Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії

Протидія ринку нелегальної торгівлі паливно-мастильними матеріалами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) сумісно з управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС, а також за участі управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з початку 2021 року в рамках протидії ринку нелегальної торгівлі паливно-мастильними матеріалами проведено 32 перевірки АЗС на території Дніпропетровської області.
За результатами вжитих заходів встановлено порушень податкового законодавства на загальну суму 3,4 млн гривень.
У ході проведення перевірок встановлено 2 АЗС, якими подано до органів ДПС недостовірні дані в документах на право отримання відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю пальним. На підставі матеріалів перевірок ліцензії анульовано.
З метою недопущення потрапляння на ринок тіньового пального демонтовано 2 АЗС та вилучено 58 тонн паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1,34 млн гривень. Вилучено обладнання на 1,2 млн грн, яке використовувалось при його реалізації (ємності для зберігання, засоби для перекачування тощо).
ГУ ДПС продовжує роботу в напрямку протидії ринку нелегальної торгівлі паливно-мастильними матеріалами.
 
Судом підтримано правомірність нарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій суб’єкту господарювання на суму 18,5 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Управлінням супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено належне супроводження у суді справи № 160/15514/20, що призвело до винесення Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення на користь податкового органу на суму 18,5 млн гривень.
Дніпропетровським окружним адміністративним судом підтримано позицію контролюючого органу про те, що господарські взаємовідносини платника податків із контрагентами не направлені на реальне настання правових наслідків, надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не є достовірними доказами факту поставки товарів (надання послуг) позивачу.
Суд встановив, що платником податків не доведено, що господарські операції між позивачем та контрагентами мали реальний зміст, а первинні документи, надані до перевірки, свідчать про їх формальне складення без наявності мети повно та всебічно фіксувати здійснювану господарську операцію.
Суд прийшов до висновку, що первинні документи, які складені суб’єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.
Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду.
Відтак, суд зазначив, що критично ставиться до змісту та обсягу тих первинних документів, які було надано разом із позовною заявою під час розгляду справи, які не були надані під час проведення позапланової документальної перевірки. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті перевірки.
Таким чином, відповідачем підтверджено, а позивачем не спростовано правомірність винесення податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 160/15514/20 відмовлено в задоволенні позову, чим підтверджено правомірність нарахування податкових зобов’язань, штрафних санкцій за зменшення від’ємного значення з ПДВ на загальну суму 18,5 млн гривень.
 
Якщо у розрахунковому документі при реалізації підакцизних товарів не зазначено код УКТ ЗЕД , законодавством передбачена відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі – Положення № 13) визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів ДПС України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056.
З урахуванням того, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів з атрибутом.
Відповідальність за використання суб’єктами господарювання РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена ст. 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.
Суб’єктам господарювання необхідно здійснювати проведення розрахункових операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
До уваги суб’єктів господарювання, які використовують один транспортний засіб доставки пального декілька разів на добу!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявка), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення».
Згідно з п. 1 розділу II Порядку Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).
Період переміщення пального або спирту етилового не може перевищувати  30 календарних днів.
Відповідно до п. 2 розділу II Порядку до Заявки вносять інформацію за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п. 3 розділу II Порядку у графах 4 – 22 Заявки надається інформація щодо пунктів навантаження пального, у графах 13 – 22 – щодо пунктів розвантаження пального. У графах 25, 26 Заявки зазначають цифрами дати початку та закінчення періоду транспортування.
У разі, якщо один транспортний засіб використовується декілька разів на добу для переміщення пального з одним і тим самим кодом УКТ ЗЕД і при цьому не змінюються дані щодо адрес місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження пального відповідно, суб’єктом господарювання подається одна Заявка.
Якщо такий транспортний засіб переміщує паливо з різними кодами УКТ ЗЕД, на кожне таке переміщення суб’єктом господарювання подається нова Заявка.
У разі, якщо в зазначений період відбуваються зміни у відомостях щодо пунктів навантаження/розвантаження, вони мають відображатись окремими рядками поданої Заявки, або у новій Заявці.
 
Частка будівлі сільськогосподарського товаровиробника здається її власником в оренду: що з податком на нерухомість?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.
 
Які платежі з метою оподаткування вважаються «роялті»?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
● як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
● за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
● за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
● за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
● за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
 
 
Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, можливо подати в електронному вигляді
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що письмові пояснення та копії документів, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами). ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
До Повідомлення можна додати документи довільного формату (J/F13126), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.
Згідно з ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Отже, платнику ПДВ необхідно подати копії підтверджуючих документів до Повідомлення про надання пояснень шляхом завантаження їх копій у форматі PDF, PNG або JPG.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Оновлені формати єдиної звітності розміщено в Реєстрі форм електронних документів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу платників, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm станом на 27.04.2021 розміщено оновлений Реєстр форм електронних документів.                           
Зокрема, оновлено формат податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (ідентифікатори форм J/F0510106) (далі – податковий розрахунок), форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».
Нагадаємо, що гранична дата подання податкового розрахунку за І квартал 2021 року – 11 травня 2021 року.
Звіт приймається без КВЕД, але із попередженням у квитанції № 2: «Попередження – вказаний КВЕД не знайдено у довіднику».
 
З початку року за результатами перевірок АЗС донараховано 350 млн грн штрафних санкцій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
ДПС активізовано діяльність у напрямі боротьби з нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним в Україні. Для цього, зокрема, податківці беруть участь у міжвідомчих регіональних робочих групах, створених при обласних держадміністраціях.
Так, Нафтогазовою Асоціацією України надано перелік по 475 суб’єктам господарювання, які на їх думку, працюють з порушенням чинного законодавства.
За результатами доперевірочного аналізу отриманої інформації на наявність ризиків проведено 324 та розпочато 13 перевірок, встановлено 238 порушень законодавства з питань обігу пального, донараховано більш ніж       25 млн грн штрафних та фінансових санкцій.
Загалом з початку року ДПС для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють торгівлю пальним, проведено 745 фактичних перевірок АЗС, до порушників законодавства застосовано 350 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів з незаконного обігу вилучено 592,9 тис. літрів пального на загальну суму 15,5 млн грн, а саме:
- дизельного пального – 304,6 тис. літрів на суму майже 7,6 млн грн;
- бензину А-92 – 39,9 тис. літрів на суму 972,8 тис. грн;
- бензину А-95 – 205,2 тис. літрів на суму 6,4 млн грн;
- газу скрапленого – 43,2 тис. літрів на суму 621,4 тис. гривень.
За результатами контрольно–перевірочних заходів припинено діяльність 25 АЗС та вилучено 86 одиниць обладнання, за допомогою якого здійснювався незаконний продаж пального, на загальну суму 8 млн гривень.
Нагадаємо, що з метою подолання критичної ситуації на нафтогазовому ринку відповідно до протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 29 активізовано діяльність міжвідомчих регіональних робочих груп для проведення спільних заходів з метою боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним в Україні, створених при обласних Державних адміністраціях рішенням Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року.
Представники Державної податкової служби разом з представниками національної поліції, ДФС, ДСНС, Держархбудінспекції, Держпраці, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Мін’юсту та органів прокуратури постійно беруть участь у 26 постійно діючих робочих групах та спільних заходах з відпрацювання підприємств, які працюють з ознаками ризиків порушення законодавства з питань обігу пального.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
 https://tax.gov.ua/novini/465769.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Чи є платниками земельного податку платники єдиного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
 
Безоплатно отримано основний засіб: встановлення мінімально допустимого строку амортизації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Норми встановлені п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації).
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Пунктом 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Таким чином, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації  вартості придбаного (безоплатно отриманого) (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
▼ види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
▼ коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
▼ коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).
Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Офіційна зарплата – обов’язок роботодавця!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що виплата заробітної плати у «конвертах» - це поширений спосіб ухилення від сплати податків. Для держави – це ненадходження належних платежів до бюджету, а для працівників – у подальшому низький рівень пенсії та інших соціальних гарантій.
Роботодавці зобов’язані ставитися до цього питання відповідально. Наголошуємо на неприпустимість виплати «тіньової» зарплати та закликаємо роботодавців не порушувати законодавство. Не варто забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків і зборів є грубим порушенням законодавства про працю в Україні, яке підпадає під адміністративну та кримінальну відповідальність.
Громадянам також необхідно ставати на захист своїх прав, вимагаючи офіційного оформлення трудових відносин.
Кожен громадянин має право на заробітну плату не менше від установленого законодавством мінімального розміру. Такі явища, як зарплата «у конверті» та робота без оформлення трудових відносин несе за собою багато негараздів як країні так і кожному працюючому. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.
Не менш важливим являється і той факт, що рівень надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору у бюджет знаходиться у прямій залежності від рівня нарахованої заробітної плати. Тому дуже важливо, щоб працівники отримували заробітну плату не «в конвертах», а офіційно, бо саме у такому випадку місцевий бюджет має стабільні надходження.
Добровільна сплата податків до бюджету з отриманих доходів має велике значення. Досягнення нової якості життя громадян потребує гармонійного балансу інтересів суспільства, держави і бізнесу, соціальної відповідальності платників податків. Підтримка роботодавцем ідеї легалізації заробітної плати та робочого місця – це захист свого бізнесу від неконкурентних умов, а офіційне оформлення на роботу – соціальна захищеність найманого працівника.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Гірничим підприємствам про коефіцієнт рентабельності за І кв. 2021 року у разі порушення строку регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин.
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
Норми встановлені п. 252.16 ст. 252 ПКУ.
У І кварталі 2021 року діяли 2 (дві) облікові ставки: 6 відс. та 6,5 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 10.12.2020   № 726-рш, від 21.01.2021 № 16-рш, від 04.03.2021 № 84-рш відповідно.
Тривалість дії облікової ставки: 6 відс. – 63 дня (01.01.2021 – 04.03.2021); 6,5 відс. – 27 днів (05.03.2021 – 31.03.2021).
Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати необхідно обчислити розмір середньозваженої облікової ставки за І квартал 2021 року, який відповідає 6,15 відс. ((6 відс. х 63 дня + 6,5 відс. х 27 днів)/90).
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, але якими виконано геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин та подано матеріали такої оцінки на реєстрацію в установленому порядку за формою 3-гр, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2021 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 18,45 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
За порушення під час торгівлі алкоголем та тютюном донараховано 503,2 млн грн штрафних санкцій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Протягом 2021 року територіальними підрозділами ДПС проведено 6 461 фактичну перевірку суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову/роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. За їх результатами застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму близько 503,2 млн грн, до адміністративної відповідальності притягнуто 1674 особи. Також анульовано 1299 ліцензій, виявлено 10 підпільних виробництв підакцизних товарів, у 82 випадках ініційовано вилучення контрафактної продукції на суму 104,3 млн гривень.
Для припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі пальним та забезпечення прозорості ведення господарських операцій на ринку пального протягом поточного року територіальними підрозділами ДПС проведено 1543 фактичні перевірки АЗС, за результатами яких застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму близько 566,5 млн грн. Ініційовано вилучення з незаконного обігу 597,8 тис. літрів пального на загальну суму близько 15,6 млн грн (припинено діяльність 26 АЗС) та 90 одиниць обладнання, за допомогою якого здійснювався незаконний продаж пального на загальну суму близько 8,3 млн гривень.
Загалом проведення фактичних перевірок платників податків, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю підакцизними товарами в цілому по Україні, здійснюють близько 800 посадових осіб.
Фактичні перевірки таких суб’єктів господарювання здійснюються за наявності ризиків та підстав, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, зокрема, у разі виявлення ризиків під час аналізу звітних даних суб’єктів господарювання, а також надходження інформації від громадян (покупців/споживачів).
Для ефективного контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизної продукції (у тому числі торгівлю паливно-мастильними матеріалами), у разі наявності інформації про встановлені випадки недотримання такими суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства України можете звертатися до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).
Звертаємо увагу, що для всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо в зверненнях за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
 https://tax.gov.ua/novini/465508.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Подання річної податкової декларацію про майновий стан і доходи особою, яка зареєстрована в одному місці, а дохід отримує в іншому
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до ст. 67 Конституції України від кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
За 2020 рік Декларація подається по 30.04.2021.
Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Крім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені ПКУ (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову Декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати Декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.
У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.
Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Фізособа – нерезидент має зареєстроване в Україні власне авто: за якою адресою надсилається ППР на сплату транспортного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)є об’єктами оподаткування.
Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
При цьому податкове/податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику транспортного податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) ППР про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника транспортного податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Платники податку на прибуток підприємств за І квартал 2021 року подають декларацію за новою формою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що 01 грудня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», яким, зокрема, затверджено, зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Відповідно до абзацу другого п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи вищезазначене, платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати Декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – І квартал 2021 року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
До уваги ФОП – платників єдиного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку 3 групи звітують за І квартал 2021 року за новою формою декларації платника єдиного податку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752 (далі – Декларація).
Останній день подання Декларації 11.05.2021.
В Електронному кабінеті податкова Декларація – за ідентифікатором  форми F0103307.
Податкові Декларація запроваджена для забезпечення виконання вимог законів України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та № 116-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», якими змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Зокрема, вищезазначеними законами передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та у порядку, що встановлені Податковим кодексом України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Увага! Шахраї!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Управлінням з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.
Так, використовуючи номер (066) 713 1627 і прикриваючись нібито належністю до керівної ланки податкової служби Дніпропетровської області, невідомі особи вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито не проведення перевірочних заходів щодо їх підприємницької діяльності та інше, чим відверте дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь. 
ГУ ДПС звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.
                            
 
Підстави для нарахування податкової знижки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
 
Щодо сплати екологічного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.                         Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).                  При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.                                                                                             У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
 
Сервіс «Пульс» - надійна протидія корупції в органах ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0 800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.
 
Особливості застосування РРО та/або ПРРО при реалізації продукції власного виробництва
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що до продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили. Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
 
Вимоги порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).                                                                                                               Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.                  Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).                                                                                                                                            Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.                                                   Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
 
У Правобережній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулась зустріч із платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Днями за участі заступника начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ключник Марини відбулась зустріч із платниками податків, де обговорювались питання стосовно податкового законодавства.
 
 
Щодо екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року    №2755-VI зі змінами та доповненнями об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
-          обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються у атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
-          обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
-          обсяги та ивди (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
-          обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад устанолений особливими умовами ліцензії строк;
-          обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
 
 
Правильно заповнюємо реквізит «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
            Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністертва фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а таож на єдиний рахунок.
 
Обов’язкові реквізити фіскального звітного чеку «Z-звіт»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
            Z-звіт, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) повинен містити такі обов’язкові реквізити:
-назву і адресу господарської одиниці;
-індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;
-фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН».
 
До 10 червня 2021 року платникам надана можливість скористатись процедурою списання пені та штрафів у разі сплати основної суми боргу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23.
Відповідно до п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Нагадуємо, що положення вищезазначеного пункту не застосовується щодо:
● великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;
● осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
● осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
● банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
● осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
● осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Тому у разі надходження до територіального органу ДПС заяв про участь у процедурі, визначеній пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ від платників податків, які на дату реєстрації заяви та присвоєння їй вхідного номеру у цьому органі ДПС підпадали під зазначені вище виключення, таким платникам у п’ятиденний строк від дати реєстрації заяви направляється аргументована відмова у списанні, скасуванні та зменшенні штрафних санкцій (у т.ч. довідково розрахованих) та пені із зазначенням причини відмови з посиланням на відповідне положення пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. При цьому підставою для відмови є перебування платника податків в будь-якій з процедур, визначених пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Доплати медиків, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19), є базою нарахування єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – коронавірусна хвороба (COVID-19), визначений Кабінетом Міністрів України в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до завершення здійснення зазначених заходів встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Норми встановлені п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2020 року № 246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами та доповненнями (далі –Постанова № 246).
Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.
Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).
Статтею 2 Закону № 108/95 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Таким чином, суми доплат до заробітної плати, нараховані медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та лікуванні пацієнтів з випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, відносяться до додаткової заробітної плати, що належить до фонду оплати праці, та є базою нарахування єдиного внеску.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
До уваги платників екологічного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Норми визначені п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015    № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові Декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
У разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Сплата податку на нерухомість за об’єкт нежитлової нерухомості, який використовується ФОП – «загальносистемником» для здійснення діяльності: що з витратами?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ (в редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності 23.05.2020) визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім ПДВ для ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.
Отже, у разі якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то така ФОП має право віднести до складу валових витрат сплачену суму зазначеного податку.
Водночас, при сплаті до 23.05.2020 ФОП на загальній системі оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
З метою застосування ставки ПДВ 0% перевізнику необхідно єдиний міжнародний перевізний документ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Норми встановлені п.п. «е» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до ст.9  Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
▼ авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
▼ міжнародна автомобільна накладна (CMR);
▼ накладна СМГС (накладна УМВС);
▼ коносамент (Bill of Lading);
▼ накладна ЦІМ (CIM);
▼ вантажна відомість (Cargo Manifest).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Про порядок видачі коштів, проведених через РРО/програмний РРО, у разі повернення товару
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – програмний РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
При цьому такі суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують програмні РРО п. 8 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким програмним РРО.
Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або програмний РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або програмний РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
У ДПС обговорили впровадження нових проектів цифровізації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Основні досягнення податкової служби в ІТ-сфері обговорювалися під час зустрічі керівництва ДПС з керівництвом  проекту EU4PFM.
Участь у заході взяли Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан, заступники Голови ДПС Наталія Калєніченко, Михайло Тітарчук, менеджер сектору «Управління державними фінансами» Представництва ЄС в Україні Єкатерина Яковлева, міжнародний короткостроковий експерт з податкових питань Паулюс Маяускас, ІТ-експерт EU4PFM Койт Паусаг, координатор донорської підтримки Альона Гурківська та інші.
Учасники проаналізували поточний стан діджиталізації служби, обговорили проекти, які вже діють та розробляються в ДПС.
Так, ДПС бере активну участь у глобальному проекті цифровізації, який реалізовується у рамках Національної програми інформатизації. До нього за напрямом «Фінанси» увійшли три великі проекти ДПС: «Е-податки», «Е-Акциз» і «Е-РРО».
Як відзначили представники податкової служби, такі сервіси виведуть на новий рівень процеси адміністрування податків за рахунок автоматизації та впровадження заходів цифрового розвитку, забезпечать створення ефективного механізму контролю за обігом підакцизних товарів тощо.
У свою чергу учасники проекту EU4PFM відзначили впровадження платформи податкових сервісів на порталі ДІЯ. Відтепер сервіси ДПС будуть доступними для фізичних осіб на двох платформах – в Електронному кабінеті платника на Порталі Дія. Це дає громадянам можливість обирати найбільш зручний формат свого спілкування з державними органами.
Поінформували представники ДПС і про результати впровадження програмного РРО, що працює вже дев’ять місяців. За цей час постійно вдосконалюється його функціонал для того, щоб зробити максимально зручним для користувачів. Станом на 26 квітня 2021 року 16,6 тис. суб’єктів господарювання застосовують 85,6 тис. ПРРО, якими передано до ДПС 235,2 млн документів.
Наразі в податковій працюють над його Webверсією, версією для девайсів з iOS.
Представники проекту EU4PFM відзначили високий потенціал ДПС та готовність до впровадження новітніх розробок та електронних сервісів для платників. Зі свого боку проект EU4PFM поінформував про готовність до проведення найближчим часом усіх запланованих закупівель з метою підтримки ІТ проектів ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
 https://tax.gov.ua/novini/466154.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
 
Щодо зміни порядку подання звітності про нарахування єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/466208.html повідомила, що законами України від 19 вересня   2019 року № 115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115) та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116) змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема передбачено щоквартальне подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Пунктами 1 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 визначено, що з 01.01. 2021 звітні відомості з нарахування єдиного внеску повинні становити невід’ємну частину відповідної податкової звітності. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до вимог законів № 115 та № 116 наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773) затверджено форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до цього ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Аналогічна норма трактується в пункті 51.1 статті 51 ПКУ.
При цьому термін подання податкової декларації із базовим (податковим) періодом календарний квартал визначено пунктом 49.18 статті 49 ПКУ, зокрема згідно з підпунктом 49.18.2 така декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
З огляду на зазначене пунктом 3 Наказу № 773 встановлено, що Розрахунок за формою, затвердженою цим наказом, перший раз подається за I квартал 2021 року.
ДПС також надано роз’яснення щодо обов’язкових реквізитів декларації, «Довідкового» Розрахунку, порядку відображення платниками єдиного внеску, що мають відокремлені підрозділи в Розрахунку та додатках до нього, відомостей щодо застрахованих осіб, порядку виправлення помилок, особливостей подання Розрахунку за «минулі періоди», особливостей подання Розрахунку приватними нотаріусами, відображення доходів, наданих у негрошовій формі, звітування за договором про спільну діяльність сторін, особливостей заповнення рядка 032 заголовної частини Розрахунку та додатка 4ДФ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»