Правобережний відділ організації роботи
Про стан проведення деклараційної кампанії 2020 року
За підсумками деклараційної кампанії 2020 року станом на 01.10.2020 громадянами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність Дніпропетровської області, за 2019 рік подано 42 581 податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація).
Загальна сума задекларованих доходів становить 5 178,2 млн грн, що на 705,8 млн грн (або на 15,8 %) більше ніж за аналогічний період минулого року.
Загальна сума податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), визначена фізичними особами до сплати в бюджет, становить 178,8 млн грн, що на 75,6 млн грн (або на 73,3 %) більше ніж у минулому році. Сума військового збору, яка визначена до сплати в бюджет, становить 26,3 млн грн, що на 12,4 млн грн (або на 88,5 %) більше ніж у минулому році.
Дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, задекларували 2 789 громадян. Загальна сума отриманого ними доходу складає майже 549,2 млн гривень.
Дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна задекларували 1 833 громадян. Загальна сума такого доходу складає 488,0 млн гривень.
Також 214 громадян задекларували іноземні доходи. Загальна сума отриманого ними доходу складає 764,5 млн гривень.
Інші доходи задекларували 22 573 громадян. Загальна сума отриманого доходу ними складає 1 198,3 млн гривень.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 346 громадян, це на 53 особи (або на 18,1 %) більше ніж у минулому році. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 3 176,2 млн грн, що на 545,6 млн грн (або на 20,7 %) більше ніж у минулому році. Задекларована ними до сплати сума ПДФО складає 104,5 млн грн, що на 70,0 млн грн (або на 203,2 %) більше, ніж у минулому році. Сума військового збору до сплати складає 14,5 млн грн, що на 10,5 млн грн (або на 266,1 %) більше ніж у минулому році.
Крім того, правом на податкову знижку скористалися 6 449 громадян. Загальна сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету складає 15,9 млн гривень.
З 01.09.2020 діє новий порядок обміну електронними документами між платниками і податковими органами
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 01.06.2020 № 261 викладено у новій редакції Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок № 261). Порядок № 261 набрав чинності з 01.09.2020.
Порядок № 261 визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. Для державних інформаційних ресурсів має забезпечуватися рівень захисту інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Автор електронного документа (далі – автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 261, а також Договором про визнання електронних документів. Далі автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, та надсилає його до адресата протягом операційного дня.
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня).
Перша квитанція формується за результатами автоматизованої перевірки та надсилається автору протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом чи печаткою підписувача (підписувачів) відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Оригінал електронного документа має забезпечувати підтвердження його цілісності та справжності у порядку, визначеному законодавством (у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, у тому числі у паперовій копії).
Закон України № 786: випадки виплати дивідендів
без нарахування авансових внесків
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) з 01.01.2021 уточнено порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів та визначено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів, визначених відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені новим п.п. 57.11.7 п. 57.11 ст. 57 ПКУ – набирає чинності 01.01.2021.
Нагадаємо, що з 01.01.2021 року до дивідендів, прирівнюється:
- платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного у підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному у підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
