Що українська ГТС може запропонувати для зменшення викидів вуглецю

Три найбільших економічних пласти світу визначилися з «дедлайном» на скорочення викидів вуглецю до нуля: Євросоюз – до 2050 р; Китай – до 2060 р; президент США Джо Байден хоче виключити викиди СО2 в енергетиці США до 2035 р.

Крім того, для прискорення процесу ЄС стимулюватиме до зменшення викидів запровадженням вуглецевого податку на товари з країн, що не зменшують викиди. Для України з огляду на обсяги експорту товарів до ЄС це може стати значним економічним викликом. Але чи є в України те, що наша держава могла б запропонувати своїм громадянам і міжнародним партнерам у контексті Зеленого переходу? На мою думку, одну із ключових ролей має відіграти існуюча українська газова інфраструктура.

Українська газотранспортна система – не «вчорашній день», а нові можливості та перспективи. Їх втілення у життя потребує часу, але вже зараз ми рухаємося в одному фарватері з усіма іншими операторами ГТС: досліджуємо ринок і готуємо нашу систему до змін.

Кінець епохи природного газу – коли він наступить

Газ не зникне в одну мить. Навпаки, він сприятиме переходу до безвуглецевої енергетики (bridge fuel) та ще довго буде одним з ключових енергоджерел.

Сьогодні транзит природного газу до ЄС шляхом використання потужностей Оператора ГТС України допомагає знизити рівень шкідливих викидів у повітря в європейських країнах. Зокрема, це відбувається шляхом заміщення газом вугілля в електроенергетиці. Згідно з оцінкою IEA (Міжнародне енергетичне агентство) перехід від вугілля до газу забезпечить скорочення викидів СО2 від базового рівня у розмірі до 33% у теплопостачанні і 50% в електроенергетиці.

Крім того, передбачається перехід на транспортування «нейтральних» газів – зеленого водню, синтетичного метану, сумішей з воднем та біометану. А використання технологій Power-to-gas дозволить зберігати та транспортувати надлишки електричної енергії.

Збалансований підхід

Газ також необхідний для балансу енергосистеми. Наприклад, в Україні збільшується кількість вітрових та сонячних електростанцій. Але їх генерація є непрогнозованою та волатильною. Що це означає? Коли дме вітер або світить сонце, вони виробляють електроенергію. Цей графік може не співпадати з графіком споживання електроенергії. І тоді виникають небаланси, які є дуже небезпечними. Тому для балансування енергосистеми необхідні маневрові електростанції, які можуть швидко забезпечити систему енергією. І такими «балансувальними» можуть бути електростанції на газі, включно з парогазовими та газотурбінними CCGT.

Газ задля безпеки енергосистеми

Сьогодні в Україні існує так званий «вугільно-зелений парадокс», коли для балансування генерації з чистих джерел використовуються енергоблокивугільних електростанцій. Такий підхід не призводить до скорочення викидів. Більш екологічна генерація на газі вирішує дві проблеми – дефіцит балансуючих потужностей та скорочення викидів. НЕК «Укренерго» у своєму Звіті з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей повідомив про дефіцит генеруючих потужностей зі швидким стартом у розмірі 2000 МВт (еквівалент двом атомним енергоблокам). Тобто незалежно від того, як працює вугільна генерація, дефіцит балансуючих потужностей вже є. І це стає реальної загрозою для енергетичної безпеки держави.

Українська ГТС здатна запропонувати послуги по транспортуванню природного газу майбутнім виробникам електроенергії з газу. Тож газотранспортна система є і залишається важливою ланкою у ланцюжку, що забезпечує стабільність і надійність функціонування енергосистеми України.

Воднева стратегія

8 липня 2020 року Європейська Комісія ухвалила т.зв. Водневу стратегію ЄС, яка передбачає скорочення викидів вуглецю упродовж наступних 30 років шляхом збільшення використання електроенергії і водню та зменшення відпрацьованої енергії. Тоді ж ЄК представила Європейський альянс чистого водню, членом якого є Оператор ГТС України.

Транспортування відновлюваних газів, зокрема водню, – ще один перспективний напрямок використання української ГТС після 2024 року. Сьогодні багато хто заявляє про свою участь у створенні водневих екосистем, ця тема стає популярною через привабливі перспективи. Але ці перспективи є певною мірою невизначеними з точки зору регуляторного, економічного та технічного аспектів. Ми це розуміємо, і тому діємо зважено. Як державна компанія ми не можемо собі дозволити витрачати кошти без детального прорахованого плану. Наші інвестиції – це кошти держави, тому зайвий авантюризм тут не доречний. ОГТСУ вже зараз починає вивчати аспекти транспортування відновлюваних газів (водню, біометану та синтетичного метану) магістральними газогонами. Для цього ми створили робочу групу з декарбонізації, куди увійшли представники різних підрозділів компанії, які оцінюють можливість та перспективність впровадження нових технологій, зокрема, вивчають використання ГТС України для транспортування біометану та водню.

Перспектива однозначно є, і ми досліджуємо її в одному темпі з іншими операторами ГТС в Європі.

Біометан

Також значну роль в майбутньому енергобалансі України може зіграти біометан, який за своїми властивостями не відрізняється від природного газу, тож не потребує значних інвестицій в трансформацію енергетичної інфраструктури. Україна має значний потенціал у виробництві біометану в агропромисловому комплексі. Станом на сьогодні в Європі працює більше 20 тисяч біогазових станцій та 700 біометанових комплексів. В Україні ж збудовано лише 20 біогазових комплексів, але жоден з них не виробляє біометан для подачі до газових мереж. За оцінками Біоенергетичної асоціації України (UABIO), загальний обсяг виробництва біометану в Україні може складати 7,8 млрд куб. м або 25% від поточного споживання природного газу. Український біометан має значний експортний потенціал, адже попит на біометан в ЄС вже існує.

Крім того, серед переваг біометану – його екологічність, що робить його чистою альтернативою у якості газомоторного палива, зокрема, для комунального транспорту та сільськогосподарської техніки.

Альтернативне пальне

Ще один виклик для Європи на шляху до Зеленого переходу та можливість для української ГТС – стиснений природний газ (CNG – СПГ), а в майбутньому й біометан, як альтернативний вид моторного палива.

Цей вид палива екологічніший за бензин, дизель чи популярний серед українських автовласників скраплений пропан-бутан (LNP). Європейські міста вже давно почали відмовлятись від використання дизельного пального та переходити на використання CNG.

В Україні таких заправок майже чотириста. Якщо попит на стиснений газ швидко зростатиме, цього буде замало. Та розширити мережу нескладно: вітчизняна інфраструктура дозволяє збільшити кількість газових заправок у рази. Українська ГТС готова до зростання попиту на стиснений газ. Наша система дуже потужна і має дуже великий рівень проникнення в регіони. Необхідна інфраструктура заправних станцій на метані може бути створена в будь-якому містечку або біля важливих автострад.

Слід зазначити, що використання метану у якості пального важливе і з точки зору енергетичної безпеки. Адже 80% дизелю імпортується до України переважно з Росії та Білорусі. У той же час, 70% метану видобувається в Україні. Такий транспорт у майбутньому зможе легко перейти на використання чистого відновлюваного біометану.

Екологічну «революцію» вже не спинити. Щоб знайти своє місце у низьковуглецевому майбутньому, важливо вчасно «еволюціонувати» і в межах Зеленого курсу обрати ті напрямки, які вже сьогодні, окрім позитивного впливу на екологію, забезпечать економічну підтримку бюджету України. Оператор ГТС є суттєвим донором бюджету, тож варто пам’ятати, що використання його потужностей є запорукою фінансової спроможності країни. Українська ГТС має реальні перспективи та потенціал не лише після завершення строку контрактів з «Газпромом», а й коли цивілізований світ відмовиться викопних джерел енергії.

Гендиректор Оператора ГТС України Сергій Макогон для “Економічної правди”

Запис Що українська ГТС може запропонувати для зменшення викидів вуглецю спершу з"явиться на Оператор ГТС України.