Чому Україні потрібен безмитний експорт сталі в США

18.09 16:18 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 18 сентября 2019. Опубликовано 15:45 18 сентября 2019 года У президента Володимира Зеленського є реальна можливість збільшити валютну виручку України. Для цього потрібно домовитись з президентом США Дональдом Трампом про безмитний експорт в штати української стальної продукції. Чому для України це так важливо?

У вересні Президент України Володимир Зеленський під час своєї поїздки до Нью-Йорку для участі в Генасамблеї ООН може зустрітися з Президентом США Дональдом Трампом.

Одним з пріоритетних питань, які мають обговорити президенти, повинні бути торгові відносини між Україною і США.

Міністр закордонних справ Володимир Пристайко, який супроводжує президента в закордонних поїздках, під час свого призначення чітко окреслив головні пріоритети нової зовнішньої політики — лобіювання українського експорту.

“Як новий міністр вимагатиму від дипломатичної служби чіткого усвідомлення, яку користь державі, народу приносить кожен міжнародний візит, контакт, підписаний меморандум, відданий на підтримку голос, проведена конференція чи культурний захід … кожна витрачена гривня, долар, фунт і тенге, захист українського громадянина і компанії за кордоном, просування українського експорту, товарів і послуг, української мови, культури та мистецтва. Це має стати завданням номер один для дипломатичної служби. Все на експорт”, — заявив Пристайко з парламентської трибуни.

Сьогодні одним з важливих питань для України є скасування мит на поставки української сталі в США. Саме домовленість про скасування мит для України може стати “швидкою перемогою” нової української влади на фоні інших складних питань україно-американських відносин.

Мита США на стальну продукцію

Загороджувальні мита на імпорт сталі Сполучені Штати ввели в березні 2018 року, щоб завантажити свої металургійні потужності.

Обмеження було проведено відповідно до Секції 232, яка означає, що для обмеження імпорту використовується розділ 232 Закону про національну безпеку (National security act).

Діючи в рамках цієї Секції, президент США Дональд Трамп ввів мита і квоти, посилаючись на загрози національній безпеці і без доказів необхідності таких заходів.

В результаті, розмір мита на імпортну сталь було встановлено на рівні 25%, а на алюміній — 10%.

Мита були введенні на продукцію всіх імпортерів. В процесі переговорів шість країн домоглися виключення своєї стальної продукції з під дії загороджувальних мит.

Так Австралія домоглася поставок без обмежень, Бразилія, Аргентина домовилися про заміну мита на квоти на певний обсяг поставок.

Південна Корея — квоти на певний обсяг безмитних поставок. Згодом з під дії загороджувальних мит були виключені Канада та Мексика в обмін на вжиття заходів щодо запобігання транспортування китайської сталі в США через територію цих країн.

Україна не стала виключенням, потрапивши під дію мита в 2018 році. Тоді керівництво України також розпочало переговори із США на предмет виключення з під дії мит.

У України були шанси вийти зі списку країн, до яких були застосовані заходи з обмеження імпорту сталі, з огляду на домовленості про поставку в Україну американського вугілля на безконкурентних умовах і контракт про закупівлю 100 дорогих локомотивів виробництва General Electric (GE).

Однак через відсутність зацікавленості зі сторони української влади перемовини були призупинені.

Важливість ринку США для України

Обсяг поставок металургійної продукції до США становить 60% від усього експорту в цю країну.

“Ми поставляємо в США продукції на $1,1 млрд. Більше 60% нашого експорту в США складає продукція гірничо-металургійного комплексу. З США в Україну імпортується продукції на $3,3 млрд. Фактично, США вигідно торгувати з нами. Вони мають позитивне сальдо торгівлі з нами, а в України — негативне сальдо. Тому ми не становимо небезпеки для ринку США”, — розповідає Олександр Калєнков, президент об"єднання підприємства металургії “Укрметалургпром”.

В 2018 році обсяг поставок української сталі в грошовому еквіваленті становив $200 млн, а в 2019 році може зрости до $250 млн.

За оцінками металургів, виробництво сталі для США дає роботу 50 тис. українським працівникам і генерує 2 млрд грн податків. Окрім того, ринок США важливий для України, оскільки вітчизняні метзаводи можуть продавати туди продукцію з високою доданою вартістю: труби, колеса, прокат.

“Приблизно 7% нашого металургійного експорту йде в США. Тому для нас цей ринок важливий”, — оцінює Калєнков.

Водночас, для металургійних підприємств США імпорт української сталі не несе загрози, оскільки його частка становить менше 1% в обсязі сталевого імпорті до Штатів.

Зараз, напередодні зустрічі президента Володимира Зеленського і президента США Дональда Трампа, в України з"явився шанс відновити переговори про скасування імпортних на поставки нашої сталі до Штатів.

“Якщо президент або прем"єр-міністр їдуть до якоїсь країни, то у них в порядку денному мають бути зовнішньо економічні питання. Ракети та літаки продає не менеджер з продажу, а президент країни. Це світові правила. Тому, на мою думку, питання відновлення переговорів із США про скасування мита на імпорт української сталі до Штатів має бути включено в порядок денний вищих українських чиновників у їх контактах з керівництвом США”, — зазначив Дмитро Кисилевський, народний депутат від “Слуги народу”, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку.

Відповідна тема обговорювалась представниками металургійних підприємств 11 вересня в рамках круглого столу “Сталеве мито Трампа: Наслідки для України”.

“Металургійні підприємства закликають відновити переговори із США про скасування імпортних мит і українські чиновники мають підтримати цю ініціативу. Гроші для країни заробляють експортери, а не чиновники. І саме здатність почути експортерів буде тестом для міністра внутрішніх справ і новопризначеного торгівельного представника”, — додає Кисилевський.

За словами Калєнкова, зараз Україна має унікальну можливість відновити переговори, щоб імпортне мито було хоча б замінене на безмитну квоту.

“Від ситуації в ГМК залежить половина економічного життя в країні і це гарна можливість для нової влади (підняття питання про митна на зустрічі з Трампом — БЦ) проявити ефективність і показати на прикладі, як на високому рівні можуть вирішувати торгівельні проблеми України”, — зазначає представник “Укрметалургпрому”.

Наразі, за словами металургів, через дію імпортних мит стало невигідно постачати метал в США.

“Коли мито тільки ввели, то всі імпортери ціни підняли, і американський споживач почав більше платити за сталь. Але коли найбільші імпортери Канада, Бразилія, Мексика і Південна Корея домовилися про винятки і перестали її платити, то ціни на ринку США впали. Виходить , що ті країни, які платять мито, втрачають в прибутковості. І нам зараз не вигідно експортувати на цей ринок через істотне падіння прибутковості. Тому ми зацікавлені у скасуванні мита “, — говорить Гліб Бридня, начальник управління торгових р розслідувань компанії “Інтерпайп”.

Окрім того, від мит страждають і нішеві українські виробники металопродукції. Наприклад, виробник нержавіючих безшовних труб — компанія “Сентравіс” — втрачає ключовий ринок.

“Нержавіючі труби — нішевий продукт. Світове річне виробництво нержавіючих труб — 500 тис. тонн. І “Сентравіс” посідає дев"яте місце в світовому рейтингу постачальників. На ринок США ми вийшли 10 років і зараз цей ринок в нашому портфелі — 10%. Але склалася унікальна ситуація. Після введення мита на американському ринку — відреагував ринок Європи і була введена квота. А ще у нас є мито на поставки в Росію. По суті єдиний відкритий для нас ринок — Близький Схід і Азія, але там сильні позиції у китайських виробників. Ринок США для нас був єдиною можливістю рости і розвиватися, але зараз розвиток під питанням “, — розповідає Олена Добрикова, керівник відділу оперативного маркетингу компанії “Сентравіс”.

Інша ситуація в українського постачальника спеціальної сталі, який експортував до США конструкційну сталь, яку там не виробляють.

“Рішення адміністрації Трампа про введення імпортних мит на сталь було дещо невиваженим. Я говорю про спецсталі для машино- і автомобіле будування, яку ми поставляємо в США. Після введення мита ми втратили цілу частину традиційного ринку і демпінгувати можливості не маємо через зростання цін на електроенергію, втрати Криму і частини Донбасу, які були для нас ломозаготівельними регіонами “, — говорить директор з експортних продажыв “Дніпроспецсталі” Костянтин Морошкін.

При цьому, за словами представника “Дніпроспецсталі”, від введення загороджувальних мит на сталь постраждали і самі американці.

“Візьмемо інструментальну сталь, яку ми поставляємо в США. Так ось в США немає виробників інструментальної сталі. І що американський споживач отримав після введення мит? Споживачі нашої інструментальної сталі в США почали платити за неї на 25% більше. В результаті це зростання було перенесено на вартість готового інструменту. В кінцевому підсумку програє споживач США. Думаю, що цей аргумент також можна використовувати в процесі переговорів”, — розповідає Морошкін.

“Якщо при зустрічі Зеленського з Трампом буде сигнал про те, що потрібно відновити переговори, то ми готові розробити кілька варіантів вирішення питання, який влаштував би більшість виробників”, — зазначив Калєнков.

Дмитро ТКАЧЕНКО

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

20:24 - Давление на рынок земли идет только по одной причине, нам нужно успеть до конца года — Алексей Мушак
20:00 - Вперше за 6 років обсяги перевалки вантажів в українських портах зросли на понад 20%
19:54 - У квітні наступного року принцип «гроші йдуть за пацієнтом» запрацює на всіх рівнях медичної допомоги, - Бюджет-2020
19:54 - В Україні створять Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, - Президент підписав відповідний Закон
19:30 - После протестов шахтеров Владимир Зеленский заявил о погашении долгов
19:30 - Рада поддержала новую модель управления государственным долгом
19:30 - Сокрушительный вариант для Украины — Тимошенко прокомментировала авантюру Геруса по импорту электроэнергии из РФ
19:30 - Украинские деловые СМИ хотят собирать деньги за свой убогий контент
18:36 - Межбанк закрылся долларом по 24,25
18:36 - Арсен Аваков хочет украсть еще 11 млрд гривен “на французских ветолетах”
18:36 - Фонд госимущества планирует за год продать минимум 5 госпредприятий
18:36 - В госсобственности должно остаться только 766 предприятий
18:36 - Кипрский собственник “Альфа-Банка” разместил облигации на 50 млн долларов
17:48 - В Україні стартує масштабний медійний проект «СТОП Фальсифікат»
17:48 - Прем'єр-міністр України доручив забезпечити швидку та прозору приватизацію до кінця 2019 року
17:48 - Держгеокадастр про результати здійснення державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони земель
17:42 - Долг обанкротившихся банков по кредитам рефинансирования составляет 46 млрд гривен
17:42 - Петр Дыминский вышел из состава акционеров банка WOG
17:42 - Альфа-Банк продает главный офис Проминвестбанка в центре Киева за 40 млн долларов
17:42 - Богдана Данилишина переизбрали главой Совета НБУ
17:42 - Молдавский металлургический завод просит у местных сепаратистов дотаций из-за прекращения поставок украинского лома
17:42 - Украина в третьем квартале замедлила темпы роста экономики
17:30 - Курси валют, встановлені НБУ на: 15.11.2019
17:24 - Опционный анализ - Эксперты Freshforex: GBP/USD: Отличная точка для продаж!
17:24 - Опционный анализ - Эксперты Freshforex: GBP/USD: Накопление продолжается!
16:54 - Страховая группа PZU хочет купить mBank — крупнейший онлайн-банк в Польше
16:51 - Все більше компаній обирають Хмарну АТС від Укртелекому
16:51 - МХП создает группу компаний для трансформации бизнеса
16:48 - Главу правления Райффайзен банка “Аваль” хотят взять на поруки Томаш Фиала и глава НБУ
16:48 - Супруга “Служанки народа”, которая не проголосовала за земельную реформу, выдадут России


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар16.444967
Канадський долар18.27682
Юань Женьмiньбi3.453209
Куна3.584451
Чеська крона1.043123
Данська крона3.568285
Гонконгівський долар3.09673
Форинт0.0798581
Індійська рупія0.3370699
Рупія0.00171924
Іранський ріал0.0005773
Новий ізраїльський шекель6.966692
Єна0.2231335
Теньге0.062408
Вона0.0207026
Мексіканський песо1.247653
Молдовський лей1.379108
Новозеландський долар15.480593
Норвезька крона2.634659
Російський рубль0.37759
Саудівський рiял6.465333
Сінгапурський долар17.787861
Ренд1.633665
Шведська крона2.493195
Швейцарський франк24.521499
Єгипетський фунт1.510328
Фунт стерлінгів31.131821
Бiлоруський рубль11.7969
Азербайджанський манат14.261764
Румунський лей5.592731
Турецька ліра4.207987
СПЗ(спеціальні права запозичення)33.269661
Болгарський лев13.632388
Євро26.662225
Злотий6.211207
Алжирський динар0.208231
Така0.293717
Вiрменський драм0.05212999
Іракський динар0.020874
Сом0.355528
Ліванський фунт0.0164856
Лівійський динар17.721592
Малайзійський ринггіт5.939711
Марокканський дирхам2.580215
Пакистанська рупія0.160227
Донг0.00106979
Бат0.822241
Дирхам ОАЕ6.757723
Туніський динар8.774027
Узбецький сум0.002623
Новий тайванський долар0.817062
Туркменський новий манат7.091168
Ганських седі4.583396
Сербський динар0.236013
Сомонi2.560887
Ларi8.385677
Золото35583.173
Срiбло410.953
Платина21020.414
Паладiй41361.968

Курси валют, встановлені НБУ на: 15.11.2019

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
KUBI60.9460.9460.9460.941828.20

Дані за 13.11.2019