Новини Правобережного управління 12.12.19

Про граничний термін для подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне, від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми визначені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Тобто, граничним терміном подання Декларації є 19 лютого звітного року.
Якщо останній день строку подання податкової Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
 
Адвокат, який не провадить самостійну діяльність, а перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не є самозайнятою особою
Самозайнятою особою є платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою – підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або ФОП та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Норми встановлені п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 63.2 ст. 63 ПКУ та п. 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі, як самозайнята особа.
 
Суб’єкт господарювання за придбані джерела іонізуючого випромінювання сплачує екологічний податок
Згідно зі ст. 1 Закону України від 08 лютого 1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» зі змінами та доповненням джерело іонізуючого випромінювання – це, зокрема, фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину.
Відповідно до підпунктів 240.1.4 та 240.1.5 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема:
► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки до 01 грудня року, що передує звітному, подає до контролюючого органу переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 250.4 ст. 250 ПКУ).
Платники екологічного податку – суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії обчислюють суми екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів їх виробниками, пропорційно обсягу та активності радіоактивних матеріалів щокварталу, що сплачується у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування ПДВ) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. Вартість здавання накопичених до 01 квітня 2009 року радіоактивних відходів для таких суб’єктів визначається за договорами між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами з поводження з радіоактивними відходами (абзац сімнадцятий п. 249.7 ст. 249 ПКУ).
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів (абзац другий п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії є платником екологічного податку у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування ПДВ) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела.
Водночас, у кожному окремому випадку суб’єкт господарювання повинен з’ясувати питання віднесення джерела іонізуючого випромінювання до об’єкта оподаткування екологічним податком з відповідною регіональною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України.
 
З інформацією про кваліфіковані сертифікати відкритих ключів можна ознайомитись на інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС
Ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, отриманих у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС:
1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:

«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Водночас, для пошуку скасованих сертифікатів у полі «Інформація тільки про скасовані сертифікати» ставиться відмітка.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості, зокрема, про статус кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (діючий/скасований);
2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо його статусу (діючий/скасований).
 
Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – це щоденна робота ДПС
Голова ДПС Сергій Верланов взяв участь у зустрічі учасників Стратегічного діалогу ЄС-Україна щодо реформи системи управління державними фінансами, яка пройшла під головуванням Оксани Маркарової, Міністра фінансів України та Штефана Шльойнінга, керівника програм співробітництва ЄС в Україні Представництва ЄС в Україні.
Очільник ДПС ознайомив присутніх з ходом реформи податкової служби та окреслив завдання на найближчу перспективу.
За словами Сергія Верланова, Державна податкова служба взяла курс на підвищення добровільності сплати податків. Аби досягти цієї мети оновлена податкова служба підвищує рівень аналітичної роботи, удосконалює систему відбору платників до перевірок, концентруючи увагу на ризикових операціях. Такий підхід дає можливість скоротити кількість перевірок та збільшити відсоток сплати податкових зобов’язань за їх результатами.
Також ДПС працює над тим, аби збільшити відсоток судових рішень на користь податкових органів завдяки посиленню доказової бази.
Одним із пріоритетів реформування Сергій Верланов назвав створення зручних сервісів для платників.
«Ми маємо збільшити кількість і підвищити якість сервісів. І ці завдання можемо вирішити завдяки діджиталізації. Зараз податкова служба працює над вдосконаленням Електронного кабінету платника податків та створенням програмного РРО. Це частини нашого великого проєкту «Податкова в смартфоні». Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – це наша щоденна робота», – зазначив Сергій Верланов.
Він також повідомив, що ДПС перебуває на етапі кадрового перезавантаження, готується до поступового переходу до моделі єдиної юридичної особи, що в тому числі передбачає оптимізацію організаційної структури та функціонального розподілу.
Мартін Клауке, керівник секції «Належне урядування та розвиток демократії» Представництва ЄС в Україні, відзначив прогрес у впровадженні реформ у сфері оподаткування.
«Це є важливим сигналом для бізнесу та сприяє залученню інвестицій в Україну», – зауважив він.
Також європейські партнери запевнили у готовності всебічної підтримки ДПС у впровадженні реформ.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/novini/399486.html
 
Інформацію щодо реквізитів рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ можна переглянути в Електронному кабінеті
Згідно з нормами Податкового кодексу України Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, зокрема, шляхом перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, а також дані системи електронного адміністрування ПДВ.
Отже, інформацію щодо реквізитів рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua): вкладка «Дані про банківські реквізити» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».
 
Оподаткування новорічних подарунків
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для фізичної особи – резидента об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків, наданих такому платнику ПДФО суб’єктом господарювання, який у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.
Зауважуємо, якщо дитячі подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься, виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.
Крім того, деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, також врегульовані Законом України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2117). Норми Закону № 2117 діють щороку у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.
Так, зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються (ст. 2 Закону № 2117).
Програмний РРО вийшов з ладу: дії платника за новими правилами
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, зокрема до ст. 5.
Так, відповідно до внесених змін, на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.
Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
 
На Дніпропетровщині зареєстровано майже 99 тисяч фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування
За січень – жовтень 2019 року фізичними особами – підприємцями сплачено до бюджету єдиного податку на суму 1 млрд 661,9 млн грн, що на 347,4 млн грн (або на 26,4 відс.) перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Кількість фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, склала 98 894 підприємця, з них 12 286 підприємців обрали першу групу, 43 664 підприємця обрали другу групу, 42 944 підприємців обрали третю групу.
Так, за відповідні звітні періоди 2019 року підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму 22 млрд 797,4 млн грн, що на 347,4 млн грн (або на 18,3 відс.) більше ніж за аналогічний період минулого року.
 
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулося третє засідання Ініціативної групи
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 04 грудня 2019 року проведено третє засідання Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Під час засідання визначено список кандидатів для участі в установчих зборах та обговорені організаційні питання, пов’язані з форматом їх проведення для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Релігійна організація надає в оренду земельну ділянку: сплата земельного податку
Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до якого належать, зокрема земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
ПКУ передбачає реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; та орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності ПКУ не передбачено.
Чинний Довідник № 94/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2019 у розділі «Пільги по платі за землю» за кодом 18010505 ідентифікує пільгу по несплаті земельного податку для земель, визначених п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Водночас, згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Отже, юридичні особи (у т.ч. релігійні організації), які користуються земельними ділянками, що відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, та надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
 
До уваги платників акцизного податку!
Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 114).
Відповідно до п. 7 Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК) накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис посадової особи платника акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).
Платник акцизного податку, що є фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), накладає спочатку кваліфікований електронний підпис ФОП чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).
У разі складення АН у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники АН. Перший примірник АН надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Під час реєстрації РК до АН платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку № 114 (якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового), платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках РК до АН кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає такий РК платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники РК власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
 
Визначення платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Норми встановлені п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та на 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (п.п. 254.5.1 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
 
Платники Дніпропетровщини з початку року перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 71 мільярд гривень
З січня по листопад 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням прибутку ДУ офісу ВПП ДПС) 56 млрд 699,65 млн грн, що на 20 млрд 472,2 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж одинадцяти місяців 2019 року спрямовано 33 млрд 198,6 млн грн, що на 15 млрд 255,7 млн грн більше надходжень січня – листопада минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 23 млрд 501 млн гривень. Це на 5 млрд 216,5 млн грн більше фактичних надходжень січня – листопада 2018 року.
За підсумками одинадцяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 14 млрд 394,8 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 195,1 млн гривень.
 
До уваги платників!
З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків!
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novini/399754.html повідомила, що з 01 січня 2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями), змінюються реквізити бюджетних рахунків.
Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».
 
ДПС здійснює приймання та опрацювання електронних звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації
ДПС здійснює приймання та опрацювання в електронному вигляді звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації з питань, які належать до її компетенції.
На яку поштову скриньку можливо надіслати звернення громадян –
https://tax.gov.ua/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zvernen.
Довідково:
Електронні звернення від громадян приймаються у ДПС на електронну адресу zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання
Отже, підпис громадянина в електронному зверненні може бути відсканованим, сфотографованим.
Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані з застосуванням кваліфікованого електронного підпису.
З огляду на зазначене звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.
На яку поштову скриньку можливо надіслати запит на отримання публічної інформацію –
https://tax.gov.ua/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zapitiv
Довідково:
На електронну адресу publicinfo_dps@tax.gov.ua не надсилаються пропозиції, заяви, скарги громадян, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб, а також питання щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, питання з роз’яснення прав та обов’язків платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, порядку сплати єдиного внеску.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/novini/399776.html
 
Вимоги до РРО – новації 2020 року
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 12 Закону про РРО викладено у новій редакції.
Так, на території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Відповідно до внесених Законом № 128 змін РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.
Норми набирають чинності 19.04.2020.
 
Тимчасове ввезення та тимчасове вивезення за межі митної території України товарів з метою ремонту: що з ПДВ?
Нормами п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7       ст. 206 ПКУ).
Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.
 
Умови, за яких адвокатське бюро (об’єднання) може бути платником єдиного податку третьої групи
Адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року   № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).
Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).
Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.
До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.
Враховуючи вищевикладене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ.
 
Знижка у вигляді бонусів, які надходять на телефонні рахунки невизначеного кола платників, не є оподатковуваним доходом
Доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.
Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.
Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є невизначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
 
Про права на податкову знижку та користування електронними сервісами ДПС йшлося на лекції для студентів
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) значна увага приділяється виховній і роз’яснювальній роботі серед молодого покоління – майбутніми платниками податків.
У рамках роботи з молоддю фахівці ГУ ДПС завітали до Дніпровського державного аграрно-економічного університету м. Дніпра.
Представник ГУ ДПС нагадала присутнім, що 10 грудня 2019 року у світі відзначається Міжнародний день прав людини.
Вона зауважила, що кожен рік в органах ДПС проводиться тиждень права, на якому працівники податкової роз’яснюють права платників податків.
Отже, і у цьому році, напередодні тижня права, фахівцями ГУ ДПС проведена лекція для студентів вищезазначеного учбового закладу за темою «Електронні сервіси. Право на податкову знижку», на якій молодь проінформували про деякі права, встановлені Податковим кодексом України, якими вони можуть скористатись вже зараз.
Спочатку майбутніх платників ознайомили з електронними сервісами, які надаються ДПС. Окрему увагу приділено можливостям і перевагам Електронного кабінету, який постійно оновлюється, розвивається і вдосконалюється.
Продовжуючи лекцію, фахівець ГУ ДПС повідомила молодому поколінню, що оподаткування, крім обов’язку сплати податків, передбачає реалізацію права платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, зокрема права на податкову знижку за навчання.
Для реалізації права на отримання податкової знижки необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація у 2019 році платником ПДФО за наслідками 2018 року подається до контролюючого органу по 31 грудня включно.
Крім того, податківець звернула увагу присутніх на введенні з 19 квітня 2020 року нових правил застосування реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, молодих людей було ознайомлено із запровадженням механізму «кешбек».
Розглянуті під час лекції питання викликали підвищену увагу та інтерес зі сторони студентів, що свідчить про актуальність розгляду зазначених тем.
Фахівець висловила сподівання, що інформація, яку студенти отримали у ході лекції, буде для них не тільки цікавою, а й досить корисною, а проведення подібних заходів стане доброю традицією.
 
За нерухомість платники Правобережного управління сплатили майже 48 млн гривень
Упродовж  січня-листопада 2019 року платники - власники нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, території обслуговування Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області сплатили до бюджет 47 млн 853,6 тис. гривень. Це перевищило надходження минулого року на 6,29 млн гривень.
Більша частка сплати припадає на власників нерухомості – юридичних осіб, що становить 75 відсотків від сплаченого платежу. Вони сплатили понад 36 млн грн податку на нерухоме майно. Приріст до січня-листопада минулого року склав 1,64 млн грн, або плюс 4,5 відсотка.
Фізичні особи сплатили за нерухомість майже 12 млн грн цього платежу, що перевищило минулорічні надходження одинадцяти місяців на 4,65 млн гривень.
Нагадуємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості.
Юридичні особи самостійно визначають суму податку до сплати у декларації та сплачують податок за 2019 рік. Фізичним особам податок нараховують органи податкової служби, вручаючи їм податкові повідомлення-рішення. Громадяни в поточному році сплачують податок на нерухомість за об`єкти, що були у володінні в 2018 році. 
 
Нерезидент отримує спадщину. Порядок сплати ПДФО
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється статтею 174 Податкового кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця.
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в пункті 167.1 статті 167 ПКУ (18%), для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса (уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування) свідоцтво про право на спадщину.
 
Обрання підприємцями системи оподаткування на 2020 рік
Багато платників Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області намагаються самостійно впорядкувати свій бізнес, керуючись уривками інформації. Інколи це призводить до грубих помилок, оскільки недолік знань позбавляє можливості платника податків належним чином прийняти правильне рішення.
Саме сучасний вид он-лайн комунікації дає можливість швидко знайомитися із діючими нормами податкового кодексу України та доводити до відома широкого кола платників податків певні зміни які відбулися в законодавстві. Адже буковинці можуть так спілкуватись, не виходячи з дому, залишаючись за власним персональним комп'ютером.
Відтак, впродовж минулого тижня фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області провели он-лайн «ПОДАТКОВИЙ ЛІКБЕЗ» на тему: «Обираємо систему оподаткування на 2020 рік: ставки податків, термін подання звітності, подання звітності в електронному вигляді, наймані працівники, випадки застосування РРО», під час якого усі бажаючі мали можливість  поставити свої запитання буковинським податківцям.
Оскільки запитань від платників надійшло чимало, податківці їх об’єднали за змістом та виокремили три блоки. Перший блок - вибір підприємцями системи оподаткування на 2020 рік; другий - ставки податків та терміни подання звітності для платників єдиного податку першої-третьої груп; третій - порядок оформлення найманих працівників та випадки застосування РРО приватними підприємцями - платниками єдиного податку. 
Запитання – відповіді: обрання підприємцями системи оподаткування на 2020 рік 
Які документи слід подати до податкової для застосування спрощеної системи оподаткування?
Фізичним особам, які планують здійснювати підприємницьку діяльність, слід знати, що для платників єдиного податку затверджено нові форми реєстраційних документів Мінфін наказом від 16.07.2019 р. № 308 затвердив нові форми реєстраційних документів для платників єдиного податку, зокрема:
Заява про застосування спрощеної системи оподаткування;
Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;
Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
Витяг з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно втрачають чинність попередньо діючі форми свідоцтва платника єдиного податку, заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675.
Наказ № 308 набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Опубліковано Наказ 22.10.2019р. в газеті «»Офіційний вісник» №81.
Відтак, починаючи з 22 жовтня 2019 року, для переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від неї, зміни ставки або групи єдиного податку, а також внесення змін до реєстру платників єдиного податку, платникам слід використовувати нові форми реєстраційних документів. 
За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?
Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ). 
Чи може ФОП бути платником ЄП другої групи, якщо надає послуги ФО, а оплата вартості послуг здійснюється ЮО, що не є платником ЄП?
Якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.
Якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа - не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом України, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку. 
Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року?
Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розд.XIV ПКУ.
Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675.
Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви. 
Чи може бути платником ЄП ФОП, що надає послуги Інтернет – зв’язку, телебачення та здійснює кур’єрську діяльність?
Фізичні особи - підприємці, які здійснюють кур’єрську діяльність та надають послуги Інтернет – зв’язку, можуть бути платниками єдиного податку.
Фізичні особи - підприємці, які надають послуги телебачення, повинні мати відповідні ліцензії і не можуть бути платниками єдиного податку. 
За яких умов ФОП платник ЄП може самостійно (добровільно) перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп?
Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку. 
В якій термін новостворена ФОП має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для першої або другої групи, якщо державна реєстрація проведена в останні дні місяця (30 або 31 числа)?
Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно п.п. 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені фізичні особи - підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб - підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця. 
Чи може ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, бути платником ЄП першої групи?
Фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.