Володимир Омелян: «У вільний від роботи час займаюся проектом українського Hyperloop»

24.05.2019 15:00 | Міністерство інфраструктури України

Міністр інфраструктури України – про підсумки роботи на посаді, особисті амбіції, міністерські зарплати і проблеми галузі для порталу Mind24 Травня 2019, 14:45
Глава Міністерства інфраструктури Володимир Омелян – один з найактивніших, у плані спілкування з пресою, міністрів каденції колишнього президента Петра Порошенка. За три роки роботи на вищій посаді в МІУ тільки онлайн-ЗМІ він дав десятки інтерв"ю. Mind принципово тримав паузу, спостерігав за його роботою і збирав питання.
Коли ж зустріч відбулася, накопичених питань вистачило на більш ніж детальну бесіду. Аби не розпорошувати читацьку увагу, ми вирішили розділити інтерв"ю на дві частини. У першій сфокусувалися на підсумках діяльності Володимира Омеляна як міністра, поговорили про особливості призначень на основні пости в галузі, дізналися про те, де в подальшому він себе бачить і яка особиста ціна роботи у режимі overtime.
У другій частині, яку буде опубліковано на початку наступного тижня, мова піде про ключові ініціативи в морській, річковій, залізничній та авіаційній галузях.
– Як думаєте, чи залишитеся на посаді міністра інфраструктури?
– Зміна міністрів при новій владі – нормальний політичний цикл. Та я й не хотів би залишатися вічним міністром – не найкраще заняття у світі. Але є важливий момент – за час роботи в МІУ зрозумів, що можна змінювати країну, і це дає мені серйозний моральний стимул рухатися далі. Чи буде це міністерство інфраструктури або щось інше – подивимося.
– Де себе бачите – у міністерстві чи політичному проекті? Наприклад, власній партії?
– Для створення своєї партії потрібні гроші. Краудфандінг, коли партію підтримують виборці, у нас не розвинений, а залежати від когось конкретного не хочу. Тому своє майбутнє пов"язую з держслужбою, але це не обов"язково будуть транспорт та інфраструктура. Зміни потрібні й в інших сферах.

Фото: Тетяна Довгань/Mind– Можна відкрити свою справу і змінювати країну через бізнес...
– Ніколи цього не пробував і не знаю, наскільки хорошим бізнесменом стану. На даному етапі життя перевіряти цього не хочу. Вважаю, що треба робити те, що виходить найкраще. А найкраще у мене виходить працювати на державу.
Хоча моя дружина вважає, що мені потрібно йти в бізнес – тоді як мінімум виростуть доходи сім"ї, а я зможу більше проводити часу з дітьми. Зараз їх бачу лише по неділях, бо суботи теж робочі, а в середньому мій робочий день триває 18 годин.
– Скільки заробляє міністр інфраструктури?
– З усіма виплатами і відрядними – приблизно 40 000 грн. Це більше, ніж три роки тому, коли тільки призначили міністром, – тоді отримував близько 10 000 грн. Але 40 000 грн – абсолютно не та сума, яка дозволяє з упевненістю дивитися у своє фінансове майбутнє.
– Зарплати топ-менеджерів транспортних державних компаній десь вдесятеро вищі. Чи не прикро?
– Буває і в 20, і в 30 разів більше. Намагаюся не брати до уваги чужих грошей. Для мене головне, щоб ці люди були ефективними на своїй посаді.
Розставити по місцях– Що за чотири роки роботи в МІУ вдалося зробити?
– Ми зробили 75% з того, що планували у 2015 році. Наприклад, створили Дорожній фонд, і він вже працює. Вийшли на великі масштаби будівництва і ремонту доріг в Україні. Залучили, незважаючи на величезний опір ринку, лоукостер, і тепер авіапереліт в ЄС коштує в 5–10 разів дешевше, ніж кілька років тому.
У авіації вийшли на рекордний пасажиропотік – минулого року аеропорти обслужили понад 20,5 млн пасажирів.
Переломили ситуацію в морській галузі: якщо з 2010 року в нас падали обсяги вантажоперевалки в морських портах, то з 2017 року почалося зростання, нехай і невелике. А перші місяці року відверто тішать: плюс 12%. Найприємніше, що почали суттєво зростати обсяги перевалки контейнерних вантажів – це говорить про пожвавлення економіки. Утричі зріс обсяг річкових перевезень.
«Укрпошта» вперше стала прибутковою (прибуток компанії за І квартал 2019 року склав 211 млн грн. – Mind), підприємство комп"ютеризувало багато відділень. А міжнародні відправлення б"ють усі рекорди – це, в першу чергу, помітив Бориспіль, коли наприкінці минулого року був змушений зупинити прийом вантажів на карготерміналі – таке високе завантаження дала «Укрпошта».
– Що скажете про роботу «Укрзалізниці»?
– Тут успіхи скромніші – не виходить вийти на ті показники, які хочемо. Вантажопотік падає, є проблеми з тягою. Зате ми підготували законопроект «Про залізничний транспорт», підписали контракт з General Electric – це найбільший контракт у Східній Європі на поставку локомотивів. Впровадили корпоративне управління, побудували Бескидський тунель, запустили Аероекспрес.
– У вас, як міністра, була можливість сформувати свою команду?
– У нас всі призначення – політичні. Тому кожен випадок – складний. Але, наприклад, на пост керівника в Адміністрації морських портів України я зміг призначити ту людину [Райвіса Вецкаганса], яка, на мій погляд, повністю відповідала усім критеріям для цієї посади. І він у змозі реалізувати ті завдання, що стоять перед галуззю. Також я повністю задоволений Ігорем Смілянським [голова «Укрпошти»] і Славоміром Новаком [очільник «Укравтодору»].

Фото: Тетяна Довгань/Mind– Ви могли впливати на призначення своїх заступників?
– У мене, як бачите, майже не залишилося заступників. У МІУ на цих посадах працюють тільки Віктор Довгань і Юрій Лавренюк. Я їх особисто запрошував до своєї команди у 2016 році.
– Вашим першим заступником був Євген Кравцов. Він людина з вашої команди?
– Зараз Кравцов керує «Укрзалізницею».
– Чому не спрацювалися з Войцехом Балчуном [керівник УЗ у 2016–2017 роках]?
– Бо Балчун – повний нуль. Не знаю, яким дивом він пройшов конкурсний відбір. На «Польській залізниці» він працював так само погано, як і в «Укрзалізниці». Рішення прем"єр-міністра прийняти заяву Балчуна про відставку було абсолютно правильним.
– У цій історії Балчун не виглядав як людина, що звільняється за власним бажанням. У мене склалося враження, ніби на вас сильно тиснули, бо потрібно було змінити польського менеджера в «Укрзалізниці» на Євгена Кравцова...
– Це не була боротьба за Кравцова, це була боротьба за звільнення Балчуна.
Балчун вів залізницю до краху, за час його роботи значна частка транзиту пішла в обхід України. Йому було все одно, хто і за що йому платить.
Євген Кравцов, при його можливих плюсах і мінусах на нинішній посаді, – громадянин України і розуміє, що від його дій залежить не тільки доля компанії, але і власна репутація і його майбутнє.
– Якщо ви говорите про зниження частки російського транзиту, то у цієї проблеми основні причини – зовнішні...
– Справа не лише в російському транзиті. Балчун упустив значну частину вантажів, які йшли через Україну з Китаю.
– Як Євген Кравцов виправляє ситуацію в УЗ? Як він повертає той самий китайський транзит?
– Йому як мінімум вдається ефективно балансувати між тими силами, що намагаються тиснути на залізницю. Щодо транзиту веде переговори з китайським урядом і компаніями. Розвиває перспективні напрямки для вантажопотоків – наприклад, від портів до західних прикордонних переходів. Будує логістичні центри, минулого року почав роботу новий Бескидський тунель – важлива ланка в залізничній логістиці для експортних і транзитних вантажів у ЄС.
До Кравцова в мене претензій практично немає, але є багато запитань до членів правління УЗ – чим вони займаються за свої високі зарплати.
Попереду пасажира– У чому суть Транспортної стратегії України, яку розробили в МІУ?
– Ми хочемо отримати цілісну картину конкуренції між усіма видами транспорту. До 2030 року залізниця повинна возити пасажирів швидко і ефективно, літаки – літати з аеропортів кожної області, а автобусне сполучення – конкурувати з залізницею і авіацією. Ставку робимо на мобільність населення і комфорт, а не на перевезення з точки А в точку Б.

Фото: Тетяна Довгань/Mind– Тобто в пріоритеті пасажирські перевезення?
– Все, що не стосується пасажирських перевезень, буде супутньою послугою.
– Якому виду транспорту для перевезень пасажирів відводите головну роль?
– Залізниці як найекологічнішому виду транспорту. І як тільки з"явиться можливість – розвиватимемо пасажирські перевезення та інфраструктуру «Укрзалізниці». Потяги повинні ходити зі швидкістю 200–250 км/год, а не із середньою швидкістю 50 км/год, як це відбувається зараз.
– Для чого Україні 50 аеропортів?
– Це теж питання забезпечення мобільності населення. Не йдеться про створення підприємства рівня Борисполя в кожному регіоні України. Але в кожній області має бути як мінімум по аеропорту, що обслуговує і внутрішні, і міжнародні рейси. У проекті транспортної стратегії ЄС до 2050 року прогнозується, що на подолання найдальших відстаней по Євросоюзу в пасажирського транспорту йтиме не більше 1,5 години. Ось тому нам потрібні аеропорти, нові дороги, свій Hyperloop.
– Де взяти пасажиропотік для таких обсягів?
– У нас 70% людей ніколи не виїжджали за межі області, в якій виросли.
– Що змусить їх виїхати?
– Якісні та доступні інфраструктура і транспорт. Пасажиропотік у аеропортах України виріс тільки після того, як перельоти стали доступними, коли стало можливим полетіти в ЄС менш ніж за 50 євро. У тому ж Борисполі зараз як мінімум 20% пасажирів – це ті, хто вперше кудись летить.
Навіть на старих «жигулях» можна буде поїхати і подивитися країну, якщо дороги будуть якісні. Уже уздовж відремонтованих доріг відкриваються кафе і невеликі готелі, під все це розробляються нові туристичні маршрути. Все створюють місцеві жителі.
Так і має бути – люди повинні їздити і спілкуватися. Те, що сталося в Криму та на Донбасі, відбулося серед іншого й тому, що у людей не було нормальної комунікації, вони не бачили, як живуть в інших областях України і тому легко потрапили під телевізійну пропаганду.
– Проект будівництва Hyperloop держава підтримує?
– Держава на нього не витрачає грошей, а підтримує в особі МІУ лише морально. Я займаюся ним у вільний від роботи час.
– Які у проекту шанси на реалізацію?
– Його схвалила Єврокомісія, і ми розраховуємо отримати від неї гроші. Отримаємо гроші – розпочнемо будівництво.
Тінь корпорацій– Чи може приватна компанія, що генерує значний вантажопотік або володіє левовою часткою на ринку пасажирських перевезень, стати оператором головного об"єкту інфраструктури: порту, терміналу в аеропорту або парку локомотивів?
– Можуть бути різні варіанти. Наприклад, якщо йдеться про будівництво нового вантажного терміналу в аеропорту, то інвестору важливо гарантувати завантаження для такого об"єкта. І зробити це може лише той, хто такі вантажі генерує.
Але я думаю, що більшості компаній невигідно займатися непрофільною діяльністю, і ті власники вантажів, які купують вагони, роблять це від безвиході. Так само і з приватною тягою – вона їм потрібна, щоб возити власну продукцію, бо УЗ вже не справляється.
– Як бути в тих випадках, коли компанія – власник такого об"єкту інфраструктури – зловживає своїм становищем? Наприклад, у випадках, коли авіакомпанія/пов"язана з нею компанія не пускає конкурентів у аеропорт/термінал, що їй належить, або вантажовласник і одночасно власник вагонного та локомотивного парку влаштовують транспортну блокаду своїм дрібнішим конкурентам?
– Питання рівного доступу будуть врегульовані умовами договору.



Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

19:48 - Денис Шмигаль обговорив покращення бізнес-клімату з Міжнародною Радою Бізнес-асоціацій та Палат
19:48 - Міністр оборони України та Міністр оборони Королівства Швеція провели відеоконференцію
19:48 - Шахти мають вийти із простою, а гірники повернутися до роботи, – Ольга Буславець
19:48 - Дмитро Кулеба: ЄС визначив Україну одним з пріоритетних партнерів Європейської водневої стратегії
19:48 - Дмитро Кулеба: Наша мета - 5 мільярдів товарообігу з країнами АСЕАН
19:30 - “Энергоатом” выплатил “Укрэнерго” 133 млн гривен долга за диспетчеризацию
19:30 - “Киевстар” и Vodafone подписали меморандум о совместном использовании мобильных сетей
19:30 - Закрывать границы для выезда украинцев на работу за рубеж власти не собираются
18:36 - Страсти по Айя Софии. Как музей из залога дружбы Турции и России превратился в заложника
18:36 - На пленках Деркача появился диалог якобы Порошенко и Путина
18:36 - Межбанк закрылся долларом по 26,95
18:36 - Подарок Зеленскому. Какую структуру построят “на костях” налоговой милиции и управления “К” СБУ
18:36 - Инфляция в годовом измерении возобновила рост
18:36 - Денежные переводы в Украину в мае упали на 21%
18:36 - “Укрэнерго” официально открыло подстанцию для севера Луганщины
18:36 - “Укрзализныця” пока не выплачивает космическую зарплату членам набсовета
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 09.07.2020
17:42 - Інформація Держгеокадастру про результати здійснення державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони земель
17:42 - Уряд та Червоний Хрест взаємодіють у подоланні наслідків повеней
17:42 - Мінсоцполітики посилює співпрацю з Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні
17:42 - Відбулася телефонна розмова між Міністром оборони України та Генеральним секретарем НАТО
17:42 - Завдання України – запозичувати на вигідних для себе ринкових умовах, - Міністр фінансів
17:42 - Ексклюзивне інтерв'ю заступника Міністра фінансів Василя Шкуракова для Інтерфакс-Україна від 9.07.2020
17:42 - Кабмин определил второй банк для обслуживания счетов на рынке электроэнергии
17:42 - Госгеонедр выставит на продажу 8 углеводородных участков со скидкой 50%
17:42 - Глава Минфина усмотрел признаки выхода Украины из кризиса
17:42 - Facebook удалил аккаунты Postman Ярослава Ведмидя с “чернухой” о Владимире Зеленском
17:42 - “Южмаш” подписал меморандум о запуске масштабного производства электроавтобусов с корейцами
17:00 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 09.07.2020
16:48 - Зе команда дала армии прикурить


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар18.8171
Канадський долар19.947
Юань Женьмiньбi3.8552
Куна4.052
Чеська крона1.1467
Данська крона4.0987
Гонконгівський долар3.4752
Форинт0.086245
Індійська рупія0.35912
Рупія0.0018705
Новий ізраїльський шекель7.8279
Єна0.25112
Теньге0.065535
Вона0.022522
Мексиканське песо1.1914
Молдовський лей1.56
Новозеландський долар17.7384
Норвезька крона2.8767
Російський рубль0.38167
Саудівський рiял7.1807
Сінгапурський долар19.3683
Ренд1.6017
Шведська крона2.9377
Швейцарський франк28.7138
Єгипетський фунт1.6842
Фунт стерлінгів34.0722
Долар США26.9335
Бiлоруський рубль11.0842
Азербайджанський манат15.8014
Румунський лей6.3069
Турецька ліра3.9238
СПЗ (спеціальні права запозичення)37.3368
Болгарський лев15.6109
Євро30.5359
Злотий6.8397
Алжирський динар0.20646
Така0.31429
Вірменський драм0.055286
Іранський ріал0.00063494
Іракський динар0.02241
Сом0.35094
Ліванський фунт0.01769
Лівійський динар18.9913
Малайзійський ринггіт6.2277
Марокканський дирхам2.7423
Донг0.0011492
Бат0.86255
Дирхам ОАЕ7.2602
Туніський динар9.3348
Узбецький сум0.0026213
Новий тайванський долар0.90243
Туркменський новий манат7.6193
Ганське седі4.6098
Сербський динар0.25401
Сомоні2.587
Ларі8.7255
Бразильський реал4.8948
Золото48668.03
Срiбло507.6
Платина23088.74
Паладiй52923.25

Курси валют, встановлені НБУ на: 10.07.2020

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
CEEN5.35.45.35.442700.00
MHPC179.5180179.518071900.00

Дані за 09.07.2020