ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

 
Щодо необхідностісуб’єкту господарювання в кінці робочого дня проводити операцію «службова видача» на РРО або ПРРО
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу;
денний звіт – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Згідно з нормами п. 6 розд. IIIПорядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
При цьому розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).
Тобто, операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону № 265.
Враховуючи викладене, видача чи внесення готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО або ПРРО з використанням операцій «службова видача» та «службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, з метою уникнення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, проведено через РРО або ПРРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «службове внесення», то операція «службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.
 
 
Порядок нарахуванняєдиного внеску, якщо найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
 
 
Витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, які включаються до складу податкової знижки
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Пунктом 4 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 800) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.
Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).
Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» (далі – Порядок) державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла.
Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як           21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).
Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.
 
 
Проодноразове (спеціальне) добровільнедекларування
 
ВідділкомунікаційзгромадськістюуправлінняінформаційноївзаємодіїГоловногоуправлінняДПСуДніпропетровськійобласті (територіяобслуговуванняСоборноготаШевченківськогорайонівм. Дніпра) нагадує, що21.07.2021 набувчинностіЗаконУкраїнивід 15 червня 2021 № 1539-IX «ПровнесеннязміндоПодатковогокодексуУкраїнитаіншихзаконівУкраїнищодостимулюваннядетінізаціїдоходівтапідвищенняподатковоїкультуригромадяншляхомзапровадженняодноразового (спеціального) добровільногодекларуванняфізичнимиособаминалежнихїмактивівтасплатиодноразовогозборудобюджету» (далі – Закон № 1539), крімдеякихйогоположень, якінаберутьчинностіз 01.01.2022.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою (визначеною відповідно до п.3 підрозділу 94 ) належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларації.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору (визначених підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.
 
 
Порядок оподаткування ПДВ операцій з надання послуг з гарантійного ремонту товару
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує.
Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.
При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 (далі – Порядок № 506).
Згідно з п. 16 Порядку № 506 у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.
Пунктом 26 Порядку № 506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.
Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.
Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.
При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.
 
 
ДПС працює над імплементацією
закону про добровільне декларування доходів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує.
ДПС працює над імплементацією Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Нормами закону, який вже набрав чинності, передбачена можливість цивілізованої легалізації активів, що були приховані від оподаткування.
Так, громадяни, які мають розміщені на території України та/або за її межами активи, що належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, мають право подати одноразову добровільну декларацію.
Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року. Саме протягом цього періоду громадяни зможуть подати добровільну декларацію до Державної податкової служби України.
Задекларувавши активи, декларант повинен буде сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, розмір якого значно менше ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору – 5 %, для закордонних активів – 9 %, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5 %.
Наразі фахівці ДПС активно задіяні у розробці проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання».
Крім того, на сьогодні опрацьовується питання щодо внесення змін до програмного забезпечення для можливості прийняття та опрацювання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій в електронному вигляді з 01 вересня 2021 року.
https://tax.gov.ua/novini/485042.html
 
 
Мобільний ЦОП на КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР»
 
ВідділкомунікаційзгромадськістюуправлінняінформаційноївзаємодіїГоловногоуправлінняДПСуДніпропетровськійобласті (територіяобслуговуванняСоборноготаШевченківськогорайонівм. Дніпра) інформує.
За клопотанням комунального закладу «Васильківського психоневрологічного інтернату» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КЗ «Васильківський ПНІ» ДОР») нещодавно мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснив виїзд до КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» в с. Медичне Дубовиківської сільської ради з метою реалізації податкового сервісу щодо якісного надання адміністративних та інших послуг, які вкрай важливі для реалізації прав та обов’язків платників податків, громадян.
Виїзд мобільного ЦОПу здійснено під керівництвом в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія за участі посадових осіб Васильківської ДПІ ГУ ДПС.
Під час зустрічі у режимі відеозв’язку Леонов Валерій акцентував увагу присутніх громадян, працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР», що мобільний ЦОП створено з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг та сервісів платниками податків, громадянами, особливо громадянами з інвалідністю.
У ході зустрічі в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій наголосив, що податкова служба постійно вдосконалює свої сервіси у частині доступності та зручності для суб’єктів звернень. Він відмітив, що розвиток електронних сервісів ДПС, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, можливість для платників щодо реалізації своїх обов’язків та прав у сфері оподаткування у режимі on-line.
Бондаренко Маргарита, начальниця Васильківської ДПІ ГУ ДПС, ознайомила присутніх з переліком адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, переліком документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу ДПІ та контактні номери телефонів, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.
Фахівці мобільного ЦОПу надали роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, Електронним кабінетом, та роз’яснення з актуальних питань податкового законодавства у частині земельного податку з юридичних осіб для працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР».
У ході проведення заходу працівникам КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» роздані брошури, листівки інформаційно-роз’яснювального характеру.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу прийнято 70 заяв за формою № 5ДР, у тому числі 5 заяв від працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР».
Працівники КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» висловили слова подяки податківцям за проведений виїзд мобільного ЦОПу та бажання спілкуватися і у подальшому з питань отримання адміністративних послуг, інших послуг та сервісів від ДПС.
 
 
Мобільний ЦОП для мешканців
Межівської селищної територіальної громади
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Нещодавно Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ЦОП) за участі фахівців ЦОП Межівської ДПІ ГУ ДПС здійснено виїзд до Новогригорівського старостинського округу Межівської селищної територіальної громади Синельниківського району (села Новогригорівка, Водолазьке).
Виїзд мобільного ЦОПу здійснено під керівництвом в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, який у режимі онлайн звернувся до мешканців Новогригорівського старостинського округу Межівської селищної територіальної громади. Він зазначив важливість співпраці між органами податкової служби та місцевого самоврядування, зокрема з надання послуг, особливо для мешканців віддалених населених пунктів, та закликав мешканців громади виконати свій громадянський обов’язок та своєчасно сплатити земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Адже, від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту, зокрема і громадян Новогригорівського старостинського округу.
Начальник Межівської ДПІ ГУ ДПС Дудко Людмила проінформувала присутніх про перелік адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, перелік документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу та надала контактні телефони, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.
Фахівцями мобільного ЦОПу приділено увагу перевагам користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, у тому числі Електронним кабінетом.
Послугами мобільного ЦОПу скористалися 38 громадян та одна юридична особа.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, прийнято від мешканців громади:
- заяви за формою № 1ДР – 1 шт.;
- заяви за формою № 5ДР – 14 шт.;
- заяви за формою № 10ДР – 9 шт.;
- заяви про проведення звірки даних з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 7 шт.
Видано мешканцям громад:
- облікова картка платника податків – 6 шт.
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1 шт.
Мешканці Новогригорівського старостинського округу отримали відповіді на актуальні питання щодо земельного податку, орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
 
 
На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 1 млрд 645,8 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 9 млрд 613,4 млн гривень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
За її словами, цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 645,8 млн гривень.
У червні поточного року надходження єдиного внеску склали 1 млрд 899,5 млн грн, що на 439,2 млн грн більше ніж у червні минулого року.
Фахівці ГУ ДПС приділяють значну увагу контролю за дотриманням суб’єктами господарювання своєчасної сплати єдиного соціального внеску. Адже своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист, а це – соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.
 
 
Нова декларація про максимальні роздрібні ціни
на підакцизні товари діє з 22.07.2021
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що 22.07.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України наказом від 15.04.2021 № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Прядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за № 762/36384) (далі – Наказ № 218):
Звертаємо увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. п. 215.3.21 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України ПКУ в частині запровадження з 01.01.2021 адвалорної ставки акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90) (далі – сигарили).
Крім того, статтею 220 ПКУ визначено особливості обчислення акцизного податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками.
Відповідно до пункту 220.1 ПКУ виробниками та імпортерами тютюнових виробів здійснюється встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) шляхом декларування таких цін.
Стара форма Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (Декларація) та Порядок її складання та подання не давали можливості суб’єктам господарювання декларувати максимальні роздрібні ціни на сигарили.
Наказом № 218, зокрема, уточнено, що Декларація вважається прийнятою за наявності другої квитанції про прийняття електронного документа, що містить дату та час прийняття декларації, реєстраційний номер прийнятої декларації. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Наказ № 218 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 22.07.2021 № 47.
 
 
До уваги платників ПДВ!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з:
► придбання або виготовлення товарів та послуг;
► ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Норми визначні п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому всі обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за      № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) без ПДВ (рядок 10.4 податкової декларації з ПДВ) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України.
Оскільки формою декларації та Порядком № 21 не передбачено відображення обсягів придбання товарів, послуг, необоротних активів, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то такі операції в декларації не відображаються.
 
 
Особливості заповнення декларації з податку на прибуток, якщо від’ємне значення показника у рядку 19 зменшується/збільшується
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відсотки від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення від’ємного значення рядка 19 Декларації, яка уточнюється, призводить до відображення у рядку 26 уточнюючої Декларації податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється зі знаком «+», тобто податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, збільшується.
Збільшення від’ємного значення рядка 19 Декларації, яка уточнюється, призводить до відображення у рядку 26 уточнюючої Декларації податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється зі знаком «-», тобто податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, зменшується.
Отже, враховуючи алгоритм розрахунку рядка 26 Декларації, зменшення суми від’ємного значення у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, свідчить про заниження платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду, а збільшення суми від’ємного значення у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, свідчить про завищення платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду.
Отже, при зменшенні від’ємного значення показника у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, платник податку повинен нарахувати штрафні санкції згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пеню з урахуванням п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ. При збільшенні від’ємного значення показника у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, нарахування штрафних санкцій ПКУ не передбачено.
 
 
Про оподаткування ПДФО доходу фізичної особи
у вигляді відсотків (дисконту) від володіння облігаціями
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Норми встановлені п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, та на боргові зобов’язання Національного банку України, а також сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п. п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
 
 
Кожен має право на підприємницьку діяльність,
яка не заборонена законом
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.
 
 
Для уникнення подвійного оподаткування фізособа – «незалежник» суб’єктам господарювання надає довідку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 3.11 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).
Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Враховуючи, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.
 
 
Які фізособи є сільськогосподарськими товаровиробниками з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону          № 2238).
Коди продукції сільського господарства та пов’язані з ними послуги визначені розділу 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями.
Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування згідно з п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
 
 
Про строки реєстрації ФОП, як платника єдиного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми визначені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
 
 
Юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин,
не може бути платником єдиного податку третьої групи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Норми встановлені п. п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (п. п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абзац п’ятий п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).
Отже, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин, у тому числі за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб), не може бути платником єдиного податку третьої групи.
 
 
Електронний кабінет: реєстрація ПРРО
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома платників, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет.
Так, платник податків:
1. За допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснює вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua
2. Для реєстрації ПРРО знаходить та створює електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602).
3. При заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:
► в розділі 1 «Дія» обираємо комірку «Реєстрація»;
► в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається:
- найменування/прізвище, ім’я, по батькові;
- податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;
- ІПН (для платників ПДВ).
► в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:
- Ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;
- назва господарської одиниці (далі – ГО) – для відображення у розрахунковому документі;
- адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі;
- назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.
►в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:
- Тип ПРРО;
- Назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);
- Номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;
- фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається.
► в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:
- не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
- здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
- здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п.13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО.
► в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»).
► в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта.
4. Виконується перевірка та у разі відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо Заяву на обробку.
5. Через короткий проміжок часу перевіряється отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримуємо: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО «Назва каси» з локальним номером «Номер каси» призначено фіскальний номер «Фіскальний номер ПРРО»».
6. Наступним кроком є подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма № J/F1391801.
7. За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням: https://tax.gov.ua/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
8. Вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801.
 
 
Особливості заповнення податкової декларації з транспортного податку у разі переходу права власності на транспортний засіб протягом звітного року
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє.
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п. п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 № 595).
Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».
Відповідно до п. п. 1.2.3 п. 1.2 розділу 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «Звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.
Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема, у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.
Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:
► поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);
► поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).
Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).
 
 
Чи зобов’язані члени садівницького товариства
сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Норми встановлені ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Громадяни – це члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).
Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).
Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.
Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
 
 
Законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Норми встановлені ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі –    Закон № 959).
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність».
Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.
При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
 
 
Для виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно отримати ліцензію
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що згідно із  ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями ліцензії, зокрема, на виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Для отримання ліцензії на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У такій заяві зазначаються:
► найменування суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ (для фізичних осіб – суб’єктів господарювання - прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
► адреса місця виробництва рідини, що використовується в електронних сигаретах.
 
 
Які операції з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома, що до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:
► вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) – у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;
► ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.
Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України;
► реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;
► передачі для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.
Норми встановлені п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України.
 
 
Неподання/несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП:
що зі штрафами?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
Норми визначені п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Отже, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ст. 102 ПКУ.
 
 
Євген Олейніков: Законність має бути забезпечена,
а недоброчесніть – покарана
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє.
ДПС відмовилася при виконанні своїх функцій від моделі органу, який орієнтований на збір податків. Адже коли мова йде про збирання податків, то цей механізм притаманний «незрілому» суспільству. Про це заявив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков під час засідання круглого столу на тему: «Актуальні питання правозастосування при розгляді податкових спорів», який відбувся в м. Одеса.
В Україні рівень добровільної сплати податків, який у минулому році значно зріс, свідчить про те, що переважна більшість платників сумлінно виконують свої обов’язки.
«Ми доклали максимум зусиль для того, щоб створити належні умови для обслуговування платників податків. Платник не повинен бути заручником недосконалих процедур адміністрування чи обслуговування. І наші спільні з платниками зусилля не були марними», – наголосив Євген Олейніков.
При цьому, за його словами, платник податків має бути впевнений у тому, що однакові правила встановлені для всіх без винятку.
«Законність має бути забезпечена, а недоброчесніть – покарана. Якщо такий баланс недотримано, то виникає ризик появи викривленого конкурентного середовища», – впевнений Євген Олейніков.
ДПС до 2020 року постійно знаходилася у процесі реформування. Однак під час таких реформ були допущені системні помилки, оскільки було відсутнє розуміння, в який спосіб концепції та стратегії мали трансформуватись в практичну діяльність Служби. Наразі Служба змогла дати відповіді на ці виклики.
Фахівці активно впроваджують нові підходи, стандарти, зокрема, у реалізації рішень судів. Так, юристи податкової служби аналізують судову практику для того, щоб позбавити Службу ризиків неправильного застосування законодавства у подальшій діяльності.
«Для нас як виконавчого органу набагато цікавішим є правові наслідки того чи іншого рішення суду. Державна податкова служба дотримується тієї позиції, що посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі це стосується наших зусиль по реалізації судових рішень», – підкреслив Євген Олейніков.
Під час заходу, учасниками якого були представники судової гілки влади, науковці та експерти з правових питань, обговорювалися питання застосування правової позиції Верховного Суду щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії контролюючого органу про відповідність платника податків критеріям ризиковості.
Предметом фахової дискусії також була практика розгляду судами справ із наданням статусу належних та допустимих доказів первинним документам, ненаданим платниками податків під час проведення контрольно-перевірочних заходів, поновлення судами строків на апеляційне/касаційне оскарження при зверненні контролюючого органу тощо.
Інформація розміщена на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/485579.html
 
 
ДПС: 20 років протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
У ДПС привітали працівників Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, з 20-ю річницею створення.
Запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, виявлення фактів маскування незаконного походження доходів та джерел їх набуття – такими є основні напрями роботи фахівців цього підрозділу.
Як відзначив директор Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС Олексій Лондар, на сьогодні більше 80% досліджень, які здійснюються підрозділом, стають основою для кримінальних проваджень і визначення збитків, які були завдані державі внаслідок протиправної діяльності.
Лише за перше півріччя 2021 року 900 досліджень були використані при проведенні досудових розслідувань у кримінальних провадженнях. Досліджувана сума легалізованих коштів за 2021 рік склала 3,8 млрд грн, загальна сума збитків – 4,2 млрд гривень.
«Сьогодні тіньові оборудки, спрямовані на ухилення від оподаткування, розкрадання бюджетних коштів та їх подальшу легалізацію, стають складнішими, багатоступеневими і є реальною загрозою економічної безпеки. Тому сьогодні потрібно приділяти першочергову увагу не одному суб’єкту господарювання, а схемам, розуміти їх логіку, причинно-наслідковий зв’язок її елементів, задокументувати факти порушення», – зазначив Олексій Лондар.
Зі святом працівників Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, привітали колеги з Державної фіскальної служби України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України та Національної поліції.
Нагадаємо, що Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та його регіональні підрозділи було створено у липні 2001 року.
Його фахівцями, зокрема, здійснюється збір, узагальнення та передача відомостей до Державної служби фінансового моніторингу України, щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та виконання міжнародних програм у сфері боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/485540.html
 
 
Робоча група за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснила виїзд до смт Слобожанського
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
До смт Слобожанського Дніпропетровської області днями здійснено виїзд робочої групи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Робочу групу очолив в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.
З метою проведення зустрічей з представниками бізнесу та надання практичної допомоги працівникам структурних підрозділів ГУ ДПС Дніпровсько-Новомосковського регіону Дніпропетровщини у складі робочої групи задіяні провідні фахівці ГУ ДПС – керівники підрозділів.
Під час зустрічі члени робочої групи спілкувалися з керівниками Дніпровської та Новомосковської територіальних громад Дніпропетровської області; головами та заступниками голів селищних рад, представниками міських та селищних рад; представниками бізнесу; фахівцями Дніпровської, Новомосковської, Магдалинівської, Синельниківської державних податкових інспекцій ГУ ДПС та спеціалістами структурних підрозділів ГУ ДПС Дніпровсько-Новомосковського регіону.
Особливу увагу присутніх Леонов Валерій акцентував на наповненні місцевих бюджетів. Він, зокрема, звернувся до представників територіальних громад з пропозицією про проведення роботи серед платників стосовно своєчасного інформування податкової служби у разі зміни персональних даних шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. Це забезпечить адресне та своєчасне надходження до громадян – платників податків податкових повідомлень-рішень, зокрема з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і як результат – своєчасне наповнення місцевих бюджетів.
На зустрічах з платниками податків обговорювались питання стосовно залучення до оподаткування екологічним податком підприємств, що здійснюють забруднення довкілля; підвищення рівня нарахувань з рентної плати за спеціальне використання води; адміністрування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з юридичних осіб), погашення підприємствами заборгованості.
Під час робочої зустрічі ГУ ДПС презентовано проєкт ДПС «Паспорт ТГ» на прикладі Магдалинівської ТГ.
Члени робочої групи відвідали центри обслуговування платників (далі – ЦОП) Дніпровської, Новомосковської, Магдалинівської та Синельниківської державних податкових інспекцій ГУ ДПС.
Також під час зустрічей фахівці ГУ ДПС інформували про роботу мобільного ЦОПу та електронні сервіси ДПС.
Результат спілкування представників податкової служби з бізнесом – платники отримали відповіді на питання, які їх цікавили.
На нараді з фахівцями структурних підрозділів ГУ ДПС Дніпровсько-Новомосковського регіону увагу сконцентровано на підвищенні рівня нарахувань з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків. Акцент зроблено на забезпеченні території Дніпровсько-Новомосковського регіону надходженнями до бюджету податками і зборами з фізичних осіб (залучення до оподаткування платників податку на майно, туристичного збору).
Крім того, особливим питанням спілкування податківців завжди є легалізація ринку праці, збільшення середньої заробітної плати та сплати податку на доходи фізичних осіб.
Першочергове завдання контролюючих органів – це забезпечення надходжень до бюджетів.
Надзвичайно важливо, що під час виїзних робочих зустрічей і комунікацій з представниками органів місцевого самоврядування та бізнесом обговорюються актуальні питання і приймаються рішення, які позитивно впливають на роботу як податківців, так і представників ТГ та платників податків у напрямку спільної взаємодії стосовно забезпечення наповнення бюджетів.
 
 
Протягом першого півріччя Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано 139,4 тис. адміністративних послуг
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами забезпечується надання 75 видів адміністративних послуг, 49 з яких надаються безкоштовно.
«Загалом протягом січня – червня 2021 року опрацьовано майже 143,4 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 42,5 тис. звернень, що на 17,1 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.
Впродовж І півріччя поточного року платники отримали 139,4 тис. адміністративних послуг, з яких майже 39,4 тис. – в електронному вигляді, що на 16,0 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.
З переліком адміністративних послуг та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги».
 
 
Мобільний ЦОП для мешканців села Вишневе Покровської територіальної громади
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  (далі – ГУ ДПС) під керівництвом координатора мобільного ЦОПу – в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, за участі фахівців ЦОПу Покровської ДПІ ГУ ДПС, Павлоградського відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС, Павлоградського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС за підтримки спеціаліста І категорії відділу земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища Покровської територіальної громади Олени Ростовцової 16.07.2021 здійснив виїзд до села Вишневе Вишнівського старостинського округу Покровської територіальної громади Синельниківського району.
Під час роботи мобільного ЦОПу в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій у режимі онлайн звернувся до мешканців Вишнівського  старостинського округу Покровської територіальної громади та зазначив важливість співпраці між органами податкової служби та місцевого самоврядування, зокрема з надання послуг, особливо для мешканців віддалених населених пунктів. Він закликав мешканців громади виконати свій громадянський обов’язок та своєчасно сплатити земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Адже, від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту, зокрема і громадян Вишнівського старостинського округу Покровської територіальної громади.
Під час зустрічі, начальник Покровської ДПІ ГУ ДПС Шевцова Світлана проінформувала мешканців громади про перелік адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПу, перелік документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу та надала контактні телефони, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.
Також, фахівці мобільного ЦОПу надали роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, «Електронним кабінетом», який забезпечує безконтактну взаємодію платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Присутнім роздані примірники брошури «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби», «Податкова знижка для фізичних осіб» тощо.
Послугами мобільного ЦОПу скористалися 36 громадян.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу прийнято від мешканців громади:
- заяви за формою № 1ДР – 2 шт.;
- заяви за формою № 5ДР – 16 шт.;
- заяви за формою № 10ДР – 5 шт.;
- заяви про проведення звірки даних з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 6 шт.;
- заяви про надання пільги з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 5 штук.
 
 
Про порушення правил етичної поведінки працівниками ДПС можна поінформувати різними каналами зв’язку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
З метою забезпечення добросовісного, чесного та професійного виконання працівниками органів ДПС посадових обов’язків, формування «нульової» толерантності (нетерпимості) до корупції, недопущення вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, та сприяння зміцненню суспільної довіри, урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції», розроблено Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби, які затверджені наказом ДПС від 02.09.2019 № 52.
Відповідно до Правил етичної поведінки, серед іншого, працівники органів ДПС, незалежно від займаних посад, під час виконання посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог.
Оскільки порушення Правил етичної поведінки, за конкретних умов, може бути кваліфіковане як порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді попередження про неповну службову відповідність, просимо інформувати про ці факти такими способами:
► з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8;
► на офіційну електронну адресу Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС upzvk@tax.gov.ua;
- засобами телекомунікації, за багатоканальним номером телефону       0 800 501 007 (фізичним особам – обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «5», працівникам органів ДПС – напрямок «7») з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00 год., п’ятниця: з 9:00 до 16:45 год. із щоденною перервою з 13:00 до 13:45 год.;
- у письмовому вигляді через працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;
- безпосередньо телефоном працівнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.
Ознайомитись з текстом Правил етичної поведінки можна за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/73616.html.
Роз’яснення працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС можна отримати за тел.: (044) 247-30-44, 247-35-97.
 
 
Подання заяви про внесення змін до
Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків на кожну фізичну особу заведена облікова картка, в якій міститься наступна інформація: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян – також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.
Норми встановлені п. 70.2 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2, 3 розділу IХ Положення № 822).
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків  (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.
Фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті, протягом місяця з дня виникнення змін, подають Заяву за формою № 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822).
Кожна фізична особа, яка отримує офіційні доходи, є платником податків та перебуває на обліку в органах ДПС. У кожного громадянина є свій індивідуальний реєстраційний номер облікової картки платника податків, крім осіб які через свої релігійні переконання відмовилися від нього, та облік яких ведеться у окремому реєстрі за серією та номером паспорта.
Переважна більшість громадян навіть не здогадується про те, що коли змінюється місце проживання, прізвище та інше, необхідно своєчасно повідомити про це контролюючий орган.
У разі неподання інформації органам ДПС, такі фізичні особи своєчасно не отримують податкові повідомлення-рішення, зокрема про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки або про сплату земельного податку, чим порушують строки сплати податкових зобов’язань з цих податків.
Нормами п. 70.5 ст. 70 ПКУ визначено, що фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, яка подається для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Отже, для уникнення порушень податкового законодавства при зміні інформації, яка міститься у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, фізична особа зобов’язана у місячний термін з дня виникнення змін повідомити про такі зміни податкову службу.
Звертаємо увагу, що для спрощення і комфорту платників ДПС України на постійній основі вдосконалює сервіси та процедури реєстрації платників податків і подати Повідомлення за формою № 5ДР є можливість за допомогою Електронного кабінету.
Бажаємо всім громадянам пам’ятати про свої обов’язки, встановлені ПКУ і не допускати порушень, пов’язаних зі сплатою податків.
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
 
 
Який код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць потрібно зазначати у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до нього, якщо для об’єкта передбачено декілька рівнів?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, якщо Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, то у рядку 032 заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) за місцезнаходженням відокремленого підрозділу платника податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 1 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок).
Разом з тим, у рядку 032 додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку, який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ зазначається код за Кодифікатором за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п. п. 1 п. 4 розділу IV Порядку).
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 «Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«О» – Автономна Республіка Крим, області;
«К» – міста, що мають спеціальний статус;
«Р» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«Н» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«М» – міста;
«Т» – селища міського типу;
«С» – села;
«Х» – селища;
«В» – райони в містах.
Отже, для заповнення рядка 032 «Код кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» Додатка 4ДФ знаходимо в Кодифікаторі назву об’єкта (наприклад Ковель), визначаємо категорію об’єкта «М» (місто), яке відповідає четвертому рівню, а саме UA 07060190010068509.
 
 
У разі анулювання реєстрації платника ПДВ, уточнюючий розрахунок за період, в якому юрособа була платником ПДВ, така особа подати не може
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Норми встановлені п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
 
 
До уваги платників податку на прибуток!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Норми встановлені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п. п. 133.1.1 та п. п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (п. п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Поряд з цим, п. п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.
З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період.
Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.
 
 
Чи оподатковується надана працедавцем сума компенсації вартості проїзду до місця роботи та/або з роботи до дому найманому працівнику?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику ПДФО в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Норми встановлені п .п. «а» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) передбачені випадки, коли юридична особа зобов’язана компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:
► у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 51 КЗпП);
► у зв’язку з службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).
Компенсація вартості проїзду в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.
Відповідно до п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається сума доходу у вигляді додаткового блага.
Згідно із п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.
Враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
 
 
Загальний оподатковуваний дохід особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
 
 
Передача юрособою у фінансовий лізинг легкового автомобіля:
хто є платником транспортного податку?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком (далі – податок)є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Норми встановлені п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку».
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п. п. «б» п. п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема:
► об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
► сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
► майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Враховуючи викладене вище, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу).
При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
 
 
Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального у безготівковій формі
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами і доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (ст. 3 Закону № 265).
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Пунктами 1 та 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.
Отже суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального в безготівковій формі (у т.ч. якщо розрахунки здійснюються через установи банку), за умови обов’язкової видачі у паперовій формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.
 
 
НБУ, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунку платника податків подають відомості до контролюючих органів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що Національний банк України, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунку платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, нормативно-правових актів з питань документування управлінської діяльності.
Норми встановлені п. 1 розділу ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 721).
У разі відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків банки направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків (далі – Повідомлення) у порядку, встановленому Порядком № 721.
У разі відкриття/закриття одного спільного рахунку в цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють Повідомлення щодо кожного платника податків окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.
Форму та зміст електронних Повідомлень, інформаційного файла та квитанцій наведено в додатку 1 до Порядку № 721.
Адресу Інформаційного порталу ДПС (zvit@sta.gov.ua) розміщено на офіційному вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua).
У разі неможливості подання з технічних причин Повідомлення в електронному вигляді з використанням телекомунікаційних мереж таке Повідомлення може бути надано або надіслано поштою з повідомленням про вручення в паперовому вигляді (за формами згідно з додатками 2, 3, 4 та 5 до Порядку № 721) у день відкриття/закриття рахунку до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків. У такому разі Повідомлення надається або надсилається разом із супровідним листом, у якому зазначається причина неможливості подання Повідомлення в електронному вигляді з використанням телекомунікаційних мереж (п. 2 розділу ІІ Порядку № 721).
Згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку № 721 контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення в електронному вигляді зобов’язаний надіслати до фінансової установи з використанням телекомунікаційних мереж електронне Повідомлення-відповідь щодо взяття рахунку на облік у контролюючому органі, структура якого визначається згідно з додатком 1 до Порядку № 721. У разі відмови у взятті рахунку на облік Повідомлення-відповідь має містити підставу для відмови.
Якщо контролюючий орган протягом строку, визначеного абзацом першим п. 4 розділу ІІ Порядку № 721, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою – у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.
У разі надходження від фінансової установи Повідомлення у паперовому вигляді контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення зобов’язаний надати або надіслати поштою з повідомленням про вручення до фінансової установи, у якій відкрито рахунок платника податків, корінець повідомлення (додатки 2, 3 та 5 до Порядку № 721) з відміткою про взяття рахунку на облік або повідомлення контролюючого органу про відмову в узятті на облік рахунку платника податків за формою № П2, наведеною в додатку 6 до Порядку № 721, із зазначенням причини відмови (п. 5 розділу ІІ Порядку № 721).
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку № 721 датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків (крім банку) у фінансовій установі є дата однієї з подій, що відбулася першою: отримання фінансовою установою Повідомлення-відповіді з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі або реєстрації отримання фінансовою установою корінця повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку № 721.
Норми п. 6 розділу ІІ Порядку № 721 не застосовуються під час зміни рахунків клієнтів – платників податків відповідно до вимог стандарту IBAN, якщо до рахунку, який змінюється, банком раніше було отримано електронне Повідомлення-відповідь (корінець повідомлення у паперовому вигляді) з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі та щодо власника рахунку відсутня інформація про зняття з обліку в контролюючому органі чи державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
 
 
З дати отримання дозволу викиди забруднюючих речовин не здійснювались: звітність з екологічного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема, дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.
Норми визначені п. 250.3 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п. 240.1 ст. 240 ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно з п. п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу           (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Водночас, п 36.1 ст. 36 ПКУ встановлено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання з дати отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення не здійснював викиди забруднюючих речовин (не мав об’єктів оподаткування), то він не подає податкову декларацію екологічного податку (далі – податкова декларація), оскільки не виникає обов’язку задекларувати податкові зобов’язання по екологічному податку.
Податкова декларація подається вперше за календарний квартал, у якому здійсняться викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
 
 
Строки сплати акцизного податку, встановлені ПКУ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що строки сплати акцизного податку встановлені ст. 222 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, суми акцизного податку (податок) з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п. п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Відповідно до п. п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (п. п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми податку на поточний рахунок виробника (підпункти 222.1.4, 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Сплата акцизного податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином (п. 222.2 ст. 222 ПКУ):
► податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;
► у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації;
► платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
При реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п. п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).
 
 
Чи припиняється подання податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води у разі відчуження земельної ділянки зі свердловиною?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), зокрема визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» із змінами в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином, у разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/анулювання строку його дії.
 
 
Інформація для суб’єктів господарювання,
які здійснюють контрольовані операції!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями  (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року  № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
 
 
Сума соціальної допомоги по вагітності та пологах
не підлягає оподаткуванню військовим збором
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.
 
 
Про порядок встановлення ставки
збору за місця для паркування транспортних засобів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома, що ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Норми встановлені п. 2681.3 ст. 2681 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 2681.4 ст. 2681 розділу ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
 
 
До місцевих бюджетів сплачено 3,7 млрд грн акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.
Протягом січня – червня 2021 року до місцевих бюджетів територіальних громад надійшло акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 3,7 млрд грн. Це на 11,7 відс., або 389,7 млн грн більше ніж за відповідний період минулого року.
Зазначений показник забезпечено за рахунок сплати суб’єктами господарювання акцизного податку від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який сплачується до бюджету тієї територіальної громади, на території якої ними здійснюється діяльність.
Акцизний податок з роздрібного продажу суттєво впливає на збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
Сума акцизного податку відображається у фіскальному чеку. Коли ж при продажу підакцизних товарів не видано фіскальний чек (не сплачено акцизний податок), відповідно бюджет територіальної громади, на території якої здійснюється такий продаж, не отримує відповідні кошти.
З огляду на те, що акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів включається до ціни придбаних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, покупці таких товарів можуть контролювати сплату суб’єктами господарювання акцизного податку, вимагаючи розрахунковий документ у продавця. Це, у свою чергу, забезпечить надходження акцизного податку до бюджету відповідної територіальної громади.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/485962.html
 
 
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю у мережі Інтернет та заключили договори «На переказ коштів»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/486120.html повідомила.
Платіжні сервіси призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
З технічної точки зору між суб’єктом господарювання і фінансовою установою, яка надає йому фінансові послуги з переказу коштів за допомогою платіжного сервісу (в межах договору на переказ коштів), відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, що вже йому належать та отримані внаслідок оплати покупцем (споживачем) товарів у відділенні служби доставки (в межах договору купівлі-продажу).
Послуга фінансової установи з переказу коштів, яка є окремою господарською операцією, не змінює суті відносин іншої господарської операції купівлі-продажу, відповідно до яких суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є:
суб’єкт господарювання, який здійснює продаж товарів, або уповноважені ним на передачу права власності на такі товари покупцю (споживачу) служби доставки (постачальники);
отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.
При цьому факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому продавець або уповноважені ним служби доставки зобов’язані забезпечити отримання покупцем відповідного розрахункового документа, який підтверджує саме факт оплати ним товару. Відповідно така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265), та в обов’язковому порядку має супроводжуватись застосуванням РРО/ПРРО продавцями або постачальниками товарів споживачам, на яких поширюється обов’язок їх використання.
За здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері торгівлі та є учасниками наведених вище відносин купівлі-продажу, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 1      ст. 17 Закону № 265.
 
 
Саме цифровізація дозволяє забезпечити швидку, якісну та ефективну дерегуляцію трудових відносин
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Цифровізація – невід’ємна складова реформи трудових відносин. Про це заявив Заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра під час Всеукраїнського форуму Україна 30.Трудові ресурси 21 липня.
«Регуляція трудових відносин існує в усіх цивілізованих країнах світу. Держава має забезпечити захист соціально-трудових прав працівників, зокрема, це право на нормований робочий день та безпечні умови праці, право на лікарняні та відпустку, і ще багато питань взаємодії роботодавця і працівника. Водночас чинне трудове законодавство в Україні потребує оновлення  та лібералізації. Цифровізація дозволяє провести якісну та ефективну  дерегуляцію трудових відносин, скасувати надмірну бюрократизацію та зменшити навантаження на бізнес», - зазначив Ігор Дядюра.
Так, цифрова трансформація дозволяє значно модернізувати трудові відносин, зокрема:

забезпечити перехід на ризикорієнтований підхід. Тобто інспекції та перевірки відбудуться тільки у компаніях, які мають ознаки найбільших ризиків  порушення законодавства про працю. Для визначення ризику використовуються цифрові дані, які наявні у держави.
зменшити кількість обов’язкових кадрових документів. Роботодавці витрачають значну кількість фінансових ресурсів та часу для забезпечення дотримання ведення такої документації, яка зазвичай залишається виключно формальною і може бути або взагалі скасована, або перенесена в єдиний трудовий договір, або переведена в цифрову форму. 
забезпечити контроль над перевірками роботодавців. Тепер не потрібно чекати скарги від роботодавця, дані про всі перевірки можна отримати щодня, проаналізувати статистичні та інші параметри алгоритмами, без людського фактору, і вжити заходів реагування на дії контролерів.

Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Міністерства економіки України за посиланням
https://www.me.gov.ua/Detail?lang=uk-UA&id=d7791049-47cb-4259-98aa-ca300ca1eee9&title=SameTsifrovizatsiiaDozvoliaZabezpechitiShvidku-YakisnuTaEfektivnuDereguliatsiiuTrudovikhVidnosin-IgorDiadiura
 
 
Чергове засідання міжвідомчої регіональної робочої групи –
під прицілом пальне
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Нещодавно за організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА) відбулось чергове засідання міжвідомчої регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним на території Дніпропетровської області.
У засіданні взяли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській (далі – ГУ ДПС) області Леонов Валерій, начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Дегтярьов Денис та представники різних державних органів і ОДА.
На заході розглядались проблемні питання, пов’язані із дотриманням суб’єктами господарювання законодавства України під час здійснення ними операцій по реалізації пального.
Активізація діяльності робочих груп відбувається з метою забезпечення діяльності ринка пального Дніпропетровщини без порушень законодавства України.
Учасники заходу визначили спільні шляхи вирішення питань у напрямку боротьби з нелегальним ринком реалізації пального Дніпропетровського регіону.
 
 
Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом 2021 року отримали майже 7 млн грн транспортного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Одним із майнових податків, який у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, є транспортний податок. Цьогоріч упродовж січня-червня власники елітних авто Дніпропетровської області спрямували до скарбниць територіальних громад 6 млн 984,6 тис. грн транспортного податку. Про це повідомляє в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Податківці нагадують, що статтею 267 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2021 році 2 млн 250 тис. грн), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Платниками цього податку є власники таких автомобілів.
Всі автомобілі, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, входять до переліку, що розміщений на сайті Мінекономрозвитку за посиланням: http://www.me.gov.ua/CalculatePrice?lang=uk-UA.
Цьогоріч до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Ferrari, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rolls-Royce, Tesla, Mclaren. Загалом кількість моделей автомобілів, що підлягають оподаткуванню у 2021 році, становить – 248.
Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п. 267.4 ст. 267 ПКУ).
 
 
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему
«Про адміністрування екологічного податку»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про адміністрування екологічного податку».
На запитання платників податків відповіла заступник начальника відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ірина Мірошниченко.
 
Питання.
Яким чином обчислюються та декларуються податкові зобов’язання з екологічного податку за обсяги викидів (відходів, скидів), які мають числовий вираз «тонн» більше, ніж три знаки після коми?
Відповідь.
Податкові зобов’язання з екологічного податку обчислюються та декларуються платниками у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Наказ, Декларація).
Наказом не передбачено обмеження кількості знаків, що зазначаються платниками екологічного податку у полях «фактичний обсяг викидів, тонн» додатка 1 та «об’єкт оподаткування» додатків 2, 3 до Декларації. При цьому сума податкового зобов’язання з екологічного податку у колонці «величина» додатків до Декларації зазначається у гривнях із копійками, тобто із двома знаками після коми. Разом з тим, деякі ставки екологічного податку, визначені статтями 243 та 245 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс), відповідають десятизначній величині.
Сума податкових зобов’язань з екологічного податку обчислюється платниками за фактичний обсяг викидів (відходів, скидів), що утворився за відповідний звітний (податковий) період, за всіма забруднюючими речовинами, визначеними згідно з дозвільними документами, як добуток розміру об’єкта оподаткування екологічним податком (фактичних обсягів викидів (відходів) за відповідний звітний (податковий) період, ставок цього податку та, у разі встановлення, коефіцієнтів до них.
Таким чином, за обсяги викидів (відходів, скидів) обчислені із дотриманням приписів методик виконання інвентаризації викидів, передбачених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», що мають числовий вираз «тонн», наприклад, із шістьма знаками після коми, обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку декларується у групі рядків 4 додатків 1-3 до Декларації із зазначенням усіх елементів податку та величини таких зобов’язань, що відповідає добутку таких елементів у гривнях із копійками.
 
Питання.
При провадженні господарської діяльності підприємство здійснює скиди у водні об’єкти та посилається на відсутність у переліку забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти, визначені у п. 245.1 ст. 245 Кодексу, показника «сухий залишок» (мінералізація). Який розмір ставки екологічного податку, що застосовується при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку для сухого залишку скиду зворотних вод?
Відповідь.
Ставки екологічного податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до п. 245.1 ст. 245 Кодексу та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу, обчислюються за ставками, визначеними п. 245.2 ст. 245 Кодексу.
Разом з тим, за скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки екологічного податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у п. 245.2 ст. 245 Кодексу (п. 245.3 ст. 245 Кодексу).
З огляду на викладене, підприємству при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, які не увійшли до п. 245.1 ст. 245 Кодексу, а також на які п. 245.2 ст. 245 Кодексу не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, у тому числі, що входять до складу «сухого залишку», слід застосовувати ставку екологічного податку, яка визначена у п. 245.2 ст. 245 Кодексу.
 
Питання.
Підприємство поінформувало, що планує придбати за договором купівлі-продажу закрите джерело іонізуючого випромінювання – систему рентгенівську діагностичну мобільну МАС 32 (далі – Джерело). Чи виникають податкові зобов’язання з екологічного податку?
Відповідь.
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких здійснюється утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п.п. 240.1.4 п. 240.1 ст. 240 Кодексу).
Разом з тим, не є платниками екологічного податку суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела    (п. п. 240.3.1 п. 240.3 ст. 240 Кодексу).
Таким чином, у підприємства у разі визначення істотною умовою договору купівлі-продажу повернення Джерела виробнику для його подальшого захоронення, після закінчення строку використання такого Джерела, а також дотримання ним таких умов, не виникатимуть податкові зобов’язання з екологічного податку.
При цьому у підприємства відсутній обов’язок із складання та подання податкової звітності з екологічного податку за відсутності об’єкта оподаткування за умови повідомлення про це відповідного контролюючого органу згідно з п. 250.9 ст. 250 Кодексу.
 
 
Закон № 1539: про суму збору одноразового (спеціального)
добровільного декларування
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що 21.07.2021 набув чинності Закон України від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Законом № 1539 розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим підрозділом 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб».
Пунктом 8 підрозділу 94 розділу ПКУ визначається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (одноразового обов’язкового платежу, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених цим підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Так, сума збору з задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, таких ставок:
► 5 відсотків:
● щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ;
● щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п. п 8.1 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
► 9 відсотків:
● щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ;
● щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п. п. 8.2 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
► 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
 
 
Чи подає платник ПДВ заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» у разі, якщо відбулось перейменування назви вулиці?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що порядок перереєстрації платників ПДВ встановлений п. 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до зазначеного пункту перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ.
Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву в електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
Будь-яких інших підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ немає.
Норму ПКУ щодо проведення перереєстрації у зв’язку із зміною даних про платника ПДВ, які стосуються місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, виключено згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Таким чином, якщо відбулося перейменування назв вулиць, міст, селищ, зміна поштових індексів, перереєстрація платника ПДВ не здійснюється та реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу не подається.
 
 
Особливості декларування КУА,
яка здійснює управління активами одного або кількох ІСІ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що правові та організаційні основи діяльності інститутів спільного інвестування регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5080 «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080).
Положеннями п. п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди й пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Реєстрація ІСІ здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) шляхом внесення відомостей про ІСІ до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (далі – Реєстр) з присвоєнням такому інституту реєстраційного коду (абзац перший частини першої ст. 6 Закону № 5080).
Компанія з управління активами (КУА) здійснює управління активами ІСІ (абзац другий частини першої ст. 63 Закону № 5080).
Компанія з управління активами – це господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією (абзац перший частини першої ст. 63 Закону № 5080).
Компанія з управління активами може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ (частина п’ята ст. 63 Закону № 5080).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (абзац перший п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
З урахуванням абзацу восьмого п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п. п. 140.4.8 п. 140.4 та п. п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).
До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (абзац десятий п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку на прибуток підприємств (податок):
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
01 грудня 2020 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», яким, зокрема, затверджено, зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (абзац другий п. 46.6 ст. 46 ПКУ).
Форму Декларації доповнено новим рядком 9, який заповнюється при поданні декларації платником податку на прибуток – юридичною особою за результатами діяльності ІСІ, в якому зазначається:
► повне найменування ІСІ;
► реєстраційний код ІСІ (за даними Реєстру, ведення якого здійснюється Комісією).
У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох ІСІ, Декларація складається та подається окремо по кожному ІСІ без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону № 5080, із заповненням рядка 9 та проставлянням позначки «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи» у рядку 10 «Особливі відмітки».
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщено нову електронну форму Декларації за ідентифікатором форми J0100919 (для ІСІ), яка подається юридичною особою, яка управляє ІСІ без статусу юридичної особи.
Враховуючи зазначене, платник податку на прибуток підприємств – КУА, яка є юридичною особою та здійснює управління активами одного або кількох ІСІ, за результатами діяльності кожного ІСІ, вперше подає Декларацію за ідентифікатором форми J0100919 за звітний (податковий) період:
► І квартал 2021 року – по тих ІСІ у яких річний дохід за 2020 рік перевищує 40 млн гривень;
► 2021 рік – по тих ІСІ у яких річний дохід за 2020 рік не перевищує                  40 млн грн або новоствореним ІСІ, відомості про які внесені до Реєстру у 2021 році.
 
 
Придбання фізособою рухомого та/або нерухомого майна у юрособи:
чи є об’єкт оподаткування ПДФО?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.
Норми встановлені п. п. «в» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого і рухомого майна регулюється статтями 172 та 173 ПКУ.
Підпунктом «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Враховуючи викладене, якщо продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.
При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті, не оподатковується.
 
 
Про формування доходів та витрат за договорами комісії
ФОП на загальній системі оподаткування – посередником
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).
Нормами п. п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною   особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.
При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 4 п. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.
До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.
 
 
Власник житла може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Норми встановлені п .п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.
Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року        № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).
Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Отже, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
 
 
До уваги ФОП!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Норми встановлені п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Тобто фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
Разом з тим, така ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.
 
 
Сплачена юрособою – «спрощенцем» компенсація витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не включаються до доходу
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Норми встановлені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України    (далі – ПКУ).
При визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (п. 292.15 ст. 292 ПКУ).
Отже, сплачені юридичною особою – платником єдиного податку суми компенсації витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та державного мита, повернуті за рішенням суду третьою особою на її поточний рахунок, не включаються до доходу такого платника єдиного податку.
 
 
 
Інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО/ПРРО, можна перевірити на офіційному вебпорталі ДПС
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».
Водночас, інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО (ПРРО), буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.
 
 
Ознакою віднесення авто до об’єкта оподаткування транспортним податком
є наявність його у Переліку Мінекономрозвитку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономрозвитку), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року      № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).
Відповідно до абзацу другого пункту 13 Методики у разі відсутності на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому пункту 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному вебсайті.
Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з офіційного вебсайту Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).
Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.
При цьому, якщо Мінекономрозвитку доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 01 січня податкового (звітного) року.
 
 
ПКУ не передбачено особливостей справляння плати за землю
фізичними особами – нерезидентами
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що використання землі в Україні є платним.
Норми визначені ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб – нерезидентів.
 
 
Для яких валютних операцій передбачено
одержання індивідуальної ліцензії НБУ?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, на підставі банківської ліцензії.
Норми визначені п. 1 ст. 9 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Згідно із п. 2 ст. 9 Закону № 2473 небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції:
1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі;
2) переказ коштів;
3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);
5) інші валютні операції, визначені НБУ.
У ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії.
Небанківські фінансові установи здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими установами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.
Оператори поштового зв’язку надають фінансові послуги з переказу коштів, якщо вони є валютними операціями, та (або) фінансові послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій (п. 3 ст. 9 Закону № 2473).
Оператори поштового зв’язку здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими операторами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.
Ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій діють безстроково (п. 4 ст. 9 Закону № 2473).
 
 
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що плата за ліцензії на виробництво, зокрема, пального справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481), і зараховується до місцевих бюджетів.
Норми встановлені ст. 4 Закону № 481.
Згідно з ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Отже, сплата за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним здійснюється до місцевих бюджетів за місцем провадження діяльності (розташування об’єктів), за виключенням плати за ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, плата за яку здійснюється до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.
 
 
Про реєстрацію суб’єктів господарювання як платників акцизного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома, що відповідно до п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника акцизного податку (податок) суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), що підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п. п. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Також згідно з п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
 
 
 
Чи має право уповноважена особа юрособи підписати заяву за ф. № 1-ОПП
у разі тимчасової відсутності керівника?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.
Норми встановлені п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Статтею 246 ЦКУ визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Отже, уповноважена особа юридичної особи у разі тимчасової відсутності керівника має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи за умови, що така довіреність видана органом юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплена печаткою такої юридичної особи.
У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника на час його відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала заяву за ф. № 1-ОПП, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з заявою за ф. №1-ОПП до контролюючого органу.
 
 
Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік,
суб’єкти господарювання зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку (податок) за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015   № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).
З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.
Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597. Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.
Порядок виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин енергетичними установками, у тому числі двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359.
Таким чином, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.
Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.
 
Євген Олейніков: ДПС не використовуватиме закон про податкову амністію як інструмент для прихованих перевірок
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє.
Закон про добровільне декларування доходів, так звана податкова амністія, є можливістю взаємно почати відновлювати довіру між бізнесом та податковою службою. Бізнес має нагоду розпочати все з чистого аркуша. У свою чергу, ДПС неухильно дотримуватиметься букви і духу закону та не використовуватиме амністію як інструмент для проведення прихованих перевірок та донарахувань. Про це заявив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час міжнародного форуму «Податкова амністія 2021».
За його словами, головним очікуванням від реалізації закону є не надходження значних коштів безпосередньо від декларування, а, перш за все, вирішення системної проблеми, яка триває ще з кінця 90-х років, з легалізації доходів та власності. Тобто можливість для бізнесу вивести свої активи з «тіні» та у подальшому активно здійснювати і залучати інвестиції.
«Україна отримала ринкову економіку в процесі трансформації правової системи. На жаль, при цьому не знайшлося можливості одразу створити прозорі правила гри для бізнесу. Наприклад, існували проблеми з легальним оформленням власності, а отже з її оподаткуванням. Перше, з чого починається інвестиція, – це гарантія її захисту, якщо гарантії немає – решта елементів системи не працює. Без цього не можна отримати нормальний інвестиційний клімат в країні», – підкреслив Євген Олейніков.
Він також відзначив, що закон про добровільне декларування доходів дозволить виокремити власність, набуту відверто злочинним шляхом, яка не підлягає амністії, від власності, можливо і набутою з порушенням процедур, але не внаслідок злочинів. Якщо такого результату буде досягнуто, то тоді податкові надходження значно перевищать очікувані за рахунок активного економічного розвитку.
Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обов’язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.
Податкова служба перевірятиме лише відповідність задекларованої інформації нормам закону, тобто чи має право громадянин подати таку декларацію, чи не застосовуються до нього певні обмеження, чи не декларуються заборонені активи. Так, не підлягають декларуванню доходи, отримані, зокрема, від фінансування тероризму, торгівлі людьми та наркоторгівлі.
«Наша головна мета, яку ми чітко усвідомлюємо, – це забезпечити імплементацію стратегічної цілі: податкової справедливості для всіх учасників економічної діяльності. Інтереси бізнесу та інтереси суспільства мають знаходити баланс.  Законодавець дав усі можливості для захисту, тому побоювання щодо активізації перевірок з боку податкової є марними», – зазначив Євген Олейніков.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/486536.html
 
 
Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома, що ДПС України станом на 26.07.2021 оприлюднено оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.29.16.0(https://tax.gov.ua/spetsializovane-klientske-program/).
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 26.07.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.29.16.0) (станом на 26.07.2021):
Нові документи:
У зв’язку з впровадженням наказом Міністерства фінансів України від         31 грудня 2020 року № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» нового документу додано:
J1800101 – Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Нові версії документів:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 15 квітня  2021 року № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» додано:
F/J 0207704 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (дата запровадження з 15 числа);
F/J 0208904 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (дата запровадження з 01 числа).
 
Довідники вводу:
spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» - станом на 26.07.2021 року.
 
 
Правила ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє що наказом Міністерства фінансів України від 13 травня 2021 року № 261, який набрав чинності 16 липня 2021 року, затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Одночасно слід зазначити, що облік доходів і витрат здійснюється в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету.
У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов'язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи.
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету.
Окрім власне типової форми обліку доходів і витрат, додаток до неї містить форму для обліку амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів. Однак він не обов’язковий для заповнення, а його дані розраховують за бажанням платника.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/486558.html
 
 
Внесено зміни до Методичних рекомендацій
по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 21.07.2021 № 408 (далі –              Наказ № 408) внесено зміни до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356.
Наказом № 408, зокрема визначено, що підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності , можуть застосовувати норми цих Методичних рекомендацій, якщо вони не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності.
Наказом № 408 також у новій редакції викладено:
► журнали з 1 по 7;
► аркуш – розшифровку за дебетом рахунку;
► бухгалтерську довідку до Журналу;
► відомість № 8 позабалансового обліку;
► головну книгу;
► реєстр депонованої заробітної плати.
Наказ № 408 розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/files/408.pdf
 
 
Платникам ПДВ про деякі особливості заповнення звітності
у разі уточнення податкових зобов’язань з ПДВ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що відсутність факту реєстрації платником ПДВ – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), зокрема не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Норми визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (далі – додаток 1).
Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник ПДВ самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок    (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розділу VI Порядку № 21).
Виправлення помилок у додатках до декларації здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку з відповідними додатками.
Згідно з формою уточнюючого розрахунку у заголовній частині зазначається звітний (податковий) період, у якому подають уточнюючий розрахунок та звітний (податковий) період, що уточнюється (за який виправляють виявлені помилки).
Таким чином, уточнюючий розрахунок подається за звітний податковий період, який уточнюється, а у таблиці 1.1 додатка 1 до уточнюючого розрахунку відображається інформація тільки щодо уточнених показників.
У таблиці 1.1 додатку 1 до уточнюючого розрахунку не відображаються відомості щодо податкових накладних, які на дату подання декларації були не зареєстровані в ЄРПН та відображені у таблиці 1.1 додатка 1 до податкової декларації з ПДВ, а на дату подання уточнюючого розрахунку вже зареєстровані в ЄРПН.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/pitannya-dnya/75883.html
 
 
Для звірки даних щодо плати за землю фізособам
необхідно звернутись до контролюючого органу
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Згідно з абзацами шостим – одинадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
► права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. п. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
► розміру ставки земельного податку;
► нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати з землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абзац п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету(http://cabinet.tax.gov.ua).
 
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Вихід працівника на пенсію: коли подається розрахунок
за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 15.12.2020 № 773
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України (Мінфін) від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені (далі – Порядок).
З метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплат було впроваджено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».
У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий п. 1 розділу ІІІ Порядку).
Отже, відповідно до норм Порядку Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.
У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам Додаток 1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.
Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.
Відповідно такий принцип застосовується до інших додатків Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».
При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.
Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.
 
 
До уваги фінансових агентів!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/fatca/povidomlennya/474603.html проінформувала про наступне.
Для створення пакету даних відповідно до пункту 9 Інструкції користувача МСОД (публікація Служби внутрішніх доходів США 5190) необхідно використовувати відкритий ключ ДПС.
Відкритий ключ Служби внутрішніх доходів США (IRS) можна завантажити на сайті реєстрації IDES (пункт 3.5 Інструкції користувача МСОД (публікація Служби внутрішніх доходів США 5190)).
Нагадуємо, що листом від 12 листопада 2020 року Служба внутрішніх доходів США повідомила Міністерство фінансів України про перенесення для України строку подання звітів про підзвітні рахунки за звітні періоди з 2014 року по 2019 рік на 30 вересня 2021 року.
Враховуючи зазначене та положення пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України фінансові агенти мають подати до ДПС України через систему IDES звіти про підзвітні рахунки за 2020 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2019 роки, до 01 вересня 2021 року.
Всі проблемні питання, пов’язані із FATCA, фінансові агенти можуть направляти на адресу електронної пошти info_FATCA@tax.gov.ua, відповіді на які будуть розміщені на банері «FATCA» або надані безпосередньо особі, яка направила запит електронною поштою.
 
 
Щодо проведення розрахункових операцій
при реалізації підакцизних товарів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)для унеможливлення випадків використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, акцентує увагу платників на наступному.
Пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13), визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Тобто у розрахункових документах, які створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 зі змінами (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).
Згідно з п. п. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.
Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 Вимог № 1057 технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.
У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.
З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів з атрибутом.
Відповідальність за використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена статтею 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.
Отже, суб’єктам господарювання необхідно дотримуватись вимог          Закону № 265, зокрема в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
 
 
Платники можуть скористатися дистанційними сервісами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що з метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) нагадуємо, що усім користувачам кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) доступний електронний сервіс Повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.
Основною перевагою електронного сервісу є можливість дистанційного цілодобового формування сертифікатів, без обов’язкового відвідування представництв Надавача.
Варто зазначити, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Зазначений сервіс розміщено у розділі «Повторне дистанційне формування сертифікатів за електронним запитом» за посиланням https://acskidd.gov.ua
Разом з цим повідомляємо, що у Надавача також функціонує онлайн сервіс «Дистанційне формування сертифікатів для програмних РРО (юр. особи)», який полягає у формуванні нового кваліфікованого сертифіката для заявника, який є власником чинного кваліфікованого сертифіката сформованого Надавачем.
Скористатися даною послугою зможуть лише ті користувачі (представники юридичної особи), які мають:
► чинні сертифікати;
► особистий ключ доступний лише користувачу та не скомпрометований.
Формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО передбачає формування нового сертифіката на строк до 2 років. Таке формування виконується виключно на підставі відповідної електронної заявки, яка містить запит на формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО і підписана кваліфікованим електронним підписом, що відповідає чинному кваліфікованому сертифікату користувача (представника юридичної особи).
Також рекомендуємо для перегляду Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО, яка розміщена за посиланням https://acskidd.gov.ua/rro/dyst_formuv_sert_RRO.pdf.
 
 
Про коригування реквізитів рядка 09 «Ознака платника єдиного внеску»
заголовної частини розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну № 773
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)Головне нагадує, що наказом Міністерства фінансів України (Мінфін) від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Мінфіна від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників   податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Пунктом 1 розділу III Порядку визначено, що у рядку 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку позначкою «Х» зазначається відповідна ознака платника податків:
091 – роботодавець – якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;
092 – бюджетна установа;
093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема, товариств УТОГ, УТОС;
094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.
Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розділу V Порядку.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розділу V Порядку).
Відповідно до п. 6 розділу V Порядку коригування показників Розрахунку для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводиться таким чином:
► для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розділу V Порядку);
► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розділу V Порядку);
► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п. 6 розділу V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 6 розділу V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення (абзац п’ятий п. 6 розділу V Порядку);
► заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розділу IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому, четвертому та п’ятому п. 6 розділу V Порядку для коригування сум єдиного внеску не застосовуються (абзац шостий п. 6 розділу V Порядку).
Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розділу V Порядку).
Враховуючи зазначене, коригуванню підлягають показники, що вказані у розділах I, II та ІІІ Розрахунку, тобто рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку можливо скоригувати лише у разі коригування помилки у розділах I або ІІ, ІІІ Розрахунку.
 
 
Анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані, зокрема, зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр).
Норми визначені п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 15 Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі – Порядок № 891) реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 1 – 4, 6 п. 5 Порядку № 891.
Форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018  № 944 зі змінами та доповненнями.
Заповнення таблиць Довідки 1 відбувається в залежності від того, яка подія відбувається щодо рівнеміра або витратоміра.
Для здійснення анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, у якій обов’язково заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та/або Таблиця 2 «Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу» (далі – Таблиця 2).
При цьому, зокрема, у колонці 08.11 «Тип події» Таблиці 1 зазначається «вилучення з резервуара рівноміра», у колонці 09.6 «Тип події» Таблиці 2 зазначається «виведення з експлуатації витратоміра».
 
 
До уваги платників ПДВ!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від                    11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).
Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги скарга подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.
Скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827 зі змінами та доповненнями (п. 5 Порядку розгляду скарги).
Пунктом 56.23 ст. 56 ПКУ передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:
► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;
► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Відповідно до вимог п. 52 прим. 8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.
 
 
Для отримання статусу неприбуткової організації
установи та організації подають заяву за формою № 1-РН
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок), для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами і доповненнями, а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку).
З метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.
 
 
Податкова знижка: за яким валютним курсом перераховуються у гривні, сплачені в іноземній валюті страхові платежі страховику – резиденту?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома, що відносини у сфері страхування регулюються Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 85/96), відповідно до ст. 19 якого страхувальники-резиденти мають право вносити платежі:
а) згідно з укладеними договорами страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, – лише у національній валюті України;
б) згідно з укладеними договорами страхування життя – в національній валюті України або в іноземній валюті – у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини п’ятої ст. 19 Закону № 85/96.
Грошові зобов’язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у іноземній валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов’язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов’язань.
Разом з тим, ст. 533 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року         № 435-IV із змінами та доповненнями передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно з п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Відповідно до п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги)) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Враховуючи викладене, з метою визначення розміру податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, сплачені ним протягом звітного (податкового) року в іноземній валюті суми страхових платежів страховику – резиденту та/або пенсійних внесків недержавному пенсійному фонду перераховуються у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на день сплати таких платежів (внесків).
 
 
ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до витрат вартість поточного ремонту основних засобів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що визначено, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Норми встановлені 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців встановлений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Разом з тим, підпунктами 177.4.5 та 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначені витрати, які не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця та встановлені обмеження щодо них.
Водночас, Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до ПКУ, зокрема, до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, які набрали чинності з 23.05.2020 року.
Так, відповідно до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця:
► витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;
► витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
► витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;
► документально не підтверджені витрати.
Згідно з п .п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
При цьому амортизації підлягають:
► витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
► витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
► проведення поточного ремонту;
► ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Не підлягають амортизації такі основні засоби:
► земельні ділянки;
► об’єкти житлової нерухомості;
► легкові автомобілі.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 має право (за власним бажанням) включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту використаних у господарській діяльності лише тих основних засобів, які підлягають амортизації.
При цьому такі основні засоби як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі не підлягають амортизації.
 
 
Фізособа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця:
чи нараховується податок на нерухоме майно?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Норми встановлені п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Статтею 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
 
 
Умови, за яких ФОП можуть бути платниками єдиного податку 4 групи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:
► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
► не використовують працю найманих осіб;
► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;
► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
► суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п. п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
► суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання)       (п. п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
► суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).
 
 
Чи включаються до складу доходу юрособи – платника єдиного податку
суми гарантійних внесків, повернені учасникам аукціону?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
Згідно із п .п. 3.11 п. 3 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.05.2017 № 518 (далі – Порядок), фізична або юридична особа, яка виявила бажання зареєструватись як учасник аукціону, сплачує реєстраційний внесок, розмір якого встановлюється організатором аукціону і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносить гарантійний внесок у розмірі 10 відсотків початкової ціни лота.
Учасникам цільового аукціону, які не були визнані переможцями, відповідно до п. п. 3.17 п. 3 Порядку гарантійний внесок повертається протягом п’яти банківських днів з дня підписання протоколу про проведення цільового аукціону, за вирахуванням платежів за банківські перекази.
Отже, суми гарантійних внесків, які сплачуються для участі в аукціоні і підлягають поверненню учасникам аукціону після його проведення, не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку (біржі), оскільки такі внески не є оплатою за товари (роботи, послуги).
 
 
У платників є час для погашення податкового боргу
у сумі, що не перевищує 6 800 гривень, без штрафів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що відповідно до п. 1 прим.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульовано.
Так, сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1 прим.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.
У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
При наданні відстрочення згідно з п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми статті 100 ПКУ не застосовуються.
Довідково: інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий боргстаном на 01.07.2021, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланнямhttps://tax.gov.ua/pereliki-/296361.html 
 
 
Підставою для зняття з контролю валютної операції банком
є митні декларації
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що відповідно до п. п. 3 п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями,банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій (далі – МД) про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт»,ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
 
 
Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
► фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464));
► фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4              Закону № 2464),
► члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4         Закону № 2464).
Норми встановлені частини 1 ст. 4 Закону № 2464.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину 4 та доповнено частинами 5 та 6.
Так, згідно з частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктами. 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (частина 5 ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина 6 ст. 4 Закону № 2464).
 
 
З початку 2021 року податкова служба надала
понад 2,7 млн адміністративних послуг
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє.
Протягом січня – червня 2021 року Державна податкова служба надала понад 2,7 млн адміністративних послуг платникам податків.
Однією з популярних з серед 142 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – червня 2021 року було надано понад 700,5 тис. таких послуг.
Понад 890 тис. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано 134,4 тис. таких довідок.
Крім того, протягом вказаного періоду було зареєстровано майже 205,8 тис. платників єдиного податку та надано понад 207,7 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.
Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано 142,9 тис. таких послуг.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2021 році фахівцями Контакт-центру надано 100,4 тис. консультацій із зазначених питань.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/novini/486792.html


 
Єдиний рахунок: платити податки зручно!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує про наступне.
З 01 січня 2021 року український бізнес користується зручним та сучасним інструментом – єдиним рахунком для сплати податків
Єдиний рахунок втілюється за ініціативи Державна податкова служба України та підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), яка надає експертну допомогу при розробці нормативної бази, внутрішніх процедур та фінансує розробку IT-рішень.
«Важливий напрямок реформ – підтримка сучасної та справедливої податкової системи. Ми пропонуємо рішення, які вже апробовані і засвідчили свою ефективність у світі, – говорить міжнародний ключовий міжнародний експерт з питань оподаткування в Програмі EU4PFM Паулюс Маяускас. – Вигідний та зручний інструмент для платника – єдиний рахунок. Він суттєво полегшує адміністрування сплати податків. Підприємець на цей рахунок перераховує суму, і з нього вже відбувається сплата всіх податків . Ніхто не заповнює зайві платіжки чи форми. EU4PFM надав підтримку для впровадження цього інструменту».
Щоб скористатися можливістю сплачувати податки в один клік – через єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
► через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
► отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
► надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Інструмент Єдиного рахунку в Державній податковій службі України успішно працює вже сім місяців і його популярність набирає оберти.
Єдиний рахунок полегшує процес сплати податків, зменшує витрати на його адміністрування для платників податків, а також мінімізує кількість помилок під час сплати.
Втілюємо зміни разом!
 
 
На ZOOM конференції про нагальні
питання оподаткування в аграрному секторі
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
В українській економіці аграрний сектор відіграє важливу роль у формуванні і забезпеченні продовольчої та економічної безпеки держави. Стрімкі зміни соціально-економічної ситуації в глобальному просторі, тенденції розвитку світового сільського господарства вимагають посиленої уваги до розвитку вітчизняного аграрного сектору, який є стратегічною ланкою економічної системи країни.
Нещодавно, за організацією департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА) проведено онлайн-засідання робочої групи з оперативного вирішення питань, пов’язаних з оподаткуванням в аграрному секторі.
На заході присутні представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства фінансів України та ОДА.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь: в.о. заступника начальника Леонов Валерій, начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Каліногорська Вікторія і заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального управління контролю за підакцизними товарами Первой Андрій.
Крім того, на засідання робочої групи запрошені представники профільних аграрних асоціацій та громадських об’єднань.
На заході обговорювались проєкти законів, пов’язаних з оподаткуванням в аграрному секторі.
Також увага приділялась питанням доплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, зупинки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, окремим питанням реалізації Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №106, та обліку операцій хеджування юридичними особами та фізичними – особами – підприємцями, які є виробниками сільськогосподарської продукції.
Податкова служба області за чесні взаємовідносини з платниками і підтримує контакт з сумлінними представниками бізнесу на постійній основі. Аграрний сектор Дніпропетровщини є важливим потенціалом, який забезпечує значні надходження до бюджетів і міцною матеріальною основою для зростання добробуту мешканців регіону. Тому служба зацікавлена у стабільному і ефективному функціонуванні цього сектору.
 
 
Який номер проставляється у полі № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом під час сплати ПДФО?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені  п .п. 4.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Заповнення поля № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа під час сплати податків та зборів до бюджетів здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 розділу I «Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки» Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі № 3:
► друкується розділовий знак «;»;
► друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це контролюючий орган і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).
 
Платникам ПДВ про деякі особливості складання розрахунку коригування
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни зокрема, придбання таких товарів/послуг.
Норми визначені п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена, зокрема відповідно до ст. 188 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що, зокрема, не видаються отримувачу, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.
Згідно із п. 21 Порядку № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Отже, якщо після реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається зменшення вартості придбаних товарів/послуг, продавець на дату реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеного у зв’язку зі зменшенням вартості придбаних товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної.
 
 
За якими кодами бюджетної класифікації сплачується податок на прибуток підприємств?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000, а саме:
11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;
11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;
11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;
11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);
11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;
11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;
11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;
11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;
11021900 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;
11022000 – податок на прибуток підприємств електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, що залучається до розрахунків на виконання положень частини другої ст. 21 Закону України від 07 грудня 2017 року                № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» зі змінами та доповненнями;
11022200 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зі змінами та доповненнями;
11022100 – податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), додаткові податкові зобов’язання з цього податку, розстрочені податкові зобов’язання НАК «Нафтогаз України» та її підприємств з податку на прибуток (у тому числі відсотки за користування податковим кредитом), що спрямовуються на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;
11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;
11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино).
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Бюджетні рахунки (https://tax.gov.ua/).
Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.
 
 
ФОП на загальній системі оподаткування
має право здійснювати бартерні операції (взаємозалік)
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Норми встановлені п. п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП на загальній системі оподаткування не передбачено.
 
 
До уваги фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Норми визначені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.
При цьому податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
 
 
Зміна бази оподаткування податком на нерухоме майно: уточнення даних
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1   п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.
 
 
ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
 
 
ПКУ передбачене звільнення від сплати податків і зборів
юросіб – платників єдиного податку третьої групи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
► податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим і третім п. п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
► податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;
► податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Поряд з цим, суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. (абз. 2 п. п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).
Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ(абз. 3 п. п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).
Водночас, слід зазначити, що норми ст. 39 прим. 2 ПКУ набирають чинності з 01.01.2022 відповідно до абзацу четвертого п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», враховуючи зміни, внесені Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
 
 
До уваги платників, які використовують
програмне забезпечення ПРРО, що надається ДПС!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що з метою переходу з програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ) на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.
 
 
Щодо заповнення графи «Порядковий номер за рік за видом декларації» податкової декларації з плати за землю
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що  форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015    № 560 (далі – Наказ № 560), використовується платниками до 01.01.2018. Починаючи з 01.01.2018 запроваджується форма декларації, затверджена Наказом № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).
Зокрема, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.
Декларації з позначкою «Земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «Орендна плата».
При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).
Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».
В аналогічному порядку здійснюєтся нумерація нових звітних декларацій.
Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».
 
 
Законодавством не встановлено обов’язку укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні послуг нерезидентам через мережу Інтернет
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома, що відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
В свою чергу частиною третьою ст. 31 Закону України від 23 червня                   2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» зі змінами та доповненнями встановлено, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
Отже, законодавством України не встановлено обов’язку укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні субʼєктом господарювання – резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет.
При цьому передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або у разі експорту послуг (крім транспортних) (в тому числі через мережу Інтернет) – шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
 
 
Виноматеріали, вироблені на давальницьких умовах, замовник отримує для подальшої реалізації іншим особам: оподаткування акцизним податком
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)доводить до відома, що платником акцизного податку, зокрема, є особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Норми встановлені п. п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно п. 212.2 ст. 212 ПКУ замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.
Згідно з п. 216.5 ст. 216 ПКУ при передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі.
Суми податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, визначаються виробником (переробником), виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі (п. 217.2 ст. 217 ПКУ).
Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі (п. 222.1.4 ст. 222 ПКУ).
При цьому, відповідно до п. п. 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ), умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми податку на поточний рахунок виробника.
Разом з цим, п. 225.9 ст. 225 ПКУ передбачено, що виноматеріали, реалізовані підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, акцизним податком не оподатковуються. В інших випадках реалізація виноматеріалів оподатковується за ставками податку на виноробну продукцію, встановленими п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Розміри ставок податку та перелік товарів, з яких справляється акцизний податок, встановлені ст. 215 ПКУ.
Таким чином, відповідно до норм ПКУ, платником акцизного податку є особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію), у тому числі з давальницької сировини. При цьому, замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, при отриманні від виробника готової продукції, зобов’язані перерахувати на поточний рахунок виробника, відповідну суму акцизного податку, яка потім сплачується виробником до бюджету.
Виноматеріали, реалізовані підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, акцизним податком не оподатковуються. В інших випадках реалізація виноматеріалів оподатковується за ставками податку на виноробну продукцію, встановленими ПКУ.
 
 
В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків
за ф. № 34-ОПП підлягає заміні?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує, що у разі внесення змін у дані, які вказуються у довідці за формою № 34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.
Норми визначені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок).
Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.
У  такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.
Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
 
 
До платників екологічного податку не належать
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року          № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Зокрема, суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Вищевказані суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, проте такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (частина четверта ст. 64 ГКУ).
Тобто до платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації), до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
 
 
Вирощування риби в ставку: з якого періоду подається податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання води?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб рибництва визначені п. п. 255.5.5 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п. п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПКУ дорівнює календарному кварталу.
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води для потреб рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п. п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Таким чином, суб’єкт господарювання, який використовує ставок (орендований або власний) з метою вирощування риби, є платником рентної плати за спеціальне використання води і повинен подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) наростаючим підсумком починаючи з того звітного періоду (кварталу), в якому вперше відбулося фактичне використання суб’єктом господарювання води для поповнення ставків під час розведення риби (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва сплачується за фактичний обсяг води, необхідний для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
При цьому, платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (п. п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
 
 
Особи з інвалідністю – нерезиденти не є платниками туристичного збору
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)звертає увагу, що платниками туристичного збору (далі – збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади (далі – Ради), що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу(далі – ПКУ).
Норми визначені п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 XII ПКУ.
При цьому п. п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками збору, зокрема: особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); діти віком до 18 років.
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ встановлено, що згідно з рішенням Рад справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Нерезидент – це фізична особа, яка не є резидентом (п. п. «в» п. п. 14.1.122 п.14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 10.3 ст. 10 ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання щодо запровадження збору.
Підпунктом 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що при прийнятті рішення про встановлення, зокрема, збору обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платники збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених ст. 268 ПКУ.
Під час встановлення збору можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 ПКУ).
З метою визначення осіб з інвалідністю – нерезидентів та дітей – нерезидентів віком до 18 років, які не є платниками збору відповідно до п. п. 268.2.2 п. 268.2   ст. 268 ПКУ, податковому агенту необхідно отримати від таких осіб підтверджуючі документи про належність їх до певної категорії у вигляді, зокрема, відповідних довідок та/або посвідчення щодо встановлення інвалідності, свідоцтво про народження дитини – нерезидента віком до 18 років, інші документи в залежності від категорії.
Таким чином, особи з інвалідністю – нерезиденти та діти – нерезиденти віком до 18 років не є платниками збору за умови підтвердження правомірності надання пільги зі збору відповідними документами, що свідчать про належність такої особи до пільгової категорії.
 
 
Сплатіть своєчасно ПДФО та військовий збір
за результатами декларування!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що за результатами декларування доходів платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи, визначає та сплачує свої податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору не пізніше 02 серпня 2021 року.
Цей строк встановленодля громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Нагадуємо, що платник ПДФО сплачує зобов’язання за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
 
 
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області