Національний банк змінює підходи до проведення грошово-кредитної політики, одночасно посилюючи її жорсткість

Правління Національного банку України в рамках підготовки до запровадження режиму інфляційного таргетування прийняло відповідні рішення про зміну операційних підходів проведення грошово-кредитної політики щодо підвищення її дієвості та прозорості для учасників ринку.

Рішення прийняті згідно з розробленими рекомендаціями Комітету з монетарної політики (далі – Комітет) на підставі аналізу перспектив розвитку економіки та грошово-кредитного ринку.

Основні зміни полягають у:

— посиленні дієвості облікової ставки як базової ставки грошово-кредитної політики. Процентні ставки за інструментами регулювання ліквідності визначатимуться залежно від рівня облікової ставки;

— припиненні проведення з 5 лютого 2015 року щоденних валютних аукціонів з відмовою від індикативного курсу гривні. Курс гривні встановлюватиметься банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції.

Це сприятиме усуненню невизначеності, більшій ефективності та об’єктивності механізму ціноутворення на кредитні ресурси та іноземну валюту на міжбанківському ринку, а також підвищенню дієвості монетарних інструментів Національного банку.

Одночасно з метою забезпечення прогнозованого та контрольованого розвитку ринкової ситуації Національний банк застосовуватиме жорсткішу грошово-кредитну політику. Зокрема прийнято рішення про підвищення з 6 лютого 2015 року облікової ставки з 14,0% до 19,5% річних та відповідного коригування ставок за активними та пасивними операціями Національного банку.

Основною причиною такого рішення є посилення інфляційних ризиків, що залишатимуться високими в найближчій перспективі, відображаючи насамперед значний рівень невизначеності щодо подальшого розвитку подій на сході України. У грудні 2014 року споживча інфляція досягла 24,9% у річному вимірі. Базова інфляція зросла до 22,8% і особливо прискорилася в останні три місяці. Основним чинником прискорення інфляції було знецінення обмінного курсу гривні внаслідок реалізації накопичених у минулі роки дисбалансів і погіршення очікувань через суспільно-політичні події та військовий конфлікт на сході України. Значний внесок у зростання споживчої інфляції був також зумовлений підвищенням адміністративно регульованих цін і тарифів через проведення необхідних економічних реформ.

Більш жорстка монетарна політика Національного банку України сприятиме стабілізації грошово-кредитного ринку завдяки збільшенню привабливості фінансових інструментів у гривні та засвідчує рішучість Національного банку України виконувати пріоритетну ціль з досягнення та підтримки цінової стабільності в Україні. Підвищення процентних ставок разом з іншими стабілізаційними заходами Уряду та Національного банку України в рамках нової програми з Міжнародним валютним фондом сприятиме уповільненню темпів інфляції вже в першому півріччі  2015 року та забезпечить підґрунтя для повернення інфляції до однознакового рівня в 2016 році. За прогнозами Національного банку України рівень споживчої інфляції на кінець 2015 року становитиме 17,2%.

У той самий час підвищення процентних ставок матиме мінімальний вплив на активність у реальному секторі економіки, оскільки кредитування банків залишається суттєво обмеженим унаслідок підвищених ризиків ділового середовища. Падіння ВВП, темпи якого оцінюються фахівцями Національного банку на рівні 6,7% у 2014 році та 4 – 5% у 2015 році, має насамперед структурний характер і зумовлено факторами з боку пропозиції. І хоча від’ємний розрив ВВП є досить суттєвим – 8 – 9% від потенційного ВВП за оцінками фахівців Національного банку України, конвергенція фактичного ВВП до свого потенційного рівня у середньостроковій перспективі можлива лише внаслідок макрофінансової стабілізації, чому сприятиме й жорсткіша грошово-кредитна політика.

Аналіз ризиків для стабільності банківської системи внаслідок підвищення процентних ставок засвідчив, що вони є відносно низькими порівняно з ризиками подальшого знецінення гривні. Крім того, загальне підвищення процентних ставок у банківській системі має стати одним з чинників відновлення припливу депозитів фізичних осіб з відповідним зниженням інфляційного тиску, чому також сприятиме й загальна макрофінансова стабілізація в країні.

Разом з підвищенням рівня облікової ставки Національний банк України має намір суттєво посилити її роль як базової ставки грошово-кредитної політики. Зокрема процентні ставки за інструментами регулювання ліквідності визначатимуться у тісній прив’язці до рівня облікової ставки. Таке рішення забезпечить синхронізацію всіх ставок, якими оперує Національний банк. Операційна система грошово-кредитної політики, наріжним каменем якої відтепер стане облікова ставка, буде простішою та прозорішою для учасників ринку.

Довідково

Облікова ставка є базовою відносно інших процентних ставок Національного банку України. Облікова ставка є орієнтиром вартості позичкових коштів – змінюючи її розмір, Національний банк України надає сигнал учасникам ринку про спрямованість грошово-кредитної політики для виконання своєї основної функції щодо забезпечення стабільності гривні.

До цього розмір облікової ставки останній раз змінювався 12 листопада 2014 року, коли він був установлений на рівні 14,0 % річних.

Комітет створено Національним банком України в рамках трансформації регулятора з метою підвищення інституційної спроможності, систематизації процесу прийняття рішень з монетарної політики та посилення комунікацій із суспільством щодо визначальних факторів цих рішень.Діяльність Комітету спрямована на розроблення пропозицій щодо установлення та зміни облікової та інших процентних ставок Національного банку; параметрів проведення активних і пасивних операцій з регулювання ліквідності банківської системи; визначення та здійснення валютно-курсової політики; розміру та порядку формування обов’язкових резервів для банків; координації грошово-кредитної та фіскальної політики.

Наступне засідання Комітету відбудеться 25 лютого 2015 року. 

Детальніше про Комітет за посиланням: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=13236491