Енергоефективність - потужний міжсекторальний інструмент для декарбонізації та розвитку конкурентоздатної економіки

Енергоефективність - потужний міжсекторальний інструмент для декарбонізації та розвитку конкурентоздатної економіки.
На цьому наголосив т.в.о.
Голови Держенергоефективності Костянтин Гура, виступаючи на 11-му Європейсько-українському енергетичному дні «Відновлення після кризи: Чи актуальна «Зелена» Угода для України?» Як відомо, енергоємність ВВП України – втричі вища, ніж у Німеччині, і в середньому у 2 рази більша, ніж в ЄС.
Інструментом для вирішення цієї проблеми є саме енергоефективність, яку потрібно розвивати абсолютно в усіх секторах (будівлях, промисловості, транспорті та ін.). «Енергоефективність безпосередньо впливає на активізацію економіки, її декарбонізацію та посилення конкурентоздатності, а також є ключовою складовою Європейського зеленого курсу.
Тому Держенергоефективності спільно з Міненерго продовжує роботу над фундаментальними законодавчими актами та впровадженням цілої низки ініціатив з енергоефективності», -  наголосив Костянтин Гура. Так, під час виступу окреслив впроваджені кроки, які стимулювали залучення приватних інвестицій в енергоефективність та економіку країни в цілому, зокрема: «Теплі кредити» - перша в Україні програма національного масштабу, яка дала реальну підтримку та стимул для понад 850 тис.
родин, щоб інвестували близько 8,6 млрд грн в енергоощадні заходи та заощаджувати 20-40% і більше витрат на платіжках.
Таку дієву програму потрібно продовжувати.
Держенергоефективності за підтримки Міненерго розроблено та подано на розгляд Уряду відповідний проект рішення щодо дії програми у 2021 році. Енергосервісний механізм, співавтором якого було Агентство, дозволив укласти понад 500 ЕСКО-договорів вартістю більше 1,1 млрд грн, щоб модернізувати дитячі садки, школи, лікарні та інші бюджетні установи.
Наразі розроблено законопроект, який дасть змогу зняти існуючі на сьогодні бар’єри для ЕСКО-закупівель.
Очікується якнайскоріше погодження та прийняття законопроекту. Розвивається ринок послуг із сертифікації енергоефективності будівель.
Багато фахівців пройшли навчання та отримали понад 2200 атестатів, що свідчить про попит на послуги з сертифікації та обстеження інженерних систем будівель.
Щомісяця енергоаудитори складають близько 200-300 сертифікатів.
Вже видано більше 4700 сертифікатів будівель із різними класами енергоефективності та рекомендаціями щодо їхньої термомодернізації. Понад 220 місцевих органів влади впроваджують системи енергоменеджменту в бюджетній сфері. 1,3 млрд євро у рік – це кошти, зекономлені завдяки зменшенню споживання 7 млрд куб.
м газу населенням, бюджетними установами, підприємствами теплокомуненерго у 2019 р.
порівняно із 2014 роком.
Цьому сприяло і поширення енергоефективних проектів, і встановлення понад 2,4 ГВт потужностей, що генерують тепло із альтернативних джерел енергії. Більше 25 тис.
родин, які інвестували понад 520 млн євро в сонячні панелі, тепер є менш енергозалежними та заощаджують на платіжках. «Серед головних ініціатив, над якими зараз працює Держенергоефективності, - розробка нової п’ятирічної цільової економічної програми з енергоефективності, яка буде охоплювати різні сектори економіки і передбачати державну підтримку для впровадження заходів з енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії», - підсумував Костянтин Гура. На важливості посилення розвитку сфери енергоефективності наголосили й інші учасники заходу.
При цьому представники UNIDO, GIZ, Європейського інвестиційного банку та інших організацій запевнили, що підтримують Україну у цій сфері і готові продовжувати співпрацю.