Як глава АМКУ допоміг Фірташу уникнути великого штрафу за монополізм

Бизнес Цензор, 13 сентября 2019. Опубликовано 16:00 18 сентября 2019 года Є чи немає грошей — це завжди дуже відносно. На штрафи їх ніколи немає. Але просто нагадаю, що якось пан Фірташ сплатив в Австрії заставу в 125 млн євро.

Голова АМКУ заочно відповів на мій закид про те, що штраф Остхему за “тяжкі” порушення антимонопольного законодавства виявився занадто м’яким:

“Оскільки ми заводи зобов"язали розділитися, то ще й штрафувати їх — це дати їм можливість використати конституційну норму про те, що двічі карати за одне порушення не можна”, прокоментував пан Терентьєв Економічній Правді.

Ну, такий собі аргумент. Дійсно, Стаття 61 Конституції каже, що “Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОДНОГО ВИДУ за ОДНЕ й те саме правопорушення”. Але:

1) Як на мене, Закон “Про захист економічної конкуренції” каже про те, що примусовий розділ та штраф є РІЗНИМИ ВИДАМИ юридичної відповідальності.

Пан Терентьєв наполягає, що закон недостатньо чітко говорить, чи є примусовий поділ іншим видом відповідальності по відношенню до штрафу. Читаючи закон, на який він посилається, я маю враження, що там все значно чіткіше. Для цього треба просто по заголовкам статей пройтися:

Стаття 51. Види відповідальності

Стаття 52. Штрафи

Стаття 53. Примусовий поділ

Стаття 54. Адміністративна відповідальність посадових осіб (…)

Стаття 55. Відшкодування шкоди

Отже, як на мене, заголовок статті 51 дає чітко зрозуміти, що далі мова йтиме не про один і той же вид відповідальності (від якого “захищає” конституція), а про різні її види.

2) Як слушно зауважила в своєму дописі колишня колега Терентьєва, Агія Загребельська, АМКУ знайшов у справі Остхему ДВА — а не одне — порушення.

3) Виходячи з цих пунктів, АМКУ міг оштрафувати деякі компанії, що фігурують у розслідуванні, двічі. Ну, я до того не закликаю, але хоча би один раз на 10% могли би спокійно оштрафувати всіх. Тоді сума штрафу була би 653 млн грн, а не 107 млн грн, як того вимагає АМКУ.

ШТРАФ МІГ БУТИ У 9 РАЗІВ БІЛЬШИМ

Скромна, як на мене, сума в 107 млн грн виникла не лише тому, що АМКУ “побоявся трактувати на користь держави” закон, але і ще тому, що група Фірташа активно попрацювала над “здуванням” оштрафованої компанії.

Справа в тому, що штраф (у розмірі 10%) накладається на доходи компанії за рік, що передував такому штрафу. Якщо оштрафований НФ Трединг у 2017 показав доходи 9,604 млн грн, то вже у 2018 він “здувся” до скромних 1,071 млн грн, тобто у 8.5 разів.

При цьому, обсяги продажу продукції хімзаводами Фірташа у 2018 році незначно зменшилися, а по деяким позиціям — зросли. Це означає, що левову частину продаж група перекинула на якусь іншу компанію, що не фігурує у розслідуванні АМКУ.

Якби НФ Трейдинг і надалі продавав усе добро фірташівських хімзаводів у 2018 році, то сума штрафу могла би бути 900 — 1,000 млн грн.

Ось вам і готовий рецепт від Фірташа, як уникнути великого штрафу від АМКУ:

1) затягнути розгляд справи на кілька років;

2) перевести всі доходи групи з компаній, що фігурують у розслідуванні АМКУ, на інші компанії;

3) тоді максимальний штраф (10% від доходів винуватих компаній за рік, що передує накладенню штрафу) буде мізерним.

НЕМАЄ ГРОШЕЙ?

Ще одним аргументом АМКУ про відмову штрафувати три азотні заводи Фірташа є те, що у них немає грошей. Буцімто у них “загальний дефіцит обігових коштів” на вересень 2018 був 77.8 млрд грн.

Ну, тоді:

— За такою логікою, Остхем не штрафувати треба було, а доплатити кількадесят мільярдів гривень. А взагалі, кого має цікавити фінансовий стан компаній, на яких бізнес-група залишає збитки і борги? Адже штраф накладається на групу компаній (своїм прес-релізом ГРУП ДФ від 5 вересня фактично визнав, що рішення АМКУ зачіпає саме її).

— Дивним виглядає аргумент АМКУ про те, що ці три заводи мали достатньо грошей для того, щоб оплатити постачання газу у березні-червні 2017 року.

Нагадаю, АМКУ звинувачує ці три заводи в тому, що вони спеціально зупинили виробництво добрив на початку 2017 року, спеціально не купивши газ, — хоча мали на то достатньо грошей.

Виходить, до вчинення порушення, вони гроші мали, а після вчинення порушення (в результаті якого, очевидно, вони мали би збагатитися, — бо інакше яка в тому мета?) вони раптом стали страшно “дефіцитні”.

Ну, і ось вам ще один рецепт від Фірташа: щоб уникнути штрафу від АМКУ, залучайте в монопольні змови тільки збиткові компанії і компанії з величезними боргами.

—  — -

Є чи немає грошей — це завжди дуже відносно. На штрафи їх ніколи немає. Але просто нагадаю, що якось пан Фірташ сплатив в Австрії заставу в 125 млн євро.

Ну, і щоб згладити градус своєї кровожерливості по відношенню до Остхема, зауважу, що великі штрафи для монополіста — це завжди непросте рішення. Якщо той монополіст штраф не осилить, то це може загубити цілу галузь економіки.

Олександр ПАРАЩІЙ, директор з аналітики, ІК Concorde Capital