пропозиції окремих продуктів харчування та розширення споживчого попиту, сприяють подальшому уповільненню зростання цін до цілі 5% у 2020 році”.

Тобто, в НБУ фактично визнають, що динаміку інфляції визначають чинники з боку витрат (курс і ціни на енергоносії), а не рівень попиту, на пригнічення якого спрямована жорстка монетарна політика регулятора.

І тут виникає логічне запитання до НБУ: навіщо було взагалі “город городити” і публічно зрікатися відповідальності за динаміку обмінного курсу, провокуючи девальваційні й інфляційні очікування?

А також для чого було роками тримати ставки на надвисокому рівні і витрачати десятки мільярдів державних коштів на виплати за депозитними сертифікатами?

Адже стабільність курсу (нехай навіть відносну) можна намагатись забезпечити не лише привабленням фінансових спекулянтів, а й нормальними економічними методами. Наприклад, шляхом створення сприятливих умов для кредитування експортерів.

Але в НБУ вочевидь не хочуть концентруватися на таких “архаїчних” методах. Навіщо брати на себе додаткову відповідальність, коли можна залишатися у комфортній “фінансовій бульбашці”.

У вищезгаданому “Інфляційному звіті” Національний банк передбачає, що у 2020-2021 роках “порівняно високі реальні процентні ставки підтримуватимуть інвестиційну привабливість гривневих фінансових інструментів та, відповідно, позначатимуться на обмінному курсі гривні”.

Іншими словами, навіщо стимулювати промисловість і експорт, коли є привабливі фінансові інструменти? І нікого не хвилює, що за цю привабливість у кінцевому підсумку заплатить кожен громадянин України.

Михайло ДЖУС, завідувач відділу грошових ринків Growford Institute

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

12:28 - Бізнес закликає не затягувати запуск торгівлі квотами на викиди
11:34 -  Киевстар модернизировал «коммерческий дата-центр»
08:21 - З 01.08.2020 код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у фіскальному чеку РРО зазначається обов’язково
08:20 - Порядок укладання договору про визнання електронних документів
08:20 - Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку є податковою декларацією
08:19 - Закон України № 674: деякі особливості у справлянні ПДВ
08:19 - Новації в сфері застосування РРО
08:18 - ДПС та Міністерство фінансів Республіки Польща розширюють співробітництво у сфері адміністрування ПДВ
21:24 - Фінансовий план державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на 2020 рік
21:24 - Фінансовий план АТ «Українська залізниця» на 2020 рік
21:24 - Укрзалізниця відновлює курсування поїздів до Галичини та Буковини
21:24 - Повідомлення про оприлюднення проєкту Закону України
21:24 - За минулий тиждень інспектори Укртрансбезпеки нарахували 3,4 млн грн плати за перевантаження, - Владислав Криклій
21:24 - Маємо залучати сучасні супутникові сервіси для моніторингу інфраструктури, - Владислав Криклій
21:12 - Міністр Кабінету Міністрів провів нараду по врегулюванню проблемних питань Новороздільської та Новояворівської ТЕЦ
21:12 - 80% заявок аграріїв півдня на реструктуризацію кредитних зобов’язань схвалено позитивно, - Ігор Петрашко
21:12 - Перелік сільгосптехніки для держпідтримки розширено на 1175 нових одиниць, - Ігор Петрашко
19:30 - Денис Шмыгаль прокомментировал обещание создать 500 тысяч новых рабочих мест
19:30 - Кременчугский НПЗ Игоря Коломойского увеличил производство авиатоплива вдвое
19:30 - С начала карантина официальных безработных стало больше на 400 тыс
19:06 - Підсумки тижня за результатами програми «Доступні кредити 5-7-9%»: 236 нових кредитів на 864 мільйони гривень
18:54 - Инфляция может быть проблемой на этот раз
18:36 - Межбанк закрылся долларом по 27,62
18:36 - Министр инфраструктуры хочет контролировать состояние дорог с помощью космических спутников
18:36 - Украина с начала года снизила выручку от экспорта электроэнергии на 10%
18:36 - Консенсус-прогноз падения ВВП Украины в 2020 году ухудшился до 6% с улучшением отскока в 2021 году
18:36 - Скандальный экс-нардеп Александр Шепелев получил первый приговор
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 10.08.2020
17:42 - Кабмин показал график переноса рабочих дней в честь праздников в 2021 году
17:42 - В Украине в июле официально зафиксирована дефляция


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар19.7414
Канадський долар20.6276
Юань Женьміньбі3.9599
Куна4.3391
Чеська крона1.2403
Данська крона4.3597
Гонконгівський долар3.5613
Форинт0.094043
Індійська рупія0.36852
Рупія0.0018836
Новий ізраїльський шекель8.0929
Єна0.2603
Теньге0.065801
Вона0.023279
Мексиканське песо1.2312
Молдовський лей1.6632
Новозеландський долар18.1944
Норвезька крона3.0535
Російський рубль0.3744
Саудівський ріял7.36
Сінгапурський долар20.0922
Ренд1.5551
Шведська крона3.1573
Швейцарський франк30.0858
Єгипетський фунт1.7233
Фунт стерлінгів36.0134
Долар США27.6007
Білоруський рубль11.2757
Азербайджанський манат16.1928
Румунський лей6.7139
Турецька ліра3.7738
СПЗ (спеціальні права запозичення)38.8541
Болгарський лев16.5949
Євро32.4653
Злотий7.3757
Алжирський динар0.21575
Така0.32641
Вірменський драм0.057033
Іранський ріал0.00065904
Іракський динар0.02326
Сом0.36062
Ліванський фунт0.018361
Лівійський динар20.1425
Малайзійський ринггіт6.5293
Марокканський дирхам2.9747
Донг0.0011948
Бат0.88726
Дирхам ОАЕ7.536
Туніський динар10.1321
Узбецький сум0.0027117
Новий тайванський долар0.94229
Туркменський новий манат7.9085
Ганське седі4.804
Сербський динар0.27874
Сомоні2.6845
Ларі8.9986
Бразильський реал5.3502
Золото56072.75
Срібло783.57
Платина27230.02
Паладій60785.57

Курси валют, встановлені НБУ на: 11.08.2020

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
BAVL0.3550.3550.35210.352121213.00
MHPC1841841841841840.00

Дані за 10.08.2020