Чи допоможе краще законодавство зменшити корупцію

Корупція виникає не лише там, де посадовець хоче заробити на рішенні.
Вона виникає і там, де закон дозволяє це рішення "продати": через нечітку норму та складну процедуру.
Це швидко стає джерелом затримок і неофіційних платежів. Податкове наближення до ЄС може зменшити ці ризики: менше винятків, більше цифрових процедур, зрозуміліші правила.
Але чи достатньо цього, щоб справді зменшити корупцію? Складні правила дорого коштують бізнесу Ми звели в один графік дані по 171 країні за 2020-2024 роки: якість регулювання та рівень корупції.
Україна гірше середнього рівня за обома показниками.
Також нижче за середнє значення серед країн-кандидатів до ЄС.
Особливо неприємно, що ми поступаємося Молдові, яка разом з нами на одному переговорному етапі євроінтеграції. Графік показує зв"язок.
Але питання в причинності: складні правила породжують корупцію чи корупція погіршує якість правил? Світовий банк перевірив це на даних понад 25 тис.
компаній зі 131 країни.
Бізнесу поставили два питання: скільки часу компанія витрачає на дотримання вимог і скільки неофіційно платить, щоб цей час скоротити. Висновок з отриманих результатів: чим більше часу забирають правила, тим більше бізнес платить неофіційно.
У країнах із простішим регулюванням такі платежі становлять до 0,8% річного доходу компаній.
У країнах із заплутаними правилами – 1,6%.
Тобто складніше законодавство подвоює корупційний податок на бізнес. Тому спрощення за європейським зразком б"є по практиках, які тримаються на нечітких нормах.
Але якісні правила працюють лише тоді, коли держава виконує їх щодня.
Досвід країн ЄС це добре показує. ЄС дає поштовх, але не гарантує результат Поки країна рухається до ЄС, зовнішній стимул працює сильно.
Треба змінювати закони, виконувати умови, проходити оцінку, доводити готовність. Після вступу цей стимул слабшає.
Далі все залежить від інституцій, процедур і політичної волі всередині країни. Литва і Латвія продовжили покращувати якість регулювання після вступу.
Наприклад, Латвія за рівнем сприйняття корупції додала 13 пунктів до членства і ще 19 пунктів після нього. У Словаччині сталося інакше.
Перед вступом до ЄС країна покращила якість регулювання на 14 пунктів, але після набуття членства втратила 11.
Євроінтеграція допомогла запустити зміни, але не гарантувала їх збереження після вступу. Перед вступом до ЄС Словаччина провела радикальну податкову реформу.
У 2004 році країна скасувала майже всі винятки та пільги, запровадила єдину ставку податку на доходи фізичних осіб і податку на прибуток на рівні 19%, а також уніфікувала ПДВ на рівні 19%. Після реформи Словаччина поступово відійшла від частини рішень.
Формально її податкова система відповідає правилам ЄС, але стала складнішою. Колишній віцепрем"єр-міністр і міністр фінансів Словаччини Іван Міклош радить вчитися на їх помилках: "Україні потрібна не тільки гармонізація з правилами ЄС, а проста й нейтральна податкова система.
Відповідність правилам ЄС є лише технічною частиною роботи.
Система має бути нейтральною і не створювати переваг для тих, хто використовує винятки або зловживає спрощеною системою.
Для цього потрібні політичне лідерство і готовність ухвалювати непопулярні рішення". За 11 років Україна виконала майже 90% податкових зобов"язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
Але після отримання статусу кандидата у 2022 році вимоги значно збільшилися.
Тепер Україна має відповідати повному обсягу податкових правил ЄС у межах Розділу 16.
Наразі прогрес становить лише близько 35%.
Відставання рівномірне майже за всіма складовими податкового розділу. Тому основна робота за податковим розділом ще попереду. Дедлайн – 1 січня 2028 року 1 квітня 2026 року Кабінет міністрів ухвалив Національний план адаптації законодавства до ЄС.
Мета – до 1 січня 2028 року привести законодавство у повну відповідність до вимог вступу.
Одразу по всіх розділах.
Менше ніж за два роки. Лише у податковій сфері це 29 законів, понад 13 підзаконних актів і складна технічна робота: електронний акциз, обмін даними, інтеграція систем, запуск нових цифрових процедур. Найслабше місце плану – відсутність ритмічності.
До початку 2027 року передбачені поодинокі рішення.
Потім різке навантаження: 7 законів у червні 2027 року і аж 16 у жовтні.
Понад половину податкового пакета зібрано в один місяць. За нинішньої швидкості Верховної Ради такий темп виглядає неймовірно оптимістично.