Як бізнесмену в окупації не перетворитися на колаборанта

06.10.2022 01:20 | Укррудпром

Кілька порад, як мінімізувати ризики потрапляння до списку зрадників.

росія продовжує стискати “братські” обійми на окупованих територіях. Причому на порядку денному не лише примусовий російський паспорт. Окупанти змушують підприємців “переоформлятися” за російським законодавством навіть в умовах поступового визволення ЗСУ фейково “приєднаних” українських територій. Мовляв, за це підприємці не сплачуватимуть податків до кінця 2022 року. 

Що робити власникам бізнесів? Як підприємцям захиститися від представників країни-агресора, та при цьому не стати колаборантами? Що про це думає українська держава та чи думає взагалі? 

Колабораціонізм чи виживання?

Сьогодні багато бізнесменів, які, наприклад, залишилися в Херсонській області або ж повернулися туди через відсутність роботи на підконтрольних територіях України, хочуть убезпечити свою діяльність від дій окупантів. Наразі варіантів реалізувати це не так багато: законсервувати власну справу, піти в тінь або ж підлаштуватися під вимоги самопроголошеної “влади”, яка відбирає майно, краде сільськогосподарську продукцію, інвентар, зокрема вантажівки, а ще — бетонні плити для будівництва оборонних споруд.

Незважаючи на поступовий процес деокупації, є підприємці, що прямують до місцевої податкової, аби переоформити свідоцтво за російським законодавством для продовження своєї роботи на ринку. Аби перереєструватися, власникові треба надати паспортні дані та українську декларацію про підприємництво.

“Я будував свій бізнес понад 20 років, тому переоформлення — єдиний вихід зберегти мою справу”, — ділиться власник магазину одягу міста Олешки, який попросив не називати його імені.

Щоправда, таке збереження бізнесу може викликати серйозні проблеми.

 

Читайте також: Україна вважатиме колаборантами всіх, хто залишився на окупованих територіях? Абсолютна маячня — Зеленський

Чи буде переоформлення вважатися колабораціонізмом

Де-факто, будь-яка співпраця з окупантом є колабораціонізмом. Адже після перереєстрації підприємець має віддавати частину доходу окупантам і, таким чином, поповнювати скарбницю країни-агресора.

 

Схожа ситуація була на Донбасі у 2014—2015 роках, коли власники бізнесів сплачували податки двічі: Україні й так званій ЛДНР. Тому представники українських правоохоронних органів відкривали кримінальні справи проти таких підприємців. Правда, жодна з них через відсутність належних доказів так і не дійшла до суду, але серйозно попсувала нерви власникам бізнесів.

Щоб уникнути помилок та чітко визначити межі між колабораціонізмом і виживанням, на початку березня 2022 року Верховна Рада поповнила Кримінальний кодекс ще однією статтею 111-1 “Колабораційна діяльність”. Остання зазначає, що будь-яка співпраця: поставка або продаж товару, передача майна, сплата податків ворожій адміністрації каратиметься штрафом до 170 тис. грн або позбавленням волі до 5 років.

Проте найчастіше підприємці погоджуються на умови окупантів, боячись втратити власність або ж навіть упіймати автоматну чергу. Наприклад, окупаційна влада вже сім місяців хазяйнує в Херсонській області. Якщо раніше окупанти просто залякували херсонців намальованими буквами Z на машинах за відмову перереєстрації, то тепер силоміць забирають їхнє майно, відбирають українські розрахункові термінали, аби вивести з обігу гривню та встановити контроль над доходами бізнесменів завдяки власній платіжній системі. Ті підприємці, котрі опираються примусові, намагаються приймати лише готівку, але її на Херсонщині стає дедалі менше.

“Спочатку орки назвали кінцевою датою для переоформлення початок літа, потім — серпень, сьогодні вони вже перестали приймати заяви. Я дуже картаю себе за те, що піддався тискові русні, але коли, дізнався, що в мого брата в Херсоні відібрали магазин, дуже злякався”, — каже власник магазину одягу міста Олешки.

Багато українців почали звертатися до Мінреінтеграції із запитанням, чи буде їхній конкретний випадок підпадати під покарання. І тому команда міністерства розробила два законопроєкти, що приблизно дають зрозуміти, яка діяльність не є зрадою.

Зокрема, проєктами уточнюється, що каратися будуть лише ті, хто добровільно співпрацює з агресором. Також розробники законопроєктів виокремили види діяльності, які забезпечують найважливіші сфери життя. Така діяльність бізнесу, навіть якщо він і взаємодіє з окупантами (звісно, при цьому не пособляє державі-агресору), не підпадатиме під статтю 111-1 “Колабораційна діяльність”.

До критичного списку входять такі сфери:

доставка пенсій;

медичне обслуговування;

житлово-комунальні послуги;

робота банків;

сільське господарство;

цивільний захист;

заходи із забезпечення прав та свобод українців на окупованих територіях.

Кабмін уже підтримав законотворчу ініціативу, тепер слово за депутатами Верховної Ради. Які мають відповісти, мабуть, на головне питання: хто і як визначатиме добровільність співпраці чи примус. Але поки Рада розгойдується, бізнесу треба якось жити та приймати рішення.

Читайте також: Податкова реформа 10-10-10: бізнес відреагував на плани ОП та Мінекономіки

Що робити підприємцям, у яких немає можливості евакуювати бізнес

Оскільки сьогодні з боку росії чиниться повна блокада, здійснити релокацію бізнесу з особливо небезпечних територій неможливо. Підприємцям доводиться працювати на межі українського законодавства й окупаційних правил. Частина їх заморозила діяльність, але більшість підлаштувалася під нинішні реалії.

 

Директор Центру аналізу та стратегій, економіст Ігор Чаленко радить окупованому бізнесу все ж таки уникати офіційного переоформлення. Особливо зараз, коли ми бачимо кроки з деокупації територій, та, якщо можливо, перейти працювати в тінь, як робила частина донецьких підприємців у 2014—2015 роках, або ж повністю законсервувати роботу на кілька місяців, аргументуючи таке рішення відсутністю необхідного матеріалу чи інвентаризацією.

Тим власникам бізнесів, у яких немає фінансової можливості зупинити роботу, варто розробити план дій, аби мінімізувати ризики потрапляння до списку колаборантів:

перереєструвати підприємництво на підконтрольну Україні територію через Дію (підготувати необхідні документи, завірити їх власним цифровим підписом і надіслати на електронну пошту Мін"юсту);

проводити платежі, заробітну плату і податки тільки на рахунки отримувачів в українських банках;

будь-що намагатися не постачати окупантам товар;

документувати випадки примусової співпраці: залучити свідків, зробити відео чи аудіозапис, мати в наявності складені акти про вилучення товару. Адже є ймовірність, що справу перереєстрованого підприємця розглядатиме суд, представники якого аналізуватимуть докази, позицію підприємця, слова очевидців;

бути обережними з розміщенням реклами свого бізнесу в соцмережах, пропагуванням послуг в умовах окупації, щоб у дописах навіть натяку не було на підтримку країни-агресора;

не гратися з вогнем, беручи участь у псевдореферендумах окупаційної влади.

Гірко усвідомлювати очевидність — на восьмому році війни, коли окуповані рф території переходять у статус деокупованих, Україна досі не визначила чітку державну позицію стосовно поведінки людей, що мешкають в окупації. Саме відсутність офіційної позиції держави по відношенню до тих, хто виживає й тих, хто шукає місце в рядах колаборантів, працює на руку окупантам.

Єва ЮРЧЕНКО, журналістка. 4 курс Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Додати коментар

Користувач:
email:





Regulation rules
SEC monitoring closely
Preventing frauds

- Fin.Org.UA

Новини

11:30 - Telegram залучив 330 мільйонів доларів за рахунок продажу облігацій
11:25 - Щодо оподаткування/звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів
11:24 - Чи складається РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів у митному режимі експорту, у разі зміни суми компенсації їх вартості?
11:23 - Рентна плата за видобування залізних руд: понад 918,5 млн грн отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини
11:22 - Продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для пасажирів: чи можливо проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО?
11:20 - Про легалізацію ринку підакцизних товарів йшлося під час наради у Павлоградській міській раді
11:19 - Понад 97,1 млн грн єдиного податку – внесок аграріїв до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
11:18 - Маск вважає корисним для інвесторів Tesla те, що він вживає кетамін
11:18 - Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду
11:17 - Застосування РРО/ПРРО при наданні фінансових послуг
11:14 - До уваги платників податку на прибуток підприємств!
11:12 - Внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи
10:47 - Фонд гарантування остаточно виграв справу про стягнення 1,5 млрд з колишніх топів "Платинум Банку", серед яких Рожкова
10:46 - Без світла з різних причин залишаються 389 населених пунктів – "Укренерго"
10:23 - УЗ призначила додатковий поїзд до Трускавця 
10:20 - Китайський регулятор звинуватив Evergrande у завищенні виручки на $78 мільярдів
10:03 - Команда від України вдруге бере участь у змаганнях European Money Quiz 2024
09:56 - Ситуація в енергосистемі на 19 березня
09:55 - Нафта дешевшає на тлі зростання поставок з боку московії
09:52 - Український експорт суттєво не впливає на зменшення цін на зерно у Польщі – IPF
09:45 - Ситуація в енергосистемі на 19 березня: дефіциту електроенергії немає; у резерві достатньо генерації для покриття потреб споживачів
09:37 - Майже три чверті учасників платформи UBC вже інвестують в українську економіку або розглядають таку можливість, - Володимир Кузьо
09:35 - Курс валют на 19 березня: гривня продовжує падати 
09:26 - Японія завершила еру від'ємних процентних ставок – FT
09:23 - Продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для пасажирів: чи можливо проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО?
09:20 - Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду
09:16 - Оперативна інформація ДСНС щодо наслідків ведення бойових дій російською федерацією та щодо роботи піротехнічних підрозділів
09:12 - До уваги платників податку на прибуток підприємств!
09:11 - Щодо оподаткування/звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів
09:06 - Чи складається РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів у митному режимі експорту, у разі зміни суми компенсації їх вартості?


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5984
Канадський долар28.7921
Юань Женьміньбі5.4145
Чеська крона1.6852
Данська крона5.6921
Гонконгівський долар4.9844
Форинт0.107456
Індійська рупія0.47006
Рупія0.0024831
Новий ізраїльський шекель10.6735
Єна0.26126
Теньге0.086648
Вона0.029222
Мексиканське песо2.3308
Молдовський лей2.203
Новозеландський долар23.7354
Норвезька крона3.6727
московський рубль0.42352
Сінгапурський долар29.1267
Ренд2.0618
Шведська крона3.7515
Швейцарський франк44.0987
Єгипетський фунт0.8261
Фунт стерлінгів49.63
Долар США38.9744
Білоруський рубль14.1663
Азербайджанський манат22.9356
Румунський лей8.5382
Турецька ліра1.2065
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.8788
Болгарський лев21.7043
Євро42.447
Злотий9.8443
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото84151.19
Срібло983.4
Платина36071.2
Паладій41305.07

Курси валют, встановлені НБУ на 19.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
227763982.82982.82982.82982.82529739.98
CRSR061041.421041.421041.421041.4244781.06

Дані за 18.03.2024