Подвійні правила: як розслідують аварії на шахтах та заводах Ахметова в США та Україні

Економічна правда, 24 січня 2020. Опубликовано 10:46 26 января 2020 года Чи безпечно працювати на коксохімічних підприємствах Ахметова в Україні та США? Чому через три місяці після перевірки Держпраці вибухнув Дніпровський коксохімічний завод? І чому Конгрес США вивчає угоди й листування між представниками компанії олігарха та Управління з охорони праці?

Наприкінці 2019 року Об"єднання працівників шахт Америки звернулося до суду з вимогою поновити для вугільної компанії Ріната Ахметова статус системного порушника.

Цей статус фірмі присвоїли через смерть двох гірників й системне порушення норм безпеки на шахтах у Західній Вірджинії у 2013 році. Цю справу вивчає комітет Конгресу. Він підозрює, що вугільну компанію найбагатшого українця незаконно вивели з-під санкцій.

В Україні поліція теж розслідує порушення норм безпеки на заводах олігарха. Українські коксохімічні заводи — об"єкти підвищеної небезпеки, де також трапляються аварії і гинуть люди.

Проте наслідки за порушення в Америці та Україні суттєво відрізняються. 

Наприкінці 2019 року Об"єднання працівників шахт Америки звернулося до суду з вимогою поновити для вугільної компанії Ріната Ахметова статус системного порушника.

Цей статус фірмі присвоїли через смерть двох гірників й системне порушення норм безпеки на шахтах у Західній Вірджинії у 2013 році. Цю справу вивчає комітет Конгресу. Він підозрює, що вугільну компанію найбагатшого українця незаконно вивели з-під санкцій.

В Україні поліція теж розслідує порушення норм безпеки на заводах олігарха. Українські коксохімічні заводи — об"єкти підвищеної небезпеки, де також трапляються аварії і гинуть люди.

Проте наслідки за порушення в Америці та Україні суттєво відрізняються.

З 2011 року тільки одна американська вугільна компанія Ахметова Pocahontas coal company LLC заплатила понад 1,9 млн дол штрафів за порушення норм безпеки на шахтах. В Україні за порушення на підприємствах олігарха до відповідальності найчастіше притягують працівників підприємств.

Чи безпечно працювати на коксохімічних підприємствах Ахметова в Україні та США? Чому через три місяці після десятиденної перевірки Держпраці вибухнув Дніпровський коксохімічний завод?

Чому комітет з питань освіти та праці Палати представників Конгресу США вивчає угоди й листування між представниками компанії олігарха та Управління з охорони праці?

Основний продукт, який при температурі 450-1100°С, виготовляється на коксохімічному заводі, — кокс. Це спеціальне паливо для виробництва сталі та чавуну. Основним виробником цих металів в Україні є холдинг “Метінвест” Ріната Ахметова та народного депутата Вадима Новинського.

Холдинг є співвласником п"яти з восьми українських коксохімічних заводів.

У 2017 році на одному з підприємств холдингу, Запорізькому коксохімічному заводі, сталася аварія. В результаті вибуху загинули чотири робітники. За даними слідства, це були працівники підрядної організації ТОВ “Пром-інтегра”. Вони ремонтували ємності, де зберігався охолоджений коксовий газ.

Прокуратура зареєструвала кримінальне провадження і почала розслідування.

У листопаді 2019 року на іншому підприємстві холдингу, Авдіївському коксохімічному заводі, в результаті аварії два працівники отруїлися токсичними газами. Прокуратура знову зареєструвала кримінальне провадження.

Аби уникнути таких аварій, Державна служба з питань праці проводить планові перевірки щодо дотримання вимог безпеки на об"єктах підвищеної небезпеки. Зокрема, у 2018 році на трьох коксохімічних заводах, співвласником яких є “Метінвест”, інспектори під час перевірок виявили 430 порушень.

Відомство притягнуло до адміністративної відповідальності 45 працівників заводів і склало приписи з вимогою зупинити експлуатацію 91 одиниці техніки.

Отже, за порушення поплатився не власник, а працівники. Держпраці повідомила, що після перевірок усі три заводи видали накази про усунення порушень. Однак чи були вони усунені — інспектори не перевіряли.

Через три місяці на одному з перевірених підприємств, Дніпровському коксохімічному заводі, сталася серйозна аварія. В результаті вибуху постраждало п"ятеро осіб. Усі вони провели в лікарні близько двох місяців.

Поліція відкрила кримінальне провадження і почала з"ясовувати причини вибуху. Ця аварія відрізняється від попередніх. Розслідування ще триває, але журналісти отримали висновки розслідування і довідалися про причини аварії.

За три місяці до аварії

У листопаді 2018 року інспектори управління Держпраці у Дніпропетровській області провели на дніпровському заводі планову перевірку, виявили 105 порушень і склали припис з вимогою їх усунути. Інспектори також вимагали негайно зупинити експлуатацію 34 одиниць обладнання.

Завод одразу видав наказ про усунення порушень, а через три місяці після перевірки на ділянці дистиляції смолопереробного цеху стався вибух.

Держпраці повідомило, що ділянку, на якій трапилася аварія, інспектори не перевіряли. Цю ділянку вони обійшли, оскільки на момент перевірки обладнання на ній було вимкнене і завод надав інспекторам розпорядження. Іншими словами, підприємство сховало від очей інспекторів проблемний об"єкт.

Адвокат Олександр Чумак розповідає, що представники Держпраці під час перевірки зобов"язані перевіряти весь об"єкт підвищеної небезпеки.

“Україна належить до держав, де трапляється найбільше нещасних випадків на виробництві. Перший чинник — застаріле законодавство про охорону праці. Другий — корупція: кожну другу перевірку у нас можна обійти”, — каже він.

На момент вибуху, у січні 2019 року, Дніпровський коксохімічний завод формально належав трьом кіпрським компаніям: Mastinto Trading Limited, Misandyco Holdings Ltd, Salurex Limited та одній офшорній — Altana Limited. Неформально ж підприємство контролювала група “Метінвест”.

“У нас на касках були наклейки “Метінвест”. Після вибуху, коли співробітники приїжджали до нас в лікарню, то говорили, що їх змусили познімати всі написи “Метінвест”, — каже один із постраждалих під час вибуху Дмитро Ложко.

Наліпки “Метінвесту”, за словами колишнього працівника заводу, на формі працівників дніпровського підприємства з"явилися у 2018 році, незадовго до вибуху. Через тиждень після аварії їх позривали. Цілком логічний крок.

“Метінвест” став співвласником заводу лише у серпні 2019 року, але купити його холдинг захотів у 2014 році. Тоді компанія олігархів Private Limited Liability Company Metinvest B.V. звернулася до АМКУ з проханням дати дозвіл на придбання контрольного пакета акцій Дніпровського коксохімічного заводу.

Комітет розглядав заяву чотири роки і лише у 2018 році попередньо відмовив компанії, мовляв, така концентрація могла призвести до монополізації ринку. Попри відмову, загальні збори акціонерів підприємства у квітні 2018 року організовувала особа з корпоративною поштою “Метінвесту”.

Після аварії, у квітні 2019 року, комітет таки погодив Metinvest B.V. придбання акцій Дніпровського коксохімічного заводу. Тепер “Метінвест” офіційно є співвласником заводу, але формально не має стосунку до аварії.

За висновком спеціального розслідування, яке проводили представники Держпраці, Фонду соціального страхування, Кам"янської міської ради та Дніпровського коксохімічного заводу, причиною аварії був незадовільний стан обладнання та бездіяльність посадових осіб заводу.

Винними комісія визнала чотирьох працівників підприємства, яких притягнули до дисциплінарної відповідальності. До власника заводу або представників Держпраці питань не було. На думку Чумака, претензії мали б бути.

“Тут є відповідальність суб"єкта господарювання і посадових осіб Держпраці, які проводили перевірку. Є стаття про службову недбалість”, — говорить він.

В результаті службової недбалості або недбалості холдингу працівники заводу отримали серйозні ушкодження. Постраждалий Ложко звернувся до суду з вимогою компенсувати моральну шкоду й витрати на подальше лікування.

Завод компенсував йому тільки частину витрат на лікування, а за подальшу медичну допомогу платити відмовився. Чоловік розповів, що в ході аварії його облило гарячою смолою, тож лікарі рекомендують робити ще одну операцію і видаляти залишки речовин, що залишилися під шкірою. Навіть після такої операції йому не рекомендують з"являтися на сонці два-три роки.

“Навіть з дитиною неможливо кудись вийти чи поїхати… Ви просто не працювали на хімії. Ви не відчуваєте, що це”, — скаржиться він.

Завод відмовляється платити. Це в Україні, у США все інакше.

Аварії на американських шахтах

Для стабільної роботи українських коксохімічних заводів потрібна сировина — коксівне вугілля. В Україні його запасів недостатньо, тож олігарх частково експортує паливо із США. В Америці на його вугільних підприємствах час від часу теж трапляються аварії, але там до них значно серйозніша увага.

З вересня 2018 року комітет з питань освіти та праці Палати представників Конгресу США вивчає угоду, укладену між компанією Ахметова Pocahontas coal company LLC та управлінням з охорони праці Міністерства праці США.

Цікавість Конгресу до цієї угоди виникла після того, як управління скасувало статус “систематичний порушник” для шахти Affinity Mine, вугілля на якій видобуває компанія Ахметова Pocahontas coal company LLC.

З 2011 року ця компанія заплатила 1,9 млн дол штрафів за порушення вимог безпеки, точніше — за два смертельні випадки та численні виробничі травми.

Джерело: Energy information Administration

Affinity Mine — одна з найбільших американських шахт Ахметова. За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2018 році на цій шахті працювали 243 шахтарі, які видобули 862,8 тис тонн коксівного вугілля.

Це третина від усього вугілля, видобутого компаніями групи “Метінвест” у США за 2018 рік. Майже все це вугілля холдинг транспортував на українські заводи.

Як свідчить рішення Господарського суду Києва, вугілля американської компанії Pocahontas coal company LLC купує Маріупольський меткомбінат імені Ілліча Ахметова і продає Авдіївському коксохімічному заводу Ахметова.

Так через низку перепродажів між своїми компаніями вугілля з шахти у Західній Вірджинії потрапляє на українські коксохімічні заводи.

Якщо шахту закриють, це буде серйозна втрата для олігарха. Щоб цього не сталося, компанія Ахметова домоглася скасування статусу порушника. Проте зробила це настільки сумнівним способом, що потрапила під нагляд Конгресу.

Історія почалася у 2013 році. Тоді на шахті Affinity Mine протягом двох тижнів загинули два шахтарі. Одна з трагедій на цьому підприємстві сталася через неякісні запчастини підйомника, на якому гірники спустилися під землю.

Управління з охорони праці встановило, що Pocahontas coal company LLC систематично порушує стандарти безпеки праці. За підсумками розслідування шахті присвоїли статус порушника — Pattern of Violations (POV).

Це “чорна мітка” для компаній, що системно нехтують безпекою працівників. Відповідне повідомлення шахта зобов"язана розмістити на дошці оголошень. З 2011 року управління видало сім “чорних міток”, одна з яких дісталася компанії Ахметова. Цей статус закріпився за компанією на довгі п"ять років.

Фірма намагалася скасувати обтяжливий для неї статус через суд, але марно. Річ у тім, що кожного року управління фіксувало на шахті нові порушення. Члени комітету Конгресу нарахували за п"ять років 265 таких порушень.

Шахта з проблемним статусом потрапляє під посилений контроль регулятора. Якщо протягом трьох місяців управління фіксує нові порушення, то може зупинити видобуток вугілля, а це значні фінансові втрати для власника шахти.

У 2018 році регулятор пішов на поступки компанії українського мільярдера. Управління з охорони праці уклало з компанією Ахметова мирову угоду і скасувало проблемний статус. Таке рішення регулятора обурило Об"єднання працівників шахт Америки. Воно поскаржилося на управління праці до суду.

“Ми подали цю скаргу, оскільки рішення управління праці є прямою загрозою для здоров"я та безпеки шахтарів у будь-якій точці США. Якщо управління грубо ігнорує закон, і це йому зійде з рук, то воно зробить це знову. Ми хочемо впевнитися, що це не повториться”, — заявила шахтарська організація.

Угодою між Управлінням з охорони праці та фірмою Ахметова зацікавився комітет з питань освіти та праці Палати представників Конгресу США. У вересні 2018 року комітет звернувся до управління праці з проханням надати детальну інформацію про зустрічі з представниками компанії Ахметова.

У листі до управління комітет Конгресу висловив сумніви щодо законності угоди з компанією українського олігарха і попросив вказати точну дату перевірки шахти, під час якої управління не виявило жодного порушення. Адже тільки в такому випадку управління мало право скасувати проблемний статус.

Розслідування комітету Конгресу триває вже понад рік.

Розслідування щодо всіх аварій на шахтах публікуються в реєстрі на сайті Управління з охорони праці в гірничодобувній промисловості Мінпраці США.

Там зазначені дати і результати перевірок шахт, описи порушень і нещасних випадків, суми штрафів або їх оскарження. Так, тільки одна вугільна компанія  Pocahontas coal company LLC з 2011 року заплатила 1,9 млн дол штрафів.

Тож поки у США компанії Ахметова платять мільйони доларів за порушення вимог безпеки, в Українінайчастіше карають пересічних працівників його заводу. Як це трапилося з Дніпровським коксохімічним заводом.

Тимчасом днями Баглійський районний суд Кам"янська частково задовольнив позов Ложка й зобов"язав дніпровське підприємство виплатити постраждалому 10 тис грн моральної шкоди, хоча він вимагав 130 тис грн.

Суд задовольнив вимоги частково, бо постраждалий неправильно визначив предмет позову. Ложко просив компенсувати моральну шкоду, а матеріальна шкода, 130 тис грн на подальше лікування, не була предметом цього позову.

В ході підготовки матеріалу журналісти двічі зверталися із запитом до United coal company, Управління з охорони праці в гірничодобувній промисловості  Міністерства праці США. Автори також завітали до офісу холдингу “Метінвест” та надіслали на його адресу два запити, але відповідей не отримали.

Це третій матеріал про довірених осіб українських олігархів, підготовлений проєктом Pep.org.ua “Центру протидії корупції” у партнерстві з програмою “Схеми” (”Радіо Свобода”) та “Українською правдою”.

Перший матеріал, присвячений Рінату Ахметову, — тут. Більше документів та фактів про згаданих осіб та їхніх співробітників — на сайті Pep.org.ua.

Надія БУРДЄЙ, Центр протидії корупції, “Схеми”