Олександр Банчук: Новий закон про референдум якісно відрізняється від попередніх

Мін’юст провів величезну практичну роботу і підготував велику кількість законопроектів у сфері захисту права власності, доступу до правосуддя, експертного забезпечення правосуддя, надання правничої допомоги, виконання покарань.
Про це повідомив в інтерв’ю виданню «Юридична газета» заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук. «У нас наразі є багато законопроектів, які ухвалені в першому читанні Верховною Радою.
Наприклад, законопроект про адміністративну процедуру, який взагалі змінить відносини між громадянином і державою, та законопроект про публічні консультації, який має зробити органи влади більш відкритими для громадян, про медіацію, про розвиток третейського судочинства, про вирішення системних проблем, констатованих у рішеннях ЄСПЛ.
Пандемія та викликані нею проблеми відкладають розгляд наших законопроектів, проте вони є і з часом, сподіваємося, будуть ухвалені в цілому», – зазначив посадовець. Окремо він зупинився на антикорупційній експертизі нормативно-правових актів, яку проводить Міністерство юстиції України.
Олександр Банчук наголосив, що Мін’юст проводить правову експертизу всіх проектів актів, які виходять з ЦОВВ.
Додатково до цього вибіркову експертизу здійснює й НАЗК. «Будь-які документи ЦОВВ обов’язково заходять у Мін’юст на правову експертизу, а також відправляються в НАЗК, а воно, у свою чергу, самостійно вирішує питання про необхідність проведення експертизи певного проекту.
У них існує принцип погодження за замовчуванням, тобто якщо протягом визначеного строку вони не реагують, вважається, що вони акт погодили.
Крім того, на підставі пропозицій міністерств кожного року складається план антикорупційної експертизи уже чинних актів.
Тобто постійна робота над виявленням можливих корупційних ризиків триває», – пояснив заступник Міністра. Також під час інтерв’ю посадовець детально розповів, як працює механізм антикорупційної перевірки урядових проектів законів та постанов.
За його словами, у Мін’юсті є «Методологія проведення антикорупційної експертизи», затверджена наказом №1395/5 від 24 квітня 2017 р., відповідно до якої і проводиться аналіз.
За нею є 4 типи корупціогенних факторів: 1) нечітке визначення функцій, прав, обов"язків і відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 2) створення надмірних обтяжень для одержувачів адміністративних послуг; 3) відсутність або нечіткість адміністративних процедур; 4) відсутність чи недоліки конкурсних (тендерних) процедур.
У нас є структурні підрозділи (департаменти і директорат), які проводять правову експертизу проектів актів, у т.ч.
антикорупційну, і їх фахівці працюють на основі згаданої методології. Олександр Банчук підкреслив, що крім перевірки з боку Мін’юсту, орган, що готує акт, також проводить його гендерну експертизу. «Що стосується чинних актів, то за аналогією з антикорупцією формуються плани їх перевірок.
Ця практика почалася порівняно нещодавно, вже близько 90 актів таким чином були перевірені і 70 з них визнані гендерно нейтральними.
Але постає питання, чи несуть ризики самі формулювання, чи потрібно аналізувати акт більш системно.
Наступним етапом є виправлення в існуючих актах гендерної дискримінації.
З підзаконними актами міністерств простіше, а у разі законів слід готувати законопроекти», – зауважив він. Також заступник Міністра прокоментував новий Закон ««Про всеукраїнський референдум», наголосивши, що він якісно відрізняється від попередніх тим, що на референдум може виноситись лише одне питання, а саме його формулювання буде прискіпливо перевірятись. «Є багато питань, які не вирішуються політиками, бо це може суттєво вплинути на їхні рейтинги.
Ось для цього громадянам і потрібен даний інститут.
На референдум не можуть виноситись питання, які ставлять під сумнів суверенітет, незалежність та територіальну цілісність держави.
Закон у цьому плані має десятки запобіжників.
Референдум – це, скоріш, консультація влади з народом про те, в якому напрямку потрібно розвивати країну», – пояснив Олександр Банчук. Крім цього, відповідаючи на питання журналістів щодо розвитку пробації в Україні, посадовець заявив, що Мін’юст підготував законопроект №5359 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності» і законопроект №5360 «Про внесення змін до ККУ, КПКУ щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності», які спрямовані на те, щоб зменшити рецидиви, зробити безпечнішим суспільство та покращити криміногенну ситуацію. «Ми хочемо, щоб арешт та обмеження волі як види кримінального покарання були замінені на пробаційний нагляд.
Це дасть змогу оптимізувати пенітенціарну систему, ліквідувавши виправні центри та арештні будинки», - підсумував він.