ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

 
 
Яким СГ необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального та які документи необхідно подати для отримання ліцензії?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini повідомила.
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
У разі якщо зазначені  документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
 
 
До уваги платників акцизного податку!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє наступне.
Щодо заповнення реквізитів митної декларації в акцизних накладних при операціях по ввезенню на митну територію України підакцизних товарів у зв’язку із затвердженням наказу Міністерством фінансів України від 23.09.2022 № 296 «Про внесення змін до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.10.2022 за № 1207/38543.
Відповідно до п. 232.1 статті 232 Податкового кодексу України обсяги отриманого палива за вантажно-митними деклараціями зараховуються до Системи електронного адміністрування пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій (далі – МД) у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Обов’язковим реквізитом електронного інвойсу, що передається Державною митною службою України до Державної податкової служби України та реєструється в СЕА РПСЕ, є номер МД, який на сьогоднішній день формується відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі – наказ № 651).
Так, наказом визначено, що у першому рядку Графи A "Митний орган відправлення/експорту/призначення" проставляється реєстраційний номер МД за схемою:
ММММММММ/РРРР/НННННН,
де ММММММММ - код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД;
РРРР - чотири цифри поточного року;
НННННН - порядковий номер митної декларації в журналі обліку МД у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці.
Зазначений номер МД проставляється в розділі «Реквізити митної декларації» при заповненні та реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних за кодом операцій для складання в одному примірнику «4», платником акцизного податку під час розподілення між акцизними складами пересувними, що використовуються під час ввезення нафтопродуктів, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 Митного кодексу України, Закону України «Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами», Міністерством фінансів України затверджено наказ від 23.09.2022 № 296 «Про внесення змін до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.10.2022 № 1207/38543 (далі – наказ № 296).
Так, наказом вносяться зміни до зазначеної вище Графи A, а саме, автоматизованою системою митного оформлення чи посадовою особою підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД, проставляється 18-значний реєстраційний номер МД, що формується за такою схемою:
"PPUAММММММНННННННК", де
"PP" - останні 2 цифри року, в якому прийнято МД;
"UAММММММ" - код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення, яким прийнято МД;
"ННННННН" - 7-значна цифрова (цифрово-літерна) складова реєстраційного номера МД.
"К" - контрольний символ.
На сьогоднішній день, до внесення відповідних змін до форм документів та порядків їх заповнення, зокрема, акцизної накладної, за кодом операцій для складання в одному примірнику «4» номер митної декларації зазначається відповідно до наказу № 296, з урахуванням наступних вимог:
- до графи «код митного органу» проставляється номер згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення, яким прийнято МД «UAММММММ»;
- до графи «рік» чотири цифри року, в якому прийнято МД відповідно до значення «20PP» МД;
- до графи «№ митної декларації» 6 перших знаків 7-значної цифрової (цифрово-літерної) складової реєстраційного номера МД "ННННННН".
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
 
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
 
 
Відбувся візит очільниці податкової служби Дніпропетровщини
до Правобережної, Шевченківської та Соборної ДПІ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина продовжує робочі візити до державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) у регіоні.
Днями керівництвом податкової служби Дніпропетровщини проведено виїзні наради з колегами м. Дніпра у Правобережній, Шевченківській та Соборній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). У центрі уваги - особливості роботи органів ДПС в умовах воєнного стану.
У робочих зустрічах прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій; керівники управлінь ГУ ДПС: з питань запобігання та виявлення корупції Киричко Євгеній; організації роботи Мироненко Віталій; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкових сервісів Свірська Алла.
До заходу також долучились начальники вищезгаданих ДПІ. Під час виїзду робоча група відвідала й центри обслуговування платників (далі – ЦОП) цих інспекцій.
За відданість справі, сумлінне виконання службових обов’язків, якісне надання послуг платникам, ефективну і злагоджену працю, особливу роль ЦОПів у діяльності всієї податкової служби у напрямку взаємодії з платниками податків колективи ЦОПів Правобережної, Шевченківської та Соборної державних податкових інспекцій ГУ ДПС отримали похвальні листи.
Взаємодія керівництва податкової служби з податківцями на місцях дає змогу детально вивчити нагальні питання, що постають під час роботи в колективі, та сприяє їх вирішенню. Такі заходи позитивно впливають на формування кваліфікованої, ефективної та мотивованої команди ГУ ДПС, особливо у складні часи сьогодення.
 
 
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини
привітала органи місцевого самоврядування регіону
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями, з нагоди Дня місцевого самоврядування за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини відбулась ZOOM-зустріч з представниками територіальних громад регіону.
«Органи місцевої влади мають важливе значення у зміцненні української державності та розвитку народної влади. Податкова служба області завжди тісно співпрацює з територіальними громадами. Головна мета нашої комунікації – це ефективне наповнення місцевих бюджетів. Адже саме місцеві бюджети сприяють розвитку територіальних громад. І тільки сильні та заможні територіальні громади за рахунок власних ресурсів можуть забезпечувати економічний та соціальний розвиток територій, а значить і усього нашого регіону», – зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.
Під час заходу очільниця податкової служби регіону привітала колективи органів місцевого самоврядування Дніпропетровщини зі святом та виразила слова вдячності за підтримку економічного фронту краю.
 
 
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
на тему «Податкова знижка: хто?, коли?, як?»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У  Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області  відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкова знижка: хто?, коли?, як?». На запитання платників податків відповідала заступник начальника  управління – начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксана Бабкіна.
Питання 1: Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи можна до складу податкової знижки включити витрати, понесені фізичною особою на лікування/операцію протягом 2021 року?
Відповідь: Доброго дня! Оскільки, станом на 01 січня 2022 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування не набрав чинності, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2021 року платникам не надається.
Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?
Відповідь: Доброго дня! Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Оскільки, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, повністю компенсуються цій категорії громадян.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Питання 3: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи має право батько, який сплачує за навчання сина у позашкільному закладі освіти, включити до податкової знижки понесені витрати, у разі відсутності договору про навчання?
Відповідь: Доброго дня! З метою використання права на податкову знижку платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів позашкільної освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Отже, у разі відсутності договору з навчальним закладом жоден з батьків не має права на податкову знижку.
 
 
Деклараційна кампанія 2022 року: результати проведення
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Cтаном на 01.12.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність подано 32 967 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік. Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 7 064,8 млн гривень.
Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 155,7 млн грн (вже сплачено – 145,6 млн грн), військового збору – 31,4 млн грн (вже сплачено – 29,8 млн гривень).
З поданих декларацій:
6342 громадянина задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 22,3 млн грн;
2566 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 812,5 млн грн;
2109 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 524,4 млн грн;
315 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 119,1 млн грн;
18 445 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2 269,3 млн гривень.
Оподатковуваний дохід понад 1,0 млн грн задекларували 415 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 817,8 млн гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 72,7 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 15,4 млн гривень.
 
 
Організація роботи щодо надання послуг платникам податків
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.12.2022 адміністративні послуги надаються у 34 Центрах обслуговування платників при ДПІ, Синельниківській ДПІ, де ЦОП не створено, мобільному ЦОП та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
В умовах введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та наказу ДПС України №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – листопада 2022 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 243 598 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 53 926 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 97 122 звернення, або 39,9 відс. від загальної кількості, та на 5 641 звернення більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Платниками податків отримано 235 774 адміністративних послуг, що на 49 561 послугу менше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 90 283 адміністративних послуг, або 38,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 6 455 послуг більше у порівнянні з січнем – листопадом минулого року.
Управління податкових сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області забезпечує належну організацію роботи ЦОП та відповідну координацію роботи структурних підрозділів ГУ ДПС, задіяних у наданні адміністративних та інших послуг.
 
 
Електронний кабінет – зручний спосіб взаємодії з податковою службою
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що в умовах дії воєнного стану важливим вектором допомоги платникам податків є електронні сервіси ДПС, які забезпечують спілкування з податковими органами дистанційно.
Платники можуть отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, а також подати звітність до податкових органів без особистого візиту до служби.
Найпопулярнішим електронним сервісом ДПС України для юридичних і фізичних осіб залишається Електронний кабінет (далі – Е-кабінет), який забезпечує безконтактні засоби взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційних технологій та надає можливість і зараз реалізувати свої права та обов’язки у сфері оподаткування в режимі онлайн.
Е-кабінет складається із двох функціональних частин: загальнодоступної (відкритої) частини, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, і приватної частини (особистого кабінету).
За допомогою відкритої частини Е-кабінету доступні такі можливості:
- доступ до інформації з публічних реєстрів: дані про взяття на облік платників;
- дані з Реєстру страхувальників;
- дані з Реєстру платників ПДВ;
- дані з Реєстру платників єдиного податку;
- інформація про РРО;
- інформація про книги ОРО;
- дані з Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
- дані з Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами;
- податковий календар;
- перегляд та друк бланків податкової звітності;
- заповнення декларації про майновий стан і доходи для громадян;
- контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників.
Приватна частина Е-кабінету дає можливість сформувати та надіслати до податкових органів податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків.
Також у приватній частині Е-кабінету залежно від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин, посадова особа державного органу тощо) надається доступ до:
- перегляду облікових даних платника;
- подання звітності в електронному вигляді до органів ДПС, пенсійного фонду та статистики; перегляду та друку раніше поданої звітності; листування з органами ДПС подання заяв, запитів для отримання інформації; інформації про стан розрахунків з бюджетом;
- реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних; інформації з Єдиного реєстру податкових накладних; інформації з реєстрів операцій та транзакцій у системі Електронного адміністрування ПДВ;
- інформації з реєстрів операцій та транзакцій у системі Електронного адміністрування реалізації пального.
Крім того, у Е-кабінеті платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.
Робота в Е-кабінеті здійснюється через мережу Інтернет та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.
Е-кабінетом можна скористатись як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.
Робота у приватній частині Е-кабінету відбувається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн в один із таких способів:
- з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого надавача електронних довірчих послуг;
- ідентифікації через id.gov.ua (MobileID та BankID);
- за допомогою Дія Підпису, який можна отримати через мобільний застосунок «Дія»;
- за допомогою «хмарних» КЕП: SmartID, Cloud Key, Депозит Сайн.
Нагадуємо, що вхід до Е-кабінету здійснюється через вебпортал ДПС України або за посиланнямhttp://cabinet.tax.gov.ua.
Слід зазначити, що в умовах дії воєнного стану в роботі електронних сервісів ДПС можуть встановлюватися певні обмеження, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.
 
 
Новації законодавства для платників податку на прибуток підприємств
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома платників податку на прибуток підприємств, що відповідно до п. 66 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування зменшується на:
- суму нарахованих доходів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів;
- суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів (п. 67 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
Норми запроваджені Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», який опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 23.11.2022 № 249 і він набрав чинності з дня наступного за днем опублікування.
 
 
Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (податок) є:
● прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Якщо відповідно до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до розділу ІІІ ПКУ передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
Для платників податку, визначених п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.
.● дохід за договорами страхування, визначений згідно з п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст.141 ПКУ (п.п.134.1.2 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
● дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ, з джерелом походження з України (п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
● дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з п.п. 141.8 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
● дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з п.п. 141.5 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
● дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 ПКУ(п.п.134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
● скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим.2ПКУ (п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
Такий об’єкт оподаткування визначається окремо від об’єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1 – 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об’єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії;
● операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
 
 
Які активи не підлягають амортизації?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
- вартість гудвілу;
- витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
- на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств.
Для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Норми передбачені п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
 
 
Реорганізація юрособи: визначення фінансового результату до оподаткування
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств (податок) зменшується:
● платником податку – правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:
- приєднання, злиття, перетворення – у періоді затвердження передавального акта;
- поділу, виділу – у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
При проведенні реорганізації від’ємне значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку –  правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).
Норми встановлені п.п. 140.4.5 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України.
 
 
Оподаткування прибутків нерезидентів у вигляді доходів від
безпроцентних (дисконтних) облігацій/казначейських зобов’язань
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що п.п. 141.4.3 п. 141.4 ст. 141Податкового кодексу України(далі – ПКУ) встановлено: прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, оподатковуються за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ, з урахуванням того, що:
- базою оподаткування є прибуток, який розраховується як різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку;
- з метою здійснення податкового контролю придбання або продаж зазначених у цьому підпункті цінних паперів може здійснюватися від імені та за рахунок нерезидента виключно його постійним представництвом або резидентом, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента;
- зазначені резидент або постійне представництво нерезидента несуть відповідальність за повноту та своєчасність нарахування та внесення до бюджету податків, що справляються під час виплати нерезиденту доходів від володіння процентними або безпроцентними (дисконтними) цінними паперами. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок надання резидентами або постійними представництвами нерезидента розрахунку податкових зобов’язань нерезидентів та звітів про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.
Резиденти, які працюють від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента на ринку процентних або безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, самостійно подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок (звіт) про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
 
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області