Новини Правобережного управління 23.07.19

23.07 11:49 | Fin.Org.Ua

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено лекцію для студентів Університету митної справи та фінансів
У приміщенні Університету митної справи та фінансів відбулася ознайомча лекція для студентів ІІ курсу спеціальностей «Менеджмент», «Облік і оподаткування», «Міжнародні економічні відносини», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Соціальне забезпечення», «Економіка», «Кібернетика», «Комп’ютерні науки» та «Транспортні технології» стосовно ознайомлення молоді з основними напрямками діяльності ГУ ДФС та перспективою працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах фіскальної служби
У заході з доповідями прийняли участь керівництво управлінь ГУ ДФС: начальник управління по роботі з персоналом Геннадій Гребінчук, начальник управління комунікацій Манушак Осипова та заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Віталій Мироненко.
Представники ГУ ДФС ознайомили студентів з системою податків і зборів з юридичних осіб, що регламентується Податковим кодексом України; присутністю ГУ ДФС у Дніпропетровській області у медіа-просторі, роботою із засобами масової інформації та порядком взаємодії із громадськістю; умовами працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах ДФС.
На лекції акцентовано, що основні завдання фіскальної служби направлені на добровільну сплату податків і зборів громадянами і суб’єктами господарювання.
Також представники ГУ ДФС області запевнили студентів, що вибраний ними учбовий заклад обов’язково перетворить в життя їх очікування на майбутнє та висловили впевненість у тому, що випускники університету щорічно з задоволенням будуть поповнювати лави податківців і митників області, приймаючи активну участь у розбудові майбутнього української держави.
 
З січня по червень громадяни Дніпропетровщини задекларували більше 4,2 млрд грн доходу
З початку 2019 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність надано до фіскальних органів 41,72 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 4 млрд. 246,5 млн. гривень. Це на 1 млрд. 453,4 млн. грн. більше ніж минулого року.
До сплати за результатами декларування підлягає 101,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 9,3 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,6 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1,4 млн. гривень.
Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 6 315 громадян на загальну суму 13,4 млн. гривень. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
Про одержані у 2018 році понад мільйонні статки повідомили 286 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 2,6 млрд. гривень.
 
Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – червень 2019 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за І півріччя 2019 року в порівнянні з І півріччям 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі – МД) збільшилась на 11,92 %. Було оформлено 90 529 шт. МД (серед яких: 38 867 експортних МД та 42 206 імпортних) проти 80 886 шт. МД за І півріччя 2018 року (серед яких: 38 702 експортних МД та 34 613 імпортних).
В порівнянні з І півріччям 2018 року слід зазначити, що при збільшенні загальних вагових обсягів експорту на 9,7 %, вартість задекларованих товарів збільшилась на 14,3 %. Загальні обсяги імпорту збільшились на 4,8 %, при цьому вартість товарів збільшилась на 5,3 %.
Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за звітний період склав 75,01 %, імпорт – 24,99 %. Співвідношення оформлених МД: експорт –  47,94 %, імпорт – 52,06 %.
Кількість взятих Дніпропетровською митницею ДФС на облік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) станом на 01.07.2019 дорівнює  8 397. Всього у звітному періоді взято на облік 395 суб’єктів ЗЕД. Кількість суб’єктів господарювання, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність в порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 3,92 % (відповідно – 1 934 та 1 861 суб’єкт ЗЕД).
 
Затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
28.06.2019 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від  19  червня 2019 року № 545 (далі – Постанова № 545), якою затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Порядок).
Постановою № 545 також внесено зміни до окремих постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють виробництво, обіг, зберігання та реалізацію пального та спирту етилового.
Слід зазначити, що норми Постанови № 545 спрямовано на забезпечення реалізації вимог Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», які набрали чинності з 01.07.2019, щодо внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині посилення контролю за обігом пального та спирту етилового.
Так, відповідно до п. 2 Порядку, Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:
► для юридичних осіб – найменування та код згідно з ЄДРПОУ;
► для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 і п. 64.6 ПКУ;
► для фізичних осіб-підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
► адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно – територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);
► дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (п. 3 Порядку).
Постанову № 445 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.06.2019 № 121.
 
Запроваджено електронну форму ТТН
Міністерство інфраструктури України наказом від 03.06.2019 № 413 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.06.2019 за № 649/33620) (далі – наказ № 413) затвердило зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 із змінами та доповненнями (далі – Правила).
Слід зазначити, що форму товарно-транспортної накладної (далі – ТТН) викладено у новій редакції (додаток 7 до Правил).
Водночас, ТТН суб’єкт господарювання може оформлювати і без дотримання цієї форми за умови наявності в ній інформації про:

назву документа;
дату і місце його складання;
найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,
автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Крім того, запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі (далі – Е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення Е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Також сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді.
У разі оформлення Е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.
У разі оформлення ТТН у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 12.07.2019 № 52 і він набрав чинності також 12.07.2019.
 
Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування єдиного внеску
До уваги роботодавців: у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Норми встановлені частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
 
Заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО можна подати через Електронний кабінет
Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкти господарювання подають до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773.
Слід зазначити, що платники податків реєстраційну заяву за даною формою мають можливість подати через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua
Так, у розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ – «Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО» та внести всі необхідні дані.
Водночас звертаємо увагу, що вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється платниками виключно після проходження он-лайн ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.
 
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності: затверджено нові форми документів
Вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.11.0 станом на 11.07.2019 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 11.07.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними). 
 
Перелік змін та доповнень:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові документи:

J/F0209901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
J/F1203201 – Акцизна накладна форми «П»;
J/F1203301 – Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
J/F1203401 – Акцизна накладна форми «С»;
J/F1203501 – Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові версії документів:

J/F0209703 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» та у відповідності до рекомендацій по заповненню довідок внесено зміни до існуючих документів:

F/J 0210301 – Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (додано колонку «№ рядка основної довідки, який коригується/ додається»);
F/J 0210401 – Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (додано колонку «№ рядка основної довідки, який коригується/ додається»).
Інформацію розмішено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/spetsializovane-klientske-program/
 
Оподаткування ПДВ операцій з вивезення основного засобу, який був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з вивезення товарів за межі митної території України.
Норми встановлені п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (нульова ставка).
Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією.
У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.
 
Земельні відносини: строки сплати для фізичних осіб
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 286.5 ст. 286 ПКУ.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Крім того, слід зазначити, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).
 
До уваги підприємств первинного виноробства!
Суб’єкти господарювання первинного виноробства здійснюють поставку виноматеріалів суб’єктам господарювання вторинного виноробства без ліцензії на оптову торгівлю.
Норми передбачені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
 
Студентам м. Дніпра – про податкову знижку
Під час ознайомчої лекції для студентів Дніпровського державного аграрно-економічного університету, яка відбулась у приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС), фахівцями управління комунікацій ГУ ДФС у рамках деклараційної кампанії надані роз’яснення стосовно реалізації права платників на податкову знижку для здобуття освіти у вітчизняних закладах. Особливу увагу податківці приділили праву громадян на отримання податкової знижки за оплачені освітні послуги, що надаються вищими закладами освіти.
У сучасних умовах спілкування з молоддю є дуже важливим та корисним. Воно формує у підростаючого покоління розуміння та усвідомлення прав громадян, значення податків для держави та основних завдань органів фіскальної служби.
 
До уваги платників акцизного податку!
ДФС України повідомила, що в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕАРП, між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними, а також в Актах інвентаризації обсягів залишків спирту етилового, має бути зазначена дата складання – тільки 01.07.2019.
Щодо врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався
Пунктом 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), передбачено можливість врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався (тобто обсягів залишків пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення).
Для врахування в СЕАРП та СЕ таких обсягів пального, платники без сплати акцизного податку подають у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявка на поповнення залишку пального станом на 1 липня 2019 року для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.
Особливості заповнення заявок на поповнення залишку пального, складених відповідно до п. 45 Порядку № 408, які складаються окремо від інших заявок на поповнення залишку пального:
► до верхньої лівої частині заявки на поповнення залишку пального відмітка «Х» вноситься тільки у полі «основна». Відмітка «Х» у полі «коригуюча» не може бути внесена;
► у полі «дата складання» може бути зазначено тільки дату – 01.07.2019;
► поле «коригування показників до заявки на поповнення залишку пального» не заповнюється (номер та дата заявки, показники якої коригуються, не вносяться);
► до передбаченого для цього поля вноситься уніфікований номер реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому фактично знаходиться таке пальне. По кожному акцизному складу може бути складена тільки одна заявка на поповнення залишку пального. При цьому кількість рядків у табличній частині такої заявки на поповнення залишку пального повинна відповідати кількості кодів УКТ ЗЕД пального, яке знаходиться на такому акцизному складі;
► до кожного рядка графи 2 «Умови оподаткування» табличної частини заявки на поповнення залишку пального вноситься ознака щодо умови оподаткування «5» (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб’єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального)). Інші ознаки щодо умови оподаткування, крім «5», до такої заявки не вносяться;
► до граф 7 («Ставка акцизного податку, встановлена п.п. 215.3.4  п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), євро»), 8 («Курс НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, грн»), 9 («Сума акцизного податку, грн (–) (+)) табличної частини заявки вноситься значення «0».
В СЕАРП та СЕ по кожному акцизному складу будуть враховуватись показники останньої поданої заявки на поповнення залишку пального, складеної відповідно до п. 45 Порядку № 408.
У випадку, якщо у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, платником зазначено помилкові дані щодо обсягу пального та/або коду УКТ ЗЕД пального, платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка з правильними даними.
У разі помилкового зазначення у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, реквізитів акцизного складу (тобто, на акцизному складі, уніфікований номер якого зазначено в заявці на поповнення залишку пального, залишки пального фактично відсутні), платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка. В такій заявці з помилкової заявки переносяться дані щодо уніфікованого номера акцизного складу та кодів УКТ ЗЕД пального, та по кожному з цих кодів зазначаються нульові обсяги пального.
В-подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 розділу VI ПКУ));
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;
► у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;
► у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».
Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;
► у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/385489.html
 
Інформація для суб’єктів господарювання, які з 01.07. 2019 не підпадають під визначення платників акцизного податку
Відповідно до норм п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 01 липня 2019 року:
а) платники акцизного податку та суб’єкти господарювання, які з 01 липня 2019 року не підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16 липня 2019 року в СЕАРП обліковуються обсяги залишків пального, зобов’язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 01 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
б) після виконання платником акцизного податку вимог п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в ЄРАН другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником акцизного податку згідно з п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.
 
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. 
Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
 
ФОП, яка припиняє підприємницьку діяльність, необхідно закрити всі рахунки у фінансових установах
Підставою для зняття ФОП з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої ФОП за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
При цьому, фізична особа – суб’єкт господарювання повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах для такої фізичної особи – суб’єкта господарювання (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).
 
Право на ПСП особи, яка є інвалідом війни III групи і одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни
П.п «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 % ПСП, а для інвалідів війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.
Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги п.п. 7 п. 5 якого для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Водночас, згідно з п. 12¹ постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» із змінами особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.
 
Відбулася розширена нарада з представниками бізнесу з питань погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску
У приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулася розширена нарада під головуванням в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірини Сікіріної за участю начальника ГУ Пенсійного фонду області Юрія Козака, заступника начальника ГУ Пенсійного фонду області Олени Щирби та бізнес-спільноти з питань погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі – єдиний внесок) та відновлення страхового стажу застрахованих осіб на 2019 рік.
Також у нараді прийняли участь начальники управлінь ГУ ДФС області: податків і зборів з фізичних осіб Владислав Воінов та погашення боргу Яна Бабець.
Захід відкрила Ірина Сікіріна. Вона відмітила, що на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи органів Державної фіскальної служби є проведення ряду заходів, спрямованих на забезпечення зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску. Це, зокрема, надання платникам єдиного внеску вимог про її сплату, аналіз повноти стягнення сум заборгованості, моніторинг стадій узгодження тощо.
«Станом на 01.07.2019 загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску по області склала 958,2 млн. грн. (без урахування заборгованості платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або по яких прийнято рішення суду про призупинення стягнення – 848,8 млн. гривень). Порівняно з початком року заборгованість збільшилась на 138,3 млн. грн., або на 16,9 відсотків.
На виконання Плану заходів та Протоколу спільної наради між ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щоквартально проводяться звірки з органами ДВС по відкритим виконавчим провадженням. За результатами таких звірок встановлено, що на виконанні в органах ДВС знаходиться виконавчих документів про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на суму 337,1 млн. грн., в тому числі з фізичних осіб – підприємців – 158,1 млн. грн. або 39,7 % та 25,2 % відповідно до загальної суми боргу без банкрутів (848,8 тис гривень)», – зазначила Ірина Сікіріна.
Також було запропоновано на постійній основі проводити заходи щодо погашення боржниками заборгованості зі сплати єдиного внеску (у тому числі фізичними особами-підприємцями), страхових внесків, інших обов’язкових платежів до Пенсійного фонду України.
 
До уваги платників податків!
ДФС України проінформувала, що після завершення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпочинається приймання документів, форми яких затверджені наказом № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року необхідно подати акцизну накладну за формою J/F1203201 (далі АН_РП), складену з дотриманням таких умов:
► АН_РП складається виключно в двох примірниках (в полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» встановлюється значення «0»);
► у полі «Умови оподаткування» встановлюється значення «0» або «4»;
► у полі «Напрям використання» встановлюється значення «3»;
► дата складання АН_РП може приймати лише значення «01.07.2019»;
► дані щодо особи, що реалізує пальне – дані про платника податку або суб'єкта господарювання, який з 1 липня 2019 року не підпадає під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу та у якого станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального;
► особа-отримувач пального – дані про платника податку, який підпадає під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який станом на 01.07.2019 зареєстрований платником податку;
► дані щодо акцизного складу або  пересувного акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, не заповнюються;
► дані щодо акцизного складу або пересувного акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне заповнюються в обов’язковому порядку.
Для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА_РПСЕ) залишків пального у суб'єктів господарювання, які до 1 липня 2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а з 1 липня 2019 року підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, облік якого в системі електронного адміністрування реалізації пального не здійснювався, такі платники податку подають заявку на поповнення обсягів залишку пального за формою J/F0210901 (далі – Заявка), складену з дотриманням таких умов:
► на один акцизний склад подається одна заявка;
► заявки подаються тільки з ознакою «Основна»;
► у полі «Дата складання» зазначається «01.07.2019»;
► у полі 2 табличної частини «Умова оподаткування» зазначається «5»;
► у полях 7,8,9 табличної частини зазначається значення «0».
Для відображення в СЕА_РПСЕ після закінчення терміну подання заявок буде використана остання за часом подання заявка, яка отримала позитивну квитанцію по конкретному акцизному складу.
Інформацію розміщено на офіційно веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/385677.html
 
Дії платника, якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»
Якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено», то для усунення такої помилки необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка); 
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД ДФС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
 
Інформація для платників акцизного податку
На офіційному вебпорталі ДФС України розміщено:
◄ Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (посилання http://sfs.gov.ua/reestri/151988.html) станом на 17.07.2019;
◄ Єдиний державний реєстр місць зберігання (посилання http://sfs.gov.ua/reestri/82860.html), а саме:
Інформація щодо внесених місць зберігання спирту до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 02.07.2019
Інформація про внесені до Єдиного державного реєстру місця зберігання виноматеріалів станом на 03.04.2019
Інформація щодо внесених місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 15.07.2019;
◄ Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (посилання http://sfs.gov.ua/reestri/383606.html) станом на 17.07.2019.
 
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Так, відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
 
При продажу сільськогосподарської продукції її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок
Нормам п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Нагадуємо, що з метою залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, та неухильного виконання під час провадження діяльності ними вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, зокрема, оформлення використання найманої праці та оплати праці, триває операція «Урожай».
 
25 липня 2019 року відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від продажу майна та отримання спадщини»
На питання громадян відповідатиме головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Тихоненко.
З 11:00 до 12:00 можна поставити питання за телефоном 34-28-69.
 
У І півріччі 2019 року до бюджету надійшло понад 1 млрд. грн. ЄСВ
У січні – червні 2019 року від суб'єктів господарювання Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, забезпечено надходження понад 1 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – червень минулого року на 22%, або на 180,4 млн. гривень.
У червні 2019 року було забезпечено 178,6 млн. грн. ЄСВ, що на 19,5%, або на 29,1 млн. грн. більше червня 2018 року.
Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється ДФС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.
 
Здійснювали незалежну професійну діяльність і вирішили припинити її – вам варто звернути увагу
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Зверніть увагу, що внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Тобто, до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.     
Більш детальну інформацію ви можете отримати у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (категорія питання 105.07).
 
Платники єдиного податку розрахунки здійснюють виключно в грошовій формі
Фахівці Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу  платників єдиного податку першої - третьої груп, що розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) повинні здійснюватись виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Тобто, у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження коштів у грошовій формі.
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Також платники єдиного податку першої - третьої груп не мають права здійснювати бартерні операції (погашати заборгованість іншим способом, крім грошового).
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.10, п.п. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.
 
УВАГА ПЛАТНИКАМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ – ПІДПРИЄМЦЯМ!
Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне  соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції  Закону України від  06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).
Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції  Закону № 1774).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється урозмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, за місцем обліку такого платника.
Згідно із п. 6 частини 1 ст. 1 та частини четвертої ст. 25 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 ст. 25 Закону № 2464).
ФОП, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску та можуть бути його платниками виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Слід зазначити, що ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма ст.4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Крім цього, зняття з обліку ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.
 
Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів ДФС України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном 0800501007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
 
Протягом якого строку діють, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави?
Відповідно ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження діють протягом одного року, крім безстрокового обмеження щодо розголошення або використання в іншій спосіб у своїх інтересах інформації, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.
 
За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали на 2,66 млрд грн більше ніж торік
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2019 року (без урахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) склали 12 млрд. 204,3 млн. грн., що на 27,8 %, або на 2 млрд. 655,6 млн. грн. більше рівня 2018 року. Про це повідомила в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Більше половини надходжень до місцевих скарбниць регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 7 млрд. 53 млн. грн. та перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 223,9 млн. гривень.
Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили 1 млрд. 949,1 млн. грн., що на 383,3 млн. грн. більше обсягу надходжень січня –  червня 2018 року.
Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровської області є єдиний податок. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від «єдинників» надійшло 1 млрд. 287 млн. грн., що на 239,2 млн. грн. більше минулорічної сплати.
 
Для платників правого берегу м. Дніпра проведено кущовий семінар
Спільно з Соборним, Шевченківським та Правобережним управліннями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для платників податків правого берегу м. Дніпра.
Під час заходу розглядались останні податкові зміни, особливості електронного адміністрування ПДВ, адміністрування податку на прибуток підприємств тощо.
Зокрема, приділено увагу порядку обчислення сум та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Акцентовано увагу на питанні погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, на семінарі розглядалось питання легалізації трудових відносин у рамках операції «Урожай», якою передбачено залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу.
Наприкінці семінару присутні отримали відповіді на питання стосовно податкового законодавства та друковану продукцію, підготовлену фахівцями фіскальної служби.
 
Щодо погашення протягом III кварталу 2019 року податкових векселів, виданих до 30 червня 2019 року (включно)
Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції, визначені підпунктами 1 – 4 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 01 січня до 30 червня 2019 року (включно), підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих їх виробниками та імпортерами згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами контролюючому органу – векселедержателю копій первинних документів, які підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1 – 4 цього пункту (перелік визначених у цих підпунктах операцій співпадають з переліком, наданим у підпунктах 1 – 4 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ).
Первинні документи повинні підтверджувати переміщення бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів від виробників або імпортерів по всьому ланцюгу його постачання до суб’єктів господарювання, визначених у підпунктах 1 – 4 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ.
Крім цього, для погашення податкового векселя векселедавцем мають бути надані копії первинних документів, які підтверджують заправлення повітряних суден суб’єктом господарювання, визначеним у п.п. 1 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ (суб’єктом господарювання, який здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації), яким здійснено таке заправлення.
Отже, податкові векселі, видані до 30 червня 2019 року (включно), термін погашення яких припадає на III квартал 2019 року, погашаються з дотриманням тимчасового порядку, встановленого п. 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1 – 4  п. 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
 
Член фермерського господарства, який уклав трудовий договір з роботодавцем, знімається з обліку як платник єдиного внеску
Членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми визначені п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі –  Закон № 2464).
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Водночас, не є платниками єдиного внеску відповідно до п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділом V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку № 1162.
Отже, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1162.
 
Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ
Згідно з п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Статтею 64 БКУ визначено, що ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.
Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Нормами п. 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011  № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку № 1588 визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податків зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.
 
До уваги розпорядників акцизних складів!
З 01.07.2019 відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України  розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
 
Іноземні громадяни не мають права на пільги щодо сплати земельного податку
Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми обумовлені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як    2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Отже, іноземні громадяни не мають права на користування пільгами щодо сплати земельного податку.
 
Співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідуються 359 злочинів
Протягом шести місяців 2019 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято до розслідування 206 кримінальних впроваджень. Загалом, в області розслідується 359 злочинів у сфері економіки.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались слідчими впродовж І півріччя поточного року, закінчено 89 кримінальних проваджень, з яких 46 скеровано до суду з обвинувальним актом.
Крім того, з січня по червень 2019 року за підслідністю направлено 38 кримінальних проваджень; приєднано до інших проваджень - 65.
Завдяки роботі слідчих встановлено збитків у закінчених кримінальних провадженнях (направлених до суду) у сумі 54 млн. 973 тис. грн., з яких відшкодовано 43 млн. 867 тис. гривень.
 
Чи має право ФОП - платник ЄП здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
 Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.
 
Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників ЄП?
На підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
 
За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?
Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
 
Якими видами діяльності не можуть займатись платники ЄП першої – третьої групи?
П. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп: суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Також, фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
фізичні особи – нерезиденти;
платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
 
Які дії ФОП - платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника ЄП відповідної групи?
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
1). платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
 
Які дії ФОП платника ЄП у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?
Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.
 
Чи поширюється обмеження, встановлене п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо надання в оренду нерухомого майна, на ФОП - платників ЄП, які надають в оренду торгівельні місця на ринку?
Норми п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України поширюються на фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку, які надають в оренду або в суборенду торгівельні місця на ринку, а також магазини на території ринку, оскільки зазначені обмеження стосуються фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які здійснюють надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.
Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
 
Чи може ФОП бути платником ЄП, якщо надає нерухоме майно в оренду як ФО і такий вид діяльності не зазначено в реєстрі платників ЄП?
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
 
Протягом якого строку ФОП – платник ЄП повинен сплатити податковий борг для уникнення анулювання реєстрації платником ЄП?
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Крім того, у разі наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.
У разі несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
 
Чи є підставою для анулювання реєстрації платника ЄП – ФОП наявність податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не СГ?
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 «Відповідальність» розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Таким чином, наявність у фізичної особи податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не суб’єкту господарювання, не є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
 
Чи може ДФС анулювати реєстрацію фізособи-єдинника у якого є податковий борг?
Звертаємо вашу увагу, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному у пп. 14.1.175 ПКУ.
Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 ПКУ).
Згідно з пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У разі наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до пп. 3 п. 299.10 ПКУ.
У випадку несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
 
Про сплату акцизного податку при переобладнанні вантажного транспортного засобу в легковий
Відповідно до п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2275-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).
При цьому платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
Власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, повинен не пізніше 20 числа наступного звітного періоду подати контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ (п. 223.2 ст. 223 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 затверджені форма декларації з акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Порядок № 14).
Декларація з акцизного податку (далі – Декларація) складається та подається особами, визначеними ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку. Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці «Ознака подачі» на останньому аркуші Декларації (п. 2 розд. І Порядку № 14).
Так, у разі сплати акцизного податку власником ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, заповненню підлягає загальна частина та розділ Г «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» Декларації.
Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 14).
 
Щодо відображення ввезеного пального з 23.07.2019 р.
ДФС України листом надала роз’яснення щодо нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України.
Обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТЗЕД.
Податковий кодекс України (далі – ПКУ)  відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.
У зв’язку з цим з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» - код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» один із кодів «АА», «ДР», «ТЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім не підакцизних товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть належати як до підакцизних, так і до не підакцизних), у графі митних декларацій додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.2012 №651, необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно із ПКУ.
 
Відсутня товарно-транспортна накладна: чи можна враховувати витрати?
Згідно із положеннями частин першої та третьої ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).
Товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.
Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Визнання витрат у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі – П(С)БО 16), та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) «Запаси» від 01.01.2014.
Згідно з п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 та п. 10 МСБО 2 витрати на транспортування запасів включаються до собівартості запасів.
Крім того, витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки включаються до витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16).
Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, відповідно до п. 1 якої для водія юридичної або фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб’єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов’язковим.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 товарно-транспортна документація – комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Враховуючи зазначене, у разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі товарно-транспортної накладної, які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
 
Обрати спрощену систему оподаткування можна без відвідин податкової
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675 (далі – Наказ №1675).
Враховуючи положення п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, затвердженою Наказом №1675.
Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua
Слід зазначити, що можливість подання заяви та розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством наразі не реалізована.
Однак за допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
 
За яких умов доходи від продажу об’єктів нерухомого майна не оподатковуються
До Центрів обслуговування платників звертаються громадяни щодо оподаткування доходів, отриманих від продажу власного майна. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів нерухомого майна регулюється ст.172 Податкового кодексу України.
Так, зокрема, дохід платника податку-резидента від продажу або обміну не частіше одного разу протягом звітного року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового чи дачного будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
У разі продажу більше одного з перелічених об'єктів нерухомості або іншого об’єкта нерухомості протягом звітного року, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка.
 
Яким чином виправити самостійно виявлену помилку в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік?
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
На сьогодні діючу форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом № 859. Вона поділяється на такі типи: звітна, звітна нова, уточнююча.
У разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій податковій декларації зазначається також звітний податковий період, що уточняється. При цьому при заповненні декларації слід враховувати, що розділи ІІ — VI декларації заповнюються з урахуванням уточнюючих показників, а у розділі VII декларації «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» зазначаються суми, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними раніше поданої декларації за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка (рядок 24 декларації) та зазначається уточнена сума податкових зобов’язань або сума до повернення за звітний податковий період, у якому виявлено помилку (рядок 25 декларації).
У разі якщо в результаті виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт завищення податкових зобов’язань (значення рядка 25 декларації менше, ніж значення рядка 24 декларації) у рядку 26.2 зазначається сума, на яку зменшується податкове зобов’язання з податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
 
У разі продажу спецтехніки громадянам слід самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з п.173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені р. IV ПКУ функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2 ст.173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі -продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до п.173.4 ст.173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.
Для цілей п. 173.4 ст.173 ПКУ та відповідно до п.п. «б» п.п. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Cуб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Враховуючи викладене вище, фізична особа (продавець) під час укладання з іншою фізичною особою договору купівлі-продажу сільськогосподарської, дорожньо-будівельної техніки та інших машин та механізмів за посередництвом юридичної особи, або через товарну біржу зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від операцій з продажу рухомого майна, що підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
 
Можливі випадки виплатити заробітної плати без перерахування податку
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- (далі – Кодекс)).
Сплата (перерахування) податку до бюджету здійснюється під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Також абзацом першим п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № (далі – Інструкція № 22), встановлено, що банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу, визначеного розд. IV Кодексу, лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми доходу або документального підтвердження їх сплати раніше.
Водночас, банк не перевіряє правильність нарахування та своєчасність сплати податковим агентом податку до бюджету (абзац четвертий п. 3.9 Інструкції № 22).
Враховуючим викладене, при виплаті фізичним особам оподатковуваного доходу суб’єкт господарювання зобов’язаний надати банку розрахунковий документ на перерахування до бюджету утриманого з доходів податку на доходи фізичних осіб.
Тобто, податковий агент має можливість виплати заробітної плати без одночасного подання ним розрахункового документа на перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, за умови наявності документального підтвердження про раніше сплачений податок.

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

17:30 - Держприкордонслужба: Перевозячи через кордон різні предмети, громадянам слід ретельно готуватися до поїздок
14:36 - Действия НАБУ по делу о “Роттердам+” свидетельствуют о некомпетентности детективов, — Марунич
14:36 - В Ощадбанке шокированы дисквалификацией 5 членов Набсовета из-за продления контракта с человеком Яценюка
13:42 - НПЗ Игоря Коломойского начал поставки сырья для скандальной “Трейд Коммодити”
12:48 - “Укроборонпром” заявляет, что завод Гиршфельда распространяет ложь о финской броне для БТР-4
12:48 - Виражи Мкртчана
12:48 - АМПУ еженедельно будет отслеживать состояние морской воды в акваториях портов
11:54 - Суд арестовал виллы и особняки Алексея Азарова по делу о взятке за назначение Андрея Клюева
11:54 - “Энергоатом” заказал печать книг о ядерных реакторах для “чайников”
11:12 - Ситуація в контрольних пунктах в’їзду-виїзду в районі проведення операції Об’єднаних сил
11:12 - Глава Уряду доручив почати негайні перевірки місць відпочинку людей - передусім готелів і санаторіїв
11:00 - Кредиторы Виктора Пинчука договорились о компенсации в размере 52% стоимости облигаций Interpipe
10:06 - Филатов: “Коломойский хочет, чтобы я ему поцеловал руку”
10:06 - Сэм Кислин: “В США против Порошенко завели несколько дел, в том числе, по краже миллиарда кредита МВФ”
10:06 - Госбюро расследований проводит выемку документов в Минобороны
10:06 - На предприятиях Украины за один день произошло три смертельных ЧП из-за поражения работников электрическим током
09:12 - Избранный от “Слуги народа” Даниил Гетманцев: “Мы хотим людям дать возможность легализовать все доходы, которые были скрыты от государства”
09:12 - Дело Гримчака: позор, борьба с коррупцией и борьба за пиар правоохранительных структур, которая запутывает дело
09:12 - Советник Владимира Путина по экономике, входивший в набсовет Проминвестбанка, возглавит Таежный союз
09:12 - Просьба из Вашингтона и кэш для Коломойского. Почему Кабмин не стал увольнять Кличко и будут ли досрочные местные выборы
09:12 - Антикоррупционное бюро объявило в розыск скандального экс-главу НКРЭКУ по делу “Роттердам+”
09:12 - Наркобарон с мировым именем сбежал от СБУшников во время депортации в Израиль
08:18 - “Укрэнерго” сократит инвестиционную программу на 93 млн гривен
19:42 - “Антонов” ожидает утверждения результатов тендера на поставку самолетов Ан-178 в Перу стоимостью 65 млн долларов
19:42 - Мэр Днепра пообещал Игорю Коломойскому, что у того “начнет высыпаться борода”
19:18 - Міністерство інфраструктури України оголошує конкурс на зайняття вакантних посад фахівців з питань реформ
19:18 - Рішення про результати конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), що відбувся 31 липня 2019 року
19:18 - Результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»
18:48 - Кабмин освободил от акциза на спирт производителей продукции химического и технического назначения
18:48 - Свинарчука Порошенко уличили в недостоверном декларировании на 1,3 млн гривен


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар17.063859
Канадський долар18.905783
Юань Женьмiньбi3.571292
Куна3.768875
Чеська крона1.082157
Данська крона3.733506
Гонконгівський долар3.205993
Форинт0.0857449
Індійська рупія0.3533858
Рупія0.00176776
Іранський ріал0.0005986
Новий ізраїльський шекель7.084438
Єна0.2364628
Теньге0.064999
Вона0.020804
Мексіканський песо1.287356
Молдовський лей1.43269
Новозеландський долар16.183298
Норвезька крона2.794519
Російський рубль0.38097
Саудівський рiял6.704759
Сінгапурський долар18.135073
Ренд1.656833
Шведська крона2.599722
Швейцарський франк25.657102
Єгипетський фунт1.520997
Фунт стерлінгів30.591344
Бiлоруський рубль12.28278
Азербайджанський манат14.789911
Румунський лей5.888444
Турецька ліра4.525002
СПЗ(спеціальні права запозичення)34.48728
Болгарський лев14.238786
Євро27.848218
Злотий6.419451
Алжирський динар0.209821
Така0.297265
Вiрменський драм0.0525856
Іракський динар0.021089
Сом0.358702
Ліванський фунт0.016634
Лівійський динар17.849019
Малайзійський ринггіт6.06338
Марокканський дирхам2.608774
Пакистанська рупія0.157116
Донг0.00107848
Бат0.814071
Дирхам ОАЕ6.812447
Туніський динар8.692591
Узбецький сум0.002887
Новий тайванський долар0.805095
Туркменський новий манат7.148787
Ганських седі4.655371
Сербський динар0.237682
Сомонi2.650588
Ларi8.419394
Золото37941.815
Срiбло434.72
Платина21044.564
Паладiй36281.13

Курси валют, встановлені НБУ на: 19.08.2019

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
DOEN23.723.723.723.7711.00

Дані за 13.08.2019