Неробаноміка: щодо ситуації з пшеницею
30.03.2020 10:41 | Elena Faige Neroba
З жахливої трагедії 1932-1933 років сьогодні дехто намагається створити інструмент для маніпуляції. Голодомор, від якого найбільше серед інших країн постраждала Україна, незважаючи на десятиліття заперечення, настільки засів у генетичну пам’ять, що люди зараз легко ведуться на закиди щодо «продадуть все зерно з України». Облишу лірику і наведу лише сухі факти. Не всі з них оптимістичні, проте це факти
1. Минулорічний врожай пшениці усіх класів в Україні склав 28.2 мільйони тонн. Початкові запаси (держрезерв, залишки у виробників і переробників)- 1.6 мільйони тонн. Внутрішні потреби, розраховані статистично з норми споживання хліба, борошна, круп з пшениці і макаронних виробів, а також для тваринництва та інших галузей - це 8 мільйонів тон пшениці на рік. Ще раз. З майже 30 мільйонів українці в тому чи іншому вигляді потребують 8 мільонів тонн. І ця цифра не враховує той факт, що в країні, нажаль, вже не проживає 42 мільйони людей
2. Перехідні залишки в будь-яких країнах світу не перевищують 3-6місячну потребу в зерні. Ніхто не тримає річний запас пшениці "про всяк випадок". А особливо ті країни, які цю пшеницю вирощують. Хоча ні, Китай тримає.
3. Щороку після підбиття підсумків збиральної кампаніі по пшениці (середина літа) експортери та держава погоджуюсь граничний обсяг зерна, що його можна експортувати без загрози для національної продовольчої безпеки. Цього року (а рік у виробників пшениці з 1 липня по 30 червня) порахували і погодились, що 20 мільйонів тонн Україна цілком може продати за кордон. Pинкова коньюнктура була сприятлива, особливо у першій половині маркетингового року. Темпи експорту пшениці були задовільні. В абсолютних величинах (млн т) вони значно перевищували минулорічні, у відсотках до врожаю - теж вищі, але вже не на стільки. Після укріплення гривні та за рахунок зовніщніх чинників експорт "просів". Але він так себе поводить щороку і без тих факторів. Зараз на панічних настроях, які охопили світ, він знову пожвавився. От зсвідки ці "на Х% більше ніж минулого тижня/місяця". Насправді, до нового врожаю нам лишилося 2,5 місяці і приблизно 2.5 мільойни тонн експортного потенціалу пшениці. А на елеваторах обліковується 5 млн т. Плюс є зерно, яке зберігається на невеликих приватних господарствах. Тож голод від нестачі батонів, макаронів та борошна нам не світить, що тішить.
4. Виробництво. Основний врожай пшениці в Украіні - це озимі. Нажаль, площі під ними цієї посівної кампанії були зменшені майже на 10% до 5,9 млн га. Ярою досіється порівняно невеликі збіжжя, тому скоріше за все новий врожай буде меншим за попередній, десь на рівні позаминулого року. Погода поки що не найсприятливіша, дуже не вистачає вологи. В більшості країн - виробників площі також зменшені, і погода теж не оптимальна (крім Россії - там все +- добре). Тому шанси, що пшениця подорожчає усюди, досить великі
5. Стосовно гасла "все вивезуть!". Ми живемо в світі, де, здебільшого, панує ринкова економіка. Якщо виробнику вигідніше продати на експорт, він це зробить. Стосовно заборони експорту - цифри моніторяться щоденно, і якщо ситуація дійсно стане критичною, то я перша здійму галас, клянуся лабутенами. Врешті-решт, посидимо на дієті до нового врожаю (чорний гумор!)
я навмисно не переобтяжувала пост даними, уся необхідна інформація є на сайті Держкомстат України. Додам лише графік обсягів експорту пшениці з України з щомісячною розбивкою - на ньому видно, зокрема, що експорт пшениці в нас сезонний, і графік з виробництвом по роках - дані Держкомстат України
Дякую, що дочитали
Не панікуйте, бережіть себе і не хворійте
Все буде Україна!