Українські IPO на вітчизняних фондових майданчиках: історія та сучасний стан

Розвиток внутрішнього ринку первинних публічних пропозицій

Український фондовий ринок довгий час розвивався переважно на вторинному сегменті без активної діяльності на ринку первинних публічних пропозицій. Відносно небагато компаній провели IPO безпосередньо в Україні на вітчизняних фондових майданчиках, перш за все внаслідок низької капіталізації ринку, обмежених можливостей залучення коштів від інвесторів та складних процедур регулювання. Історія вітчизняних IPO відраховується з кінця 1990-х років і складається з кількох ключових подій, включаючи проекти, що так і не досягли успіху та викликали значні втрати для інвесторів.​

Перші розміщення: ВАТ «Вінніфрут» (2000–2002)

Першим українським виробником, який провів публічне розміщення акцій на вітчизняній біржі, була компанія ВАТ «Вінніфрут». З 2000 по 2002 рік компанія успішно розмістила три випуски акцій на біржі ПФТС.​

Вінніфрут була заснована як виробник соків та безалкогольних напоїв у Вінницькій області. Компанія налагодила вертикально інтегровану систему виробництва – від закупівлі сільськогосподарської сировини до випуску готової продукції та роздрібної торгівлі. На той час компанія займала помітне місце на українському ринку соків, пропонуючи понад 170 видів продукції під торговими марками «Вірмі» та «Соки України».​

Розміщення ВАТ «Вінніфрут» стало важливою подією для розвитку вітчизняного ринку капіталу, адже продемонструвало можливість залучення коштів українськими компаніями без необхідності звертатися до іноземних фондових майданчиків. Однак у подальшому компанія зіткнулася з серйозними фінансовими та операційними проблемами. За даними державної реєстрації, компанія й досі офіційно існує, але залишається в скрутних обставинах – її дочірнім підприємством «Вінніфрут-Інвест» було виставлено на аукціон для розпродажу у зв’язку з банкрутством материнської компанії.​

Приватне акціонерне товариство «Мономах»: розміщення та сучасна контроверсія

Приватне акціонерне товариство «Мономах» розпочало свою діяльність у листопаді 2000 року і становить одне з найстаріших і найбільших українських виробників чаю та кави. Компанія провела розміщення акцій на фондовій біржі ПФТС у період 2000–2003 років.​

Компанія виробляє каву та чай під торговими марками «Monomax», «Lovare», «Три слона», «Чайні шедеври», «Кавові шедеври» та іншими. На момент початку повномасштабної військової агресії в лютому 2022 року компанія займала приблизно чверть ринку чаю та кави в Україні.​

Сучасний стан: Підозри СБУ та арешт активів

У червні 2025 року Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження проти одного з основних співвласників компанії – Тараса Олеговича Барабаша, якому належало 39,95% акцій корпорації. Барабаш підозрюється у пособництві державі-агресору за статтями 28 частина 2 та 111-2 частина 1 Кримінального кодексу України.​

За версією слідства, співвласник Мономаха організував схему постачання продукції до Російської Федерації через прихований транзит по Польщі та Білорусі, незважаючи на офіційну заборону торгівлі з Росією, запроваджену Кабміном та НБУ. СБУ має докази постачання щонайменше двох партій продукції на суму понад 31 тисяч доларів у грудні 2023 року та квітні 2024 року.​

16 липня 2025 року Солом’янський районний суд міста Києва задовольнив клопотання СБУ і заарештував 39,95% акцій компанії «Мономах» та значну частку іншого майна Барабаша, включаючи вісім квартир, сім машиномісць та гаражів, групу нежитлових приміщень і чотири земельні ділянки. Арешт накладено для забезпечення можливої конфіскації майна у разі обвинувального вироку суду.​

Станом на червень 2025 року Тарас Барабаш перебував у розшуку, оголошеному СБУ. Компанія публічно заявила, що працює в межах законодавства України, зокрема поставляє продукцію для українського військового контингенту, і називає справу замовною.​

Подвійний лістинг: Поворот у розвитку ринку (2015)

Після багаторічного підготовчого періоду в лютому 2015 року на «Українській біржі» розпочалися торги цінними паперами двох крупних емітентів – Миронівського хлібопродукту (МХП) та Укрпродукту. Цей проект подвійного лістингу мав на меті дозволити українським інвесторам отримати доступ до цінних паперів компаній, які провели IPO на іноземних фондових біржах, проте бажали зробити свої цінні папери доступними на внутрішньому ринку.​

Акції МХП розпочали торгуватись під кодом MHPC у формі глобальних депозитарних розписок, тоді як Укрпродукт отримав код UKRP. На перший день торгів МХП продемонстрував вищий інтерес інвесторів – укладено було 9 угод на суму 612,1 тисяч гривень, з ціною за акцію у діапазоні від 198,45 до 206 гривень.​

Перше IPO в Україні за 15 років та його трагічний кінець: ФК «Верес» (2021–2023)

У квітні 2021 року на фондовій біржі ПФТС відбулось перше за 15 років первинне публічне розміщення (IPO) акцій, проведене напряму в Україні – рівненський футбольний клуб «Верес». Цей проект став символічним поворотом у розвитку українського фондового ринку і демонстрацією можливостей залучення капіталу через вітчизняні фондові майданчики, однак його кінцевий результат виявився гірким уроком для інвесторів.​

Умови та параметри розміщення

11 березня 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зареєструвала емісію простих іменних акцій клубу «Верес» у кількості 500 тисяч штук номіналом 100 гривень за акцію. Розміщення проводилось з 12 квітня 2021 року на фондовій біржі ПФТС.​

Статутний капітал клубу до проведення IPO становив 6 млн гривень. Витрати на організацію та проведення розміщення склали 1 млн гривень.​

Динаміка розміщення та інтерес інвесторів

У перший день розміщення попит склав 35,79 млн гривень при загальній пропозиції 50 млн гривень, що свідчило про значний інтерес до цінних паперів клубу. За першу добу було продано дві третини випуску, обсяг яких становив 35,8 млн гривень.​

Впродовж квітня–вересня 2021 року укладено та виконано 363 біржові контракти на загальну суму 50 млн гривень. Власниками акцій клубу стали 360 фізичних осіб.​

Власницька структура та управління

Основним акціонером лишався Іван Надєїн – власник групи компаній «Укртепло» та президент ФК «Верес» – якому належало 73,33% статутного капіталу клубу до проведення IPO. Надєїн висловив намір зберегти контрольний пакет акцій та подав заявку на придбання цінних паперів на суму близько 30 млн гривень.​

Дохідність інвестицій та банкрутство

Період торгівлі акціями з квітня 2021 року по листопад 2023 року склав 2 роки та 7 місяців. За цей період:

• Ціна при IPO: 100 грн = $3,75 (за офіційним курсом НБУ 26,7 грн/USD на квітень 2021)​

• Остання ціна при торгах (22 листопада 2023): 135 грн = $3,75 (за курсом 36,05 грн/USD на 23 листопада 2023)​

Загальна дохідність:

• У гривні: 35,0% за період (12,32% річної дохідності)

• У доларах США: дохідність склала від $3,75 до $3,75, тобто 0% у доларах, що вказує на те, що в іноземній валюті інвестори не здобули жодного прибутку​

Попри можливість отримати певну дохідність у гривні, результат виявився вкрай розчаровуючим для більшості інвесторів, особливо враховуючи подальші розробки.

Банкрутство та делістинг (2023–2024)

Попри значну увагу та успіх при розміщенні акцій, проект ФК «Верес» стикнувся з серйозними фінансовими викликами. На початку листопада 2023 року будівельна фірма ТОВ «Базиспромбуд» звернулася до Господарського суду Рівненської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес»**.​

Причиною подання позову стала заборгованість футбольного клубу перед «Базиспромбуд» за будівельні роботи на тренувальній базі. ТОВ «Будівельна фірма Базиспромбуд» була генеральним підрядником будівництва двох повнорозмірних футбольних полів на тренувальній базі клубу у Рівному. Генеральний директор клубу Антон Назарук на засіданні суду визнав заборгованість та повідомив, що у товариства відсутня можливість погасити борг.​

20 листопада 2023 року Господарський суд Рівненської області офіційно відкрив провадження про банкрутство футбольного клубу. Три дні потому, 23 листопада 2023 року, Українська біржа виключила цінні папери клубу з біржового списку, припинивши торгівлю акціями. За день до виключення, 22 листопада, виконані останні угоди щодо клубу на загальну суму 32 тисяч 33 гривні за ціною 135 гривень за акцію – найнижчою за останні півтора року.​

У травні 2024 року Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення у справі про санацію «Вереса». План санації передбачав задоволення вимог кредиторів шляхом скасування заборгованостей та перерахування на користь частини кредиторів акцій клубу із додаткової емісії на фондовому ринку, однак прогнози щодо відновлення торгівлі акціями на біржі залишалися мінімальними.​

Висновки та прогнози розвитку

Історія IPO на українських фондових майданчиках, незважаючи на її відносну новизну, демонструє складну та часто непрямолінійну траєкторію розвитку механізмів залучення капіталу. Перші розміщення ВАТ «Вінніфрут» на початку 2000-х років заклали фундамент для розвитку культури публічного фінансування в Україні, однак компанія так і не змогла розвинути успішну довгострокову стратегію.

Приватне акціонерне товариство «Мономах», як один з найбільших виробників чаю та кави в Україні, потрапив у центр скандалу, пов’язаного з підозрами у контрабанді до Росії під час військових дій, що поставило під сумнів як інтегритет проекту, так і добір власників та менеджменту.

Проект подвійного лістингу МХП та Укрпродукту у 2015 році став кроком до інтеграції українського ринку з більш великими інвестиційними центрами, однак вплив на розвиток вітчизняного ринку залишився обмеженим.

Перше новітнє IPO ФК «Верес» у 2021 році дало інвесторам позитивну дохідність у гривні (12,32% річної дохідності), однак у доларах США інвестиції не принесли жодного прибутку, оскільки укріплення долара до гривні повністю нівелювало номінальні прибутки. Банкрутство клубу та делістинг його цінних паперів у листопаді 2023 року продемонстрували ризики вітчизняного ринку та важливість ретельної оцінки проектів перед інвестуванням.

Розвиток українського ринку первинних публічних пропозицій залишається затримуваним через інституціональні обмеження, недостатню капіталізацію страхових та пенсійних фондів, нестабільну геополітичну ситуацію та такі резонансні випадки зловживань, як у справі «Мономаху». Подальші перспективи залежать від послідовної реалізації реформ, спрямованих на посилення захисту прав інвесторів, скорочення регуляторних перепон при проведенні розміщень цінних паперів, прозорості корпоративного управління та більш ретельної перевірки власників та проектів перед допуском на ринок.

Правна оговорка: Дана стаття містить інформацію освітлювального характеру та не становить інвестиційну пораду. Все представлене в статті є результатом аналізу публічно доступної інформації з надійних джерел. Інформація про дохідність інвестицій розраховується на основі офіційних курсів НБУ на відповідні дати та є суто інформативною. Перед прийняттям будь-яких інвестиційних рішень проконсультуйтесь з кваліфікованим фінансовим консультантом. Автор не несе відповідальності за використання цієї інформації для прийняття інвестиційних рішень.