Олександр Власов: ДФС взяла курс на максимальну автоматизацію процесів

20.11.2018 20:04 | Державна фіскальна служба України

Автоматизація процесів у діяльності фіскальної служби та максимальна кількість он-лайн послуг для платників податків – про такі пріоритети в роботі ДФС говорили сьогодні під час першого Київського податкового форуму, проведеного за ініціативи ГУ ДФС у м. Києві. Представники влади, бізнесу та громадськості висловлювали своє бачення розвитку податкових органів, важливих змін, яких від податківців потребує сьогодення, та напрямів покращення роботи служби.
Одним з основних завдань для фіскальної служби всі учасники форуму однозначно визначили подальшу електронізацію послуг. За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, фіскальною службою вже взято курс на максимальну автоматизацію процесів.
«Ми хочемо бути сучасною, комфортною службою, запроваджуємо електронні сервіси для платників, автоматизуємо процеси всередині. І, як результат, йдемо до спрощення податкових та митних процедур, полегшення ведення бізнесу в Україні, залучення інвестицій», – наголосив Олександр Власов.
Для реалізації цих завдань здійснено низку заходів, які вже позитивно оцінені бізнесом. Крім того, ДФС співпрацює з відомствами в частині запровадження інформаційної взаємодії для надання можливості бізнесу та громадянам скористатися електронними сервісами не лише органів ДФС, а й інших відомств.
Очільник ДФС також звернув увагу присутніх, що за результатами 5-го звіту найбільш впливового рейтингу Open Data Barometer Україна увійшла до топ-20 країн світу за рівнем розвитку відкритих даних. А ДФС є одним із лідерів серед відомств по відкритості даних. Службою забезпечено 100% оприлюднення даних на Порталі відкритих даних, оновлюються 55 наборів даних.  
«ДФС - у тренді, ми прагнемо бути відкритими для платників та бізнесу, наша ціль створити для них зручні та доступні сервіси, через які вони можуть надіслати документи та отримати необхідну інформацію», – наголосив Олександр Власов.
Кількість сервісів, які запроваджені ДФС для платників податків, постійно зростає відповідно до потреб бізнесу. Так, на сьогодні в ДФС реалізують такі основні електронні сервіси:
- Автоматизована система «Єдине вікно».
На сьогодні з використанням механізму «Єдиного вікна» проводяться 90% офіційних видів контролю. Наразі в ДФС працюють над створенням єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно міжнародної торгівлі», що передбачено діючим законодавством. Аналогів цього порталу в Україні немає. Він забезпечить надходження дозвільних документів в електронному вигляді від державних органів до співробітників митниць, що здійснюють митний контроль та митне оформлення.
Таким чином для суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності скасовується необхідність подання митниці паперових примірників дозвільних документів.
- Електронний кабінет платника.
Це – найпопулярніший сервіс серед платників. Відкритою частиною Електронного кабінету користуються більше 9 млн користувачів з 80 країн світу. Цей сервіс забезпечує онлайн взаємодію платників з контролюючими органами, дозволяє, не відвідуючи центрів обслуговування платників, створювати та надсилати електронні документи, отримувати в режимі реального часу цілодобовий доступ до інформації з реєстрів та електронних систем без створення та направлення окремих запитів, що значно економить час платникам та скорочує до мінімуму контакти з контролюючими органами.
Окрім сервісів, які забезпечують платникам можливість реалізувати свої права та обов’язки, постійно впроваджуються аналітичні сервіси. Це, зокрема, автозаповнення декларації з податку на додану вартість, відображення повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків-коригування тощо.
- Система автоматичного відшкодування ПДВ.
Ця система стала однією з довгоочікуваних і завдяки їй на сьогодні практично відсутні скарги на несвоєчасне повернення ПДВ. Все здійснюється оперативно, а стан своєї заявки бізнес може відслідковувати в режимі реального часу.
Саме з  метою вдосконалення адміністрування ПДВ було запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН(СМКОР), яка з 01 липня 2017 року працює у повноцінному режимі та зупиняє реєстрацію ризикових податкових накладних, що в свою чергу не дає можливості махінаторам формувати фіктивний податковий кредит і подавати неправомірні заявки на повернення ПДВ.
- Електронний чек.
ДФС запроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, в основу розробки якої покладено принцип обов’язкової он-лайн реєстрації чеків на сервері ДФС. Функціонал системи передбачає можливість використання суб’єктами господарювання у якості пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, смартфони, планшети, персональні комп’ютери.
Під час тестування суб’єкти господарювання через приватну частину Електронного кабінету в режимі он-лайн можуть зареєструвати тестові каси, використовуючи безкоштовне клієнтське програмне забезпечення, здійснити її он-лайн фіскалізацію, сформувати та фіскалізувати електронний чек, додавши штрих-код товару, та передати чек покупцеві у вигляді QR-коду, що містить всю інформацію про здійснену розрахункову операцію
Наразі участь у тестуванні системи беруть 120 суб’єктів господарювання.
- Електронний акциз (Е-Акциз).
Новий сервіс, над яким активно працюють в ДФС, дозволить значно якісніше контролювати підакцизний товар (спирт, алкогольні та тютюнові вироби), унеможливить їх тіньовий обіг та створить справедливі конкурентні умови для всіх учасників ринку. Запровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів здійснюватиметься у декілька етапів.
На першому етапі заплановано запровадити електронний документообіг в процесі виготовлення та обліку марок акцизного податку.
На наступних етапах будуть вирішуватись питання, пов’язані з подальшим удосконаленням процесу обліку марок акцизного податку та обігу підакцизних товарів за допомогою QR – кодів та електронних чеків.
- Електронний аудит.
Введення Е-Аудиту в Україні дозволить виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки. Крім того, буде значно прискорена та спрощена процедура аналізу даних бухгалтерського обліку платників. Отримання первинних документів у паперовому вигляді буде необхідним лише по відібраних ризиках з метою перевірки махінацій.
Крім того, платники зможуть самостійно перевіряти власні ризики, що скоротить кількість помилок при формуванні податкової звітності, адже своєчасно усунуті виявлені помилки дадуть змогу уточнити показники декларацій.

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

21:24 - Звіт про розгляд звернень громадян, що надійшли до Міністерства інфраструктури України у ІІ кварталі 2019 року
19:18 - МОЗ: “Гроші пішли за дослідженнями” - новий підхід до фінансування медичної науки
19:18 - Дві команди українських школярів вибороли 9 медалей на Міжнародних олімпіадах з математики та біології
19:18 - МІП: У Чернівцях пройшов фестиваль з вивчення іноземних мов «Маркет мов»
19:06 - Госпредприятия транспортной отрасли в 2018 году сократили прибыль более чем на 23%
19:06 - У Владимира Зеленского уже готовы отправить Арсена Авакова в отставку
19:06 - “Нафтогаз” в августе снизит цену газа для промышленных потребителей на 7,5%
19:06 - Более 20 аграрных бизнесменов проходят в Раду
19:06 - Рост украинской экономики в 2019 году замедлится до 2,8%
19:00 - Курси валют, встановлені НБУ на: 23.07.2019
18:12 - СБУ разоблачила должностных лиц “Спецтехноэкспорта” в миллионных злоупотреблениях
18:12 - Названы 7 главных коррупционных схем времен Петра Порошенко
18:12 - Владимир Зеленский подписал указ о противодействии рейдерству
18:12 - Межбанк закрылся долларом по 25,67
18:12 - “Красный директор” “Мотор Сичи” проиграл выборы свадебному фотографу
18:12 - Украина и Беларусь изучают возможность восстановления судоходства на Припяти
18:00 - Курси валют, встановлені НБУ на: 23.07.2019
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 22.07.2019
17:18 - Опасное положение. Почему Ахметову хуже, чем всем остальным олигархам
17:18 - У Томаша Фиалы обвинили Петра Порошенко в возне вокруг “ArcelorMittal Кривой Рог”
17:18 - Южный ГОК направил на дивиденды Ринату Ахметову и Роману Абрамовичу более 7 млрд гривен
17:18 - От Ляшко до Кононенко. Кто из одиозных депутатов эпохи Порошенко не попадает в Раду
17:18 - Китайская госкомпания займется строительством военной инфраструктуры в Украине
17:18 - СБУ обвиняет менеджмент “ArcelorMittal Кривой Рог” в небрежном использовании инвестиций Лакшми Миттала
17:18 - За время войны с Россией порты Азовского региона недополучили около 6 млрд гривен
17:12 - Жнива-2019: В Україні зібрано 23,5 млн тонн зерна нового врожаю
17:12 - Ігор Жданов і Азад Рагімов підписали Програму співробітництва міністерств у сфері молоді та спорту між Україною і Азербайджаном на 2019-2020 роки
17:12 - Мінрегіон планує переглянути застарілі норми щодо проектування ресторанів і кафе
16:24 - Суд не позволил НБУ распродать арестованные активы Игоря Коломойского
16:24 - В Раду проходят более 20 скандальных бизнесменов


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар18.073624
Канадський долар19.610467
Юань Женьмiньбi3.726771
Куна3.892893
Чеська крона1.126292
Данська крона3.851962
Гонконгівський долар3.283525
Форинт0.0885021
Індійська рупія0.3719998
Рупія0.00183887
Іранський ріал0.0006106
Новий ізраїльський шекель7.258278
Єна0.2376167
Теньге0.066689
Вона0.0217813
Мексіканський песо1.347544
Молдовський лей1.460996
Новозеландський долар17.384241
Норвезька крона2.987146
Російський рубль0.40718
Саудівський рiял6.838163
Сінгапурський долар18.845839
Ренд1.845852
Шведська крона2.727499
Швейцарський франк26.127692
Єгипетський фунт1.54831
Фунт стерлінгів31.965532
Бiлоруський рубль12.66702
Азербайджанський манат15.084184
Румунський лей6.08973
Турецька ліра4.513159
СПЗ(спеціальні права запозичення)35.434325
Болгарський лев14.704341
Євро28.75875
Злотий6.769951
Алжирський динар0.220729
Така0.310092
Вiрменський драм0.05484358
Іракський динар0.022064
Сом0.376081
Ліванський фунт0.0173882
Лівійський динар18.951668
Малайзійський ринггіт6.317108
Марокканський дирхам2.740715
Пакистанська рупія0.162889
Донг0.00112352
Бат0.850336
Дирхам ОАЕ7.127516
Туніський динар9.100306
Узбецький сум0.003057
Новий тайванський долар0.844041
Туркменський новий манат7.479411
Ганських седі4.840953
Сербський динар0.252976
Сомонi2.773175
Ларi9.092404
Золото36527.331
Срiбло418.367
Платина21899.218
Паладiй39336.534

Курси валют, встановлені НБУ на: 23.07.2019

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
TATM10.7510.7510.1510.1520900.00

Дані за 22.07.2019