російський ВПК нарощує оберти. Звідки гроші та хто допомагає рф будувати ракети?

29.05.2023 18:10 | Укррудпром

Економічна правда, 29 травня 2023. Опубликовано 17:40 29 мая 2023 года Щоб завадити агресору, треба сильніше вдарити по доходах та обрізати “руку допомоги” від дружніх до рф країн та компаній, яких досі чимало в ЄС та США. Завдяки чому російський ВПК нарощує потужності?

Путін уже 15 місяців намагається довести світу, що не воює з Україною, а проводить “спеціальну воєнну операцію”. росія заперечує перехід економіки на воєнні рейки і вдає, що все йде за планом.

Однак по той бік залізної завіси окупанти збирають на війну всі можливі ресурси та витрачають рекордні кошти на посилення армії.

Головна мета західних санкцій проти росії — унеможливити фінансування війни, але поки що це зробити не вдається. рф досі нарощує воєнні витрати, збільшує випуск військової продукції та знаходить шляхи для імпорту заборонених компонентів.

Скільки росія витрачає на війну

У 2023 році росія витратить з федерального бюджету 29 трлн руб або 362 млрд дол. На армію та силовиків закладені рекордні 9,4 трлн руб. Це на 60% більше, ніж у 2021 році.

Тобто кожен третій рубль з федерального бюджету йде на війну в Україні або підтримку режиму.

Проте це лише вершина айсберга, адже частину воєнних грошей замаскували під витрати на освіту, соціальні статті, підтримку економіки або регіонів.

Наприклад, це стосується фінансування пропаганди. Федеральний бюджет витрачає 118 млрд руб на підтримку ЗМІ, ще 20 млрд руб ідуть організації “Институт развития интернета”, яка спонсорує пропагандистський контент.

На “патріотичне виховання молоді” через міністерство освіти рф виділять 40 млрд руб — у шість разів більше, ніж у 2022 році.

Гроші спрямують організаціям, які пропагуватимуть школярам російську ідеологію. Одна з них працюватиме на окупованих українських територіях.

Через програми підтримки економіки з бюджету рф виділять понад 200 млрд руб для “роскосмосу”, який є частиною російського ВПК. Компанія виробляє військові супутники та підтримує навігаційну систему ГЛОНАСС, за допомогою якої наводять ракети, та має власні збройні формування.

Бюджетні кошти, призначені для регіонів, теж мобілізовані для війни. Близько 550 млрд руб дотацій спрямують окупаційним адміністраціям в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим. Ці кошти колаборанти витрачатимуть на власний розсуд.

На місцеві бюджети по всій росії частково поклали і соціальні витрати на військових. Регіони зі своєї кишені виплачують по 1-3 млн руб сім’ям за кожного убитого земляка-окупанта.

Частину соціальних витрат, наприклад, щомісячні пенсії ветеранам-інвалідам, виплачуватимуть із загальноросійського Соціального фонду, який спонсорує держава.

“Тихі гавані” для кривавих грошей. Чому активи росії на Заході не конфіскують?

Це не вичерпний список воєнних витрат, на які знайшлися кошти в російському бюджеті. Частина грошей мобілізована з рахунків приватних та державних компаній.

Наприклад, як показало розслідування ВВС, державний “Газпром” завербував на війну своїх охоронців та сформував з них підрозділи “Поток”, “Редут” та “Факел”. Так само “роскосмос” вербує співробітників у власний батальйон “Уран”.

Поборами з бізнесу фінансується “Фонд Ахмата Кадырова”, який комплектує чеченські “добровольчі угруповання”. Також місцеві бізнесмени підтримують “приватну воєнну компанію” очільника тимчасово окупованого Криму Сергія Аксьонова.

Звідки стільки грошей

Збільшення воєнних витрат мало би призвести до суттєвого скорочення інших програм та дестабілізації економіки, але поки що Москві вдається цього уникнути.

Хоча витрати федерального бюджету перевищують доходи, його дефіцит не критичний. Діри закривають з “кубишки” — Фонду національного добробуту (ФНБ). На його рахунках лежать 12 трлн руб, які Кремль в останні роки збирав з понаднормових нафтових доходів.

російській владі також вдається залучати більше грошей, позичаючи рублі у власних громадян, банків та підвищуючи податки для бізнесу.

У 2022 році Кремль підвищив податок на видобуток корисних копалин. Лише з газових, нафтових та вугільних компаній у 2023 році російський бюджет отримає додатково майже 1 трлн руб.

Затягування пасків торкнеться й іншого великого бізнесу.

Мінфін рф планує зробити “разовий збір” з прибутків приватних компаній, який принесе бюджету 300 млрд руб. Також влада підвищить акциз на тютюнові вироби та отримає з цього додаткові 100 млрд руб.

Для покриття воєнних потреб податківці стали жорсткіше “трясти” бізнес. Кількість “податкових претензій” з 2021 року зросла на 80%.

Податкова істерія торкнулася і західних компаній, які досі залишаються в рф. російські відомства звинувачують французькі “Ашан”, “Леруа Мерлен” та “Декатлон” в ухиленні від сплати податків та готують перевірки.

Загалом у росії залишаються близько тисячі західних компаній.

Вони працюють в рф, генерують десятки мільярдів доларів виручки і сплачують податки у федеральний бюджет, який дедалі більше грошей спрямовує на війну і все менше — на соціальні програми і розвиток.

У пропозиціях до 11 пакета санкцій Євросоюзу була ідея стимулювати вихід західних компаній з російського ринку, але вона не отримала достатньої підтримки.

Ще одним “західним” джерелом поповнення воєнного бюджету агресора є звичайна торгівля. Санкційний режим дозволяє російським компаніям продавати США, ЄС та Британії окремі товари та нарощувати прибутки.

У 2022 році лише з продажу металів та алмазів західним країнам росія отримала 20 млрд дол. Агресор продовжує заробляти, адже ці товари не потрапили під заборону.

Технологічне ембарго досі діряве

Знайти кілька трильйонів доларів — лише половина справи. Для ведення війни росіянам потрібен доступ до західної електроніки. Без неї неможливо виробляти сучасні російські ракети, літаки, безпілотники, радари і танки.

У 2022 році західним країнам не вдалося перекрити росії доступ до своїх технологічних компонентів. Досі існують способи обходу ембарго, яких вистачає для виробництва деякої техніки.

Перший спосіб — легальний. Деяку електроніку росіяни отримують, розбираючи побутову техніку. Українці вже знаходили в російських танках деталі від холодильників та промислового обладнання.

Другий спосіб — напівлегальний. Постачання до рф відбуваються через нейтральні країни. Які саме — визначити нескладно.

Експорт напівпровідників у росію з Туреччини, Вірменії, Киргизстану, Казахстану та Сербії зріс у десятки разів. Жодна з цих країн не виробляє мікрочипи.

Контролювати перепродаж критичних компонентів складно, адже неможливо визначити кінцевого споживача. Ба більше, залежно від рівня контролю технологій росіяни всіляко маскують сліди.

Керівник центру “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар розповів, що вони спільно з Інститутом чорноморських стратегічних досліджень відстежили, як громадяни ЄС з російськими прізвищами створили у Швейцарії компанію, перереєстрували її в Кремнієвій долині США, а потім заснували спільне підприємство з оборонною компанією EDGE в ОАЕ.

Нове підприємство розробляє безпілотники та антидронові технології. Таким чином топменеджмент компанії з російським та білоруським корінням отримав легальний доступ до критичних компонентів із західних країн і теоретичну можливість направити їх у росію через ОАЕ.

На крайній випадок існує нелегальний спосіб. З 2012 року у США відбувся з десяток гучних судів над російськими агентами, причетними до контрабанди товарів для російського ВПК на десятки мільйонів доларів.

Після початку великої війни ловити російських агентів на Заході стали частіше.

Одна підконтрольна ФСБ мережа вивезла 22 тонни німецького обладнання, інша переправляла на росію мікропроцесори для супутників та ракет через компанії-прокладки в Німеччині та ОАЕ.

Контрабандистів ловили і в Естонії при спробі переправити 20 ящиків з американськими патронами для снайперських гвинтівок. Це не повний список гучних справ 2022 року. Що з цим робити — велике питання.

“Введення санкцій проти окремих компаній призводить до ефекту Змія Горинича: рубаєш одну голову — на її місці виростають три. Підставні компанії виникають пачками щодня і простір для такої діяльності неможливо закрити.

Не спрацює й ідея білих та чорних списків компаній, з якими можна або не можна проводити операції. Матиме ефект лише повна заборона експорту та реекспорту цих товарів до росії”, — сказала ЕП радниця Ради економічної безпеки України Олена Юрченко.

Україна пропонує для початку уніфікувати список заборонених товарів у західних країнах.

Як пояснив ЕП радник Офісу президента Владислав Власюк, списки товарів подвійного призначення в ЄС та США відрізняються. Те, що заборонене у Сполучених Штатах, може бути дозволене для експорту з Євросоюзу і навпаки. 

російський ВПК ще живий

З введенням санкцій росіянам складніше та дорожче виробляти військову техніку.

Потужностей російського ВПК не вистачає, щоб повернути оснащення армії принаймні на рівень 24 лютого 2022 року. Про це свідчить розконсервація 70-річних радянських танків Т-55.

Українська армія знищує техніку росії швидше, ніж вона встигає її будувати. Водночас катастрофи в російському ВПК через санкції не сталося. Виділених трильйонів рублів та дірок в ембарго вистачає для підтримки виробництва.

Дані Міноборони України свідчать, що за рік великої війни росіяни змогли виготовити понад 500 крилатих ракет.

“Західні технології росіянам потрібні здебільшого для високоточної зброї та обладнання. Для більш примітивного озброєння або спорядження для ведення оборони на росії завжди був повний цикл виробництва”, — зазначив експерт з питань оборони, колишній військовий аташе Грузії у США Арчіл Цинцадзе.

Про те, що російський ВПК живий, свідчать і показники офіційної російської статистики, зазначила аналітик проєкту АНТС “російські активи як джерело відновлення економіки України” Лідія Лісовська.

За її словами, у першому кварталі 2023 року виробництво на росії біноклів, монокулярів та інших оптичних приладів  зросло на 73% порівняно з цим же періодом 2022 року.

На 40-110% підвищилося виробництво радіолокаційної, радіонавігаційної продукції, апаратури дистанційного керування, комп’ютерів, електродвигунів, генераторів, акумуляторів, спеціального одягу та взуття.

Це може свідчити про заміщення продукції, яка раніше імпортувалася із західних країн, і про збільшення виробництва для армії. Зростання військового виробництва демонструють й інші показники.

Так, завод з виробництва безпілотників у Дубні перейшов на роботу в три зміни, а Смоленський авіаційний завод, який виробляє крилаті ракети, планує збільшити кількість співробітників з 2 тис до 4,3 тис.

Тимчасом деякі західні компанії допомагають російському ВПК.

Розслідування The Insider показало, що німецькі Jakob KECK Chemie GmbH, Salamander SPS GmbH та італійська Tacchificio Campliglionese постачають товари для виробництва військових берців російській компанії “Донобувь”.

Італійська Minelli Carmello постачала верстати для виробництва бронежилетів, а французька Marchante надавала техніку для компанії “Курганприбор”, що виробляє підривачі для РСЗО.

Західні фірми часто користувалися тим, що багато російських військових підприємств не потрапили під санкції.

Наприклад, французька Radiall S.A постачала компоненти для “роскосмоса”, бо головний підрядник останнього “ИСС” був під американськими санкціями, але не під європейськими. Ця проблема актуальна досі.

За даними НАЗК, Євросоюз не наклав обмеження на компанії “росвертол” (вертольоти Мі-28Н), КБСМ та НВО “Новатор” (ракети “Калібр”).

Водночас США не вводять санкції проти НПО “Стрела” (радари), “Омсктрансмаш” (танк Т-80БВМ), “Мотовилихинские заводы” (артилерія) та “Северная верфь” (кораблі).

Недоліки в санкційній політиці проти російських підприємств мають також Японія, Австралія, Нова Зеландія, Канада та Велика Британія.

Раптове зростання активності оборонних заводів не тільки озброїть окупантів, а й підтримає російську економіку під час падіння. Щоправда, лише тимчасово.

“Статистика в цьому випадку лукавить. З одного боку, російська економіка створює робочі місця та ВВП в оборонному секторі. З іншого — гроші та працівників втрачають галузі, які могли б отримувати реальні прибутки.

ВПК здебільшого витрачає бюджетні кошти, а не генерує нові. Під час Холодної війни високі воєнні витрати стали однією з причин гальмування розвитку СРСР та його розпаду”, — зазначив Гончар.

Отже, санкції та війна виснажують російську економіку, але лише на довгій дистанції.

Щоб завадити агресору вже зараз, в один з вирішальних моментів війни, потрібно сильніше вдарити по доходах та обрізати “руку допомоги” від дружніх до росії країн та компаній, яких досі немало навіть у ЄС та США.

Матеріал створений у рамках проєкту АНТС “російські активи як джерело відновлення української економіки”, що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). 

Богдан МІРОШНИЧЕНКО

Додати коментар

Користувач:
email:





Bears growl and attack
Investors scramble to flee
Crash or correction?

- Fin.Org.UA

Новини

00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
18:00 - За тиждень Нацбанк продав майже мільярд доларів на міжбанку
17:57 - Графіки світла на понеділок: ввечері обмеження будуть найбільшими
17:38 - У Донецьк зупинилася подача води через відключення світла в московії - Центр нацспротиву
15:15 - КМДА звернеться до поліції щодо діяльності компанії, що експлуатує атракціон через Дніпро
14:46 - Австралія попереджає про шкідливі вебсайти після кіберзбою
13:45 - Пенсійний фонд України: Профінансовано на пенсійні виплати 51,6 млрд грн
13:42 - Сі Цзіньпін пообіцяв податкову реформу та підтримку місцевим органам влади Китаю
12:30 - Еквадор та Чилі уклали нову нафтову угоду на 90 мільйонів доларів інвестицій до 2035 року
11:38 - "Укренерго" скасовує графіки відключення світла з 12:00 до 15:00
11:31 - Енергетична ситуація в регіонах станом на 21 липня
11:22 - ЕНЕРГЕТИЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ на 21 липня: через ворожі обстріли знеструмлено понад 11 тисяч абонентів у Сумській, Донецькій та Миколаївській областях
10:51 - За оцінкою Microsoft, від глобального технологічного збою постраждало менше 1% пристроїв з Windows
10:27 - Ситуація в енергосистемі станом на 21 липня
10:16 - Ситуація в енергосистемі на 21 липня: через ворожі обстріли на Чернігівщині знеструмлено понад тисячу споживачів; протягом доби діють обмеження споживачів
10:00 - московіяни завдали удару по критичній інфраструктурі Сумщини
09:54 - Оперативна інформація ДСНС щодо ліквідації наслідків обстрілів окупантами та роботи піротехнічних підрозділів
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 21.07.2024
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
18:13 - У неділю 21 липня енергетики застосовуватимуть одну та дві черги відключень
18:00 - Експорт нафти з московії в Китай за першу половину 2024 року зріс на 5%
17:15 - У центрі Києва знесли історичну Садибу Зеленських, поліція розслідує
16:22 - УЗ продовжує ліквідацію наслідків атаки московія по Харківщині: потяг до Краматорська затримається до опівночі
15:43 - В Іспанії заарештували трьох проросійських хакерів за кібератаки
15:00 - Світовим компаніям знадобляться тижні аби відновитись від глобального технологічного збою
14:08 - Масова перевірка ТЦК призвела до затримки у роботі "АрселорМіттал Кривий Ріг"
13:14 - Суд стягнув з фірми Ахметова переплату за світло криворізькими освітянами
13:06 - Енергетична ситуація в регіонах на 20 липня
12:52 - Уряд запустив "гарячу лінію" з питань енергетики "СТРУМ"
12:39 - ЕНЕРГЕТИЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ на 20 липня: енергетики заживили понад 16 тисяч споживачів у Сумській, Донецькій та Дніпропетровській областях; через ворожі обстріли знеструмлено понад 28 тисяч абонентів у Чернігівській та Полтавській областях


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар27.7784
Канадський долар30.2568
Юань Женьміньбі5.7076
Чеська крона1.7893
Данська крона6.0564
Гонконгівський долар5.3128
Форинт0.115603
Індійська рупія0.49594
Рупія0.0025629
Новий ізраїльський шекель11.3507
Єна0.26354
Теньге0.087302
Вона0.029892
Мексиканське песо2.3152
Молдовський лей2.3441
Новозеландський долар24.9984
Норвезька крона3.8224
московський рубль0.47294
Сінгапурський долар30.8599
Ренд2.263
Шведська крона3.8925
Швейцарський франк46.6613
Єгипетський фунт0.8601
Фунт стерлінгів53.6232
Долар США41.4912
Білоруський рубль15.0811
Азербайджанський манат24.4224
Румунський лей9.0898
Турецька ліра1.2555
СПЗ (спеціальні права запозичення)55.0334
Болгарський лев23.1033
Євро45.186
Злотий10.5498
Алжирський динар0.3007
Така0.34298
Вірменський драм0.10422
Домініканське песо0.68714
Іранський ріал0.0009632
Іракський динар0.030881
Сом0.46797
Ліванський фунт0.000452
Лівійський динар8.2969
Малайзійський ринггіт8.5755
Марокканський дирхам4.0591
Пакистанська рупія0.14528
Саудівський ріял10.7829
Донг0.0015892
Бат1.10139
Дирхам ОАЕ11.0136
Туніський динар12.8663
Узбецький сум0.0032215
Новий тайванський долар1.24709
Туркменський новий манат11.5583
Сербський динар0.36985
Сомоні3.7936
Ларі14.449
Бразильський реал7.3541
Золото99968.9
Срібло1206.41
Платина39770.97
Паладій38313.39

Курси валют, встановлені НБУ на 22.07.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
CRSR061028.111028.111028.111028.114112.44
FSTF021003.071003.071003.071003.075015.35

Дані за 05.07.2024