Вибори-2019. Що партії пропонують робити із земелю, податками, тарифами і соцстандартами

20.07 10:12 | Укррудпром

Економічна правда, 19 липня 2019. Опубликовано 09:35 20 июля 2019 года Зниження ставки ЄСВ, відкриття ринку сільськогосподарських земель, створення Служби фінансових розслідувань. Економічні плани партій, що збираються у парламент.

Залишилися лічені години до дня тиші. Передвиборчі обіцянки лунають з кожного кутка, проте партії-кандидати не поспішають конкретизувати свої плани стосовно економічної політики, обмежуючись загальними тезами про майбутнє “покращення”.

За два тижні до виборів ЕП розіслала партіям з найвищими показниками соціологічних досліджень запити, які можуть розкрити їх плани щодо розвитку економіки.

Редакція скористалася результатами останніх на той момент опитувань. За їх даними, тоді у парламент проходили такі партії: “Слуга народу”, “Опозиційна платформа “За життя”,  ”Європейська солідарність”, “Голос” та “Батьківщина”.

Додатково ЕП взяла для аналізу ще дві партії, які на той момент були близькі до порогової позначки: “Сила і честь” та “Громадянська позиція”.

Не вдалося вийти на зв"язок тільки з “Опозиційною платформою “За життя”, тому її точка зору не представлена у цьому аналізі.

Кандидати відповіли на дев"ять запитань щодо основних векторів державної економіки, серед яких — регуляція ринку землі, реформа системи оподаткування, пенсійної системи, соціальних стандартів.

Ринок землі

Усі партії, крім “Батьківщини”, підтримують відкриття ринку сільськогосподарських земель. Правда, моделі цього відкриття і строки впровадження реформи у кожної партії свої.

“Європейська солідарність” виступає за те, щоби власники землі були захищені Земельним кадастром та мінімальними цінами на землю.

“Голос” за введення ринку з 2020 року з обмеженнями на концентрацію земель в одних руках. На думку партійців, право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юридичні особи з кінцевими бенефіціарами українцями.

У партії “Слуга народу” повідомили, що на скасування мораторію на продаж аграрних земель і відкриття ринку знадобиться не більше року. Там додали, що вже готують потрібні законопроекти, у тому числі — про захист прав держави, інвесторів та власників.

“Громадянська позиція” виступає за відкриття ринку одразу після інвентаризації земель. Право купувати аграрні землі, на думку партії, повинні отримати лише громадяни України чи підприємства, засновані громадянами України.

Особи, які мають подвійне громадянство чи не жили в Україні останні п"ять років, не мають права купувати сільськогосподарські землі.

“Сила і честь” пропонує відкрити ринок земель з 2020 року і передбачити граничні норми щодо площі земель у власності однієї особи та можливість пріоритетного викупу державою земель, що реалізуються. Партія також хоче заборонити доступ до земель резидентам країни-агресора.

Спрощена система оподаткування

Іншим важливим питанням для економічної політики є спрощена система оподаткування. З одного боку, вона зменшує податкове навантаження на бізнес, з іншого — є способом ухилення від сплати податків.

МВФ свого часу наполягав на її ліквідації, однак будь-які спроби переформатувати систему породжують великий суспільний резонанс. Як тут бути?

Усі партії переконані, що варто залишити спрощену систему оподаткування, однак погляди на те, у якому вигляді — різняться.

Партія “Громадянська позиція” виступає за дерегуляцію “спрощенки”.

“Батьківщина” вважає, що “спрощенка” потребує перегляду способів її застосування, зокрема, зміни критеріїв щодо обороту компаній.

“Голос” виступає за збереження “спрощенки” з одночасним запровадженням сучасних моделей РРО та системи кешбеків для протидії схемам з ухилення від оподаткування.

Позиції партій щодо того, якою повинна бути ставка ЄСВ, різняться. З 1 січня 2016 року ставка ЄСВ становить 22% від розміру мінімальної зарплати.

“Європейська солідарність” виступає за збереження ставки на тому ж рівні.

У “Батьківщині” вважають, що через зниження ЄСВ до 22% зменшилися нарахування до Пенсійного фонду. Партія пропонує запровадити персоніфіковану пенсійну систему, за якої усі пенсійні внески накопичуватимуться на особових рахунках людей.

“Голос” — за зниження податкового навантаження на зарплату, починаючи з ПДФО та військового збору. У рамках поступового довгострокового переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи ЄСВ повинен перерозподілятися від внесків до солідарної системи до внесків у накопичувальну систему.

Решта партій виступає за зниження ставки податку з компенсаторами бюджетних втрат, а “Сила і честь” — за його ліквідацію в майбутньому.

З цікавого: “Громадянська позиція” в коментарі ЕП емоційно наголосила, що ЄСВ повинні “платити всі і навіть керівництво “Нафтогазу”.

Соціальні стандарти

Усі партії дотримуються думки, що базові соціальні стандарти (мінімальна зарплата, пенсії, прожитковий мінімум) повинні зростати пропорційно до росту економіки.

“Європейська солідарність” уточнює, що мінімальна пенсія не повинна бути меншою за прожитковий мінімум.

Майже всі партії підтримують запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи. Основна відмінність — коли саме.

На думку “Громадянської позиції”, це повинно відбутися “негайно”.

“Голос” — за перехід із солідарної системи на накопичувальну “одразу після імплементації реформ на небанківському фінансовому ринку”. Прийнятна дата — 2021 рік.

“Слуга народу” обіцяє запровадити другий рівень пенсійної системи протягом п"яти років своєї роботи.

“Сила і честь” уточнила, що вона не лише за другий рівень пенсійної системи, а й за розвиток третього — добровільного накопичувального.

“Європейська солідарність” ухилилася від прямої відповіді на це питання. Партія повідомила, що вона “підтримує фахову дискусію” на цю тему.

Податок на виведений капітал

Через багатомільярдні бюджетні втрати в перші роки запровадження питання введення ПнВК поки що буксує. Проти цієї реформи виступає МВФ.

Разом з тим, усі партії виступають за заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Правда, кожна партія бачить реформу податку на прибуток по-своєму.

“Батьківщина” — за запровадження податку з кінцевої реалізації, який існує у багатьох країнах. Такий підхід, на думку партії, допоможе уникнути бюджетних втрат.

“Голос” і “Слуга народу” вважають цю заміну доцільною, але звертають увагу на те, що вона можлива за наявності фінансового ресурсу в бюджеті.

“Сила і честь” — за введення ПнВК з 2020 року, а “Громадянська позиція” пропонує зробити це після суттєвого зменшення навантаження на зарплату.

Що з податковою міліцією

Партії одностайні щодо майбутнього податкової міліції: її потрібно ліквідувати і створити новий орган. Більшість партій схиляється до того, що її повинна замінити Служба фінансових розслідувань.

Тарифи

Окремої уваги заслуговує позиція партій стосовно формування ціни на газ. Кожна партія запропонувала свій варіант зниження або обрахунку ціни.

Так, “Голос” та “Сила і честь” — за ринкову ціну і за її зниження через ринкові механізми — нарощування власного видобутку та зменшення споживання завдяки заходам з енергоефективності.

“Батьківщина” планує знизити ціну до 3,55 грн за куб м. На думку прибічників Юлії Тимошенко, ціна повинна визначатися за формулою, яка би враховувала собівартість видобутку, доставки та рентабельність, обмежену 30%.

Партія “Слуга народу” візьме курс на скасування усіх “формульних” ціноутворень на енергетичні ресурси (вугілля, газ, “Роттердам+”, “Дюссельдорф+”).

У Зеленського планують відмовитися від імпортного паритету при формуванні ціни на газ і запровадити внутрішню українську газову біржу, де визначатиметься ціна на газ для всіх споживачів. Зараз підхід до визначення ціни на газ в прив"язці до ціни імпорту передбачений програмою співпраці України з МВФ.

“Громадянська позиція” вважає, що в поточній ціні на газ є корупційна складова, яка становить 10-15%, тому потрібно “запровадити справжній газовий ринок без олігархів”. Щоправда, жодного слова про безпосередній розрахунок ціни партія не дала.

Що обіцяють кандидати

“Голос”

“Слуга народу”

“Батьківщина”

“Громадянська позиція”

“Європейська солідарність”

“Сила і честь”

Слід відкрити ринок аграрних земель

Необхідно залишити спрощену систему оподаткування

Потрібно знизити ставку ЄСВ

Базові соціальні стандарти повинні зростати пропорційно темпам росту економіки

Слід запровадити другий накопичувальний рівень пенсійної системи

Необхідно запровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток

Потрібно ліквідувати податкову міліцію і створити Службу фінансових розслідувань

+ підтримує, — не підтримує, = позиція висловлена нечітко або відсутня

Усі партії виступають за те, щоб залишити державну підтримку низки галузей економіки. Які галузі економіки партії вважають пріоритетними для підтримки?

“Європейська солідарність”

“Батьківщина”

“Голос”

“Слуга народу”

“Громадянська позиція”

“Сила і честь”

Агросектор

Соціальна сфера

Ринкова економіка

Захист та регуляція бізнесу

Експорт продукції з високою доданою вартістю

Транспортна інфраструктура

IT

Освіта

Інноваційний сектор економіки

Залучення інвестицій

Захист вітчизняного виробника

Експорт для середнього та малого бізнесу

Індустріалізація

   

Ринок землі

 

Енергосектор

Інфраструктурні проекти

   

Державне приватне партнерство

 

Індустріальні сектори

Туризм

   

Енергетика

 

Цифрова інфраструктури

     

Експорт товарів

   
     

Агросектор

   

 

Яніна КОРНІЄНКО

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

00:48 - Недельная аналитика- Определение потенциала тренда - Недельный обзор. #Brent, #WTI, #GAS.
23:36 - Олексій Гончарук обговорив із Прем’єр-міністром Грузії розвиток транспортного коридору Балтійське-Чорне-Каспійське море
13:54 - Технологии “Ивченко-Прогресс” останутся собственностью предприятия после продажи “Мотор Сич”
13:06 - Оксана Коляда: Україна зобов’язана моніторити дотримання прав людини на свободу світогляду та віросповідання на території тимчасово окупованого Криму
13:06 - Український елемент «Традиція Косівської мальованої кераміки» включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства
13:06 - Україна не дозволить нікому і нічому зашкодити стратегічному партнерству з США, — Дмитро Кулеба
13:06 - Україна та Республіка Білорусь розширюють торговельно-економічне співробітництво
13:00 - Добыча энергетического угля упала на 9%
12:06 - Олег Дерипаска и Роман Абрамович — самые часто упоминаемые за рубежом российские олигархи
12:06 - “Укрметаллургпром” обещает падение производства стали в стране по итогам 2019 года на 3%
11:12 - Министр экономики хочет понять, почему цены не падают вслед за долларом
11:12 - Что творится в нашей отрасли?
11:12 - Виталий Хомутынник вырастил fintech-единорог
11:00 - Альона Бабак: Завдання на наступний рік - посилення підтримки розвитку громад та територій
10:18 - Министр энергетики Украины назвал сроки запуска “Северного потока-2”
10:18 - “Нафтогаз” сравнял цены на газ для населения и промышленности
10:18 - Що контролює олігарх Ігор Коломойський
09:24 - Литва передала украинской таможне программное обеспечение
09:24 - Почему строительство Шулявского моста постоянно дорожает
09:24 - После возвращения Андрея Портнова в Украину его взял на содержание Игорь Коломойский
08:30 - Россия использует Минские соглашения для удара по Украине — немецкий эксперт
08:30 - В 2020 году “Укргаздобыча” пробурит 80 новых скважин
08:30 - Зеленский победит Коломойского и других олигархов только в одном случае — немецкий эксперт
07:36 - “Гарпун” и “Пингвин”: какими заморскими ракетами Украина встретит российский флот
03:07 - Нафтогаз закликає споживачів не вірити дезінформації газзбутів та скаржитися на порушення у відповідні органи (інструкція)
03:06 - Що означає зниження облікової ставки Національного банку
03:06 - Мінфін бере участь в обговоренні нових методів фінансування третинної медичної допомоги
03:05 - Про семінар для журналістів на тему державного боргу
03:03 - 100днівУряду – Ми продовжуємо відкривати дані!
21:54 - До уваги міжнародних автомобільних перевізників! Інформація щодо розподілу дозвільних документів Європейської Конференції Міністрів Транспорту на 2020 рік


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар16.248939
Канадський долар17.847105
Юань Женьмiньбi3.37056
Куна3.529216
Чеська крона1.02935
Данська крона3.51349
Гонконгівський долар3.015858
Форинт0.0798439
Індійська рупія0.3321064
Рупія0.00168023
Іранський ріал0.0005595
Новий ізраїльський шекель6.750826
Єна0.2144626
Теньге0.061201
Вона0.020059
Мексіканський песо1.235503
Молдовський лей1.35763
Новозеландський долар15.561347
Норвезька крона2.609228
Російський рубль0.37564
Саудівський рiял6.266132
Сінгапурський долар17.38161
Ренд1.626877
Шведська крона2.51284
Швейцарський франк23.908815
Єгипетський фунт1.461464
Фунт стерлінгів31.44209
Долар США23.497996
Бiлоруський рубль11.18526
Азербайджанський манат13.822351
Румунський лей5.4936
Турецька ліра4.050579
СПЗ(спеціальні права запозичення)32.523358
Болгарський лев13.425023
Євро26.256661
Злотий6.145359
Алжирський динар0.199853
Така0.282392
Вiрменський драм0.0501638
Іракський динар0.020185
Сом0.343197
Ліванський фунт0.015921
Лівійський динар17.066977
Малайзійський ринггіт5.737839
Марокканський дирхам2.483479
Пакистанська рупія0.154421
Донг0.00103329
Бат0.792867
Дирхам ОАЕ6.526976
Туніський динар8.368163
Узбецький сум0.002525
Новий тайванський долар0.786621
Туркменський новий манат6.849222
Ганських седі4.342804
Сербський динар0.224628
Сомонi2.473179
Ларi8.072832
Золото34556.153
Срiбло396.294
Платина22182.108
Паладiй45515.618

Курси валют, встановлені НБУ на: 16.12.2019

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
AAPL706670667066706670660.00
MHPC24024024024050400.00

Дані за 13.12.2019