російський ВПК нарощує оберти. Звідки гроші та хто допомагає рф будувати ракети?

29.05.2023 18:10 | Укррудпром

Економічна правда, 29 травня 2023. Опубликовано 17:40 29 мая 2023 года Щоб завадити агресору, треба сильніше вдарити по доходах та обрізати “руку допомоги” від дружніх до рф країн та компаній, яких досі чимало в ЄС та США. Завдяки чому російський ВПК нарощує потужності?

Путін уже 15 місяців намагається довести світу, що не воює з Україною, а проводить “спеціальну воєнну операцію”. росія заперечує перехід економіки на воєнні рейки і вдає, що все йде за планом.

Однак по той бік залізної завіси окупанти збирають на війну всі можливі ресурси та витрачають рекордні кошти на посилення армії.

Головна мета західних санкцій проти росії — унеможливити фінансування війни, але поки що це зробити не вдається. рф досі нарощує воєнні витрати, збільшує випуск військової продукції та знаходить шляхи для імпорту заборонених компонентів.

Скільки росія витрачає на війну

У 2023 році росія витратить з федерального бюджету 29 трлн руб або 362 млрд дол. На армію та силовиків закладені рекордні 9,4 трлн руб. Це на 60% більше, ніж у 2021 році.

Тобто кожен третій рубль з федерального бюджету йде на війну в Україні або підтримку режиму.

Проте це лише вершина айсберга, адже частину воєнних грошей замаскували під витрати на освіту, соціальні статті, підтримку економіки або регіонів.

Наприклад, це стосується фінансування пропаганди. Федеральний бюджет витрачає 118 млрд руб на підтримку ЗМІ, ще 20 млрд руб ідуть організації “Институт развития интернета”, яка спонсорує пропагандистський контент.

На “патріотичне виховання молоді” через міністерство освіти рф виділять 40 млрд руб — у шість разів більше, ніж у 2022 році.

Гроші спрямують організаціям, які пропагуватимуть школярам російську ідеологію. Одна з них працюватиме на окупованих українських територіях.

Через програми підтримки економіки з бюджету рф виділять понад 200 млрд руб для “роскосмосу”, який є частиною російського ВПК. Компанія виробляє військові супутники та підтримує навігаційну систему ГЛОНАСС, за допомогою якої наводять ракети, та має власні збройні формування.

Бюджетні кошти, призначені для регіонів, теж мобілізовані для війни. Близько 550 млрд руб дотацій спрямують окупаційним адміністраціям в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим. Ці кошти колаборанти витрачатимуть на власний розсуд.

На місцеві бюджети по всій росії частково поклали і соціальні витрати на військових. Регіони зі своєї кишені виплачують по 1-3 млн руб сім’ям за кожного убитого земляка-окупанта.

Частину соціальних витрат, наприклад, щомісячні пенсії ветеранам-інвалідам, виплачуватимуть із загальноросійського Соціального фонду, який спонсорує держава.

“Тихі гавані” для кривавих грошей. Чому активи росії на Заході не конфіскують?

Це не вичерпний список воєнних витрат, на які знайшлися кошти в російському бюджеті. Частина грошей мобілізована з рахунків приватних та державних компаній.

Наприклад, як показало розслідування ВВС, державний “Газпром” завербував на війну своїх охоронців та сформував з них підрозділи “Поток”, “Редут” та “Факел”. Так само “роскосмос” вербує співробітників у власний батальйон “Уран”.

Поборами з бізнесу фінансується “Фонд Ахмата Кадырова”, який комплектує чеченські “добровольчі угруповання”. Також місцеві бізнесмени підтримують “приватну воєнну компанію” очільника тимчасово окупованого Криму Сергія Аксьонова.

Звідки стільки грошей

Збільшення воєнних витрат мало би призвести до суттєвого скорочення інших програм та дестабілізації економіки, але поки що Москві вдається цього уникнути.

Хоча витрати федерального бюджету перевищують доходи, його дефіцит не критичний. Діри закривають з “кубишки” — Фонду національного добробуту (ФНБ). На його рахунках лежать 12 трлн руб, які Кремль в останні роки збирав з понаднормових нафтових доходів.

російській владі також вдається залучати більше грошей, позичаючи рублі у власних громадян, банків та підвищуючи податки для бізнесу.

У 2022 році Кремль підвищив податок на видобуток корисних копалин. Лише з газових, нафтових та вугільних компаній у 2023 році російський бюджет отримає додатково майже 1 трлн руб.

Затягування пасків торкнеться й іншого великого бізнесу.

Мінфін рф планує зробити “разовий збір” з прибутків приватних компаній, який принесе бюджету 300 млрд руб. Також влада підвищить акциз на тютюнові вироби та отримає з цього додаткові 100 млрд руб.

Для покриття воєнних потреб податківці стали жорсткіше “трясти” бізнес. Кількість “податкових претензій” з 2021 року зросла на 80%.

Податкова істерія торкнулася і західних компаній, які досі залишаються в рф. російські відомства звинувачують французькі “Ашан”, “Леруа Мерлен” та “Декатлон” в ухиленні від сплати податків та готують перевірки.

Загалом у росії залишаються близько тисячі західних компаній.

Вони працюють в рф, генерують десятки мільярдів доларів виручки і сплачують податки у федеральний бюджет, який дедалі більше грошей спрямовує на війну і все менше — на соціальні програми і розвиток.

У пропозиціях до 11 пакета санкцій Євросоюзу була ідея стимулювати вихід західних компаній з російського ринку, але вона не отримала достатньої підтримки.

Ще одним “західним” джерелом поповнення воєнного бюджету агресора є звичайна торгівля. Санкційний режим дозволяє російським компаніям продавати США, ЄС та Британії окремі товари та нарощувати прибутки.

У 2022 році лише з продажу металів та алмазів західним країнам росія отримала 20 млрд дол. Агресор продовжує заробляти, адже ці товари не потрапили під заборону.

Технологічне ембарго досі діряве

Знайти кілька трильйонів доларів — лише половина справи. Для ведення війни росіянам потрібен доступ до західної електроніки. Без неї неможливо виробляти сучасні російські ракети, літаки, безпілотники, радари і танки.

У 2022 році західним країнам не вдалося перекрити росії доступ до своїх технологічних компонентів. Досі існують способи обходу ембарго, яких вистачає для виробництва деякої техніки.

Перший спосіб — легальний. Деяку електроніку росіяни отримують, розбираючи побутову техніку. Українці вже знаходили в російських танках деталі від холодильників та промислового обладнання.

Другий спосіб — напівлегальний. Постачання до рф відбуваються через нейтральні країни. Які саме — визначити нескладно.

Експорт напівпровідників у росію з Туреччини, Вірменії, Киргизстану, Казахстану та Сербії зріс у десятки разів. Жодна з цих країн не виробляє мікрочипи.

Контролювати перепродаж критичних компонентів складно, адже неможливо визначити кінцевого споживача. Ба більше, залежно від рівня контролю технологій росіяни всіляко маскують сліди.

Керівник центру “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар розповів, що вони спільно з Інститутом чорноморських стратегічних досліджень відстежили, як громадяни ЄС з російськими прізвищами створили у Швейцарії компанію, перереєстрували її в Кремнієвій долині США, а потім заснували спільне підприємство з оборонною компанією EDGE в ОАЕ.

Нове підприємство розробляє безпілотники та антидронові технології. Таким чином топменеджмент компанії з російським та білоруським корінням отримав легальний доступ до критичних компонентів із західних країн і теоретичну можливість направити їх у росію через ОАЕ.

На крайній випадок існує нелегальний спосіб. З 2012 року у США відбувся з десяток гучних судів над російськими агентами, причетними до контрабанди товарів для російського ВПК на десятки мільйонів доларів.

Після початку великої війни ловити російських агентів на Заході стали частіше.

Одна підконтрольна ФСБ мережа вивезла 22 тонни німецького обладнання, інша переправляла на росію мікропроцесори для супутників та ракет через компанії-прокладки в Німеччині та ОАЕ.

Контрабандистів ловили і в Естонії при спробі переправити 20 ящиків з американськими патронами для снайперських гвинтівок. Це не повний список гучних справ 2022 року. Що з цим робити — велике питання.

“Введення санкцій проти окремих компаній призводить до ефекту Змія Горинича: рубаєш одну голову — на її місці виростають три. Підставні компанії виникають пачками щодня і простір для такої діяльності неможливо закрити.

Не спрацює й ідея білих та чорних списків компаній, з якими можна або не можна проводити операції. Матиме ефект лише повна заборона експорту та реекспорту цих товарів до росії”, — сказала ЕП радниця Ради економічної безпеки України Олена Юрченко.

Україна пропонує для початку уніфікувати список заборонених товарів у західних країнах.

Як пояснив ЕП радник Офісу президента Владислав Власюк, списки товарів подвійного призначення в ЄС та США відрізняються. Те, що заборонене у Сполучених Штатах, може бути дозволене для експорту з Євросоюзу і навпаки. 

російський ВПК ще живий

З введенням санкцій росіянам складніше та дорожче виробляти військову техніку.

Потужностей російського ВПК не вистачає, щоб повернути оснащення армії принаймні на рівень 24 лютого 2022 року. Про це свідчить розконсервація 70-річних радянських танків Т-55.

Українська армія знищує техніку росії швидше, ніж вона встигає її будувати. Водночас катастрофи в російському ВПК через санкції не сталося. Виділених трильйонів рублів та дірок в ембарго вистачає для підтримки виробництва.

Дані Міноборони України свідчать, що за рік великої війни росіяни змогли виготовити понад 500 крилатих ракет.

“Західні технології росіянам потрібні здебільшого для високоточної зброї та обладнання. Для більш примітивного озброєння або спорядження для ведення оборони на росії завжди був повний цикл виробництва”, — зазначив експерт з питань оборони, колишній військовий аташе Грузії у США Арчіл Цинцадзе.

Про те, що російський ВПК живий, свідчать і показники офіційної російської статистики, зазначила аналітик проєкту АНТС “російські активи як джерело відновлення економіки України” Лідія Лісовська.

За її словами, у першому кварталі 2023 року виробництво на росії біноклів, монокулярів та інших оптичних приладів  зросло на 73% порівняно з цим же періодом 2022 року.

На 40-110% підвищилося виробництво радіолокаційної, радіонавігаційної продукції, апаратури дистанційного керування, комп’ютерів, електродвигунів, генераторів, акумуляторів, спеціального одягу та взуття.

Це може свідчити про заміщення продукції, яка раніше імпортувалася із західних країн, і про збільшення виробництва для армії. Зростання військового виробництва демонструють й інші показники.

Так, завод з виробництва безпілотників у Дубні перейшов на роботу в три зміни, а Смоленський авіаційний завод, який виробляє крилаті ракети, планує збільшити кількість співробітників з 2 тис до 4,3 тис.

Тимчасом деякі західні компанії допомагають російському ВПК.

Розслідування The Insider показало, що німецькі Jakob KECK Chemie GmbH, Salamander SPS GmbH та італійська Tacchificio Campliglionese постачають товари для виробництва військових берців російській компанії “Донобувь”.

Італійська Minelli Carmello постачала верстати для виробництва бронежилетів, а французька Marchante надавала техніку для компанії “Курганприбор”, що виробляє підривачі для РСЗО.

Західні фірми часто користувалися тим, що багато російських військових підприємств не потрапили під санкції.

Наприклад, французька Radiall S.A постачала компоненти для “роскосмоса”, бо головний підрядник останнього “ИСС” був під американськими санкціями, але не під європейськими. Ця проблема актуальна досі.

За даними НАЗК, Євросоюз не наклав обмеження на компанії “росвертол” (вертольоти Мі-28Н), КБСМ та НВО “Новатор” (ракети “Калібр”).

Водночас США не вводять санкції проти НПО “Стрела” (радари), “Омсктрансмаш” (танк Т-80БВМ), “Мотовилихинские заводы” (артилерія) та “Северная верфь” (кораблі).

Недоліки в санкційній політиці проти російських підприємств мають також Японія, Австралія, Нова Зеландія, Канада та Велика Британія.

Раптове зростання активності оборонних заводів не тільки озброїть окупантів, а й підтримає російську економіку під час падіння. Щоправда, лише тимчасово.

“Статистика в цьому випадку лукавить. З одного боку, російська економіка створює робочі місця та ВВП в оборонному секторі. З іншого — гроші та працівників втрачають галузі, які могли б отримувати реальні прибутки.

ВПК здебільшого витрачає бюджетні кошти, а не генерує нові. Під час Холодної війни високі воєнні витрати стали однією з причин гальмування розвитку СРСР та його розпаду”, — зазначив Гончар.

Отже, санкції та війна виснажують російську економіку, але лише на довгій дистанції.

Щоб завадити агресору вже зараз, в один з вирішальних моментів війни, потрібно сильніше вдарити по доходах та обрізати “руку допомоги” від дружніх до росії країн та компаній, яких досі немало навіть у ЄС та США.

Матеріал створений у рамках проєкту АНТС “російські активи як джерело відновлення української економіки”, що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). 

Богдан МІРОШНИЧЕНКО

Додати коментар

Користувач:
email:





Акції, валюта,
Український ринок росте,
Інвестуймо разом.

- Fin.Org.UA

Новини

16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 25.10.2024
14:08 - Що потрібно Україні, щоб рухатися в бік розвинених країн. Уроки від нобелівських лауреатів
13:44 - Астрономічна сума допоможе Україні виконати Нацплан з енергетики та клімату
13:23 - Україна зібрала найкращий врожай гороху за останні три роки: причина
13:20 - Биткоин завершил коррекцию?
13:20 - PMI еврозоны временно помог евро, но вряд ли изменит тренд
13:02 - Мала приватизація поповнила бюджет на 9,5 мільярдів: що принесло найбільше коштів
12:56 - Перемога Трампа на виборах може завдати важкого удару по економіці Німеччини - Reuters
12:52 - Україна обговорила з Єврокомісією проміжні результати другої фази Ukraine Investment Framework (UIF)
12:32 - Федоров анонсував нові послуги в "Дії": їх буде шість 
12:28 - Tesla відзвітувала про найбільший квартальний прибуток за понад рік: акції зросли на 12%
12:21 - Максим Лібанов на Business & Legal Tax Forum: Комісія та НБУ спільно працюють задля створення якісного регулювання ринку віртуальних активів
12:04 - Обсяг готівки в Україні скоротився: яких банкнот стало менше
11:49 - Страйк працівників Boeing продовжується: останню пропозицію компанії відхилено 
11:42 - Інтерв'ю Володимира Лепушинського про валютно-курсову та процентну політику НБУ
11:31 - Nvidia закрила доступ користувачам з московія та Білорусі до оновлень драйверів для відеокарт
11:21 - Банки оновили курс валют: євро та долар здешевшали
10:12 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
10:00 - 9,58 млрд грн — економічний ефект від малої приватизації держмайна за два роки
09:39 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ – НОВОКОДАЦЬКИЙ, ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ТА ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
09:36 - Колонка Сергія Савчука про новий закон про “автоцивілку”
09:35 - Комунікаційна податкова платформа: про порядок отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами
09:30 - Фізична особа – іноземець має посвідку на тимчасове проживання в Україні: чи має така особа право на податкову знижку за навчання?
09:29 - До уваги платників податку на додану вартість!
09:29 - Інформаційні матеріали щодо стану інноваційної діяльності
09:27 - Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи користувачів КНЕДП ДПС та переліком документів, необхідних для отримання ЕДП?
09:26 - Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?
09:19 - Що є об’єктом оподаткування військовим збором?
09:19 - Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи?
09:17 - До уваги користувачів радіочастотного спектру (радіочастотного ресурсу) України!


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар27.4564
Канадський долар29.8639
Юань Женьміньбі5.7994
Чеська крона1.7654
Данська крона5.971
Гонконгівський долар5.3103
Форинт0.110545
Індійська рупія0.49078
Рупія0.0026476
Новий ізраїльський шекель10.9213
Єна0.27144
Теньге0.084895
Вона0.029915
Мексиканське песо2.085
Молдовський лей2.2911
Новозеландський долар24.8733
Норвезька крона3.7742
московський рубль0.42572
Сінгапурський долар31.2693
Ренд2.3325
Шведська крона3.9023
Швейцарський франк47.6643
Єгипетський фунт0.8459
Фунт стерлінгів53.5264
Долар США41.263
Білоруський рубль14.9982
Азербайджанський манат24.2681
Румунський лей8.9568
Турецька ліра1.2052
СПЗ (спеціальні права запозичення)54.8598
Болгарський лев22.7834
Євро44.5413
Злотий10.2568
Алжирський динар0.3121
Така0.3435
Вірменський драм0.106432
Домініканське песо0.68698
Іранський ріал0.00009177
Іракський динар0.031466
Сом0.48953
Ліванський фунт0.000461
Лівійський динар8.7057
Малайзійський ринггіт9.9961
Марокканський дирхам4.2532
Пакистанська рупія0.14836
Саудівський ріял10.9876
Донг0.0016778
Бат1.27814
Дирхам ОАЕ11.2224
Туніський динар13.6305
Узбецький сум0.0032417
Новий тайванський долар1.30179
Туркменський новий манат11.7771
Сербський динар0.39422
Сомоні3.8702
Ларі15.1127
Бразильський реал7.5853
Золото112999.55
Срібло1406.7
Платина42788.49
Паладій47150.4

Курси валют, встановлені НБУ на 25.10.2024