Ексклюзивне інтерв'ю заступника Міністра фінансів Василя Шкуракова для Інтерфакс-Україна від 9.07.2020

09.07.2020 17:42 | Fin.Org.UA за інформацією КМУ

Заступник Міністра фінансів Василь Шкураков: "Портфельні держгарантії ми готові запускати в серпні" - Як виникла ідея запровадження портфельних держгарантій? - Нас, як це не парадоксально, підштовхнула коронакриза.
Ми ще 2017 року почали вивчати світовий досвід використання портфельних держгарантій як ефективний інструмент підтримки малого та середнього бізнесу.
Концентрувати його ми тоді планували на конкретні галузі.
Наприклад, на підтримку кредитування підприємців у сільській місцевості, бо туди не приходять банки: банкіри шукають вигоду, а через високі ставки й дороге адміністрування кредитувати підприємців на селі їм не надто цікаво.
Але коли у березні все застигло в невизначеності - карантин, новий уряд (в якому, до речі, певний час не було міністра економіки), очікування шаленого падіння економіки - ми відразу почали підготовку законодавчих ініціатив щодо запровадження можливості надання державних гарантій на портфельній основі. - Наскільки ця програма буде ефективнішою за "5-7-9%", яка не пішла так, як сподівалися, і зараз пробуксовує? - Програма "5-7-9%" розроблялася на початку року за геть інших обставин.
Акцент робився на компенсації відсоткових ставок, щоб полегшити доступ бізнесу до фінансового ресурсу.
Із запровадженням жорсткого карантину її довелося серйозно змінювати.
Тобто фактично вона тільки місяць як працює на нових умовах.
Нещодавно за результатами обговорення з Мінекономіки та державними банками аспектів реалізації програми уряд вніс до неї чергові зміни з метою розширення можливостей доступу бізнесу до ресурсів програми.
Ми намагаємося вдосконалити цей інструмент максимально швидко й популяризувати його.
Спонукати бізнес брати ці кредити, щоб перезавантажитися або започаткувати щось нове.
Але навіть за існуючих умов динаміка програми "5-7-9%" цілком відповідає динаміці загального кредитного портфеля для підприємців з початку року, і можна сказати, що програма не пробуксовує, а розвивається з огляду на існуючі тенденції. На відмінну від програми "5-7-9%" портфельні гарантії - це інструмент держпідтримки, який виступає як забезпечення за кредитом та має діяти на постійній основі, тому ми й запропонували це як зміни до Бюджетного кодексу, а не виключення з правил в законі про бюджет. Скажімо, є молодий підприємець без достатнього рівня забезпечення.
Він приходить в банк за кредитом по програмі "5-7-9%" на 3 млн грн, але по комплаєнсу банку йому змушені відмовити: забезпечення бракує, кредитна історія нульова тощо.
І хоча в підприємця є цікавий бізнес-план, натхнення розвиватися та створювати власний продукт, він без залучення фінансування не зможе їх реалізувати. Законодавчими ініціативами ми пропонуємо розподілити ризики поміж державою, банком-кредитором та підприємцем.
Розмір покриття держгарантією не має перевищувати 80% обсягу запозичення. Програма "5-7-9%" також передбачає надання гарантій на портфельній основі, але це гарантії Фонду розвитку підприємництва і вони менш цікаві для банкірів, ніж державні гарантії.
Після впровадження державні гарантії замінять гарантії Фонду розвитку підприємництва в рамках програми "5-7-9%", що підвищить її ефективність. Портфельні гарантії працюватимуть виключно через акредитовані банки.
Умови для банків і підприємців для участі в програмі ми розробимо з Мінекономіки на рівні актів Кабінету міністрів, Міністерства фінансів, щоб у жодному разі не допустити порушення конкуренції і обрати галузі для таких гарантій. - Тобто це все-таки буде галузева підтримка? - На перспективу - обов’язково.
Ми це планували, щоб зміщувати акценти на депресивні регіони.
Бо, наприклад, в Києві або іншому великому місті в підприємців більше доступу до капіталу, а в селі - немає. - Можуть бути і регіональні, і галузеві гарантії? - Будуть по всій Україні.
Для цього встановимо вимогу до банків мати достатню мережу відділень.
Стимулюватимемо їх розвивати мережу, підвищувати професійний рівень працівників, які задіяні в програмі. Напрямки спрямування та обсяги таких гарантій щороку будуть визначатися в державному бюджеті за результатами оцінки ефективності попередніх років та за консультаціями як на рівні уряду, так і Верховної Ради. - До літніх канікул парламент встигне прийняти закон? - Відповідні законопроекти зареєстровані у Верховній Раді (зміни до Бюджетного кодексу та до Держбюджету - ІФ).
Ми сподіваємося, що наступного тижня вони успішно пройдуть розгляд в бюджетному комітеті та будуть включені до порядку денного сесії (комітет з питань бюджету Верховної Ради рекомендував прийняти законопроект 3598 за основу та в цілому - ІФ) . - За оптимістичним сценарієм парламент приймає закон, і коли тоді цей механізм має запрацювати? - Наразі ми активно працюємо над підготовкою необхідних підзаконних актів.
Амбітний план максимально швидко їх прийняти і запровадити вже влітку програму підтримки. - На початку осені вже має запрацювати програма? - Якщо в липні парламент підтримає закон (законопроект 3598 зі змінами в Бюджетний кодекс про надання держгарантій на портфельній основі - ІФ), то вже в серпні можемо запроваджувати. - Які обсяги на ці гарантії плануєте закласти в цьому році, враховуючи обмеження на держгарантії в меморандумі з МВФ (в нинішньому році "стеля" - 40 млрд грн, в наступному - 20 млрд грн)? - В меморандумі МВФ поставив ліміти на надання державних гарантій.
Дійсно, в цьому році 40 млрд грн.
Ми пропонуємо для запуску програми передбачити 5 млрд грн в цьому році.
Обсяги в наступному році будуть залежати від цьогорічного досвіду впровадження.
Зрозуміло, що на першому етапі шалених черг за портфельними гарантіями не буде – має пройти певний час, щоб потенційні банки та підприємці адаптувалися та зрозуміли цей інструмент.
В будь-якому разі ми проводитимемо консультації з НБУ, Мінекономіки щодо обсягів та напрямів використання цього інструменту. - У нас завжди зберігатимуться обмеження на держгарантії? - Так.
Обсяг держгарантій можна передбачити великий (необґрунтовано), але можливі наслідки для бюджету будуть шалені.
Надання держгарантій має узгоджуватися з економічним розвитком, а не створювати ризики для бюджетів у майбутніх періодах.
З розвитком економіки можливість бюджету підтримувати економічних суб’єктів також повинна зростати.
Свого часу ми запропонували прив’язати обсяг гарантій в конкретному періоді до прогнозних доходів загального фонду державного бюджету на цей період.
Парламент нас в цьому питанні підтримав і в Бюджетному кодексі наразі є норма на рівні до 3% на рік. - В цьому році це становило б близько 30 млрд грн? - 29,3 млрд грн.
Але коли в березні цього року готувалися зміни до бюджету, ми бачили невтішні прогнози (дефіцит бюджету понад 7% ВВП, скорочення доходів, зупинка економічних процесів тощо).
Тому ми запропонували на цей рік зняти обмеження у 3%, щоб мати можливість запроваджувати механізм стимулювання та підтримки економіки.
Це, в тім числі, й реалізація інвестиційних, інфраструктурних проектів, наприклад, залучення ресурсів "Укравтодором". - НБУ оцінюватиме цю гарантію під 100%? У нього колись був коефіцієнт 0,95. - Наразі НБУ оцінює безумовні й безвідкличні гарантії уряду з коефіцієнтом ліквідності 1.
Ми пропонуємо новий інструмент, але за своєю суттю це та сама державна гарантія.
Тому зараз ми не бачимо підстав для іншого оцінювання портфельної гарантії, ніж вже передбачено для індивідуальних гарантій уряду.
Можливо, це потребуватиме незначного унормування, коли вже буде готовий законодавчий рівень.
Але ця гарантія є часткова, вона не покриває всіх зобов’язань.
Тому там буде окремий певний діалог між НБУ, Мінфіном і Кабміном щодо взаємодії з приводу цього інструменту.
В будь-якому разі завдання НБУ і Кабміну - створення інструментів розвитку економіки.
Тому ми завжди знайдемо баланс, як це зробити.
Загалом НБУ підтримує портфельні підходи, адже вони вже впроваджені в регуляціях НБУ щодо оцінки кредитного ризику за портфелем невеликих кредитів. - Яка плата підприємця за гарантію? - Пропонується, що банк братиме на себе плату за гарантію.
Для мінімізації навантаження на підприємців ми будемо намагатися встановити цю плату на мінімальному рівні, щоб тільки забезпечити виконання агентських функцій. - Ви вважатимете програму успішною, якщо в цьому році виберуть всі 5 млрд грн? - Успіх залежатиме не від того, скільки видають кредитів, а скільки бізнесу запрацює і зможе запуститися.
Ми акцентуємо свою увагу на тому, щоб рівень NPL був мінімальним в портфелі.
Вони будуть, але наше завдання мінімізувати ризики.
Це також стане одним із критеріїв для банків - якщо буде велика кількість непрацюючих кредитів у цій програмі, ми виключатимемо їх звідти. - Є загальна "стеля" в 40 млрд грн, і в бюджеті виписані окремі напрямки, під які надаватимуться держгарантії, наприклад, ОПК.
Торік жодної такої гарантії не надали, хоча позаторік вони були. - Інструмент підтримки ОПК запроваджено 2015 року.
Дефіцит бюджету був обмежений, почався збройний конфлікт на сході, треба було фінансувати цей сектор.
Держава запровадила держгарантії для підвищення обороноздатності.
В тому році була окрема позиція Міноборони щодо цього інструменту, відповідно не було підготовлено програм підвищення обороноздатності, що фінансуються за рахунок запозичень під держгарантії. - Здається, навіть в останні дні. - Так, зазвичай надання держгарантій за цим напрямом відбувається у грудні.
На цей рік передбачено 10 млрд грн.
Наразі ще не прийнято жодної програми за цим напрямом, але до кінця року час ще є. - Держгарантії для Державної іпотечної установи торік склали 4,85 млрд грн.
Які плани на цей рік? Президент оголосив про іпотеку під 10%, в його проекті враховані держгарантії? - Наразі ДІУ не залучена до програми "іпотека під 10%".
ДІУ створили 2004 року для розвитку іпотечного кредитування.
Їх основне завдання - підтримувати банки, які надають іпотеку, шляхом надання кредитів рефінансування. Минулого року були надані держгарантії на покриття 4,2 млрд грн запозичень, але загальна сума залученого фінансування становила 2,5 млрд грн.
Частина коштів пішла на рефінансування старих боргів ДІУ.
Частина коштів бере участь у програмі з МВС щодо забезпечення поліцейських та військовослужбовців ДСНС житлом у фінансовий лізинг. - Тобто "іпотека під 10%" - це повністю ринкова програма? - Так, для неї має бути монетарний інструмент, щоб забезпечити вартість ресурсу під 10%. - Цього року "Укравтодору" вже надали держгарантію на 19,27 млрд грн – майже половину від "стелі". - Так, була така законодавча пропозиція.
За рішенням уряду Мінфін надав держгарантію на 19,2 млрд грн.
П’ять траншів – від одного до п’яти років. - Ви дали гарантію, а як далі компанія співпрацюватиме з банком - це вже їхня справа? Чи ви слідкуєте? - Держгарантії – це умовний борг держави, тому бюджетним законодавством передбачені механізми контролю за виконанням кредитних зобов’язань.
Умовою надання держгарантій є зобов’язання з боку позичальників підписати з Мінфіном договір про порядок погашення заборгованості в разі настання гарантійного випадку. - Гроші цього першого траншу вже витрачені? - Так, перший транш "Укравтодор" вже отримав і спрямував на передбачені цілі. - Чи варто очікувати наступного фінансування найближчим часом? Це буде тільки Укрексімбанк? - Укрексімбанк викуповує облігації "Укравтодору" під державні гарантії та може в будь-який час їх продати. - І закласти під рефінансування НБУ.
Вже є такі випадки? - Наскільки мені відомо, по першому траншу був кредит рефінансування НБУ. - Але тут рішення про гарантії спиралося на те, що є Дорожній фонд і розуміння майбутніх платежів? - Коли в парламенті був зареєстрований законопроект про держгарантії, ми проговорювали з "Укравтодором", що який би обсяг не був запозичений на фінансування доріг, він має корелюватися на ті доходи, які вони будуть отримувати до Дорожнього фонду.
Загальний фонд держбюджету не має бути джерелом погашення або обслуговування цих кредитів. - Ми маємо приклади "Фінінпро" під час підготовку до Євро-2012 - там з самого початку розуміли, що доходів не буде і це будуть майбутні видатки держбюджету. - Прямого зобов’язання погашати борги "Фінінпро" з бюджету не було.
Кошти спрямовувалися на об’єкти, що були визначені в програмі підготовки до Євро-2012, і там були різні об’єкти, в тому числі й ті, що могли генерувати дохід (наприклад, стадіони, аеропорти тощо). - Тобто ваша позиція, щоб держгарантії надавалися на умовах повернення? - Така норма є в Бюджетному кодексі. - У меморандумі МВФ обмеження на держгарантії на цей рік 40 млрд грн.
10 млрд грн – держгарантії в ОПК, 5 млрд грн - портфельні гарантії, 20 млрд грн – "Укравтодор", а решта 5 млрд грн - що це може бути? Окремо – цільові проекти ЄБРР, IFC та інших МФО. - Міжнародні проекти йдуть поза лімітом.
Щодо 5 млрд грн, то за рішенням Кабміну можуть бути держгарантії на будь-які інші інвестиційні проєкти, які пройшли відповідну процедуру відбору.
Або той-таки ДІУ, якщо будуть прийняті відповідні рішення.
Він також визначений в напрямках надання гарантій. - Активно обговорюється криза ліквідності в "Укрзалізниці".
Тут може бути допомога уряду у вигляді держгарантій, чи, як з "Енергоатомом", докапіталізація через ОВДП? Що вважаєте за більш правильний шлях? - Щодо можливості надання держгарантій за зобов’язаннями "Укрзалізниці" або докапіталізації "Енергоатому" уряд має діяти в рамках бюджетного законодавства.
Якщо прийматимуться такі рішення, вони мають бути відповідно обґрунтовані, в тім числі й щодо впливу на бюджет. Слід врахувати, що ці два інструменти цілком різні за своєю суттю.
Держгарантії - це зростання боргу компанії, а капіталізація - це вже збільшення їх власного капіталу.
Вони також по різному впливають на державний бюджет. - Щодо стягнення боргів за раніше наданими та сплаченими державними гарантіями.
Торік з 38 млрд грн загального боргу вдалося стягнути десь на 1,1 млрд грн. - Загальна заборгованість за кредитами, залученими під державні гарантії, становить $2 млрд.
Це сформувалося ще з 90-х, коли були започатковані цілі експортно-кредитні лінії для стимулювання економіки.
На жаль, валютні ризики тоді ще не враховувались, і наразі більшість таких підприємств є банкротами, а частина вже не існує навіть на папері.
Механізм списання такої заборгованості дуже складний і потребує прийняття колегіального рішення багатьох органів. Більш "сучасні" боржники - це космічні та авіаційні державні підприємства, проекти яких з тих чи інших причин виявилися невдалими та призвели до виконання державою гарантійних зобов’язань.
Фінансовий стан цих підприємств є незадовільним, навіть багаторічна реструктуризація їх заборгованості перед державою, на жаль, не дала позитивних наслідків.
Актуальне питання щодо ефективності держави як власника. Наприклад, "Повітряний експрес" - швидкісний експрес до Борисполя – один із перших проектів, які Україна намагалася реалізувати з китайцями.
Далі першого траншу справа не пішла.
Хоч передбачалося, що цей проект стане локомотивом співпраці. - Завод алюмінієвої катанки на ЗАЛК кілька разів виставляли на продаж, щоб якось погасити борг за держгарантіями. - Там складна ситуація через неправильне рішення Міністерства промисловості та судовий позов колишнього власника, що не дозволяє вирішити проблему шляхом приватизації.
Обладнання стоїть не змонтоване, вже морально застаріло, виробництво не запущене. - А ДПЗКУ розраховується за держгарантіями на китайський кредит? - На сьогодні так, але ми вбачаємо певні ризики спроможності ДПЗКУ самостійно розраховуватися за кредитом вже в наступному році. - Є ще місцеві гарантії.
Рейтингові агентства пишуть, що в наших муніципалітетів рівень боргу доволі низький.
Як ви ставитеся до того, щоб міста, на плечі яких теж випали надмірні видатки через коронакризу, брали борг під місцеві гарантії? - Законодавство дозволяє міським та обласним радам надавати місцеві гарантії, але за умови, що комунальні підприємства здійснюють відповідні запозичення для реалізації на цій території інвестиційних проектів.
Це розвиток, тому ставлюсь добре.
Головне, щоб це не було надмірно, і позичальники та гаранти мали відповідальність виконувати зобов’язання.
Для цього вони мають здійснювати моніторинг ризиків, пов’язаних з боргом. - Тобто загалом рівень боргу в муніципалітетів низький? - Загалом був низький.
Наразі дуже активно співпрацює з містами NEFСО (Північна екологічна фінансова корпорація), ЄБРР, також ЄІБ, який працює через державне запозичення, але для фінансування проектів в містах.
Потім - Світовий банк.
Днями народні депутати проголосували ратифікацію угоду з Данським агентством міжнародного розвитку Danida, співпраця розрахована передусім на регіональний рівень. - Здається, валютні запозичення дозволялися містам від 800 тис.
населення? - Запозичення від МФО мають право здійснювати всі міські ради, інші зовнішні запозичення – тільки міста обласного значення. - Скоро місцеві вибори.
Були ситуації, що за півроку до виборів місто брало запозичення, а виплат за ними ставали вже проблемою іншого мера.
Ви зараз таку тенденцію не відчуваєте? До вас частіше почали звертатися, щоб узгодити запозичення? - В останні роки є певне зростання потреби у фінансуванні міст за рахунок позик.
Децентралізація дала місцевим бюджетам доходи.
Коли Мінфін здійснює погодження умов запозичення, то таке рішення ґрунтується на конкретних бюджетних показниках та аналізу умов запозичення.
З іншого боку, з 460 міських рад в Україні 400 не мають жодного досвіду запозичень! Активно працюють із запозиченнями великі міста, але сьогодні ця тенденція поширюється і на малі міста. - Як ставитеся до ідеї надавати право запозичення не тільки містам, а областям та громадам? - Борг - надзвичайно важлива категорія фінансів, проте недоліки в ефективності управління боргом можуть призвести до великих проблем, тому ставимося до цього питання дуже зважено.
Наразі ми готуємо пропозиції щодо вдосконалення механізмів управління місцевим боргом, в тім числі й управління ризиками. - А ОТГ до вас звертаються по запозичення? - Ще не зверталися.
Ми давали роз’яснення, що ОТГ можуть запозичувати, але регулювання в Бюджетному кодексі не є достатньо чітким.
Тому є складнощі.
Наразі виключно міські об’єднані територіальні громади, місцеві ради яких набули повноважень за результатами перших виборів до 15 жовтня року, що передує плановому, мають право здійснювати місцеві запозичення.
Вони також мають узгоджуватись з Мінфіном. - А ідея надати таке право областям? - На підписі в президента закон, який дозволятиме областям погашати запозичення на реконструкцію автодоріг за рахунок субвенції з Дорожнього фонду.
Це спонукатиме області розвивати дороги місцевого значення. - Є приватні компанії, які особливо постраждали від коронакризи, і поки не ясно, коли вони зможуть поновити нормальну роботу.
Наприклад, авіакомпанії, великі мережі кінотеатрів.
Вони ще рік чи два точно будуть збитковими.
Яку допомогу з боку держави ви тут бачите? В першому варіанті урядових правок до держбюджету передбачалася можливість докапіталізації. - Були такі ідеї.
Але це був перший варіант бюджету.
Не було інформації, що буде і як буде.
Ми виходили з найгірших сценаріїв.
Було завдання спрогнозувати, як рухатися за найгіршим сценарієм, якщо буде різкий спалах.
Тому як один із варіантів ми розглядали можливість входження в капітал системоутворюючих компаній.
Такі ідеї були.
Але ці законодавчі ініціативи не знайшли підтримки.
З іншого боку, були зняті обмеження по гарантіях..
Тож будуть стояти завдання - вивчатимемо.

Додати коментар

Користувач:
email:





Bonds are bought and sold,
Trading floors are full of noise,
The rhythm of growth.

- Fin.Org.UA

Новини

09:23 - Продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для пасажирів: чи можливо проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО?
09:20 - Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду
09:12 - До уваги платників податку на прибуток підприємств!
09:11 - Щодо оподаткування/звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів
09:06 - Чи складається РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів у митному режимі експорту, у разі зміни суми компенсації їх вартості?
09:04 - Податковий календар на 20 березня 2024 року
09:03 - Рентна плата за видобування залізних руд: понад 918,5 млн грн отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини
09:02 - Понад 97,1 млн грн єдиного податку – внесок аграріїв до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
09:01 - Про внесення до Довірчого списку нових сертифікатів КНЕДП ДПС
08:58 - ДПС – амбасадор системи «Трембіта»
08:35 - Сильный уровень поддержки 1.0867 препятствует дальнейшему снижению валютной пары EUR/USD...
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 19.03.2024
21:50 - Новини 18 березня: Кабмін виділив додаткові 5 мільярдів на дрони, ЄС дасть кошти на військову підтримку України
21:41 - Родичів екс-глави метро Брагінського знайшли в тендерах на сотні мільйонів: Кличко відреагував
21:08 - Офіцерське звання за 40 днів: Міноборони запроваджує нову систему навчання для мобілізованих медиків
20:47 - З початку року банки видали іпотек "єОселя" на 3 мільярди
20:29 - Українське транзитне зерно заповнює лише 10% потужностей польських портів — аналітик
20:13 - Звіт про повторне відстеження результативності наказу Міністерства економіки України від 28.07.2022 № 2362 "Про внесення змін до визначень та позначень основних одиниць SI", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2022 за № 915/38251
20:08 - Наказ Мінекономіки від 14.03.2024 № 6757 «Про затвердження плану розроблення технічних регламентів на 2024 рік»
20:07 - Через доступ ігроманів до азартних ігор КРАІЛ оштрафувала 4 онлайн-казино на 14 мільйонів
19:57 - ОГТСУ та оператор ГТС Молдови розроблятимуть спільні послуги для замовників з ЄС
19:46 - STICKER_CMYK
19:44 - Коментар МЗС України щодо доповіді Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні
19:41 - STICKER_RGB
19:35 - Міноборони пояснило, що таке реєстр «Оберіг» і для чого він потрібен
19:33 - Sony призупиняє виробництво PlayStation VR2 через слабкий попит
19:01 - Світові ціни на какао досягли рекорду, також дорожчають кава та цукор
19:00 - За тиждень мережі АЗС збільшили ціни на бензин та дизпальне на понад гривню
18:41 - Одній небанківській фінансовій установі анульовано ліцензію, двом – змінено обсяг ліцензій
18:40 - Міністри країн ЄС погодили 5 мільярдів євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5984
Канадський долар28.7921
Юань Женьміньбі5.4145
Чеська крона1.6852
Данська крона5.6921
Гонконгівський долар4.9844
Форинт0.107456
Індійська рупія0.47006
Рупія0.0024831
Новий ізраїльський шекель10.6735
Єна0.26126
Теньге0.086648
Вона0.029222
Мексиканське песо2.3308
Молдовський лей2.203
Новозеландський долар23.7354
Норвезька крона3.6727
московський рубль0.42352
Сінгапурський долар29.1267
Ренд2.0618
Шведська крона3.7515
Швейцарський франк44.0987
Єгипетський фунт0.8261
Фунт стерлінгів49.63
Долар США38.9744
Білоруський рубль14.1663
Азербайджанський манат22.9356
Румунський лей8.5382
Турецька ліра1.2065
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.8788
Болгарський лев21.7043
Євро42.447
Злотий9.8443
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото84151.19
Срібло983.4
Платина36071.2
Паладій41305.07

Курси валют, встановлені НБУ на 19.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
227763982.82982.82982.82982.82529739.98
CRSR061041.421041.421041.421041.4244781.06

Дані за 18.03.2024