Вибори-2019. Що партії пропонують робити із земелю, податками, тарифами і соцстандартами

20.07.2019 10:12 | Укррудпром

Економічна правда, 19 липня 2019. Опубликовано 09:35 20 июля 2019 года Зниження ставки ЄСВ, відкриття ринку сільськогосподарських земель, створення Служби фінансових розслідувань. Економічні плани партій, що збираються у парламент.

Залишилися лічені години до дня тиші. Передвиборчі обіцянки лунають з кожного кутка, проте партії-кандидати не поспішають конкретизувати свої плани стосовно економічної політики, обмежуючись загальними тезами про майбутнє “покращення”.

За два тижні до виборів ЕП розіслала партіям з найвищими показниками соціологічних досліджень запити, які можуть розкрити їх плани щодо розвитку економіки.

Редакція скористалася результатами останніх на той момент опитувань. За їх даними, тоді у парламент проходили такі партії: “Слуга народу”, “Опозиційна платформа “За життя”,  ”Європейська солідарність”, “Голос” та “Батьківщина”.

Додатково ЕП взяла для аналізу ще дві партії, які на той момент були близькі до порогової позначки: “Сила і честь” та “Громадянська позиція”.

Не вдалося вийти на зв"язок тільки з “Опозиційною платформою “За життя”, тому її точка зору не представлена у цьому аналізі.

Кандидати відповіли на дев"ять запитань щодо основних векторів державної економіки, серед яких — регуляція ринку землі, реформа системи оподаткування, пенсійної системи, соціальних стандартів.

Ринок землі

Усі партії, крім “Батьківщини”, підтримують відкриття ринку сільськогосподарських земель. Правда, моделі цього відкриття і строки впровадження реформи у кожної партії свої.

“Європейська солідарність” виступає за те, щоби власники землі були захищені Земельним кадастром та мінімальними цінами на землю.

“Голос” за введення ринку з 2020 року з обмеженнями на концентрацію земель в одних руках. На думку партійців, право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юридичні особи з кінцевими бенефіціарами українцями.

У партії “Слуга народу” повідомили, що на скасування мораторію на продаж аграрних земель і відкриття ринку знадобиться не більше року. Там додали, що вже готують потрібні законопроекти, у тому числі — про захист прав держави, інвесторів та власників.

“Громадянська позиція” виступає за відкриття ринку одразу після інвентаризації земель. Право купувати аграрні землі, на думку партії, повинні отримати лише громадяни України чи підприємства, засновані громадянами України.

Особи, які мають подвійне громадянство чи не жили в Україні останні п"ять років, не мають права купувати сільськогосподарські землі.

“Сила і честь” пропонує відкрити ринок земель з 2020 року і передбачити граничні норми щодо площі земель у власності однієї особи та можливість пріоритетного викупу державою земель, що реалізуються. Партія також хоче заборонити доступ до земель резидентам країни-агресора.

Спрощена система оподаткування

Іншим важливим питанням для економічної політики є спрощена система оподаткування. З одного боку, вона зменшує податкове навантаження на бізнес, з іншого — є способом ухилення від сплати податків.

МВФ свого часу наполягав на її ліквідації, однак будь-які спроби переформатувати систему породжують великий суспільний резонанс. Як тут бути?

Усі партії переконані, що варто залишити спрощену систему оподаткування, однак погляди на те, у якому вигляді — різняться.

Партія “Громадянська позиція” виступає за дерегуляцію “спрощенки”.

“Батьківщина” вважає, що “спрощенка” потребує перегляду способів її застосування, зокрема, зміни критеріїв щодо обороту компаній.

“Голос” виступає за збереження “спрощенки” з одночасним запровадженням сучасних моделей РРО та системи кешбеків для протидії схемам з ухилення від оподаткування.

Позиції партій щодо того, якою повинна бути ставка ЄСВ, різняться. З 1 січня 2016 року ставка ЄСВ становить 22% від розміру мінімальної зарплати.

“Європейська солідарність” виступає за збереження ставки на тому ж рівні.

У “Батьківщині” вважають, що через зниження ЄСВ до 22% зменшилися нарахування до Пенсійного фонду. Партія пропонує запровадити персоніфіковану пенсійну систему, за якої усі пенсійні внески накопичуватимуться на особових рахунках людей.

“Голос” — за зниження податкового навантаження на зарплату, починаючи з ПДФО та військового збору. У рамках поступового довгострокового переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи ЄСВ повинен перерозподілятися від внесків до солідарної системи до внесків у накопичувальну систему.

Решта партій виступає за зниження ставки податку з компенсаторами бюджетних втрат, а “Сила і честь” — за його ліквідацію в майбутньому.

З цікавого: “Громадянська позиція” в коментарі ЕП емоційно наголосила, що ЄСВ повинні “платити всі і навіть керівництво “Нафтогазу”.

Соціальні стандарти

Усі партії дотримуються думки, що базові соціальні стандарти (мінімальна зарплата, пенсії, прожитковий мінімум) повинні зростати пропорційно до росту економіки.

“Європейська солідарність” уточнює, що мінімальна пенсія не повинна бути меншою за прожитковий мінімум.

Майже всі партії підтримують запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи. Основна відмінність — коли саме.

На думку “Громадянської позиції”, це повинно відбутися “негайно”.

“Голос” — за перехід із солідарної системи на накопичувальну “одразу після імплементації реформ на небанківському фінансовому ринку”. Прийнятна дата — 2021 рік.

“Слуга народу” обіцяє запровадити другий рівень пенсійної системи протягом п"яти років своєї роботи.

“Сила і честь” уточнила, що вона не лише за другий рівень пенсійної системи, а й за розвиток третього — добровільного накопичувального.

“Європейська солідарність” ухилилася від прямої відповіді на це питання. Партія повідомила, що вона “підтримує фахову дискусію” на цю тему.

Податок на виведений капітал

Через багатомільярдні бюджетні втрати в перші роки запровадження питання введення ПнВК поки що буксує. Проти цієї реформи виступає МВФ.

Разом з тим, усі партії виступають за заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Правда, кожна партія бачить реформу податку на прибуток по-своєму.

“Батьківщина” — за запровадження податку з кінцевої реалізації, який існує у багатьох країнах. Такий підхід, на думку партії, допоможе уникнути бюджетних втрат.

“Голос” і “Слуга народу” вважають цю заміну доцільною, але звертають увагу на те, що вона можлива за наявності фінансового ресурсу в бюджеті.

“Сила і честь” — за введення ПнВК з 2020 року, а “Громадянська позиція” пропонує зробити це після суттєвого зменшення навантаження на зарплату.

Що з податковою міліцією

Партії одностайні щодо майбутнього податкової міліції: її потрібно ліквідувати і створити новий орган. Більшість партій схиляється до того, що її повинна замінити Служба фінансових розслідувань.

Тарифи

Окремої уваги заслуговує позиція партій стосовно формування ціни на газ. Кожна партія запропонувала свій варіант зниження або обрахунку ціни.

Так, “Голос” та “Сила і честь” — за ринкову ціну і за її зниження через ринкові механізми — нарощування власного видобутку та зменшення споживання завдяки заходам з енергоефективності.

“Батьківщина” планує знизити ціну до 3,55 грн за куб м. На думку прибічників Юлії Тимошенко, ціна повинна визначатися за формулою, яка би враховувала собівартість видобутку, доставки та рентабельність, обмежену 30%.

Партія “Слуга народу” візьме курс на скасування усіх “формульних” ціноутворень на енергетичні ресурси (вугілля, газ, “Роттердам+”, “Дюссельдорф+”).

У Зеленського планують відмовитися від імпортного паритету при формуванні ціни на газ і запровадити внутрішню українську газову біржу, де визначатиметься ціна на газ для всіх споживачів. Зараз підхід до визначення ціни на газ в прив"язці до ціни імпорту передбачений програмою співпраці України з МВФ.

“Громадянська позиція” вважає, що в поточній ціні на газ є корупційна складова, яка становить 10-15%, тому потрібно “запровадити справжній газовий ринок без олігархів”. Щоправда, жодного слова про безпосередній розрахунок ціни партія не дала.

Що обіцяють кандидати

“Голос”

“Слуга народу”

“Батьківщина”

“Громадянська позиція”

“Європейська солідарність”

“Сила і честь”

Слід відкрити ринок аграрних земель

Необхідно залишити спрощену систему оподаткування

Потрібно знизити ставку ЄСВ

Базові соціальні стандарти повинні зростати пропорційно темпам росту економіки

Слід запровадити другий накопичувальний рівень пенсійної системи

Необхідно запровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток

Потрібно ліквідувати податкову міліцію і створити Службу фінансових розслідувань

+ підтримує, — не підтримує, = позиція висловлена нечітко або відсутня

Усі партії виступають за те, щоб залишити державну підтримку низки галузей економіки. Які галузі економіки партії вважають пріоритетними для підтримки?

“Європейська солідарність”

“Батьківщина”

“Голос”

“Слуга народу”

“Громадянська позиція”

“Сила і честь”

Агросектор

Соціальна сфера

Ринкова економіка

Захист та регуляція бізнесу

Експорт продукції з високою доданою вартістю

Транспортна інфраструктура

IT

Освіта

Інноваційний сектор економіки

Залучення інвестицій

Захист вітчизняного виробника

Експорт для середнього та малого бізнесу

Індустріалізація

   

Ринок землі

 

Енергосектор

Інфраструктурні проекти

   

Державне приватне партнерство

 

Індустріальні сектори

Туризм

   

Енергетика

 

Цифрова інфраструктури

     

Експорт товарів

   
     

Агросектор

   

 

Яніна КОРНІЄНКО

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

14:36 - В российском правительстве назвали сумму дополнительных налоговых сборов в связи с ростом стальных цен
14:36 - Германия дополнительно выделит 5 млрд. евро своему чермету ради повышения экологических стандартов
14:36 - Офис генпрокурора завершил расследование авиакатастрофы под Чугуевом
14:36 - Владимир Зеленский назвал отведение российских войск от границ Украины слишком медленным
14:00 - AXA сообщает о росте премий в 1 квартале 2021 года на 2% до 31 млрд евро
14:00 - Правительство Австралии создаст пул перестрахования рисков циклонов и наводнений на $10 млрд
14:00 - Премии Fairfax Financial Holdings за 1 квартал 2021 года выросли на 17% до $5,4 млрд
14:00 - Иншуртех-стартап Ripe и страховщик Aviva запустили продукт страхования велосипедистов Cycleplan
13:48 - Укрзалізниця планує відновлення пасажирських перевезень до Австрії та Угорщини у червні, - Владислав Криклій
13:42 - Турецкая арматура подорожала до 670 долларов за тонну
13:42 - Китайская ассоциация чермета CISA сообщила о 11,4 млрд. долларов прибыли по итогам первого квартала
13:42 - Китай нарастил закупки монгольского коксующегося угля в 44 раза
13:12 - Відбулася онлайн-зустріч українсько-угорської робочої групи із захисту від шкідливої дії вод
13:12 - Держенергоефективності: 273 млн грн «теплих кредитів» залучено родинами у квітні цього року
13:12 - Попередня оціночна місія ЄС представила звіт щодо готовності України до укладання «промислового безвізу»
12:48 - Участники гвинейского железорудного проекта Simandou приступают к прокладке железной дороги
12:48 - В январе-феврале добыча никелевой руды в Индонезии взлетела на 53%
12:48 - Беларусь хочет построить свой терминал в одном из российских портов на Балтике
12:48 - Рынок ожидает роста железорудных цен свыше 200 долларов за тонну
12:18 - Нова роль для труби. Розпочалася масштабна модернізація ГТС України – Газета “День”
12:00 - GlobalData исследовала стратегии глобальных страховых брокеров в 2021 году
12:00 - В Кыргызстане хотят увеличить размеры лимитов ответственности по договорам ОСАГО
12:00 - Еврокомиссия предложила ограничить доступ на рынок ЕС иностранных компаний, субсидируемых государством
12:00 - НБУ исключил из госреестра 4 страховые компании
12:00 - НБУ запустил веб-страницу с информацией о структуре собственности страховщиков и небанковских финучреждений
11:54 - Управляющая сетью ТРЦ компания Arricano подаст иск против Украины на 750 млн гривен
11:54 - Всемирный банк одобрил для Украины 200 млн долларов кредита на модернизацию вузов
11:54 - Госпредприятие Минюста продало историческое здание в центре Киева за 307 млн гривен
11:06 - Ознаки для визначення регіону зі значним поширенням COVID-19
11:06 - МОН: 6 травня стартує реєстрація на додаткову сесію ЗНО


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.448
Канадський долар22.5892
Юань Женьміньбі4.283
Куна4.4182
Чеська крона1.2898
Данська крона4.4749
Гонконгівський долар3.5696
Форинт0.092548
Індійська рупія0.37529
Рупія0.0019212
Новий ізраїльський шекель8.4914
Єна0.25364
Теньге0.065027
Вона0.024623
Мексиканське песо1.3702
Молдовський лей1.5608
Новозеландський долар19.9337
Норвезька крона3.3304
Російський рубль0.37056
Саудівський ріял7.3949
Сінгапурський долар20.7558
Ренд1.9222
Шведська крона3.2641
Швейцарський франк30.3517
Єгипетський фунт1.7693
Фунт стерлінгів38.564
Долар США27.7339
Білоруський рубль10.8509
Румунський лей6.7535
Турецька ліра3.3236
СПЗ (спеціальні права запозичення)39.7136
Болгарський лев17.0241
Євро33.2751
Злотий7.2699
Алжирський динар0.20747
Така0.32704
Вірменський драм0.053262
Іранський ріал0.00066031
Іракський динар0.018995
Сом0.32705
Ліванський фунт0.018397
Лівійський динар6.2018
Малайзійський ринггіт6.784
Марокканський дирхам3.1105
Пакистанська рупія0.18071
Донг0.001203
Бат0.89008
Дирхам ОАЕ7.5505
Туніський динар10.1097
Узбецький сум0.0026389
Туркменський новий манат7.9237
Сербський динар0.28496
Азербайджанський манат16.3251
Сомоні2.4499
Ларі8.0455
Бразильський реал5.1848
Золото49235.16
Срібло727.41
Платина33948.51
Паладій83147.34

Курси валют, встановлені НБУ на: 06.05.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
20406928798.9728798.9728798.9728798.9742219290.02
DOEN26.726.726.726.7267.00

Дані за 05.05.2021