Газ дешевшає: чи можливо знизити тарифи

Економічна правда, 25 березня 2019. Опубликовано 08:00 26 марта 2019 года МВФ давно вимагає від України лібералізувати газовий ринок, але уряд не поспішає — з політичних причин. Однак світові ціни на газ впали, і з"явилася можливість виконати вимогу кредитора. Як діятиме уряд?

Півтора року прем"єр-міністр Володимир Гройсман відмовлявся виконувати зобов"язання України перед МВФ і підвищувати ціну на газ до ринкового рівня. У жовтні 2018 року на цей болісний крок довелося піти: уряд підвищив плату на паливо на 23,5%, а перехід на ринкову ціну повинен відбутися з 2020 року.

У березні 2019 року глава правління “Нафтогазу” Андрій Коболєв зробив прем"єру несподівану для широкого загалу пропозицію: перейти на ринкову ціну раніше. Це дозволило б убити двох зайців: перейти на ринкову ціну і не підвищувати тарифи.

Попри, здавалося б, привабливість такої пропозиції, Гройсман Коболєву відмовив. Чому він так вчинив, і які фактори вплинуть на ціну на газ у 2019 році?

Пропозиція Коболєва

У програмі співпраці України з МВФ прописаний такий план: з 1 січня 2020 року “Нафтогаз” продаватиме газ для населення і промисловості за ринковими цінами. З 1 травня 2019 року ціна мусить бути скоригована до рівня “80% від базової ринкової ціни”.

Що і чому запропонував Коболєв?

НАК закупила партію словацького газу за ціною, еквівалентною 5 981 грн за тис куб м. З урахуванням ПДВ та витрат на транспортування і постачання це відповідає роздрібній ціні на рівні близько 8 380 грн за тис куб м.

“Вперше за час існування режиму покладання спеціальних обов"язків (ПСО) ціна закупівлі газу на європейському ринку знизилася нижче рівня, передбаченого чинною постановою Кабміну про ПСО”, — написав Коболєв у листі до прем"єра, який опинився у розпорядженні ЕП. У зв"язку з цим Коболєв запропонував скасувати ПСО достроково, з 1 квітня.

ПСО (Public Service Obligation) — це спеціальні зобов"язання з продажу газу для потреб населення за пільговою ціною, що покладаються урядом на “Нафтогаз України”.

В той же день прем"єр Гройсман відреагував на появу листа в ЗМІ. “Уряд обмежив ціну на газ. Вона не може бути вище 8,55 грн за куб м. Якщо “Нафтогаз” зможе продавати газ дешевше, я повністю це підтримаю”, — сказав прем"єр.

Проте пропозицію Коболєва про скасування ПСО, голова уряду відкинув, наголосивши, що “там може бути пастка”.

“Вони нам пропонують скасувати обмеження у 8,55 грн. Якщо ми скасуємо це обмеження, то завтра “Нафтогаз” може продавати газ вже не за цією ціною, а за ціною в 10 грн або 11 грн, наприклад”, — зазначив він.  

На наступний день Гройсман оголосив, що збирається доручити “Нафтогазу” і Мінфіну почати переговори з МВФ про можливість зниження ціни на газ. За інформацією джерел видання, і Мінфін, і МВФ перебувають в очікуванні доручення прем"єра.

Теоретично такий крок міг би влаштувати МВФ. Кредитор роками вимагає встановити ринкову ціну на газ та лібералізувати ринок. Однак не все так просто: українська сторона поки не бажає форсувати газове питання.

Ринковий тренд

На вартість газу суттєво впливає сезонний фактор: перед опалювальним сезоном ціни ростуть, після нього — падають, пояснює аналітик компанії Dragon Capital Денис Саква. У 2018 році ціна зросла майже на 70% з мінімального рівня.

Динаміка цін на газ, хаб NСG, Німеччина

Джерело: Bloomberg

У 2018 році на ціну найбільше вплинули низький рівень запасів у європейських сховищах і більш холодна, ніж зазвичай, погода, говорить Саква. У 2019 році, додає він, ситуація протилежна. Рівень запасів у сховищах високий, а друга половина зими була теплою. Це призвело до різкого падіння цін на газ.

Керівник підрозділу з корпоративного аналізу компанії ICU Олександр Мартиненко каже, що з січня 2019 року ціни на газ на ключових європейських хабах впали більш ніж на 26%.

За його словами, у 2019 році додатковими факторами зниження цін на газ стали суттєве зростання поставок зрідженого газу із США і Росії, а також зміщення Китаєм основного обсягу зимових закупівель на останній квартал року.

Ціни на природний газ тісно корелюють з цінами на альтернативні ресурси — енергетичне вугілля і нафту. У найближчі місяці вони не дорожчатимуть.

“Очікуване нами зниження цін на нафту на 8-10% у 2019 році буде одним з ключових чинників для зниження цін на газ. Іншим фактором зниження цін на газ буде значне збільшення світової пропозиції зрідженого газу в результаті введення нових потужностей у США, Росії та Австралії”, — каже Мартиненко.

Стрімке зростання поставок зрідженого газу, прогнозує він, може спричинити більш швидке, ніж у випадку з нафтою, зниження цін на газ у Європі — на 12-14%. За прогнозом ICU, наступний цикл зростання цін може початися у липні-серпні.

Поточна та прогнозна ціни на газ

Джерело: ICU

На думку Сакви, спровокувати зростання цін можуть і непередбачувані фактори. “Якщо “Газпром” відмовиться прокачувати паливо через українську ГТС через відсутність транзитного контракту і скоротить поставки Європу, в кінці 2019 року можуть виникнути проблеми з постачанням газу”, — пояснює Саква.

З огляду на сприятливу ситуацію на ринку “Нафтогаз” повідомив, що знизить ціну на газ на квітень для побутових споживачів на 2%.

Підводні камені

Попри ринкові тренди, уряд не поспішатиме з переговорами з МВФ щодо дострокової повної лібералізації ринку. Причини криються у політичній площині.

Перша причина — політична недоцільність.

“Це нагадує якісь неадекватні змагання в пропозиціях, хто на скільки знизить ціну.

Якщо ми зараз знизимо ціну на газ, то перший ефект, який у нас буде, — це незначне зниження ціни.

Потім цей тренд зламається, і ціна піде вгору”, — пояснив ЕП знайомий з позицією прем"єра співрозмовник в уряді.

Річ у тім, що “потім” — це напередодні парламентських виборів, а успішна передвиборна кампанія і зростання цін на газ — речі несумісні.

Друга причина — перспектива додаткових перемовин з МВФ.

Дострокове виконання такого важливого пункту як лібералізація газового ринку суттєво не вплине на відносини з кредитором.

Однак у переговорах може виникнути інший аспект: зобов"язання дотримуватися ринкових правил в майбутньому, коли ситуація на зовнішньому ринку стане менш сприятливою. А це може виявитися більш проблемним моментом для української сторони.

Галина КАЛАЧОВА