ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Про податкову знижку для фізичних осіб
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). 
 
Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.
 
Обмеження:
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Кодексу). 
!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. 
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
 
 
Платникам ПДВ!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів / послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів / послуг.
Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження його податкових зобов’язань, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань.
Пунктом 58.1 ст. 58 ПКУ передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розд. V ПКУ;
заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розд. IV ПКУ;
наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених ПКУ.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених, зокрема, п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ (крім діянь, передбачених п. 123.2 прим. 1) ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання (п. 123.2. ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання (п. 123.3. ст. 123 ПКУ).
Отже, покупець не має права на включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН незалежно від факту включення продавцем суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань.
Водночас, відсутність факту відображення продавцем суми ПДВ, вказаної в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, у складі податкових зобов’язань, не є підставою для вилучення контролюючим органом такої суми зі складу податкового кредиту покупця.
При цьому, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів / послуг.
 
 
Про особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);
на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.
 
 
Розгляд актуальних питань на семінарі з представниками бізнесу
 
Днями за участі заступника начальника ДПІ - начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Сергія Неклеси та завідувача сектору обліку платників, об’єктів оподаткування та ведення реєстрів Дніпровської ДПІ ГУ ДПС Олени Дідур відбувся семінар для платників податків міста Дніпро.
Обговорили реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.
Система управління податковими ризиками – це комплекс заходів, спрямованих на виявлення, оцінку, аналіз та мінімізацію ризиків недотримання платниками податків вимог податкового законодавства.
Застосування податкового комплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування. Під час реалізації проєкту здійснюється аналіз ризиків, визначаються найбільш значущі з них та встановлюються їх першопричини.
Учасників ознайомили з основними аспектами Національної стратегії доходів до 2030 року.
Нагадали про право громадян на застосування податкової знижки та окреслили перелік витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за результатами 2025 року.
Розглянули актуальні питання щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також наголосили на важливості офіційного працевлаштування найманих працівників та виконанні норм трудового законодавства.
Проінформували про роботу Офісу податкових консультантів при ГУ ДПС (Офіс), Офіс– ініціатива, спрямована на відкриту, доступну та інклюзивну комунікацію між податковою службою та платниками податків.
Мета цього сервісу – забезпечити рівні можливості, повагу та професійний підхід до кожного відвідувача. Консультації надаються безоплатно, що робить послугу особливо затребуваною серед підприємців та громадян.
Говорили про засади і принципи безбар’єрності податкової служби. Це забезпечення рівного та зручного доступу до державних послуг для всіх громадян. Вони спираються на стандарти Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в України.
Також у фокусі уваги - антикорупційний сервіс ДПС «Пульс», який приймає звернення фізичних та юридичних осіб щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку.
 
 
Про надання адміністративних послуг - під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Надання адміністративних послуг: актуальні питання».
Під час заходу платники отримали фахові відповіді на запитання щодо порядку отримання адміністративних послуг, що надаються ГУ ДПС.
Також проінформували про роботу Офісу податкових консультантів при ГУ ДПС. Це спеціальний сервіс Державної податкової служби (ДПС), створений для надання безоплатної фахової допомоги бізнесу та громадянам. Його головна мета — підвищення податкової грамотності, запобігання порушенням законодавства та зниження кількості податкових спорів.
Крім того, нагадали про роботу комунікаційної податкової платформи. Це спеціальний електронний сервіс ДПС, створений для оперативного та якісного діалогу між податківцями та представниками бізнесу чи громадськості.
 
 
На зустрічі з платниками податків - про головне
 
За участі керівного складу Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася зустріч з представниками бізнесу міста Дніпро.
Учасникам заходу нагадали про право громадян на податкову знижку та зупинились на витратах, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за результатами 2025 року.
Обговорили шляхи реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС (Проєкт). Метою реалізації цього проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Повідомили про основні положенняНаціональної стратегії доходів до 2030 року, реалізація якої забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.
Розглянули актуальні питання податкового обліку платників податків.
Звернули увагу на важливості легалізації трудових відносин з найманими працівниками. Це захищає права працівника (відпустки, лікарняні, пенсія) та забезпечує прозорість бізнесу.
Проінформували про засади і принципи безбар’єрності податкової служби. Незалежно від віку, стану здоров’я, місця проживання чи життєвих обставин кожен платник податків має право на зручний, зрозумілий і доступний сервіс. Для цього в роботі податкової поєднуються фізична, цифрова та комунікаційна безбар’єрність.
Під час обговорення ознайомили учасників з роботою Офісу податкових консультантів при ГУ ДПС (Офіс). Ініціатива створення Офісу спрямована на попередження проблем, а не лише на їхнє вирішення та перетворення податкової взаємодії на партнерство. Новий сервіс допомагає підприємцям і громадянам отримувати допомогу у складних питаннях, забезпечує прозорість процедур.
Також говорили про сучасні формати спілкування з податковою службою області.
 
 
Про запровадження системи управління податковими ризиками
– під час спілкування з медіа
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями заступник начальника ДПІ - начальник Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Сергій Неклеса надав інтерв’ю представникам медіа. Говорили про запровадження експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (Проєкт).
Він повідомив, що проєкт має впровадити в організацію та діяльність Державної податкової служби України (ДПС) міжнародні підходи до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
Зазначив, що запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів та створення більш сприятливого середовища для чесного бізнесу.  
Акцентував увагу, що порядок реалізації експериментального проєкту не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків.  ДПС зосередить зусилля на спрощенні виконання податкових обов’язків – вжитті проактивних заходів впливу (роз’яснення норм податкового законодавства, аналіз і спрощення за необхідності форм податкової звітності, активна взаємодія з представниками платників податків та експертним середовищем), а не реактивних заходів впливу.
Наголосив, що реактивні заходи впливу (зокрема, контрольно-перевірочна робота) будуть застосовуватися лише для платників з найбільш вагомими податковими ризиками, які визначатимуться централізовано за єдиними правилами в межах, передбачених нормами Податкового кодексу України.