Заборонити не можна дозволити

Мене мали би повністю влаштовувати обмеження на інвестиції за межі України, адже вони створюють додатковий попит на ті інвестиційні продукти, які я та мої колеги пропонуємо всередині країни.
Тим не менше, я вважаю, що ці обмеження вже не актуальні і навіть шкідливі.
Скажемо чесно: ці обмеження не так вже й добре діють, бо є кілька "відносно чесних методів" усі ті обмеження обійти. Отже, існує чималий "ринок послуг" із інвестування в закордонні активи.
У цьому немає нічого дивного, адже попит на такі інвестиції залишається високим.
Проте здійснення закордонних інвестицій через неформальні канали – це все одно відплив валюти.
Причому це майже гарантовано безповоротний відплив. Держава втрачає контроль над цими потоками і недоотримує податки, а інвестори звикають до непрозорих схем, що погіршує загальну інвестиційну культуру.
Чим довше та "культура" перебуває в сірій зоні, тим важче буде її звідти витягти, що збільшує потенційні втрати бюджету на дуже довгу перспективу. Є ще один наслідок низької культури інвестування та відсутності контролю: низька захищеність інвестора.
Доки ціни на іноземні активи зростають – інвестори та їх посередники почуваються пречудово.
Однак ринки зростають не завжди. Періодично настають кризи, з яких більшість інвесторів можуть вийти із значними збитками.
Зокрема – через відсутність регуляторних правил і простих запобіжників, які могли б захистити їхні вкладення чи обмежити їхні збитки.
Скоріш за все, вони отримають жахливий досвід, що відіб"є бажання інвестувати в будь-які проєкти, навіть у білі та регульовані.
Це не піде на користь українському ринку капіталу. Читайте також "Економічна правда" зібрала другий інвестиційний форум: що обговорювали Якщо наша економічна влада переймається, що дозвіл на приватні інвестиції за кордон може негативно вплинути на наявність валюти чи золотовалютні резерви, то заспокою: за офіційними даними, з початку великої війни з України витекли в невідомому напрямку майже 47 млрд дол.
за статтею платіжного балансу "готівкова валюта поза банками".
Ця сума перевищує золотовалютні резерви НБУ. До того ж, іноземна валюта "витікає" з країни і цілком білим каналом.
За тими ж офіційними даними, з початку великої війни українські банки збільшили свої вкладення на кореспондентські та депозитні рахунки в іноземних банках на 3,5 млрд дол.
Тобто фактично інвестували їх за кордон. Завершаймо вже цю практику суцільних заборон на закордонні інвестиції і переходьмо до поступового, цивілізованого, контрольованого відновлення доступу українців до міжнародних інвестиційних інструментів.
Зрозумілі ліміти, прозора звітність та облік таких інвестицій збільшать доходи держбюджету, покращать захищеність інвесторів і дадуть шанс, що такі інвестиції повернуться в Україну.