Про удосконалення оподаткування ПДВ операцій фінансового лізингу

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
У зв’язку із набранням чинності Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі –           Закон № 425) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.
 
Законом № 425 внесені зміни до п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ
 
До 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5    ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням (п. 46 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України    (далі – ПКУ)).
При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом № 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюється платником податку – боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку – поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем).
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено     Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ із змінами та доповненнями.
Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» із змінами та доповненнями.
Термін «майновий поручитель» визначено у Законі України від 05 червня 2003 року № 898-ІУ «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі –       Закон № 898).
Майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника (стаття 1 Закону № 898).
Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.
 
Законом № 425 внесені зміни до п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ
 
Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ у частині визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.
Так, згідно з новою редакцією п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 розділу V ПКУ.
При цьому, до внесення вказаних змін, норми п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв’язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.