Про кредитування
25.02.2020 17:39 | Fin.Org.UA
😬 Вбили кредитування. Таке звинувачення НБУ новим не назвеш. Вже десятки разів цей міф спростовано, але його однаково продовжують тиражувати. Дійсно, заплутати нефахівця у цій сфері не так вже й важко. Проте є дуже проста логіка, яка не дасть помилитися у висновках. Отже:
❗Кредитування ніколи не буде розвиватися за високої інфляції та недовіри до національної валюти. Висока інфляція транслюється у високі відсоткові ставки, а це підвищує ризики кредитора та позичальника і знижує попит на кредити з боку бізнесу та населення. У 2000-х роках інфляція була високою, тому ніхто й не отримував дешевих кредитів. У 2012-13 рр. інфляція була низькою, проте у вартість кредитів закладалися високі девальваційні очікування. Ось таке замкнуте коло.
⛓Політика інфляційного таргетування, запроваджена НБУ у 2015 році, довела свою ефективність. Ми перестали концентруватись на курсі гривні, який має визначатися ринком, а переключили свою увагу на інфляцію, на яку можемо впливати за допомоги облікової ставки. За підсумками минулого року ми фактично розірвали замкнуте коло: інфляція увійшла в оптимальний для нашої економіки діапазон 5+/-1%, а гривня рекордно зміцнилася, чого ніколи не було раніше.
🔥Стабільно низька інфляція і гривня, яка має довіру – це необхідні передумови для повноцінного гривневого кредитування, зокрема й іпотеки, для розвитку бізнесу тощо. Вслід за зниженням інфляційного тиску НБУ знижує облікову ставку, встановлюючи орієнтир вартості грошей для усієї економіки. За останні 10 місяців НБУ знизив облікову ставку на 7 в.п. до 11% і збирається зменшувати її надалі до 7%. Банки вже реагують на це своїми ставками. Яскравий приклад – чимало з них вже на початку цього року оголосили про зниження ставок за іпотечними кредитами.
🏋Якщо НБУ все робить правильно, то чого ж тоді не вистачає для кредитного пожвавлення? Перш за все, однією з причин є те, що банки закладають у вартість кредиту ризик його неповернення. А цей ризик напряму залежить від стану судової системи, захисту прав кредиторів та доступності інформації про позичальників. Кредитори не повинні мати проблем зі стягненням заставного майна, якщо позичальник не платить, навіть, якщо цей позичальник – дуже впливова людина. Для закону та судової системи не має бути обраних позичальників, за яких потім сплачуємо усі ми. Також банки мають змогу кредитувати лише позичальників, які працюють лише офіційно («в білу»). Бо про стан справ клієнтів із тіньової економіки вони не мають інформації. Відповідно більше “білого бізнесу” – більше й кредитів.
🚀Тож маємо надію, що ситуація в цьому році докорінно зміниться. За послідовної економічної політики усіх гілок влади ми зможемо знизити облікову ставку до 7%, що поступово транслюватиметься в ставки комерційних банків. У разі ж проведення судової реформи та посилення захисту кредиторів ставки банків будуть максимально наближатися до рівня облікової ставки НБУ, а самі банки отримають стимул для розгортання масштабних програм кредитування.