Оптимальна модель скринінгу іноземних інвестицій

Згідно з оцінкою RDNA5, Україна потребує понад 500 млрд дол.
на відновлення лише впродовж наступних десяти років.
Це безпрецедентні для нашої країни фінансові потреби.
Очевидно, що державних коштів разом із внутрішніми інвестиціями недостатньо, аби покрити відчутну частину існуючих потреб. В таких умовах ключовим джерелом має стати закордонний капітал.
Попередній річний максимум притоку прямих іноземних інвестицій – без малого 11 млрд дол.
у далекому 2008 році, – вп"ятеро менше середньорічних потреб у відновленні.
Тому легко прийти до висновку, що Україна мала б радіти будь-якому капіталу незалежно від джерел його походження. Але ні: капітал, що має на меті не отримання прибутку, а досягнення прихованих політичних та економічних цілей на шкоду державі останніми роками привертає все більшу увагу провідних економік світу. Не вистачало закону про скринінг інвестицій на час продажу стратегічно важливого підприємства "Мотор Січ" – тоді держава не мала спеціального правового механізму заборонити приватному власнику продаж свого підприємства.
Довелося винаходити політико-правові рішення. Читайте також Скринінг інвестицій: п"ять критичних висновків 8 червня Рада ЄС ухвалила оновлені регуляції щодо скринінгу інвестицій.
Вони стають жорсткішими: скринінг має відбуватися при всіх угодах в чутливих секторах економіки, як-от ВПК, товари подвійного призначення, критичні технології. Збільшується кількість факторів ризику, що враховуються: кінцеві бенефіціари, пов’язані компанії, зобов’язання перед третіми країнами та можлива підтримка їхньої військової міці.
Документ також посилює координацію між Єврокомісією та країнами-членами.
Його вступ в силу відбудеться через 18 місяців після офіційної публікації – орієнтовно на початку 2028 року. А що в Україні? Два зареєстровані законопроєкти восени 2025 року були недостатньо підготовленими і змусили парламентський комітет з питань економічного розвитку готувати доопрацьований законопроєкт із залученням профільних експертів. Станом на початок червня текст законопроєкту підготовлений та направлений ключовим партнерам для отримання зворотного зв’язку.
Хоча оновлений документ поки не зареєстрований у парламенті, можна виділити ключові параметри поточної редакції: Ключовим державним органом, відповідальним за скринінг іноземних інвестицій, буде Міністерство економіки, окремі функції покладаються на Кабмін та консультативно-дорадчу комісію. Базовий строк скринінгу – до 90 днів, надійні інвестори можуть розраховувати на спрощену процедуру, але все одно матимуть проходити скринінг. Найретельніша перевірка призначатиметься для підприємств оборонного сектору, також скринінгу підлягатимуть угоди у п’яти секторах – управління об’єктами критичної інфраструктури, видобуток корисних копалин, електронні комунікації, криптографічний захист інформації та діяльність у сфері медіа. Значна частина параметрів скринінгу покладається на Кабінет міністрів, який має розробити підзаконне законодавство протягом року після набуття законом чинності. Передбачено три типи скринінгу: дозвільний, повідомний і ретроспективний. Найбільші інвестиційні обмеження передбачені для країни-агресора, пов’язаних з нею осіб, а також для осіб, проти яких Україною введено санкції. Читайте також Навіщо Україні потрібен скринінг інвестицій? Це тільки базові параметри – більше розглянуто у повному тексті звіту Ради економічної безпеки "Захист без ізоляції: скринінг інвестицій як елемент економічної безпеки України". Важливо зауважити, що параметри в остаточній версії законопроєкту, яку ухвалить парламент, може зазнати змін. У всьому світі найскладніша задача скринінгу іноземних інвестицій – це віднайти баланс між економічним розвитком та інтересами національної безпеки.
В Україні це завдання підвищеної складності, адже нам потрібно як ніколи багато інвестицій на відбудову при безпрецедентних безпекових ризиках.
Тому доводиться шукати баланс інтересів, який в цьому випадку означатиме, що обидві сторони будуть рівною мірою незадоволені майбутнім законом. Матеріал підготовлено за підтримки міжнародного фонду "Відродження".
Матеріал представляє позицію автора і не обов"язково відображає позицію міжнародного фонду "Відродження".