Олег Савченко: Біланівський ГЗК загрожує життю кременчужан

26.02.2021 08:18 | Укррудпром

Інтернет-видання "Полтавщина", 25 лютого 2021. Опубликовано 08:15 26 февраля 2021 года Минулого тижня я, Олег Савченко, взяв участь у прямому ефірі на телеканалі “Кременчук”, де разом з фахівцями-екологами обговорювали тему Біланівського ГЗК. Ця проблема актуальна вже багато років.

Про екологічне лихо, яке може спричинити розробка Біланівського кар’єру, у Кременчуці вперше почули у 2010 р. Після того, як Полтавська облдержадміністрація видала розпорядження (№ 127 від 12.04.2010 р.) про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження розташування Біланівського та Галещинського родовищ залізистих кварцитів, а в місцевій пресі з’явилася інформація про наміри ТОВ “Біланівський ГЗК” розпочати роботи на цій території. Перспектива будівництва нового кар’єру (Біланівського) поряд із двома діючими — Полтавським і Єристівським — дуже занепокоїла суспільство. І причини непокоїтись були вагомі.

З того самого 2010 року я брав участь у судах і громадських акціях проти розбудови цього кар‘єру. Я добре обізнаний з цією темою. Так, я бачив результати досліджень, які проводилися на Біланівському родовищі ще в радянські часи. Зі 100 дослідних свердловин, зроблених тоді, сім мали ознаки підвищеної радіації. Ми хотіли знати, де саме такі свердловини, але це закінчилося нічим. У судах ми вимагали державної екологічної експертизи будівництва. Висновок експертизи вже є, але ознайомитися з ним я не можу — його немає у вільному доступі. А коли мені кажуть, що Біланівський ГЗК дасть робочі місця, то я таким людям пропоную поїхати на кладовище в Горішні Плавні й подивитися, скільки там молодих людей, які мали ту роботу.

На жаль, олігарх Жеваго ігнорує будь-які звернення громадськості та екологів, він продовжує будувати Біланівський кар’єр. Але ми не повинні опускати руки й припиняти нашої боротьби. А щоб читачі розуміли, наскільки все серйозно, нагадаю вам про загрози, які несе Біланівський ГЗК кременчужанам.

Головна загроза — радіація

Найперша загроза — це можлива радіоактивність сировини. Науковці Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського висловили обґрунтоване припущення, що руда матиме великий вміст урану, талію та інших радіоактивних елементів. Адже, як відомо, поклади залізистих кварцитів поблизу Кременчука та Горішніх Плавнів є продовженням північного Криворізького родовища, що відзначається високою наявністю радіоактивних елементів. У Жовтих Водах навіть знаходяться уранові копальні. У напрямку до Кременчука показники радіації в рудоносній гілці зменшуються, але ж вона є.

У виданні “Вісник КрНУ ім. М.Остроградського” № 1(102) від 2017 р. кандидат геологічних наук С.П.Лашко, аналізуючи питання безпеки експлуатації північно-східної частини Біланівського кар’єру залізистих кварцитів, говорить про уранові руди, розвідані саме в цій частині родовища, за 1,5 км від західної околиці с. Нова Галещина та за 30 км від Кременчука. В науковій літературі ці поклади названо Кременчуцьким урановим родовищем.

Цікаво, що для геологів Південно-української розвідувальної експедиції, яка наприкінці 1960-х рр. відкрила і потім досліджувала це родовище, свого часу в Новій Галещині збудували житловий мікрорайон “Бурова”. За словами безпосередніх учасників георозвідки, загалом було пробурено 160 свердловин на глибину 700 і 500 м. Дослідження засвідчили наявність у Кременчуцькому урановому родовищі радію, урану 238, торію та ін. Радіоактивні частинки мають властивість мігрувати в розломах порід, проникати у ґрунт, воду, повітря. Великої біди немає, коли надра в спокої, а якщо почнеться розробка? Чи не спіткає нас, і справді, другий Чорнобиль, як застерігають деякі місцеві екологи? Ситуація взагалі може вийти з-під контролю, адже відкритий кар’єр — не реактор, його не накриєш саркофагом, радіоактивний дрібнодисперсний пил розлітатиметься по всій окрузі. Що таке пилові бурі, минулого літа добре відчули на собі мешканці Києва. Хмари пилу, котрі накрили столицю, утворилися внаслідок спекотного літа та відсутності опадів. Для киян це явище було тимчасовим, а от у Кременчуцькому районі пилові бурі можуть стати постійними завдяки розробці Біланівського кар’єру.

Володимир Пелипенко: Життя під пиловою завісою

Отже, пил, який утворюється під час подрібнення руди й потім накопичується в так званих хвостосховищах на поверхні кар’єру. Це бомба, яка детонує в суху і вітряну погоду та забруднює все навкруги. Навіть відкинувши радіацію, цей пил дуже небезпечний для людини. Його частинки надзвичайно дрібні — від 2 до 10,5 мікрон, у носоглотці не фільтруються і провокують різке загострення верхніх дихальних шляхів, напади бронхіальної астми, алергічні прояви. У нашому регіоні наразі працюють два гірничо-збагачувальні комбінати, у Кривому Розі — п’ять, це місто — одне з найбільш екологічно неблагополучних в Україні. Зважаючи на постійне зростання статистики онкологічних та бронхо-легеневих захворювань, Кременчук може невдовзі зрівнятися з Кривим Рогом.

На солончаках сади не ростуть

Ну й ще одна “вишенька на торті екології” — кар’єрні води Біланівського ГЗК. Родовище розташовано у низині біля р.Псел, ґрунтові води — а це дуже солоний розчин — залягають близько до поверхні. Фахівці-гідрологи вказують на велику вірогідність того, що ропа після відкачування з кар’єру шляхом інфільтрації потраплятиме у р. Псел. Крім того, на відстані лише 700 м до межі кар’єру розташовано промисловий об’єкт — ставок-випаровувач “Укртатнафти”. Немає жодних гарантій, що підземні води, змішавшись із солоним розчином та нафтовими відходами, не підуть у кар’єр, а звідти також у річку. За таких умов Псел дуже швидко стане “мертвим”.

Поговорять і забудуть?

Ось уже 10 років, як мусується тема Біланівського ГЗК. Саме мусується, бо всі звернення екологів та громадськості натикаються на байдужість і невидимий супротив влади та господарів місцевих ГЗК. Аргументи самого підприємства щодо безпеки для навколишнього середовища та здоров’я населення напруги не знімають. Можливо, непереконливі. Можливо, люди втратили довіру, так часто їх останнім часом розчаровували, обманювали, використовували.

Біланівський ГЗК разом із Полтавським та Єристівським комбінатами входять до складу швейцарської компанії Ferrexpo, найбільшого в Європі експортера залізорудних котунів. Ще у 2015 р. власник цієї компанії, тодішній український нардеп Костянтин Жеваго під час зустрічі з керівництвом Полтавщини заявив: “Робота на ГЗК — це прогноз мінімум на 30-35 років уперед. Розробляючи родовища, ми визначаємо долю регіону на три покоління, а, отже, забезпечуємо роботою”. Нардепа та бізнесмена тоді багато цитували регіональні видання. А вже у 2017 р. прес-служба ТОВ “Біланівський ГЗК” повідомила, що проєктна документація розкриття родовища успішно пройшла Комплексну державну експертизу. Тобто доки екологи, громадськість та мешканці району били на сполох щодо загрозливих для довкілля планів будівництва Біланівського ГЗК, підприємство спокійно реалізовувало ці плани, отримуючи на те відповідні дозволи від державних структур.

Останні два-три роки тема Біланівського ГЗК не користувалась великою увагою ані журналістів, ані громадськості. Можливо, це було пов’язано із судовими справами стосовно банківської сфери діяльності Костянтина Жеваго або зі скандалами навколо невиплат заробітної плати на деяких підпорядкованих йому підприємствах. Вочевидь, це затишшя тимчасове. На родовищі вже давно планомірно риють землю. Нишком, як говорять мешканці сусідніх сіл. Багатьом із них у разі розробки кар’єру доведеться залишити свої домівки й переселитися у більш безпечне місце, а деякі вже так і зробили. Що буде далі, ніхто з мешканців не знає.

Олег САВЧЕНКО, громадський активіст

Додати коментар

Користувач:
email:





Day traders compete
Buying low, selling high, fast
Success or failure

- Fin.Org.UA

Новини

10:35 - Курс валютной пары GBP/USD зажат в широком ценовом диапазоне...
10:16 - Робота без бар’єрів: рівні умови для працевлаштування, навчання та ведення бізнесу
09:55 - Судан отримав другу партію українського борошна в рамках ініціативи Grain frоm Ukraine
09:53 - 31 березня Україна переходить на літній час
09:52 - Оперативна інформація про наслідки атаки 29 березня
09:47 - В Сумах відкрили перший офіс «Зроблено в Україні» для підтримки мікро- та малого бізнесу
09:39 - ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ про наслідки атаки 29 березня: ворог атакував дронами та ракетами енергетичні об’єкти у Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Івано-Франківській областях
09:33 - МОН: Стартує новий напрям з підтримки реформи професійної освіти в Україні у рамках Швейцарсько-українського проекту
09:26 - Понад 150 рятувальників ліквідовують наслідки ворожої атаки в 10 регіонах України, - Ігор Клименко
09:25 - Які терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?
09:21 - Обіг підакцизних товарів: повнота обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, забезпечує повноту надходжень до бюджетів
09:20 - Оформляйте земельні відносини відповідно до закону: орендуєте земельну ділянку – заключіть договір!
09:18 - Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки
09:14 - Податковий календар на 01 квітня 2024 року
09:13 - До уваги платників!
09:12 - До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 1,6 млн грн туристичного збору
09:11 - Транспортний податок: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 1,6 млн гривень
09:09 - Плата за землю – важливе джерело наповнення місцевих бюджетів Дніпропетровщини
09:08 - Податкова служба Дніпропетровщини: обговорення актуальних питань з податку на прибуток та єдиного податку
08:50 - Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Угоду з США щодо відтермінування виплат за державним боргом
08:43 - Оперативна інформація щодо наслідків ведення бойових дій російською федерацією та щодо роботи піротехнічних підрозділів ДСНС України
08:35 - Курс валютной пары EUR/USD проторговывает область локальных min...
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 29.03.2024
06:35 - Чергова масована атака країни-терориста на нашу енергетику!
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 28 березня: реальний ВВП торік зріс на 5,3%, московія продає алмази сама собі
20:57 - У Telegram з'явиться функція обмеження кола відправників повідомлень
20:51 - Міністр оборони Рустем Умєров виступив на позачерговому засіданні Ради Україна-НАТО
20:46 - Коментар МЗС України щодо ветування росією проекту резолюції Ради Безпеки ООН щодо продовження мандату Групи експертів санкційного Комітету 1718 (КНДР)
20:42 - Майже 70% українців упевнені у відновленні економіки країни після перемоги – опитування 


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5135
Канадський долар28.8988
Юань Женьміньбі5.4258
Чеська крона1.6737
Данська крона5.6807
Гонконгівський долар5.0125
Форинт0.107262
Індійська рупія0.47027
Рупія0.0024708
Новий ізраїльський шекель10.6496
Єна0.25938
Теньге0.087503
Вона0.029136
Мексиканське песо2.3679
Молдовський лей2.2228
Новозеландський долар23.4191
Норвезька крона3.6239
московський рубль0.42382
Сінгапурський долар29.055
Ренд2.0662
Шведська крона3.6744
Швейцарський франк43.3865
Єгипетський фунт0.8279
Фунт стерлінгів49.5641
Долар США39.2214
Білоруський рубль14.2561
Азербайджанський манат23.0755
Румунський лей8.5194
Турецька ліра1.2132
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.9734
Болгарський лев21.6657
Євро42.367
Злотий9.8289
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото86820.49
Срібло968.09
Платина35516.55
Паладій39860.32

Курси валют, встановлені НБУ на 29.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2041501006.631006.631006.631006.63145961.35
2262861032.451032.451032.451032.451073748.00
2288111122.611122.611122.611122.6122452.20
229025972.87972.87972.87972.872043027.00
BAVL0.240.240.240.24129600.00
CRSR061003.071003.071002.961003.07358088.07

Дані за 28.03.2024