У чому лукавить Нацбанк

20.11 14:06 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 20 ноября 2019. Опубликовано 13:16 20 ноября 2019 года Національний банк використовує факт зниження темпів інфляції для обґрунтування жорсткості своєї монетарної політики. Та уповільнення цінової динаміки має дещо інший характер. А також має високу ціну.

Національний банк намагається переконати суспільство у результативності своїх “реформ”. Зокрема, в останньому випуску “Інфляційного звіту” йдеться про те, що “інфляційний тиск знижувався завдяки жорсткій монетарній політиці”.

На перший погляд, усе виглядає логічно. Рівень інфляції у річному вимірі протягом січня-жовтня 2019 року знизився з 9,8% до 6,5%.

Монетарна політика дійсно дуже жорстка: облікова ставка, попри зниження з 18% до 15,5%, є надзвичайно високою, особливо з огляду на її “прив’язку” до операцій з розміщення депозитних сертифікатів НБУ.

Якщо дивитися на це з позиції прихильників режиму інфляційного таргетування, то все відбувається так, як і мало би бути: високі процентні ставки призводять до стиснення попиту і (з певним лагом) до зниження інфляції.

З одним лише застереженням: така логіка працюватиме в умовах, коли інфляція є наслідком перегріву економіки.

Проте наша ситуація істотно відрізняється від тих, що описані в методичках з інфляційного таргетування.

Жорстка процентна політика НБУ дійсно пригнічує попит і гальмує економічний розвиток, проте інфляція реагує на інші процеси.

Щонайменше в поточному економічному циклі цінова кон’юнктура споживчого ринку формується переважно факторами з боку витрат. І головним серед них є обмінний курс гривні.

Розрахунки свідчать, що на тривалому часовому проміжку взаємозв’язок між динамікою обмінного курсу і рівнем інфляції є дуже тісним.

Досить простим, але водночас переконливим доказом слушності такого твердження є той факт, що з моменту введення гривні в обіг (вересень 1996 року) до початку 2019 року як обмінний курс, так і рівень цін споживчого ринку зросли практично однаково: у 15,8 і 15,2 разу відповідно.

У випадку з імпортованими товарами зв’язок між курсом і цінами очевидний, проте внаслідок девальвації дорожчають (з деякою затримкою) також товари і послуги внутрішнього виробництва, що обумовлено вирівнюванням відносних цін і впливом інфляційних очікувань.

В такій ситуації ціни підвищуватимуться незалежно від того, високим є попит чи ні.

Різке прискорення темпів інфляції у 2014-2015 роках (до пікового значення 60,9% у квітні 2015 року) було наслідком трикратної девальвації гривні, відповідальність за яку значною мірою лежить на НБУ.

Тобто, Національний банк спочатку створив проблему, а потім заходився її “вирішувати” за допомогою надвисоких ставок, убивши навіть теоретичну можливість відновлення кредитування реального сектору економіки.

Відносна стабілізація обмінного курсу протягом наступних років призвела до уповільнення цінової динаміки та зміщення акцентів у бік вартості енергоносіїв та зовнішньої кон’юнктури.

Істотне зниження темпів інфляції у 2019 році відбулося під впливом сприятливих зовнішніх обставин і ревальвації гривні внаслідок припливу спекулятивного капіталу на ринок державних запозичень, спровокованого жорсткою процентною політикою НБУ. Найцікавіше, що з цим погоджується сам НБУ.

У Коментарі Національного банку щодо рівня інфляції у жовтні 2019 року читаємо: “Міцніший курс гривні та падіння світових цін на енергоресурси, навіть попри звуження пропозиції окремих продуктів харчування та розширення споживчого попиту, сприяють подальшому уповільненню зростання цін до цілі 5% у 2020 році”.

Тобто, в НБУ фактично визнають, що динаміку інфляції визначають чинники з боку витрат (курс і ціни на енергоносії), а не рівень попиту, на пригнічення якого спрямована жорстка монетарна політика регулятора.

І тут виникає логічне запитання до НБУ: навіщо було взагалі “город городити” і публічно зрікатися відповідальності за динаміку обмінного курсу, провокуючи девальваційні й інфляційні очікування?

А також для чого було роками тримати ставки на надвисокому рівні і витрачати десятки мільярдів державних коштів на виплати за депозитними сертифікатами?

Адже стабільність курсу (нехай навіть відносну) можна намагатись забезпечити не лише привабленням фінансових спекулянтів, а й нормальними економічними методами. Наприклад, шляхом створення сприятливих умов для кредитування експортерів.

Але в НБУ вочевидь не хочуть концентруватися на таких “архаїчних” методах. Навіщо брати на себе додаткову відповідальність, коли можна залишатися у комфортній “фінансовій бульбашці”.

У вищезгаданому “Інфляційному звіті” Національний банк передбачає, що у 2020-2021 роках “порівняно високі реальні процентні ставки підтримуватимуть інвестиційну привабливість гривневих фінансових інструментів та, відповідно, позначатимуться на обмінному курсі гривні”.

Іншими словами, навіщо стимулювати промисловість і експорт, коли є привабливі фінансові інструменти? І нікого не хвилює, що за цю привабливість у кінцевому підсумку заплатить кожен громадянин України.

Михайло ДЖУС, завідувач відділу грошових ринків Growford Institute

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

10:15 - З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків
10:15 - Комісіонер – резидент надав послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ
10:14 - Послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС надаються безкоштовно
10:13 - Про форми фінансової звітності, які подають платники податку на прибуток підприємств за національними стандартами
10:13 - У платіжному дорученні як «Платник» зазначено підприємство, а у полі «Призначення платежу» – прізвище працівника: чи має право на податкову знижку працівник?
10:12 - Щоб перейти на спрощену систему оподаткування з 2020 року, необхідно подати заяву не пізніше 16.12.2019 (включно)
22:00 - Тернопіль – Молодіжна столиця України-2020
21:48 - Міністерство інфраструктури та Фонд державного майна забезпечать прозорий та конкурентний конкурс на оренду майна аеропорту Бориспіль
21:48 - У 2020 році розпочнеться реалізація проєктів з відновлення місцевих доріг за кошти ЄБРР , - Владислав Криклій
21:48 - Міністр інфраструктури України Владислав Криклій подякував за політичну підтримку України Сполученими Штатами Америки
21:48 - Рейтинг пунктуальності авіакомпаній за листопад: 84,7% рейсів українських та 86,8% іноземних авіакомпаній виконано вчасно
21:06 - “Эпицентр” семьи Герег договаривается с Европейским инвестбанком о займе на 100 млн.евро
21:06 - Тимофей Милованов пообещал к 2027 году зарплаты, как в Польше
21:06 - НБУ ужесточает контроль за объединением банков
21:06 - “Ощадбанк” подключился к борьбе компаний Игоря Коломойского за захваченные Россией активы
19:54 - Плануємо розробити план впровадження ВІМ-технологій у будівництві, - Альона Бабак
19:54 - У 2020 році розпочнеться реалізація проектів з відновлення місцевих доріг за кошти ЄБРР, - Владислав Криклій
19:54 - За підтримки ЄС успішно реалізовано міжнародний проект автоматизованого радіаційного моніторингу сховищ радіоактивних відходів
19:54 - Альона Бабак презентувала пріоритети Міністерства щодо управління побутовими відходами та поводження зі стічними водами
19:54 - 11 звільнених бранців Кремля відправились на реабілітацію та відпочинок до Латвії
19:54 - Зелді Р. Д. - Інформація щодо проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"
19:54 - Дробович А. Е. - Інформація щодо проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"
19:54 - Єгоров А. О. - Інформація щодо проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"
19:54 - Кошеленко К. Б. - Інформація щодо проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"
19:54 - Коваль Д. М. - Інформація щодо проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"
19:54 - Уряд виділить майже 4 млн грн на ліквідацію наслідків пожежі в Одеському коледжі
19:48 - 4.38 млрд грн в бюджет від розміщення ОВДП
17:48 - 874 українця постраждали від торгівлі людьми з 2012 року, - Сергій Ніжинський
17:48 - Інформація про «смарагдові» території Європи відтепер доступна он-лайн
17:48 - Міністерство інфраструктури та Фонд державного майна забезпечать прозорий та конкурентний конкурс на оренду майна аеропорту Бориспіль


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар16.123214
Канадський долар17.892084
Юань Женьмiньбi3.365551
Куна3.527048
Чеська крона1.027952
Данська крона3.511331
Гонконгівський долар3.026904
Форинт0.0793125
Індійська рупія0.3340147
Рупія0.00169088
Іранський ріал0.000564
Новий ізраїльський шекель6.838458
Єна0.2181802
Теньге0.061341
Вона0.0198681
Мексіканський песо1.232511
Молдовський лей1.365222
Новозеландський долар15.485707
Норвезька крона2.577073
Російський рубль0.3726
Саудівський рiял6.317121
Сінгапурський долар17.421677
Ренд1.598853
Шведська крона2.485723
Швейцарський франк24.025389
Єгипетський фунт1.473567
Фунт стерлінгів31.211602
Долар США23.689203
Бiлоруський рубль11.20905
Азербайджанський манат13.934825
Румунський лей5.492753
Турецька ліра4.080953
СПЗ(спеціальні права запозичення)32.65706
Болгарський лев13.416776
Євро26.24053
Злотий6.116246
Алжирський динар0.199853
Така0.282392
Вiрменський драм0.0501638
Іракський динар0.020185
Сом0.343197
Ліванський фунт0.015921
Лівійський динар17.066977
Малайзійський ринггіт5.737839
Марокканський дирхам2.483479
Пакистанська рупія0.154421
Донг0.00103329
Бат0.792867
Дирхам ОАЕ6.526976
Туніський динар8.368163
Узбецький сум0.002525
Новий тайванський долар0.786621
Туркменський новий манат6.849222
Ганських седі4.342804
Сербський динар0.224628
Сомонi2.473179
Ларi8.072832
Золото34691.653
Срiбло393.715
Платина21272.904
Паладiй44796.283

Курси валют, встановлені НБУ на: 11.12.2019

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2045561057.271057.271057.271057.27299207.41
UNAF13813813413441000.00

Дані за 10.12.2019