Вкласти гроші у майбутнє

28.09 17:00 | Укррудпром

Де реальному бізнесу знайти найбільші прибутки і найкращу окупність

Нещодавно отримав телефонний дзвінок із Лондона. Телефонувала місцева журналістка розпитати, як справи. Принагідно вона поцікавилася: “Як справи в Києві, все спокійно?”.

“Війна — це не лише вибухи, війна — це ще й глибока економічна криза, безробіття та зростання цін”, — відповів я їй.

Щоб пережити нинішню економічну кризу, необхідно мати план на день завтрашній. Щойно закінчиться війна, почнеться складний і нешвидкий процес відбудови країни, коли зруйновані міста та зруйновану інфраструктуру доведеться відновлювати, підіймаючи їх буквально із попелу.

За цих обставин доречно поговорити про те, яким буде інвестиційний ландшафт повоєнної України. Можна довго сперечатися про те, хто та чому інвестуватиме в українську економіку, якою буде структура цього інвестиційного капіталу, однак очевидно одне: без інвестицій відбудови не буде.

Саме тому я пропоную огляд інвестиційних перспектив країни. Навряд чи слід усерйоз вірити в те, що хтось вкладе якісь значні суми в українську економіку до того, як ЗСУ забезпечать перемогу на полях битви. А от щойно перемога стане офіційною новиною, інвестиційні фонди з усього світу почнуть вивчати українські можливості.

 

Для України найбажанішим варіантом були б інвестиції категорії private equity — залучення приватного капіталу до реального бізнесу, реальної економіки. Перевага таких інвестицій у тому, що вони, по-перше, довгострокові, а по-друге, створюють робочі місця. Неодмінно під час відбудови знайдеться місце і для чисто фінансового спекулятивного інвестування, але таке інвестування має набагато менший вплив на оздоровлення економіки, ніж private equity.

Нижче — мій перелік тих секторів української економіки, де інвестиції потрібні, мають хороші перспективи окупності та здатні змінити правила, за якими працює бізнес у цій країні, у кращий бік.

 

Виробництво. Найбільші можливості для інвестування відкриваються в українському секторі реального виробництва. Розмови про те, що українська економіка має, нарешті, навчитися виробляти товари масового вжитку, йдуть уже дуже давно. Ситуація з роками стала дещо кращою — в продажу з’явилися українське взуття, український одяг, українські рюкзаки, український декор. Однак мас-маркет усе ще окупований імпортом, насамперед польським, турецьким і китайським. Від лампочок до меблів, від гітар до навушників, від посуду до пральних машин — усе це міг би виробляти бізнес, розташований в Україні. Для цього потрібні зміни в ментальності. Ми як суспільство змирилися з тим, що більш як половина товарів, котрі ми купуємо, є імпортними. Тому для початку споживачі мають сфокусуватися на тому, щоб купувати вироблені в Україні альтернативи. Якщо сформувати попит на українські товари, неодмінно з’являться профільні інвестори, які захочуть цей попит задовольнити. Для розвитку виробництва інвесторам варто співпрацювати з урядом і місцевою владою, аби отримати доступ до земельних ділянок, на яких можна було би розташувати виробничі активи та під’єднати їх до необхідної інфраструктури — електромереж, водогону та інших систем.

Будівельний сегмент. Відновлення української економіки матиме такий магістральний напрям, як будівництво нових об’єктів — житла, цивільної інфраструктури, промислових потужностей. Попит на будівельні послуги — від архітектурного проєктування до конкретної будівельної роботи на конкретній локації — буде великим. Тому слід чекати приходу до України відомих західних, насамперед британських та американських, будівельних компаній. Запропонують свої послуги також турецькі та китайські компанії, а отут уже вмикається політика. Очевидно, що західні демократії чекатимуть від України перш за все співпраці з будівельними компаніями з їхнього регіону. До війни українському будівельному ринку не вистачало сучасних технологій, саме їх і треба залучати під час відбудови, тобто йдеться не лише про залучення капіталу, грошового ресурсу. Особливий попит на будівельні послуги сформують такі міста, як Харків і Чернігів, а також міста Донбасу та південної України. Це зумовлено глибиною руйнувань у цих містах. Відбудовою треба скористатися як гарним шансом змінити обличчя країни, щоб із стадії пострадянської архітектурної реальності перейти до стадії справжньої Європи.

Аграрний сектор. Тривалий час інвестори, що придивлялися до української економіки, намагалися насамперед помічати перспективи, пов’язані із зерновими культурами. Разом із тим українське сільське господарство може стати потужним виробником овочів, фруктів, ягід, меду, грибів, м’яса та риби. Сучасна споживча культура надзвичайно сильно фокусується на якості їжі, тому попит як від організованого ритейлу, так і від ресторанної індустрії на якісні продукти харчування лише зростатиме. Всі європейські країни хотіли б мати у своїх магазинах і якісні груші, і якісні абрикоси, і якісну трюфельну пасту. Саме тут відкриваються можливості для інвестицій у вирощування цих культур на українському ґрунті. Подальше відкриття ринку землі цьому дуже сильно допомогло б. Потрібно звернути увагу й на рибну індустрію: в Норвегії, наприклад, це величезна економіка з інноваційними рибними фермами. В Україні гарний приклад монетизації риби продемонструвала ресторанна мережа “Чорноморка”, яка має власні потужності для вилову риби та її подальшої логістики, щоб українські міста щодня мали пропозицію якісної свіжої щуки, барабульки, бичка чи сома. Але рибна індустрія в сучасному світі потребує технологій, — бізнес у цій сфері не може виглядати як сюжет з анекдоту про рибалок.

Технологічний ринок. Оскільки українська технологічна індустрія фокусується передусім на виробництво програмних продуктів, то глобальний попит може прийти в сектор рішень із кібербезпеки. Саме ця технологічна галузь потерпає від недостатньої пропозиції продуктів і сервісів. Очевидно, що рішення з кібербезпеки потрібні всім ключовим технологічним компаніям — це і Apple, і Google, і PayPal, і Amazon, і Zoom. Цих рішень потребують браузери та поштові сервіси, платіжні алгоритми та алгоритми реєстрації й захисту акаунтів. Так, потребує посилення відома технологія компанії Apple, яка називається Face ID. Її ж часом застосовують і суміжні сервіси, що “позичають” її, — це і PayPal, і мобільний додаток “Приват 24”. Захищеність Face ID — украй важлива річ, фундаментальна для розвитку технологій ідентифікації в подальшому. Окрім цього, потрібні антивірусні рішення як для персональних комп’ютерів, так і для телефонів. В умовах, коли взаємодія з веб-сайтами в Інтернеті стає дедалі складнішою, перевантаженою обміном даними, зростає обсяг вимог до антивірусних рішень, здатних діяти на випередження та реагувати навіть на ті кіберзагрози, які лише починають формуватися в нинішніх умовах.

Медіа. Триваюча війна стала періодом розквіту попиту на новини та інші медійні продукти — YouTube-канали, Telegram-канали, блоги, різноманітну аналітику. Не всі медіа зуміли це монетизувати, однак протягом 2022 року українське суспільство зробило великий крок у своєму інформаційному дорослішанні, навчившись відрізняти якісні медіа від неякісних і зрозумівши, що інформація та медійні продукти коштують грошей. Побудова та розвиток великого чи нішевого інтернет-ресурсу може стати цілком дорослим, здоровим бізнесом. Як-то кажуть, місця в Інтернеті вистачить усім. Ще довго лишатимуться популярними новини воєнного спрямування. Є попит на бізнесову аналітику. Є попит на культурну тематику. Молодший сегмент споживачів інформації набагато охочіше сприймає інтелектуальні жанри в медіа, на відміну від сегмента споживачів середнього віку, які звикли жити з думкою, що в усьому мусять покладатися на власний досвід, а не на експертні оцінки, поради, рекомендації. Є інвестиційні можливості в сегменті телебачення та онлайн-кінотеатрів. Звичка проводити вихідний день удома серед українців та українок нікуди не поділася, тому монетизувати ці “диванні вихідні” — цілком актуальне комерційне завдання.

Фінансовий сектор. На фінансовому ринку повоєнної України ми спершу матимемо приблизно той самий пасьянс, який маємо зараз, — це домінування державних банків і державного капіталу. Для стійкості банківської системи доречною була би поява двох-трьох великих приватних банків із західним капіталом. Безумовно, такі банки вже є на сьогодні в Україні, але їхні баланси суттєво ослаблені війною. Нові інвестори у банківський сектор могли б придивитися до тих фінансових установ, які вже працюють у країні, мають свої клієнтські портфелі, але конче потребують докапіталізації. Так, збільшити свою присутність міг би американський Citibank, що до війни діяв у дуже обмежених обсягах. Значною мірою не реалізував до кінця свій потенціал Укрсиббанк, за яким — капітал материнської французької групи BNP Paribas. Міг би розширити обсяг своїх українських операцій і шведський банк SEB, який має гарну подушку фінансової підтримки. Крім банків, слід звернути увагу на розвиток фондового ринку. Інфраструктуру фондового ринку потрібно будувати якщо не з нуля, то у відносно чистому полі. Це створює великі можливості. Технологічні компанії пропонують зараз побудову онлайн-бірж під ключ, що вже неодноразово було продемонстровано у секторі криптовалют. Так, саме на подібних рішеннях великим криптохабом зумів стати Сінгапур, забравши частину потоків капіталу у популярних колись “карибських офшорів”, де відбулася низка важливих політичних змін, що обмежує фінансовий бізнес на цих територіях. 

Іван ВЕРСТЮК, аналітик

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

21:35 - рф нанесла очередной ракетный удар по объекту промышленной инфраструктуры в Кривом Роге
21:35 - Виктор Орбан заявил, что венгерское вето на макрофинансовую помощь ЕС Украине “неправильно поняли”
20:30 - Міжнародні резерви України перевищили довоєнний рівень і сягнули майже 28 млрд дол. США
19:50 - Дефицит мощности в энергосистеме составляет 19% прогнозного потребления
18:55 - Украина в заложниках у олигархов. Энергетика
18:55 - Для восстановления энергосистемы Украины после ракетной атаки нужно еще несколько суток
18:55 - ЕС не позволит одной стране сорвать предоставление Украине 18 млрд евро — средства начнут поступать уже в январе
18:55 - ЕБРР не снизил из-за военных действий требования к экологичности проектов в Украине
18:55 - Failed state. россия провалилась как государство?
18:55 - Таджиков, которых отправили на восстановление оккупированного рф Мариуполя, обманули работодатели
18:55 - Программа Grain from Ukraine собрала 190 млн долларов взносов от партнеров
18:55 - Минфин разместил военных облигаций еще на 3 млрд гривен
18:00 - ЕС пытается согласовать верхний предел цены на газ в 220 евро
18:00 - Как бизнес в сфере гемблинга и беттинга создает рабочие места при помощи технологий
18:00 - Антикоррупционные органы уведомили о подозрении Кауфмана и Грановского, контролировавших чиновников Одесского горсовета
18:00 - ЕС хочет ввести санкции против горнодобывающей отрасли россии
18:00 - Фонд сына Уоррена Баффета предоставит Украине мощные генераторы большой мощности на 30 млн долларов
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 06.12.2022
17:05 - “Укрзализныця” ограничила грузовые перевозки в Молдову
17:05 - Власти Киева собирают данные о бизнесах, которые готовы работать в условиях блэкаута
17:05 - В 2022 году Украина экспортировала агропродукции на 21 млрд долларов
17:05 - Украина и Молдова планируют строительство автомобильного моста через Днестр
17:05 - Константин Жеваго за год потерял миллиард долларов
17:05 - рф не хочет передавать контроль над Запорожской АЭС “третьей стороне”
16:32 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
16:10 - В Киевской ОВА заверили, что поэтапно восстановят плановые графики энергоснабжения
16:10 - В партии “Слуга народа” лишили мандатов около десяти местных депутатов-коллаборантов
16:10 - В НБУ рассказали о создании сети дежурных банковских отделений с автономным энергоснабжением
16:10 - Венгрия заблокировала выделение 18 млрд евро финансовой помощи Украине в 2023 году
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на: 07.12.2022


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар24.6418
Канадський долар26.8482
Юань Женьміньбі5.2318
Куна5.0948
Чеська крона1.5828
Данська крона5.1743
Гонконгівський долар4.7009
Форинт0.092727
Індійська рупія0.44268
Рупія0.0023411
Новий ізраїльський шекель10.7413
Єна0.2687
Теньге0.077663
Вона0.027715
Мексиканське песо1.862
Молдовський лей1.867
Новозеландський долар23.2083
Норвезька крона3.6866
Російський рубль0.57972
Сінгапурський долар26.976
Ренд2.1141
Шведська крона3.5357
Швейцарський франк38.9629
Єгипетський фунт1.4858
Фунт стерлінгів44.7033
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5363
Румунський лей7.8346
Турецька ліра1.9621
СПЗ (спеціальні права запозичення)48.5083
Болгарський лев19.6775
Євро38.4866
Злотий8.1888
Алжирський динар0.26377
Така0.35684
Вірменський драм0.092609
Домініканське песо0.67109
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.43303
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.4715
Малайзійський ринггіт8.2291
Марокканський дирхам3.4191
Пакистанська рупія0.16275
Саудівський ріял9.7291
Донг0.0014803
Бат1.03673
Дирхам ОАЕ9.9561
Туніський динар11.3342
Узбецький сум0.0032641
Новий тайванський долар1.18671
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.32316
Сомоні3.5816
Ларі13.4815
Бразильський реал6.8983
Золото65110.39
Срібло823.87
Платина36659.29
Паладій68934.74

Курси валют, встановлені НБУ на: 07.12.2022

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
206460934.51934.51934.51934.51934.51
225668976.01976.01976.01976.015856.06
225940989.27989.27989.27989.27989270.00
2262601034.321034.321034.321034.32680582.56

Дані за 06.12.2022